§ 14. Яким було становище Російської імперії в середині ХІХ – на початку ХХ ст.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому для імперії важливо сформувати власну ідеологію та поширювати її на всіх підданих?
Імперія прагне утримувати владу над різними підкореними народами не лише військовою силою, а й через вплив на свідомість. Спільна ідеологія створює враження єдиної мети чи вищої місії правителя, тому піддані менше опираються владі центру. Коли імперія тримається тільки на багнетах і не має міцної ідеї, вона швидко розпадається під час перших криз або повстань.
1. ЧОМУ РЕФОРМИ ОЛЕКСАНДРА ІІ 60–70-Х РОКІВ ХІХ СТ. НАЗИВАЮТЬ «ВЕЛИКИМИ» І ЧИ ВІДПОВІДАЄ ЦЯ НАЗВА ДІЙСНОСТІ
Реформи Олександра ІІ називають «великими», тому що вони охопили майже всі сфери життя держави: звільнили селян, змінили судочинство, армію, міське й земське самоврядування та освіту. Ця назва частково відповідає дійсності, адже реформи зруйнували старі кріпосницькі порядки і відкрили простір для розвитку підприємництва. Проте вони були незавершеними, зберегли самодержавство та привілеї поміщиків, через що не розв’язали глибоких суперечностей у суспільстві.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте з курсу історії України, чому царат зважився провести демократичні реформи й чи були вони послідовними. Порівняйте свої висновки з текстом параграфа.
Царизм погодився на перетворення через кризу кріпацтва та поразку в Кримській війні, яка викрила технічну й військову відсталість імперії. Реформи були непослідовними, адже влада прагнула насамперед урятувати самодержавство та зберегти землю за поміщиками. Висновки з курсу історії України повністю збігаються з підручником: селяни зазнали безземелля, потрапили у боргову кабалу на 49 років, тому соціальна напруга в державі лише посилилася.
ДОСЛІДІТЬ
1. Накресліть схему за зразком і доповніть її. Скористайтеся ілюстраціями як підказками.
| Зміст реформ | Позитивні наслідки | Прорахунки |
|---|---|---|
| Селянська реформа (1861 р.): особисте звільнення селян, наділення землею за викуп. | Понад 22,5 млн селян стали вільними; сформувався ринок вільної найманої праці. | Виникло малоземелля через «відрізки»; селяни мусили виплачувати викупні борги протягом 49 років; збереглася община. |
| Земська (1864 р.) та міська (1870 р.) реформи: створення органів місцевого самоврядування. | Будівництво сільських шкіл, лікарень, доріг; розвиток місцевого господарства та ініціативи. | Перевага дворян у виборчих куріях; земства не мали політичної влади та залежали від губернатора. |
| Судова реформа (1864 р.): безстановий суд, рівність перед законом, відкритість засідань. | Поява інституту присяжних та адвокатів; змагальність сторін; незалежність суддів від адміністрації. | Збереження окремих станових судів для селян та обмеження гласності в політичних справах. |
| Військова реформа (1874 р.): запровадження загальної військової повинності. | Ліквідація 25-річної рекрутчини; скорочення термінів служби; переозброєння армії. | Збереження дворянського офіцерського корпусу та чиношанування в армії. |
| Освітня реформа (1864 р.): доступність початкової освіти, автономія університетів. | Зростання грамотності населення; право здобувати вищу освіту для вихідців із різних станів. | Платне навчання у гімназіях та університетах; швидке обмеження прав студентів і викладачів у наступні роки. |
2. Розгляньте карикатуру. Які особливості реформи висміював автор?
Автор висміював грабіжницький характер реформи 1861 року та гостре малоземелля селян. Селянин змушений балансувати на одній нозі, тому що всю іншу землю поміщик відрізав собі. Малюнок підкреслює, що після реформи хлібороб отримав мізерний наділ і все одно залишився в економічній кабалі в поміщика.
ПОМІРКУЙТЕ
Австрійський історик Андреас Каппелер у книзі «Росія як політична імперія» зазначив, що після реформ 60–70-х років ХІХ ст. найважливішими завданнями колоніальної політики визначали адміністративну уніфікацію та мовно-культурну русифікацію. Як, на вашу думку, це впливало на становище Наддніпрянщини?
Цей курс перетворював українські землі на звичайні провінції імперії та позбавляв їх будь-яких ознак автономії. Влада цілеспрямовано викорінювала українську мову зі шкіл, церков і друкарень за допомогою Валуєвського циркуляра 1863 року та Емського указу 1876 року. Російські урядовці обмежували діяльність культурних організацій та пильно контролювали земства, щоб придушити розвиток української національної свідомості.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте карту на с. 108. Знайдіть території, приєднані до імперії у другій половині ХІХ ст. Як, на вашу думку, розширення володінь впливало на розвиток імперії Романових?
У цей час Росія захопила держави Середньої Азії (Кокандське й Хівинське ханства, Бухарський емірат, туркменські землі), остаточно підкорила Північний Кавказ, а також отримала Приамур’я, Приморський край і Сахалін на Далекому Сході. Ці завоювання дали імперії нову сировину, безкоштовні ресурси та нові ринки. Проте вони вимагали величезних коштів на війська, спричиняли постійні повстання поневолених народів і призвели до поразки у війні з Японією.
