21 липня 2026 р. Модерна доба

§ 13. «Вікторіанська» Британія — «майстерня світу» (Щупак)

ПРИГАДАЙТЕ

Що таке індустріальна революція? Якими були передумови її початку? Якими були її результати та наслідки?

Індустріальна революція — це перехід від ручної ремісничої праці до великого машинного фабричного виробництва. Вона розпочалася у Великій Британії в другій половині XVIII ст. Головними передумовами стали накопичення капіталу через колоніальну торгівлю, поява великої кількості вільних робочих рук після аграрного перевороту, наявність покладів вугілля та заліза, а також винахід парового двигуна. Результатами й наслідками революції стали стрімке піднесення фабричного виробництва, масове будівництво залізниць, швидке зростання міст, формування класів підприємців і найманих робітників, а також загострення соціальних суперечностей через важкі умови праці.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатури, присвячені монополіям (див. с. 76). Що ви на них бачите? Хто зображений і в якій ролі? Які елементи карикатур символізують економічну владу, працю, монополію? Який вплив монополій хотіли показати художники? Зобразіть власне бачення монополії в сучасному або історичному контексті.

На першій карикатурі «Погляд трастового гіганта» зображено величезного промислового магната, який тримає у долонях Капітолій і Білий дім, немов кишенькові іграшки. На другій карикатурі «Гострий метод» монополія показана у вигляді велетенських ножиць, які керують міською радою Нью-Йорка.

Монополісти зображені у ролі велетнів-правителів, які керують державою, тоді як політики та звичайні люди постають дрібними й беззахисними. Економічну владу та монополію символізують гігантський зріст персонажів, мішки з грошима, димарі заводів замість корони та велетенські леза ножиць. Працю і закон символізують маленькі фігурки робітників, міські будівлі та урядові палати. Художники прагнули показати загрозу всевладдя корпорацій, які знищують вільну конкуренцію та підпорядковують собі уряди.

Опис власного бачення монополії:
Монополію можна зобразити у вигляді цифрового спрута або велетенського торговельного центру, який затіняє собою ціле місто, а його щупальця зачиняють маленькі крамниці, сімейні пекарні та затишні кав’ярні, змушуючи всіх жителів купувати товари лише в одного продавця.

ПОМІРКУЙТЕ (інша версія підручника)

Прочитайте тези та прокоментуйте їх. Чи погоджуєтесь ви з ними? Яку роль у розвитку Англії відігравали фритредерство та протекціонізм?

Обидві економічні моделі відіграли важливу роль у різний час. На ранньому етапі становлення промисловості Британія захищала власні фабрики високими митами від зовнішніх суперників, що допомогло британському виробництву зміцніти й накопичити сили. Коли ж країна стала найсильнішою індустріальною державою світу, їй став вигідний саме курс фритредерства. Вільна торгівля відкрила зовнішні ринки для збуту дешевих англійських товарів та дала змогу безперешкодно ввозити сировину і продовольство, закріпивши за Британією статус головної «майстерні світу».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (за QR-кодами / покликаннями qr.orioncentr.com.ua/JwHaA та qr.orioncentr.com.ua/QZ3hg)

За допомогою QR-кодів або покликань перегляньте відео від Encyclopedia Channel «Вікторія. Королева Сполученого королівства Великої Британії та Ірландії» та кінохроніку 1900 р. Чому правління королеви сприяло значному зростанню могутності королівства? Чим визначалася «Вікторіанська доба» в історії Англії?

Як показано у відео Encyclopedia Channel, правління королеви Вікторії (1837–1901 рр.) тривало майже 64 роки й стало цілою епохою внутрішньої стабільності та міжнародного авторитету. Королева не намагалася узурпувати владу, а співпрацювала з парламентом і прем’єр-міністрами, ставши символом моралі, сімейних цінностей та єдності нації. Її шлюб із принцом Альбертом і підтримка передової науки та промисловості (зокрема Всесвітньої виставки 1851 р.) стимулювали технологічний прорив. В архівній кінохроніці 1900 року королева за рік до смерті відвідує Дублін у відкритому екіпажі під вітання багатотисячного натовпу, що підкреслює її незмінний статус живого символу імперії навіть у похилому віці.

