22 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 13. Австрійська імперія: політика меркантилізму (Васильків)

ЗГАДАЙТЕ…

• Характерні риси політики освіченого абсолютизму;

Освічений абсолютизм поєднував необмежену монархічну владу з реформами в інтересах держави. Монархи прагнули централізувати управління, зміцнити законність і розвивати освіту. Держава обмежувала вплив церкви, впроваджувала єдині податки і намагалася полегшити становище селян для зростання економіки.

• Основні реформи Марії-Терезії та Йосифа II.

Монархи створили Державну раду та ліквідували станові суди. Вони запровадили загальну військову повинність для шляхти і заснували мережу початкових шкіл. Йосиф II скасував особисту залежність селян, обмежив панщину до 30 днів на рік і видав Патент про віротерпимість, який зрівняв у правах представників різних конфесій.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

• Поняття «меркантилізм», «протекціонізм»?

Меркантилізм — це економічна політика держави, спрямована на накопичення багатств і перевищення експорту над імпортом. Протекціонізм — це державний захист вітчизняних виробників від іноземної конкуренції через високі мита на ввізні товари.

13.1. РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА II ТА ЇХ НАСЛІДКИ

1. Охарактеризуйте основні реформи Марії-Терезії та Йосифа II.

Основні реформи освіченого абсолютизму охопили всі провідні сфери життя держави:

Сфера	Зміст реформ
Адміністративна	Створено Державну раду як головний уряд. Провінціями керували намісники з австрійської знаті, підзвітні центру.
Військова	Запроваджено загальну військову повинність для шляхти. Армія зросла до 150–300 тисяч вояків. Створено офіцерські школи, уніфіковано форму й зброю, поширено німецьку мову.
Судова	Ліквідовано станові суди (1743 р.), створено Верховний суд. Кодекс Терезіана (1769 р.) встановив єдині покарання та обмежив право панів самовільно карати селян.
Освітня	Засновано початкові школи для дітей 6–12 років із навчанням рідною мовою. Відкрито вчительські семінарії, профільні школи та греко-католицьку семінарію «Барбареум».
Економічна	Проведено переписи населення й земель. Податки стали сплачувати всі стани. Введено паперові гроші (1762 р.), уніфіковано міри й вагу. Скасовано кріпацтво (1781 р.), обмежено панщину.
Релігійна	Патент про віротерпимість (1781 р.) зрівняв у правах католиків, православних, протестантів та юдеїв. Закривали зайві монастирі, держава контролювала церкву.

2. Поміркуйте, як реформи освічених монархів вплинули на економіку Австрійської імперії.

Реформи освічених монархів значно пожвавили економічне життя імперії. Запровадження паперових грошей, створення Віденського банку та уніфікація мір і ваги полегшили внутрішню торгівлю. Загальний поземельний податок суттєво збільшив надходження до скарбниці. Скасування особистої залежності селян дало селянам громадянські права і створило умови для розвитку товарного господарства та майбутнього ринку вільної робочої сили.

3. Якими, на вашу думку, були найважливіші результати реформ?

Найважливішим наслідком стало збереження єдності держави та початок модернізації багатонаціональної монархії. Монархи заклали основи єдиної правової системи, централізували державне управління та суттєво підвищили рівень освіченості населення через мережу початкових шкіл. Селянська реформа полегшила тягар панщини, а церковна забезпечила мир між представниками різних релігійних громад.

13.2. АВСТРІЙСЬКА ІМПЕРІЯ ПІСЛЯ НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН

1. Охарактеризуйте становище Австрійської імперії на міжнародній арені після наполеонівських воєн.

Після завершення війн Австрія увійшла до кола держав-переможниць. На Віденському конгресі дипломатія Габсбургів досягла значних успіхів. Імперія приєднала багаті північноіталійські землі — Ломбардію та Венецію. Крім того, Австрія очолила новостворений Німецький союз і разом із Пруссією визначала політику в німецьких землях.

2. Чи продовжили політику освіченого абсолютизму наступники Йосифа II?

