13. Об’єднання Італії
1. Покажіть на карті Італію. 2. Пригадайте, які головні завдання стояли перед італійським народом у роки революції 1848–1849 рр. Чи вдалося їх вирішити?
Італія розташована на півдні Європи на Апеннінському півострові, що має форму чобота, омивається Середземним, Адріатичним, Тірренським та Лігурійським морями, а на півночі межує з Альпами, охоплюючи також великі острови Сицилія та Сардинія.
Головними завданнями італійців у революції 1848–1849 рр. були звільнення північних земель від австрійського панування, ліквідація феодально-абсолютистських порядків і подолання роздробленості задля об’єднання країни.
Вирішити ці завдання тоді не вдалося: революція зазнала поразки через військову інтервенцію Австрії та Франції. Єдиною державою півострова, де збереглися ліберальна конституція та громадянські свободи, залишилося Сардинське королівство (П’ємонт).
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Порівняйте процеси об’єднання Німеччини й Італії — визначте в них спільні і відмінні риси. Спрогнозуйте наслідки об’єднання Італії для її розвитку.
| Критерій порівняння | Об’єднання Німеччини | Об’єднання Італії |
|---|---|---|
| Спільні риси | • Подолання політичної роздробленості та створення єдиної національної держави. • Наявність сильної держави-лідера (Пруссія) та авторитетного урядового діяча (О. фон Бісмарк). • Використання воєн проти зовнішніх суперників (зокрема, Австрії). | • Подолання політичної роздробленості та створення єдиної національної держави. • Наявність держави-лідера (Сардинське королівство) та прем’єр-міністра-реформатора (К. Кавур). • Військові конфлікти проти Австрії та активна міжнародна дипломатія. |
| Відмінні риси | • Здійснювалося переважно «згори» мілітарним шляхом («залізом і кров’ю») зусиллями прусської монархії. • Землі Німеччини не перебували під прямою окупацією іноземних імперій. | • Поєднання дій «згори» (дипломатія П’ємонту) з народним рухом «знизу» (похід «Тисячі» Дж. Гарібальді). • Процес мав характер національно-визвольної боротьби проти австрійського панування (Рісорджименто). |
Об’єднання Італії скасувало внутрішні митниці, сформувало єдиний національний ринок і відкрило шлях до прискореного розвитку промисловості та залізничної мережі. Водночас утворення єдиної монархії перетворило країну на впливову європейську державу, хоча гострою залишалася проблема економічного відставання аграрного Півдня від промислової Півночі.
Працюючи з текстом підручника, укладіть хронологічну таблицю «Об’єднання Італії».
| Дата | Подія | Історичне значення |
|---|---|---|
| 1858 р. | Таємна угода між К. Кавуром і Наполеоном III у Пломб’єрі | Франція зобов’язалася підтримати П’ємонт у війні проти Австрії в обмін на Ніццу та Савойю |
| Квітень 1859 р. | Початок австро-італо-французької війни | Перемоги під Маджентою й Сольферіно, звільнення Ломбардії та сплеск національного піднесення |
| Березень 1860 р. | Плебісцити в Тоскані, Пармі та Модені | Мирне та добровільне входження земель Центральної Італії до складу Сардинського королівства |
| Травень 1860 р. | Похід «Тисячі» Дж. Гарібальді на острів Сицилія | Повалення влади династії Бурбонів та визволення південних італійських територій |
| Осінь 1860 р. | Зустріч Дж. Гарібальді з Віктором-Еммануїлом II біля Теано | Гарібальді передав владу на півдні королю, забезпечивши єдність країни під владою Савойського дому |
| 14 березня 1861 р. | Проголошення парламентом створення Італійського королівства | Офіційне утворення єдиної держави у формі конституційної монархії на чолі з Віктором-Еммануїлом II |
| 1866 р. | Участь Італії в австро-прусській війні | Звільнення та приєднання Венеційської області за підсумками мирного договору |
| 20 вересня 1870 р. | Вступ італійських військ до Рима | Ліквідація світської влади Папи та остаточне завершення територіального об’єднання Італії |
| 1871 р. | Перенесення столиці Італійського королівства до Рима | Рим став офіційним політичним центром і столицею об’єднаної держави |
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Які чинники допомогли Дж. Гарібальді отримати перемогу в Сицилії?
Перемогу забезпечила всенародна підтримка: місцеві жителі масово вступали добровольцями до лав «Тисячі», сприймаючи гарібальдійців як визволителів від гніту неаполітанських Бурбонів. Крім того, Гарібальді провів рішучі соціальні заходи: скасував обтяжливий податок на помел зерна, визволив політичних в’язнів і почав наділяти бідних селян землею.
ПОМІРКУЙМО!
Чому, на вашу думку, влада Сардинського королівства усунула Дж. Гарібальді й не дозволила впливати на події на півдні Італії?
Прем’єр-міністр Кавур та король побоювалися колосального авторитету Гарібальді, його республіканських поглядів і демократичного оточення, яке могло перешкодити встановленню монархічної влади П’ємонту. Крім того, намір Гарібальді негайно йти на Рим загрожував прямою війною з Францією, що могло знищити всі дипломатичні здобутки об’єднання.