«Вікторіанська доба» визначалася промисловою гегемонією Британії («майстерня світу»), створенням глобальної мережі залізниць і пароплавних ліній, тріумфом вільної торгівлі (фритредерства), утвердженням заможності середнього класу та формуванням найбільшої в історії колоніальної імперії, володіння якої охоплювали чверть суходолу Землі.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатуру «Нед Ладд» 1812 р. Напишіть короткий монолог від імені зображеної особи — що він думає про машини, промисловців і своє майбутнє. Як ви вважаєте, злочинцями, героями чи жертвами системи були луддити? Аргументуйте свою позицію, спираючись на карикатуру та історичний контекст.

Монолог Неда Ладда:
«Ці залізні верстати відібрали у нас чесний заробіток. Господарі фабрик женуться за наживою, викидають кваліфікованих майстрів за браму і наймають за копійки малих дітей. Ми все життя віддали ремеслу, а тепер наші родини голодують у злиднях. Якщо машини крадуть наш хліб, ми будемо трощити це залізо молотами, щоб захистити право на працю та порятувати власне майбутнє!»

Луддити були насамперед жертвами системи індустріалізації. У перші десятиліття XIX ст. робітники не мали виборчих прав, державного захисту чи офіційних профспілок. Знедолені ремісники наївно вважали винуватцями своїх бід самі парові верстати, а не фабрикантів і закони. Руйнування фабричного майна формально було злочином, проте цей відчайдушний бунт виник через нестерпні умови життя та відсутність будь-яких законних способів захистити свої права.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (Уривок із петиції «Народна хартія»)

Які ідеї сповідували прибічники чартизму? Які вимоги містила «Народна хартія» та чому саме ці вимоги були важливими для чартистів?

Прибічники чартизму прагнули поліпшити життя робітників виключно законним, мирним шляхом через реформування влади. Текст документа свідчить, що чартисти вважали головними причинами бідності, голоду і безробіття несправедливі державні податки та дорожнечу продуктів.

«Народна хартія» містила вимоги запровадити загальне виборче право для всіх дорослих чоловіків, скасувати майновий ценз для депутатів і встановити таємне голосування. Ці вимоги були важливими, адже робітники сподівалися обрати до парламенту своїх представників і законодавчо зменшити податки, скасувати дорогі мита на хліб та обмежити робочий день.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте карикатуру. Що символізує постать чартиста і його Хартія? Як карикатура відображає ставлення парламенту до вимог робітників у 1848 р.? Спрогнозуйте, що могли б зробити влада або робітники, щоб ці вимоги були почуті.

Постать чартиста-велетня символізує мільйони трудівників, а величезний сувій Хартії уособлює колосальну народну підтримку і силу зібраних підписів. Карикатура показує повну байдужість та зневагу парламенту: політик у дверях сприймає велетенську петицію як черговий прикрий рахунок, від якого намагається відмахнутися.

Щоб вимоги були почуті, урядовці мали піти на діалог із лідерами робітників і поступово розширювати виборчі права через реформи. Робітники зі свого боку могли об’єднуватися у стійкі професійні спілки, залучати на свій бік пресу і ліберальних політиків та проводити скоординовані мирні страйки.

ПОМІРКУЙМО!

Чому інновації та інвестиції є важливими для розвитку держави? Чи може залежність від ресурсів (наприклад, колоній) стримувати розвиток країни?

Інновації та інвестиції дозволяють впроваджувати передові технології, модернізувати підприємства, підвищувати якість товарів і знижувати їхню собівартість. Це робить економіку країни конкурентоспроможною на міжнародній арені.

