§ 13–14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст. (Гісем)
ПРИГАДАЙТЕ
1. Які соціальні верстви населення прийшли до влади у Франції в результаті Липневої революції 1830 р.?
У результаті Липневої революції 1830 року до влади у Франції прийшла фінансова аристократія (банкіри, великі біржові ділки та землевласники).
2. Назвіть особливості становища Німеччини та Італії за рішенням Віденського конгресу.
Німеччина та Італія за рішеннями Віденського конгресу залишилися політично роздробленими на окремі незалежні держави. В Італії більшість північних земель опинилася під владою або прямим контролем Австрійської імперії, а в німецьких землях створили Німецький союз під верховенством Австрії.
3. Як розгортався революційний рух в Італії у 20—30-ті рр. ХІХ ст.?
Революційний рух в Італії у 20—30-ті рр. XIX ст. розгортався у формі діяльності таємних товариств (зокрема карбонаріїв), які організовували повстання проти панування Австрійської імперії та за встановлення конституційного ладу.
1. «ВЕСНА НАРОДІВ». РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ У ФРАНЦІЇ
Працюємо в парах. Метод «Скрайбінг». Визначте особливості революційних подій 1848 р. у Франції.
Головні особливості революції 1848 року у Франції:
- Економічне підґрунтя: криза почалася через неврожаї, подорожчання хліба, зростання безробіття та поширення хабарництва серед чиновників.
- Форма боротьби: опозиція використовувала рух спеціальних «реформістських бенкетів», де вимагала знизити майновий ценз і надати виборчі права буржуазії.
- Привід до повстання: заборона владою чергового такого бенкету спричинила масові заворушення та спорудження барикад.
- Політичний підсумок: швидке зречення короля Луї-Філіппа I та успішне встановлення Другої республіки.
СПІЛЬНІ ЯВИЩА, ЩО СПРИЧИНЯЛИ РЕВОЛЮЦІЙНІ РУХИ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ у 1848—1849 рр. Працюємо в парах. Наведіть приклади цих явищ у революційних рухах «Весни народів» у Європі.
| Явище | Приклад у революційних рухах «Весни народів» |
|---|---|
| Незадоволення політикою влади | Вимоги жителів Відня усунути канцлера К. фон Меттерніха та незадоволення парижан забороною реформістських бенкетів. |
| Вимога зміни політичних систем | Повалення Липневої монархії та проголошення Другої республіки у Франції, проголошення Римської республіки в Італії. |
| Прагнення різних соціальних верств брати більшу участь в управлінні державою | Вимоги французької буржуазії щодо виборчої реформи; скликання парламенту в Австрії та Установчих зборів у Пруссії. |
| Поширення ідей лібералізму та націоналізму | Скликання загальнонімецького Франкфуртського парламенту для об’єднання Німеччини, боротьба угорців за незалежність і вимоги чехів надати автономію. |
Чому під час революцій 1848—1849 рр. особливо важливими стали національні прапори?
Національні прапори стали символом єдності народу та його боротьби за політичну свободу і власну державність. Під час революцій вони об’єднували різні суспільні стани проти абсолютизму та чужоземного панування.
2. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848—1849 РР. У НІМЕЦЬКИХ ДЕРЖАВАХ
Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Порівняйте події «Весни народів» у Франції та Німеччині.
| Відмінне (Франція) | Спільні ознаки | Відмінне (Німеччина) |
|---|---|---|
| Франція вже була єдиною централізованою державою. Головною метою була зміна політичної системи та введення справедливого виборчого права. Революція швидко перемогла: Липневу монархію було повалено і проголошено Другу республіку. | Масові вуличні виступи, барикади в столицях (Париж, Берлін). Активна роль буржуазії, робітників та студентів. Вимоги політичних свобод, свободи друку і зборів. Зміна урядів на користь лібералів. | Німеччина була роздробленою країною. Головним завданням було національне об’єднання земель в одну державу. Створено загальнонімецький Франкфуртський парламент, але спроба об’єднати державу парламентським шляхом зазнала поразки. |
3. «ВЕСНА НАРОДІВ» В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ: ПОДІЇ В АВСТРІЇ ТА УГОРЩИНІ
Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте результати революційних подій 1848—1849 рр. в Австрії та Угорщині.
