§ 13. Європейська революція 1848—1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Яких соціальних суперечностей зазнавали українські землі у складі Австрійської імперії?

Українські землі зазнавали гострих суперечностей між безправним селянством і поміщиками через кріпосницьку систему та тягар панщини. Також існував конфлікт між українським населенням і панівними верствами інших націй: польською шляхтою в Галичині, угорськими панами на Закарпатті та румунськими боярами на Буковині, які утримували владу й обмежували права українців.

2. ГР 1. Назвіть здобутки українського національного відродження в Галичині, на Буковині й Закарпатті в першій половині XIX ст.

Головними здобутками стали діяльність Перемишльського культурно-освітнього осередку, видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая» народною мовою та праця закарпатських «будителів», зокрема Олександра Духновича. Дослідники збирали фольклор, вивчали історію та розвивали рідну мову. Це допомогло українцям по обидва боки кордонів усвідомити себе єдиним народом.

3. ГР 1. Що таке соціальна революція?

Соціальна революція — це докорінний переворот у житті суспільства, який ліквідує старий суспільно-політичний лад і передає державну владу до рук нових верств населення.

1. ПОЧАТОК «ВЕСНИ НАРОДІВ» У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ

ГР 1. Працюємо в парах. Наведіть приклади подій, що відбулися у Східній Галичині на початку «Весни народів» 1848—1849 рр. і свідчили про національне пробудження українців.

Прикладами національного пробудження стали масові народні демонстрації у Львові в березні 1848 року. Під час цих подій учасники уклали лист-прохання до імператора з першою в краї програмою політичних реформ. Вирішальним кроком стало заснування в травні 1848 року Головної руської ради у Львові. Рада відкрито оголосила галицьких русинів частиною єдиного українського народу та започаткувала випуск першої україномовної газети «Зоря Галицька».

ГР 2. (До ілюстрації «Хрест свободи») За додатковими джерелами з’ясуйте, чи стало масовим явищем установлення «Хрестів свободи». Висловіть свою думку, чому.

Установлення «Хрестів свободи» стало справді масовим явищем у селах Галичини й Буковини в 1848 році. Селяни встановлювали їх власним коштом майже в кожному селі на роздоріжжях або біля церков. Скасування панщини було найбільшою подією в їхньому житті, адже вони нарешті здобули особисту волю і землю. Пам’ятні хрести стали символом щирої подяки Богові за визволення та зберегли пам’ять про цю подію для майбутніх поколінь.

2. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА: ЇЇ НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА ТА ДІЯЛЬНІСТЬ

ГР 1. Визначте зміст національної програми та напрями діяльності Головної руської ради.

Національна програма передбачала перебудову Австрійської імперії на федеративну конституційну монархію та забезпечення прав українців. Її провідною вимогою був адміністративний поділ Галичини за національним принципом на східну українську та західну польську частини. Діяльність Ради охоплювала розбудову мережі з близько 50 місцевих рад, видання газети «Зоря Галицька», створення товариства «Галицько-руська матиця» та впровадження рідної мови в початкових школах і гімназіях.

ГР 2. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про одне із засідань Головної руської ради.

Перше засідання Головної руської ради відбулося 2 травня 1848 року у Львові під проводом єпископа Григорія Яхимовича. Члени Ради оголосили, що українці Галичини є невіддільною частиною великого українського народу. Учасники вирішили видати перший маніфест до народу, де закликали до мирної боротьби за права, освіту та мову. Також Рада ухвалила національні символи: синьо-жовтий стяг, герб із золотим левом на блакитному полі та гімн «Мир вам, браття» на вірш Івана Гушалевича.

3. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НА СЛОВ’ЯНСЬКОМУ З’ЇЗДІ В ПРАЗІ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Визначте результати розгляду українського питання на Слов’янському з’їзді в Празі та дайте їм аргументовану оцінку.

Головним підсумком з’їзду стало укладення польсько-української угоди під назвою «Вимоги українців у Галичині». Вона проголошувала рівні права для обох народів і церков, заснування спільної гвардії та розгляд питання поділу Галичини в майбутньому сеймі. Подія мала важливе значення, адже європейські народи вперше визнали галицьких українців самостійною нацією. Проте практично ці пункти не втілили через повстання у Празі та обстріл міста австрійською артилерією, що перервало роботу з’їзду.