Залежність від колоній та сировинних ресурсів дійсно може стримувати розвиток. Коли підприємці мають гарантовані джерела дешевої сировини і безконкурентні колоніальні ринки збуту, вони отримують високі прибутки застарілими методами і не поспішають оновлювати обладнання. Саме це сталося з Великою Британією наприкінці XIX ст., коли її промислова база застаріла і поступилася модернізованим заводам США та Німеччини.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте на наступній сторінці плакат Ліберальної партії Великої Британії початку XX ст., що агітує за свободу торгівлі: ліворуч — покупці прагнуть потрапити до магазину, де завдяки свободі торгівлі товари продаються за низькими цінами; праворуч — у магазин, де товари коштують дорожче через високі митні збори, ніхто не заходить. Як плакат демонструє політику фритредерства? З якою метою, на вашу думку, його було створено?

Плакат демонструє політику фритредерства через порівняння двох торговельних лавок. У магазині вільної торгівлі товари не обкладаються імпортними митами, тому ціни на хліб, масло, цукор та сир є низькими, а крамниця переповнена задоволеними покупцями. У протекціоністському магазині через митні збори та податки ціни значно вищі, тому полиці стоять пустками, а покупці оминають його стороною.

Плакат створили з агітаційною метою під час виборчої кампанії. Ліберальна партія прагнула переконати простих виборців у тому, що збереження вільної безмитної торгівлі гарантує доступні ціни на їжу, тоді як повернення опонентів до протекціонізму призведе до дорожнечі й зубожіння сімей.

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Поясніть поняття: «монополія», «протекціонізм», «фритредерство».

Монополія — це встановлення великою компанією або союзом підприємств повного контролю над певною галуззю виробництва чи ринком для отримання надприбутків і знищення конкуренції.

Протекціонізм — це економічна політика держави, спрямована на захист власних товаровиробників від іноземних суперників шляхом запровадження високих ввізних мит на імпорт.

Фритредерство — це економічна політика вільної торгівлі без імпортних мит і за мінімального втручання держави у господарське життя.

2. Що таке модернізація у контексті XIX століття та які її ключові прояви можна виокремити?

Модернізація в XIX ст. — це всебічний процес переходу від традиційного аграрного суспільства до сучасного промислового устрою на основі машинної індустрії та наукових відкриттів.

Ключові прояви модернізації:

Створення великої механізованої промисловості у металургії та машинобудуванні.
Поява нових технологічних галузей: хімічної та електротехнічної.
Розвиток залізничного сполучення та пароплавства.
Швидке зростання міст і переселення туди селян.
Формування середнього класу та поява профспілок.
Поступове розширення виборчих прав і політичних свобод громадян.

3. Проаналізуйте, як технологічні зміни вплинули на структуру власності, економічні відносини та ринкову конкуренцію. Вкажіть позитивні й негативні наслідки монополізації.

Поява складних парових агрегатів, електротехніки та хімічних заводів вимагала велетенських капіталовкладень, непідйомних для одного власника. Через це одноосібні фабрики змінилися акціонерними товариствами і корпораціями. Злиття промислового і банківського капіталу привело до появи фінансової олігархії. Вільна конкуренція дрібних власників поступилася пануванню великих союзів і трестів, а суперництво перейшло на глобальні світові ринки.

Позитивні наслідки монополізації:

Концентрація капіталу дала змогу будувати гігантські сучасні заводи, впроваджувати нові машини та фінансувати наукові лабораторії.
Масове виробництво в окремих галузях знизило витрати на виготовлення одиниці товару.

Негативні наслідки монополізації:

Знищення вільної конкуренції на внутрішньому ринку та встановлення монопольно завищених цін.
Розорення дрібних і середніх підприємців.
Сповільнення технічного оновлення через відсутність суперників на ринку.
Вплив фінансових магнатів на органи державної влади та урядові рішення.

4. Чому саме Велика Британія здобула статус «майстерні світу»?