| Відмінне (Австрія) | Спільні ознаки | Відмінне (Угорщина) |
|---|---|---|
| Парламент скасував панщину за сплату компенсації землевласникам. Імператор Фердинанд I зрікся влади на користь Франца Йосифа I, який згодом відновив більшість імператорських повноважень і ліквідував автономію провінцій. Австрія зберегла єдність імперії. | Обидва революційні рухи завершилися поразкою. Виступи придушила імператорська армія силою зброї. Влада династії Габсбургів збереглася, а демократичні перетворення зупинили. | Угорський сейм оголосив про повну незалежність країни та позбавив династію Габсбургів влади. Було створено перший національний уряд. Революцію придушили за допомогою інтервенції військ Російської імперії, а країну знову підпорядкували Відню. |
4. «ВЕСНА НАРОДІВ» У РІЗНИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Яким був перебіг подій «Весни народів» у різних регіонах Австрійської імперії?
- Чехія: У Празі діячі вимагали скликати законодавчий сейм, надати демократичні свободи та зрівняти в правах чеську і німецьку мови. Влітку спалахнуло повстання, яке урядові війська жорстоко придушили.
- Словаччина: Патріоти прагнули отримати територіальну автономію у складі Угорського королівства. У вересні 1848 року почалося повстання, а Національні збори проголосили незалежність нації від Угорщини, але австрійські війська розбили повстанців.
- Словенія: Виник рух австрославізму за об’єднання всіх словенських земель в одну автономну провінцію. Це викликало спротив місцевих німців, і конфлікт між ними допоміг владі придушити рух.
- Далмація: Загострилася ворожнеча між слов’янами та італійцями. Італійці виступили проти об’єднання Далмації з Хорватією, що дозволило австрійській владі взяти ситуацію під свій контроль.
- Трансільванія: Румунська інтелігенція спочатку хотіла союзу з Угорщиною, але через відмову угорців підтримала австрійську владу за обіцянку автономії, якої румуни так і не отримали.
5. «ВЕСНА НАРОДІВ» В ІТАЛІЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ ТА АВСТРІЙСЬКИХ ВОЛОДІННЯХ В ІТАЛІЇ
Працюємо в парах. Метод «Удвох». Які факти свідчать про активні дії італійських патріотів під час «Весни народів»?
Про активність італійських патріотів свідчать такі події:
- Повстання в січні 1848 року в Палермо на Сицилії та проголошення незалежного королівства.
- Переможні антиавстрійські виступи в Мілані та проголошення республіки у Венеції в березні 1848 року.
- Оголошення війни Австрійській імперії королем Сардинії Карлом Альбертом.
- Повстання в Папській області восени 1848 року, позбавлення Папи світської влади та проголошення Римської республіки на початку 1849 року.
- Героїчна двомісячна оборона Рима від спільних сил інтервентів.
Працюємо із джерелом. Зі звернення про оборону Римської республіки (3 липня 1849 р.)
1. У чому полягала складність ситуації в обложеному місті?
Складність ситуації полягала в тому, що республіканські війська Франції під командуванням генерала Удіно порушили письмову домовленість про перемир’я та підступно розпочали штурм Рима раніше визначеного терміну.
2. До чого керівники республіки закликали населення Рима?
Керівники республіки закликали всіх римлян не піддаватися ворожій зраді, взяти до рук зброю, вийти на мури, барикади й до міських брам, щоб захищати республіку до кінця.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. Навчальна гра «Історична абетка». Правила гри. Учитель / учителька називає літеру алфавіту. Окремі учні та учениці (пари або малі групи) за визначений час мають скласти перелік слів, які починаються на цю літеру та пов’язані зі змістом теми уроку. Перемагають ті, чий список буде найдовшим.