Наступники Йосифа II відмовилися від політики освіченого абсолютизму. Під впливом подій Французької революції австрійські монархи злякалися поширення революційних ідей і зупинили реформи. Франц I та канцлер Меттерніх спиралися на старі феодальні порядки, запровадили жорстку цензуру й нагляд поліції, намагаючись законсервувати абсолютизм.

3. Дайте власну оцінку ефективності політичної «системи Меттерніха».

Система Меттерніха виконувала свої завдання лише тимчасово. Вона тримала суспільство в покорі завдяки цензурі, шпигунству та придушенню будь-яких вільнодумних рухів. Проте ця політика зовсім не вирішувала гострих національних та соціальних суперечностей. Відмова від назрілих змін лише поглибила внутрішню кризу, через що країна зустріла революцію 1848 року абсолютно непідготовленою.

13.3. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК: ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ, ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ ТА ПОЛІТИКА МЕРКАНТИЛІЗМУ

1. Визначте основні галузі економічного розвитку Австрійської імперії.

Провідною галуззю залишалося сільське господарство, де більшість селян далі відробляли панщину. У промисловості активно розвивався видобуток солі, залізної руди та кам’яного вугілля, а також металургія. Важливими напрямами стали транспорт і зв’язок: будівництво залізниць, річкове пароплавство на Дунаї, морські перевезення торговельного флоту та телеграф.

2. Виділіть особливості промислового перевороту в імперії Габсбургів.

Промисловий переворот в Австрійській імперії розпочався пізніше, ніж у Західній Європі, і мав обмежений характер через збереження на селі феодальних пережитків та панщини, що стримувало формування вільного ринку праці. Іншою важливою рисою був жорсткий контроль держави над стратегічними галузями — металургією, видобутком вугілля, управлінням залізницями й поштою. Крім того, якщо спершу фабрики належали переважно дворянам завдяки їхній близькості до імперського двору, то після наполеонівських воєн у промисловість активно зайшли представники буржуазії («третього стану»).

3. Які технічні нововведення, на вашу думку, найбільше вплинули на розвиток індустріалізації?

Найважливішим нововведенням стало застосування парових машин на виробництві та транспорті. Будівництво пароплавів на Дунаї та прокладання залізниць докорінно змінили швидкість перевезення вантажів і сировини. Також вагоме значення мав перехід на вугілля як головне паливо, виготовлення світильного газу для освітлення міст і відкриття телеграфних ліній.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Транспортний хаб». Запропонуйте власний проєкт мережі залізниць, портів і річкових шляхів, які могли б об’єднати економічно різні регіони імперії.

Проєкт транспортної мережі для об’єднання регіонів монархії:

Залізничні магістралі: розвиток Північної залізниці від Відня через Брно до Праги з виходом до кордонів німецьких держав. Побудова східної гілки: Відень — Будапешт — Львів, яка сполучить хліборобські райони Галичини та Угорщини з австрійськими індустріальними центрами.
Водні шляхи: використання річки Дунай як головної водної артерії для пароплавного руху між Віднем, Братиславою, Будапештом і чорноморськими портами.
Морські порти: розбудова порту Трієст на Адріатичному морі та прокладання до нього гірської залізниці з Відня для зв’язку промислових регіонів зі світовими торговельними шляхами в Середземномор’ї.

КОРИСНА ГРА: «ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ»

Ключові факти, терміни та хронологічні відповідності інтерактивної гри за QR-кодом:

1816 р. — поява першої парової машини на текстильній фабриці в місті Брно;
1817 р. — впровадження у Відні нічного освітлення світильним газом;
1828 р. — початок будівництва перших залізничних колій у межах монархії;
1835 р. — проведення першої загальноімперської промислово-ремісничої виставки у Відні;
1837 р. — перший рейс пароплава «Марія Анна» річкою Дунай за маршрутом Відень — Лінц;
1839 р. — заснування імперського Військово-географічного інституту для картографування країни;
Меркантилізм і протекціонізм — урядова політика захисту внутрішнього ринку високими митами, підтримка вітчизняних фабрик та заохочення вивозу товарів.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Нанесіть на хронологічну пряму основні події з економічного розвитку Австрійської імперії.