Британія першою здійснила індустріальну революцію та запровадила механічні верстати й парові двигуни в усіх ключових галузях. У середині XIX ст. вона видобувала більше вугілля і виплавляла більше чавуну, ніж провідні держави світу разом узяті, а якісні британські тканини й верстати заповнили світовий ринок за низькими цінами. Країна мала найпотужніший торговельний флот, була центром світової банківської системи у Лондоні та володіла величезними колоніями, звідки безперебійно отримувала дешеву сировину.

5. Що спричиняло кризи перевиробництва і як вони загрожували стабільності держави?

Кризи перевиробництва виникали через те, що машинне фабричне виробництво випускало набагато більше товарів, ніж могли придбати бідні верстви населення за свій низький заробіток. Надлишок непроданої продукції призводив до обвалу цін, закриття заводів, хвилі банкрутств і масового звільнення працівників.

Ці кризи загрожували стабільності держави, тому що безробіття й голод серед тисяч робітничих родин викликали масові протести, страйки, погроми фабрик і стимулювали поширення радикальних революційних ідей.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся у групи. Проведіть у класі дебати на тему: «Монополії: економічний прогрес чи загроза свободі?».

Аргументи групи «Монополії — це економічний прогрес»:

Великі корпорації здатні зібрати мільйонні кошти для будівництва трансконтинентальних залізниць, модерних електростанцій та масштабних портів.
Завдяки великим масштабам випуску продукції підприємства оптимізують витрати і знижують собівартість серійних виробів.
Монополії можуть забезпечити стабільні поставки життєво необхідних ресурсів (газ, вугілля, метал) без хаотичних перепадів.

Аргументи групи «Монополії — це загроза свободі»:

Монополісти витісняють дрібних підприємців і позбавляють людей свободи вибору товарів та послуг.
Без конкурентів монополії диктують завищені ціни, змушуючи покупців переплачувати за життєво важливі товари.
Зникнення суперників веде до застою у технологіях, бо підприємцям більше не треба боротися за покупця новими винаходами.
Гігантські корпорації купують голоси депутатів, чиновників і газети, підриваючи основи демократії.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Уявіть себе істориком / історикинею. Проведіть дослідження: «Держава і економіка: протекціонізм vs. фритредерство». Яка модель була ефективнішою для розвитку економіки? На прикладі Великої Британії: коли вона використовувала одну чи іншу політику — і чому? Результати дослідження представте у вигляді статті або тез доповіді для наукової конференції.

Держава та економіка: вибір між протекціонізмом і фритредерством на прикладі Великої Британії (Тези виступу)

Протекціонізм як фундамент промислового старту:
У XVII — на початку XIX ст. британський уряд захищав внутрішній ринок високими імпортними митами, підтримуючи власних фабрикантів і землевласників. Така модель допомогла зберегти національні ресурси всередині країни та дозволила британській промисловості спокійно набрати сили без іноземного тиску.
Перехід до фритредерства на піку індустріальної могутності:
До середини XIX ст. Британія стала безумовним світовим лідером. У 1846 р. парламент скасував «хлібні закони», а згодом ліквідував майже всі ввізні мита. Фритредерство виявилося надзвичайно ефективним для країни-лідера: британські заводи отримували найдешевшу іноземну сировину і продовольство, а їхні якісні й дешеві промислові товари безперешкодно заполонили ринки Європи та колоній.
Пастка вільної торгівлі наприкінці XIX століття:
Коли молоді промислові гіганти (США та Німеччина) зміцніли за допомогою власних захисних мит, відкритість британського ринку обернулася проти самої Британії. Дешеві американські продукти та німецька промислова продукція заполонили британські міста, вдаривши по фермерах і старих шахтах. Проте британські уряди продовжували триматися вільної торгівлі, що сповільнило темпи зростання національної економіки.

Висновок:
Жодна з моделей не є абсолютно універсальною. Протекціонізм ефективний тоді, коли держава прагне підняти й захистити молоді галузі промисловості. Фритредерство дає максимальний ефект лише тоді, коли країна вже володіє потужною конкурентоспроможною індустрією та завойовує світові ринки.