- Літера «Б»: барикади, Берлін, Бухарест, буржуазія, бенкети, Баден, Баварія.
- Літера «В»: Відень, «Весна народів», Венеція, виборче право, Віктор Еммануїл II, Воєводина.
- Літера «К»: Конституція, Кошут, Карл Альберт, криза.
- Літера «Р»: революція, Римська республіка, реформа, русини, Рада народова.
2. Чи дійсно революція 1848 р. у Франції завершилася перемогою? Чому?
Революція 1848 року у Франції завершилася перемогою, оскільки повстанці змусили короля Луї-Філіппа I зректися влади, після чого було повалено Липневу монархію та проголошено Другу республіку.
3. Назвіть здобутки й невдачі під час «Весни народів» у німецьких державах.
| Здобутки | Невдачі |
|---|---|
| Відставка консервативних урядів і прихід лібералів до влади. | Провал спроби об’єднати Німеччину парламентським шляхом. |
| Запровадження свободи друку, зборів і скликання представницьких органів влади. | Прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився від загальнонімецької імператорської корони. |
| Робота Франкфуртського парламенту та прийняття загальнонімецької Конституції 1849 року. | Повернення визволених герцогств Шлезвіг і Гольштейн Данії через дипломатичний тиск інших держав. |
4. Яких змін зазнала Австрійська імперія в період «Весни народів»?
В Австрійській імперії відбулися такі зміни:
- Канцлер К. фон Меттерніх пішов у відставку.
- Влада оголосила про скликання парламенту та ввела Конституцію.
- Парламент скасував панщину за грошову компенсацію землевласникам.
- Імператор Фердинанд I зрікся трону. Новий правитель Франц Йосиф I затвердив нову Конституцію, відновив більшість прав імператора й скасував автономію провінцій.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом революцій 1848—1849 рр. у Європі.
Для показу революційних подій на карті орієнтуємося на такі регіони та міста:
- Західна Європа: Париж (Франція) — початок революції та барикадні бої в лютому 1848 року.
- Центральна Європа: Берлін (Пруссія) і Франкфурт-на-Мані — робота загальнонімецького парламенту; герцогства Шлезвіг і Гольштейн на півночі — боротьба за визволення від Данії.
- Австрійська імперія: Відень — мітинги та барикади в березні й жовтні 1848 року; Прага (Чехія) — повстання в червні 1848 року; Будапешт та вся територія Угорщини — збройна визвольна війна 1848–1849 років; Львів — діяльність Головної руської ради у Східній Галичині.
- Апеннінський півострів (Італія): Палермо на острові Сицилія — січневе повстання 1848 року; Мілан (Ломбардія) і Венеція — повстання проти австрійського ярма; Рим — центр проголошення Римської республіки та її оборони.
6. Виконайте завдання з хронології. 1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» на західноукраїнських землях утворилася Головна руська рада? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року?
- Гурток «Руська трійця» створили у 1833 році, а Головна руська рада виникла у квітні 1848 року:
1848 – 1833 = 15 років. Головна руська рада утворилася через 15 років. - «Весна народів» у Європі розпочалася у 1848 році:
2026 – 1848 = 178-ма річниця. У 2026 році відзначають 178-му річницю початку «Весни народів».
7. Працюємо в парах. Метод «Оптиміст і песиміст». Як революції 1848—1849 рр. вплинули на ситуацію в тогочасній Європі?
- Оптиміст: Революції завдали потужного удару по залишках феодалізму. В Австрійській імперії скасували панщину, розширився досвід виборів і парламентаризму. Народи відчули власну силу в боротьбі за національні права.
- Песиміст: Більшість виступів зазнали поразки через військову силу імперій. Монархічні режими відновили владу, значну частину свобод скасували, а головні цілі щодо повного об’єднання Німеччини та Італії тоді не здійснилися.
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Висловіть аргументоване ставлення до наведеної думки: «Революції 1848—1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».