Якою була мета цього зібрання?

Метою Слов’янського з’їзду в Празі було об’єднання слов’янських народів Австрійської імперії для спільного захисту від онімечення. Його учасники прагнули перетворити імперію Габсбургів на рівноправну федерацію слов’янських народів.

4. ПЕРШИЙ ДОСВІД ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛИЦЬКИХ І БУКОВИНСЬКИХ УКРАЇНЦІВ

ГР 3. Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». У чому полягав перший парламентський досвід галицьких і буковинських українців?

Перший парламентський досвід полягав у виборах та роботі українських послів у рейхстазі у Відні 1848 року. Галичина обрала 39 українців, а Буковина — п’ятьох депутатів, і більшість із них складали селяни. Попри мовні труднощі й незнання німецької мови, депутати виступали через перекладачів і відстоювали інтереси села. Селянин Іван Капущак проголосив відому промову проти викупних платежів за панщину, а депутати вимагали поділу Галичини на дві провінції.

Чому стала можлива така подія: виступ селянина в парламенті?

Виступ селянина в парламенті став можливим завдяки перемозі революційних виступів у Відні навесні 1848 року. Імператор запровадив конституційні свободи та провів демократичні вибори, на яких селяни отримали право голосу й обрали своїх представників до рейхстагу.

5. СХІДНА ГАЛИЧИНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ РЕВОЛЮЦІЇ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Висловіть свою думку щодо причин поразки Львівського повстання 1848 р.

Львівське збройне повстання зазнало поразки через військову перевагу австрійської армії. Війська генерала Гаммерштайна розташувалися на Високому замку і піддали місто артилерійському обстрілу. Іншою причиною був розкол у визвольному русі: Головна руська рада не підтримала польських повстанців, бо зберігала вірність імператору. До того ж повстання було стихійним і не мало підтримки серед широких верств містян і селян.

6. ПОДІЇ «ВЕСНИ НАРОДІВ» У ПІВНІЧНІЙ БУКОВИНІ ТА НА ЗАКАРПАТТІ

ГР 1. Назвіть основні події періоду «Весни народів» у Північній Буковині та на Закарпатті.

На Буковині розгорнувся потужний селянський виступ під проводом депутата рейхстагу Лук’яна Кобилиці, а в листопаді 1848 року селянські громади зажадали залишитися в складі однієї адміністрації з Галичиною. На Закарпатті спершу підтримали угорську революцію, але через невизнання угорцями прав русинів заявили про відданість Габсбургам. У січні 1849 року Адольф Добрянський передав імператору петицію з пропозицією створити окремий коронний край «Руське воєводство» з Галичини, Буковини й Закарпаття.

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Я запитую — ви відповідаєте».

1. Яка організація була першою легальною політичною силою галицьких українців?
   Першою легальною політичною організацією стала Головна руська рада, заснована у травні 1848 року у Львові.

2. Хто очолив селянські протести на Буковині в роки революції?
   Ватажком буковинських селян став депутат австрійського рейхстагу Лук’ян Кобилиця.

3. Який герб та прапор затвердила Головна руська рада як національні символи?
   Рада затвердила синьо-жовтий прапор та золотого лева на синьому полі як національний герб.

2. ГР 1. Чому австрійський уряд вирішив скасувати панщину саме в 1848 р.?

Австрійський уряд поспішив скасувати панщину, щоб прихилити селян на свій бік і відвернути їх від участі в польському повстанні. Імперська влада прагнула зупинити зростання селянських бунтів і зберегти порядок у провінціях.

3. ГР 1. Наведіть приклади змін в українському суспільстві, зумовлених впливом національного відродження та «Весни народів».

Український рух перейшов від культурного відродження до відкритої політичної боротьби. У Львові утворилася перша політична організація — Головна руська рада, та вийшла перша українська газета «Зоря Галицька». У школах запровадили навчання рідною мовою, у Львівському університеті відкрили кафедру української мови на чолі з Яковом Головацьким, а селяни отримали особисту свободу та місця в парламенті.