Основні економічні події за хронологією:

1816 р. — поява першої парової машини на фабриці в Брно;
1817 р. — запровадження нічного освітлення світильним газом у Відні;
1828 р. — початок будівництва залізниць в імперії;
1835 р. — проведення першої загальноімперської промислово-ремісничої виставки у Відні;
1837 р. — перший рейс дунайського пароплава «Марія Анна» з Відня до Лінца;
1839 р. — заснування Військово-географічного інституту;
1847 р. — заснування Академії наук у Відні.

2. Покажіть на карті економічні центри Австрійської імперії; міста, в яких відбулися перші промислово-ремісничі виставки.

Географічні орієнтири на карті:

Міста перших промислових виставок: Прага (столиця Богемії на північному заході імперії, де пройшов перший регіональний захід такого типу) та Відень (столиця держави в центрі імперії на річці Дунай, де в 1835 році відбулася перша загальноімперська виставка).
Головні економічні та промислові центри: Відень (фінансове серце, металообробка й машинобудування), Прага та Брно (Богемія і Моравія — найрозвиненіші промислові краї з текстильними фабриками й машинобудуванням), Лінц (річковий порт і судноплавство на Дунаї на захід від Відня) та Трієст (головний морський порт імперії на півдні, на узбережжі Адріатичного моря).

ІІ

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Питання до змісту параграфа:

Коли в Австрійській імперії запрацювала перша парова машина?
Що передбачав Патент Йосифа II про віротерпимість 1781 року?
Хто фактично керував внутрішньою та зовнішньою політикою Австрії в першій половині XIX століття?
Де відбулася перша загальноімперська промислово-реміснича виставка?
Звідки ми можемо дізнатися про кількість населення та стан землеволодіння в часи реформ освіченого абсолютизму?
Чому австрійська влада продовжувала тримати стратегічні підприємства та залізниці в руках держави?
Як будівництво залізниць і поява телеграфу змінили зв’язок між Віднем, Брно та Прагою?
Який результат мала зовнішня політика Австрії на Віденському конгресі 1814–1815 років?

4. Поясніть значення політики меркантилізму для підтримки австрійської промисловості.

Політика меркантилізму та протекціонізму захищала австрійські підприємства від сильної конкуренції з боку промислово розвиненіших країн Західної Європи, насамперед Великої Британії. Уряд обмежував імпорт готової продукції високими митами, надавав державні замовлення вітчизняним мануфактурам і тримав під власним контролем стратегічні виробництва металів, вугілля та залізниць.

5. Поміркуйте, чому будівництво залізниць мало не лише економічне, а й політичне значення.

Залізничні колії мали величезну політичну вагу для багатонаціональної імперії. Вони давали змогу уряду швидко перекидати війська та поліцію до будь-якої неспокійної провінції у разі народних заворушень чи повстань. Крім того, надійний транспортний зв’язок зшивав докупи віддалені землі, полегшував роботу державного апарату та допомагав утримувати цілісність монархії Габсбургів.

ІІІ

6. Вправа «Дискусія». Поміркуйте, чи повинна держава рятувати економіку в умовах кризи. Відповідь аргументуйте прикладами з історії Австрійської імперії.

Я вважаю, що в періоди важких криз держава зобов’язана брати на себе провідну роль у порятунку господарства, оскільки приватні підприємці не мають для цього достатньо коштів.

Наприклад, після спустошливих наполеонівських воєн саме австрійський уряд узяв під своє управління будівництво стратегічних залізниць, підтримав створення Дунайського пароплавства та заснував Національний банк. Це допомогло зберегти ключові виробництва та розпочати індустріалізацію. Проте втручання влади має бути виваженим: австрійський уряд покривав дефіцит новими позиками без ринкових реформ, що лише затягнуло фінансову кризу.

Отже, державна допомога є обов’язковою для стратегічних галузей, але вона не повинна консервувати застарілі феодальні порядки.