Я вважаю, що ця думка є абсолютно справедливою. Оскільки головними вимогами протестувальників у всіх країнах були прийняття конституцій, ліквідація абсолютизму, запровадження свободи слова, друку та розширення виборчих прав. Наприклад, у Франції громадяни повалили монархію та проголосили республіку, у Німеччині створили Франкфуртський парламент, а в Австрійській імперії слов’яни, угорці та румуни відкрито заявили про свої права на національну автономію. Отже, попри воєнні поразки, ці революції заклали основу демократичного устрою сучасної Європи та дали поштовх національному відродженню багатьох народів.
9. Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні, який у період «Весни народів» став одним із лідерів італійського радикального руху, сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Як ви розумієте ці слова? Наведіть аргументи.
Ці слова означають, що часи суперництва монархічних династій за землі минули, і тепер головною рушійною силою історії стали самі народи, які борються за свободу і власні права.
Аргументи:
- Раніше війни вели регулярні армії володарів за зміну кордонів, а в 1848 році на вулиці вийшли громадяни й будували барикади заради прийняття конституцій.
- Правлячі монархи прагнули зберегти свій контроль і старі привілеї, тоді як народні маси вимагали реформ, рівності перед законом і скасування феодальних повинностей.
- В Італії саме народні повстання в Мілані, Венеції та Римі створили реальний спротив загарбникам після того, як монархи зазнали поразок.
10. За допомогою сервісів штучного інтелекту створіть зображення, що ілюструють роль Шандора Петефі або Іштвана Сечені в подіях «Весни народів» у своїх країнах. Перевірте їх на наявність історичних помилок.
Аналіз та перевірка згенерованого зображення на історичні помилки:
- Прапори та національна символіка: На картині правильно відтворено угорські революційні триколори з автентичними горизонтальними смугами — червоною, білою та зеленою. Традиційний коронний герб на стязі праворуч відповідає символіці земель Святого Стефана, яку угорські патріоти використовували в 1848 році на противагу австрійському імперському двоголовому орлу. Сторонніх сучасних емблем немає.
- Історичне вбрання: Одяг натовпу цілком відповідає європейській та угорській моді середини XIX століття. Городяни, студенти й інтелігенція вдягнені в сюртуки, пальта, жилети та циліндри, жінки — у довгі багатошарові сукні, а частина діячів поряд із поетом — у традиційні угорські піджаки-атили з вишитими шнурами (бранденбурами). Жодних елементів одягу пізніших епох немає.
- Постать поета: Шандор Петефі зображений історично точно — молодим (йому тоді було 25 років), натхненним народним трибуном і ватажком революційної молоді, а не генералом чи королівським чиновником. Він стоїть на сходах Національного музею в Пешті в чорному національному вбранні та тримає аркуш зі своїм революційним віршем «Національна пісня» («Talpra magyar!»), запалюючи натовп палкою промовою.
- Висновок: Зображення успішно пройшло перевірку. Воно є історично правдивим і точно передає атмосферу 15 березня 1848 року в Пешті під час початку «Весни народів» в Угорщині.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Зміст, передумови й наслідки «Весни народів» 1848—1849 рр.
«Весна народів» — це хвиля революцій, викликана економічною кризою, неврожаями, незадоволенням старими абсолютистськими режимами та зростанням національної самосвідомості. Хоча повстання були придушені арміями монархій, вони ліквідували залишки кріпосництва в Австрійській імперії та зробили питання введення конституцій і демократії незворотними.
Особливості подій «Весни народів» у різних державах і регіонах Західної і Центральної Європи
У Франції головним завданням була зміна форми правління та розширення прав буржуазії, що привело до Другої республіки. У Німеччині та Італії головною метою було подолання політичної роздробленості та об’єднання народів у єдині національні держави. В Австрійській імперії події набули форми визвольної боротьби пригноблених націй (угорців, чехів, словаків, українців, південних слов’ян) проти імперського гніту Відня.