4. ГР 1. Назвіть основні напрями діяльності першої політичної організації українців — Головної руської ради та ідеї її національної програми.

Основними напрямами були розбудова окружних рад, створення загонів самооборони, розвиток українського шкільництва та друк книжок через «Галицько-руську матицю». Національна програма спиралася на ідеї перебудови Австрійської держави на федерацію рівних націй і поділ Галичини на дві самостійні частини — українську та польську.

5. ГР 1. Що дав українству Галичини й Північної Буковини перший досвід парламентської діяльності?

Парламентський досвід показав українцям можливість відстоювати свої права через державні закони. Прості селяни, зокрема Іван Капущак, змогли відкрито говорити з трибуни рейхстагу про кривди кріпацтва і несправедливість викупних платежів. Депутати також офіційно внесли вимогу про територіальне відокремлення української частини Галичини від польської.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця ключових подій «Весни народів» 1848—1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії.

Місця ключових подій на карті:

• Львів (центр Східної Галичини): тут у травні 1848 року виникла Головна руська рада, розпочався випуск газети «Зоря Галицька», відбувся Собор руських учених, а в листопаді 1848 року спалахнуло міське повстання.
• Чернівці, Вижниця та Путила (Північна Буковина): осередки виборів селянських послів до рейхстагу та збройних селянських протестів під керівництвом Лук’яна Кобилиці в басейні річок Черемош і Прут.
• Ужгород і Мукачево (Закарпаття): центри діяльності Олександра Духновича та Адольфа Добрянського, де сформувалася вимога об’єднати українські землі в окремий коронний край «Руське воєводство».
• Прага (на захід від Галичини, столиця Богемії): місце роботи Слов’янського з’їзду в червні 1848 року, де узгодили «Вимоги українців у Галичині».
• Відень (столиця імперії Габсбургів на річці Дунай): місто роботи Конституційного рейхстагу, де виступали українські депутати на чолі з Іваном Капущаком.

7. ГР 2. Складіть ментальну карту за темою «Причини, перебіг і наслідки революції 1848—1849 рр. для українців».

Основні вузли схеми:

1. Причини: кріпосницький визиск селян, нерівноправність української громади та поширення революційної хвилі з Відня.
2. Перебіг: виникнення Головної руської ради, заснування першої газети рідною мовою, рух під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині та вибори українських послів.
3. Наслідки: ліквідація кріпосного права, утвердження національної символіки та поява першого досвіду політичної та парламентської боротьби.

8. ГР 3. Працюємо в малих групах. Обговоріть і поясніть, як ви розумієте твердження, що для галицьких українців перший Слов’янський з’їзд став можливістю продемонструвати на міжнародному рівні їхні прагнення і наміри. Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

Для галицьких русинів цей з’їзд став першою європейською трибуною. Раніше польські діячі запевняли світ, що Галичина є суто польською землею. На з’їзді українські делегати виступили окремою стороною та спростували цей міф. Фактом визнання стало підписання угоди «Вимоги українців у Галичині», де поляки визнали права українців на мову, рівність конфесій і подальший розподіл краю за національною межею.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

9. ГР 2. Уявіть, що ви журналіст (журналістка), що висвітлює події 1848—1849 рр. Зробіть допис про це до львівської газети.

ЛЬВІВ У ДИМУ: ОБСТРІЛ МІСТА ТА КІНЕЦЬ БАРИКАД

Учора, 2 листопада 1848 року, серце нашого Львова охопив вогонь. Польські загони звели на вулицях високі барикади і розпочали відкритий виступ. У відповідь імперські війська генерала Гаммерштайна підняли гармати на Високий замок і відкрили нищівний вогонь по центру.

Снаряди пошкодили міську ратушу, старовинну будівлю університету та спалили бібліотеку з тисячами рідкісних книг. По обіді лідери міщан підписали капітуляцію, і стрілянина вщухла. Сьогодні на вулицях чергують військові патрулі. У місті оголошено стан облоги, влада розпустила Національну гвардію та заборонила видання незалежних газет.

10. ГР 2. Працюємо в малих групах. Напишіть маніфест від імені Головної руської ради, який закликає до єдності українців.