2. Прочитайте уривок зі статті українських істориків Вікторії Михтуненко та Олександра Жукова. Знайдіть у тексті пояснення, чому урядовий курс імперії на Кавказі називають геноцидальною політикою.
Урядовий курс називають геноцидальною політикою через жорстокі методи підкорення місцевих народів. Влада проводила масові репресії, примусові депортації та страти. Російські війська повністю знищували населені пункти: вони обстрілювали, руйнували та спалювали селища, якщо підозрювали їхніх жителів у непокорі чи співпраці з ворогами імперії.
ПОМІРКУЙТЕ
Історик Сергій Плохій у книзі «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» назвав революцію 1905–1907 рр. незавершеною. Знайдіть у тексті параграфа аргументи на підтвердження чи спростування цієї думки.
На користь думки історика свідчить те, що революція не повалила царат, а Микола ІІ зберіг повноту влади та розпустив перші дві Державні думи. Виборчі права отримала лише меншість населення, а столипінська реформа так і не подолала земельний голод селян. Спростувати повну поразку революції можна тим, що народ виборов перші громадянські права, а українці вперше легально відкривали осередки «Просвіти», видавали газети рідною мовою і заснували власні політичні партії.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте картину відомого художника Іллі Рєпіна. Як цей твір мистецтва ілюструє різне ставлення підданих Російської імперії до «Маніфесту 17 жовтня»? Поясніть, чому митець зобразив на полотні людей із протилежними емоціями. Яких політичних поглядів могли дотримуватися зображені персоналії?
Картина показує глибокий розкол у суспільстві після появи царського маніфесту. Одні люди радіють, підносять руки та прапори, бо вірять у настання свободи, а інші стоять розгублені, похмурі або відверто налякані змінами. Революційна молодь та інтелігенція вимагали республіки й повалення царя, ліберали задовольнялися конституційною монархією і парламентом, а прихильники самодержавства вважали будь-які поступки руйнуванням держави.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Поясни значення поняття «великі реформи».
«Великі реформи» — це низка масштабних перетворень у Російській імперії у 1860–1870-х роках за імператора Олександра ІІ. Вони скасували кріпосне право, запровадили відкритий суд, виборні земства, загальну військову повинність і дали поштовх капіталістичному розвитку держави.
2. Назви найважливіші реформи 60–70-х років ХІХ ст.
До найважливіших належали: селянська (1861 р.), земська (1864 р.), судова (1864 р.), освітня (1864 р.), реформа міського самоврядування (1870 р.) та військова (1874 р.).
3. Визнач напрямки колоніальної експансії Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Росія вела експансію на Кавказі, підкорила держави Середньої Азії (Хіва, Бухара, Коканд, Туркменістан) і закріпилася на Далекому Сході біля річки Амур, у Примор’ї та на Сахаліні. Водночас царат посилював колоніальний тиск на західні землі: Україну, Білорусь, Литву та Польщу.
4. Назви причини поразки революції 1905–1907 рр.
Революція програла через розкол опозиції після маніфесту 17 жовтня, брак узгодженості між селянами, робітниками та національними рухами, а також через збереження армією вірності цареві.
5. Поміркуй, чому уряд Російської імперії провадив жорстку русифікацію.
Царський уряд прагнув створити монолітний «великоруський» простір і знищити самобутність інших народів. Влада боялася розпаду імперії, тому намагалася через російську мову, школу, церкву та чиновників тримати населення в повній покорі.
6. Схарактеризуй колоніальну політику царату щодо Наддніпрянщини. Визнач, чи мала вона спільні риси з політикою Великої Британії щодо Ірландії. За потреби скористайся відкритими джерелами.
Царат ставився до Наддніпрянщини як до сировинної бази та аграрного придатку, забираючи зерно, вугілля і цукор, а більшість доходів направляв до столиці. Ця політика дуже схожа на панування Британії в Ірландії: обидві метрополії викачували ресурси з підкорених народів, стримували їхній власний політичний розвиток і цілеспрямовано витісняли місцеву мову й культуру.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Склади ментальну карту «Розвиток Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.». Презентуй її в класі.
Стислий зміст ментальної карти:
- «Великі реформи»: скасування кріпацтва 1861 р., реформи суду, армії та самоврядування дали поштовх розвитку промисловості, але селяни постраждали від малоземелля та викупів.
- Колоніальна експансія: Росія приєднала Кавказ, Середню Азію, Далекий Схід і використовувала підкорені землі, зокрема Україну, для власного збагачення.
- Русифікація: царська влада намагалася знищити національну ідентичність підкорених народів через заборони мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ) і тиск православної церкви.
- Революція 1905–1907 рр.: викликана поразкою у війні з Японією та безправ’ям народу, вона змусила царя створити Думу і дати перші свободи, проте завершилася поразкою і столипінською реакцією.
14.2. Працюємо з відео «Японія дала по зубах Росії – справжня історія російсько-японської війни».
Чому могутня Російська імперія зазнала ганебної поразки від Японії?
Російська імперія програла через технічну й військову відсталість, бездарне командування, віддаленість театру бойових дій від центру країни та недооцінку сил Японії. Головний удар по російському флоту завдала поразка в Цусімській битві, а внутрішня революція 1905 року остаточно змусила імперію капітулювати.