Розвиток Франції в період Другої республіки та Другої імперії
Після повалення Липневої монархії у 1848 році у Франції постала Друга республіка, яка оголосила загальне виборче право для чоловіків і демократичні свободи. Проте вже незабаром на президентських виборах переміг Луї Наполеон Бонапарт. Він здійснив переворот і наприкінці 1852 року проголосив себе імператором Наполеоном III, що встановило період Другої імперії з авторитарною монархічною владою.
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)
Активізуйте свої знання
1. Радикальна, докорінна якісна зміна, стрибок у розвитку природи або суспільства, — це
Революція. Цей термін означає докорінний переворот у житті суспільства, що призводить до ліквідації віджилого ладу та утвердження нових порядків.
2. У результаті Липневої революції до влади у Франції прийшла (прийшло)
Фінансова аристократія. Під час правління «короля-банкіра» Луї-Філіппа I державою фактично керувала верхівка буржуазії — банкіри та великі біржовики.
3. За рішенням Віденського конгресі німецькі держави об’єднувалися у
Німецький союз. Конгрес закріпив роздробленість німецьких земель, створивши конфедерацію з майже чотирьох десятків монархій під головуванням Австрії.
4. Хто був засновником першої загальноіталійської таємної організації «Молода Італія»?
Дж. Мадзіні. Джузеппе Мадзіні заснував цю патріотичну організацію 1831 року з метою звільнення країни з-під австрійського панування та створення єдиної Італійської республіки.
Перевірте здобуті знання
1. У якій з наведених країн революція 1848 р. завершилася перемогою?
Франція. Повсталі парижани скинули Липневу монархію, змусили короля зректися трону та домоглися проголошення Другої республіки.
2. У якому німецькому місті з травня 1848 р. працював на Конституцією об’єднаної Німеччини перший загальнонімецький парламент?
Франкфурт. Депутати першого обраного парламенту проводили свої засідання в церкві Святого Павла у Франкфурті-на-Майні.
3. У якому році Францію, як і інші країни Європи, охопила економічна криза?
1847 р. Глибока торговельно-промислова та фінансова криза 1847 року значно загострила соціальні суперечності й прискорила початок революції.
4. Король якої держави за Конституцією 1849 р. мав отримати імператорську корону?
Пруссія. Загальнонімецький парламент запропонував імператорську корону прусському монарху Фрідріху Вільгельму IV, однак той відмовився прийняти її «з рук народу».
5. Ш. Петефі очолював радикальну молодь у
Угорщині. Видатний угорський поет і революціонер Шандор Петефі став на чолі радикальних виступів у Пешті в березні 1848 року.
6. Наприкінці листопада Фердинанд І передав управління австрійською імперією
Францу Йосифу І. В умовах загострення революційних подій імператор зрікся престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I.
7. Правителем-президентом Угорщини після проголошення її незалежності обрали
Л. Кошута. Лайош Кошут очолив революційну боротьбу за незалежність країни після позбавлення влади династії Габсбургів у квітні 1849 року.
8. Війська інтервенція якої держави допомогла австрійській владі придушити угорську «Весну народів»?
Росія. На прохання австрійського імператора цар Микола I надіслав війська до Угорщини, що призвело до поразки угорської визвольної армії в серпні 1849 року.
9. Зі складу якої країни хотіла вийти Словаччина у період «Весни народів»?
Угорщина. Словацькі землі на той час перебували у складі Угорського королівства, тому Національні збори словаків вимагали національної незалежності саме від Угорщини.
10. У березні 1848 р. румунська інтелігенція Трансільванії вирішила укласти угоду про союз із
Угорщиною. Спочатку румунські діячі запропонували союз угорському уряду, але після відмови визнавати їхні права перейшли до підтримки віденського двору.
11. В Італії події «Весни народів» розпочалися повстанням у(на)
о. Сицилія. Перший збройний спалах революцій 1848 року відбувся 12 січня в місті Палермо на острові Сицилія.
12. Якою подією завершилася «Весна народів» в Італії?
падінням Венеціанської республіки. Героїчна оборона Венеції завершилася її капітуляцією наприкінці серпня 1849 року, що стало фіналом революційного руху на Апеннінському півострові.