МАНІФЕСТ ДО ВСЬОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Браття русини! Настав час великого пробудження нашої рідної землі. Ми належимо до величного слов’янського народу, що налічує 15 мільйонів і споконвіку живе від карпатських гір до річки Дон. Століттями нас пригноблювали чужі пани, але день волі настав!

Головна руська рада закликає всіх синів і дочок нашого краю до миру та згуртованості. Ми повинні міцно триматися разом, відкривати рідні школи, вивчати українську мову та вимагати уряду поділу Галичини на нашу, руську частину, і польську. Допомагаймо одне одному і покажімо світові нашу гідність!

11. ГР 2. Працюємо в парах. Складіть опис перебігу подій «Весни народів» у Галичині від особи:

1) українця, який прихильно ставиться до Головної руської ради:
Для нас 1848 рік став часом другого народження. У Львові утворилася наша власна Головна руська рада, і на ратуші замайорів рідний прапор із золотим левом. Панщину нарешті скасували, а наша мова звучить у першій газеті та в університеті. Ми відчули себе частиною великого народу.

2) галицького поляка, який прихильно ставиться до Центральної ради народової:
Ми бачимо в цій революції єдиний шлях до відновлення вільної Речі Посполитої. Наша Центральна рада народова створила Національну гвардію та вимагає широких вольностей для краю. Проте дії русинських священників руйнують нашу спільну боротьбу, бо вони слухають імператора й вимагають поділу Галичини.

3) австрійського урядовця, представника імперської влади в краї:
Бунтівні настрої загрожують імперії, тому ми мусимо діяти мудро. Ми звільнили селян від панщини та підтримали русинів, щоб послабити амбіції непокірної польської шляхти. Після обстрілу бунтівного Львова лад відновлено, тож далі ми поступово візьмемо всі місцеві ради під пильний контроль держави.

4) представника єврейської громади у Східній Галичині:
Ці часи дають нам надію на скасування старих заборон і рівні громадянські права. Проте на вулицях триває напружена боротьба між поляками та українцями. Ми прагнемо спокою та захисту закону, щоб мирно вести торгівлю, навчати дітей і не боятися погромів під час вуличних заворушень.

5) представника угорської національної громади на Закарпатті:
Ми ведемо героїчну визвольну війну проти влади Габсбургів за незалежність Угорського королівства. Наш край має залишатися єдиним. Ми не визнаємо окремих автономій для слов’ян, тому виступи русинів за відокремлення є небезпечними для нашої революції.

6) представника румунської національної громади в Північній Буковині:
Ця революція — наш шанс відділити Буковину від Галичини. Ми підтримуємо надання Буковині статусу окремого коронного краю. Наші православні храми й бояри мають зберегти першість, тому ми проти будь-якого підпорядкування українським радам у Львові.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Зміни, що відбулися у Східній Галичині на початку «Весни народів»: ліквідація феодальних повинностей селян, розгортання перших масових мітингів за політичні права та заснування Головної руської ради як центру національного життя.
• Головну руську раду та її національну програму: перша самостійна політична організація українців, яка проголосила єдність галицьких русинів із наддніпрянцями, захищала рідну мову та вимагала виокремлення Східної Галичини в українську провінцію.
• Зміст українського питання на Слов’янському з’їзді у Празі: офіційне визнання русинів окремим народом через компромісну польсько-українську угоду та заклик до рівноправності слов’янських націй в імперії Габсбургів.
• Значення першого досвіду парламентської діяльності для західноукраїнського суспільства: українські депутати, здебільшого прості селяни, здобули досвід виступів у найвищому законодавчому органі та відкрито засудили викуп панщини.
• Вплив «Весни народів» на Північну Буковину та Закарпаття: спалах потужних виступів селян під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині та поява проєкту Адольфа Добрянського щодо об’єднання всіх українських земель імперії в «Руське воєводство».

ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ

Травень 1848 р. — Створення Головної руської ради у Львові (першої легальної політичної організації галицьких українців).

Весна–літо 1848 р. — Скасування панщини на Закарпатті (березень), у Східній Галичині (квітень) та на Буковині (серпень).