Поміркуйте, чому пам’ятники Дж. Гарібальді встановлено в різних країнах світу.
Джузеппе Гарібальді здобув міжнародне визнання як безкорисливий борець за свободу та справедливість. До подій Рісорджименто він понад десять років захищав незалежність республік Південної Америки (Уругваю та Ріу-Гранді), а згодом допомагав французам під час франко-прусської війни, ставши для світу символом боротьби проти тиранії — «героєм двох світів».
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Які були основні передумови та чинники об’єднання Італії?
Головними передумовами були піднесення національної самосвідомості італійців, прагнення позбутися австрійського гніту та потреба ліквідувати феодальну роздробленість для розвитку промисловості й торгівлі. Вирішальними чинниками стали економічне зміцнення Сардинського королівства (П’ємонту), гнучка дипломатія графа Камілло Кавура та самовіддана збройна боротьба революційних загонів Джузеппе Гарібальді.
2. Які реформи провів Дж. Гарібальді як правитель (диктатор) о. Сицилія?
Гарібальді скасував станові привілеї дворянства й духовенства, ліквідував ненависний для селян податок на перемелювання зерна та конфіскував майно католицьких монастирів. Також він розпочав роздачу частини державних земель незаможним селянам, відкрив школи й притулки для сиріт та звільнив з тюрем політичних в’язнів.
3. Зіставте об’єднувальний процес в Італії та Німеччині. У чому ви вбачаєте схожість? У чому відмінність?
Схожість полягала в ліквідації державної роздробленості навколо найсильнішого монархічного центру (Пруссія в Німеччині, Сардинське королівство в Італії) на чолі з авторитетними політиками (Бісмарк і Кавур) через війни проти Австрії.
Відмінність полягає в тому, що Німеччина об’єднувалася суто «згори» мілітарним шляхом зусиллями регулярної армії, тоді як в Італії вирішальну роль відіграв визвольний рух «знизу», повстання та походи народних добровольців проти іноземних окупантів.
4. Покажіть на карті території, що належали до італійських держав.
На середину XIX ст. до складу італійських земель входили:
- на північному заході та острові Сардинія — Сардинське королівство (П’ємонт);
- на північному сході — Ломбардо-Венеційське королівство (під владою Австрійської імперії);
- у центрі — герцогства Парма, Модена, Тоскана, Лукка та Папська область із Римом;
- на півдні та на острові Сицилія — Королівство Обох Сицилій.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
5. Коли в 1861 р. утворилось єдине Італійське королівство, Дж. Гарібальді сказав: «Це зовсім не та Італія, за яку я боровся все своє життя». Як ви думаєте, який сенс він вкладав у ці слова?
Гарібальді був переконаним демократом і все життя мріяв бачити Італію вільною народною республікою, де б панували соціальна рівність і справедливість для простого люду. Натомість країна стала монархією під короною Савойської династії, де вся влада зосередилася в руках аристократії та великих землевласників, а Рим і Венеція на 1861 рік усе ще перебували під контролем Папи та Австрії.
6. Обговоріть у групах позицію щодо об’єднання Італії: а) Наполеона ІІІ, б) Папи Римського. Чим пояснюється їхнє ставлення до об’єднавчих подій в Італії? Пригадайте, які події у Франції змусили Наполеона ІІІ відкликати військо з Папської області.
Наполеон III прагнув лише послабити Австрію та посилити свій вплив на півострові, але не бажав бачити біля кордонів могутню єдину державу, тому тримав війська в Римі для захисту престолу Папи. Папа Римський виступав категорично проти об’єднання, оскільки воно означало повну ліквідацію його світської влади над Папською областю. Відкликати гарнізон із Рима Наполеона III змусила франко-прусська війна 1870 року, коли Франція після нищівних поразок від пруссаків терміново потребувала всіх резервів для оборони власної території.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
7. Прочитайте висловлювання: «Причини успішного завершення об’єднання Італії криються в дуже простому факті — кожен італієць цього щиро хотів. Простий народ й аристократія, згадуючи часи Римської імперії, марили про новий початок. Італійці змогли створити свою державу й перемогти Австрію лише тому, що в кожного в голові вже було це саме Королівство Італія». Чи погоджуєтесь ви із цією думкою? Напишіть есе «Воля народу та доля країни: з історичного досвіду Італії та України».
Національне пробудження та спільне прагнення свободи дійсно стали головною рушійною силою Рісорджименто. Попри різні погляди лібералів П’ємонту та революціонерів Гарібальді, їх об’єднала непохитна воля покласти край роздробленості та вигнати австрійських поневолювачів. Саме щира підтримка селян і містян перетворила зусилля політиків на реальне створення єдиної держави.
Досвід України переконливо свідчить: доля держави вирішується єдністю її народу. Як під час Української революції 1917–1921 років Акт Злуки закріпив прагнення українців до Соборності, так і сьогодні, у відсічі російській агресії, згуртованість суспільства є запорукою збереження незалежності. Приклади Італії та України доводять: коли ідея власної суверенної держави стає спільною цінністю для всієї нації, жодна імперія не здатна зупинити її поступ.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Успіх Рісорджименто та збереження української державності базуються на спільній волі народу подолати ворогів та жити в єдиній вільній країні.