13. Як ми сприймаємо інформацію у світі соцмереж і новин

Зміст

ОБГОВОРІМО

Що для тебе означає інформація?

Для мене інформація — це будь-які нові відомості та знання про світ навколо: новини, повідомлення від друзів, те, що ми вчимо на уроках або бачимо в інтернеті. Вона допомагає розуміти, що відбувається, і приймати рішення.

Звідки ти зазвичай дізнаєшся про новини та важливі події?

Найчастіше я дізнаюся про новини з телеграм-каналів та інстаграму, а також коли про щось важливе розповідають батьки, вчителі або друзі в школі.

Коли бачиш у тіктоці чи інстаграмі новину із кричущим заголовком «Шок-контент!» — ти одразу віриш і репостиш чи спочатку гуглиш, щоб перевірити?

Я ніколи одразу не репощу, а спочатку гуглю і шукаю підтвердження в надійних новинах. Такі яскраві й лякаючі заголовки найчастіше роблять навмисно, щоб зібрати перегляди або поширити брехню.

Чи однаково ви з друзями / подругами реагуєте на одну й ту саму новину?

Ні, ми часто реагуємо зовсім по-різному. Наприклад, коли скасовують уроки через олімпіаду, хтось радіє, а хтось засмучується, бо готувався до контрольної. Наше ставлення завжди залежить від власних інтересів і настрою.

З якими емоціями ти зазвичай заходиш у соцмережі?

Зазвичай я заходжу з гарним настроєм, цікавістю та бажанням відпочити, поспілкуватися з друзями чи подивитися смішні відео.

ОБГОВОРІМО

Чи вони змінюються вони після перегляду стрічки?

Так, настрій майже завжди змінюється.

Чому?

Бо у стрічці перемішано все підряд: спершу бачиш смішний мем, а потім тривожні новини про обстріли чи чиюсь біду. До того ж інколи бачиш чужі ідеальні фото і мимоволі починаєш засмучуватися через власні дрібні негаразди.

ДІЙМО РАЗОМ

Визначте, які з них можуть бути достовірними, а які — ні.

№	Зміст новини	Висновок	Обґрунтування
1	У Києві встановили цілодобові велопарковки з камерами біля метро.	Достовірна	Створення велоінфраструктури є стандартною практикою для сучасних міст.
2	Міністерство освіти скоротило уроки до 30 хвилин.	Недостовірна	Такі радикальні зміни потребують офіційних наказів, про які наразі не повідомлялося.
3	Канадські вчені створили шоколад, який покращує пам’ять.	Недостовірна	Має ознаки псевдонаукової сенсації та клікбейтного заголовку.
4	У парку встановили питні фонтанчики на прохання батьків.	Достовірна	Звичайний приклад благоустрою міста за запитом громади.
5	Телебачення повідомило про дозвіл тримати вдома будь-яких диких тварин.	Недостовірна	Суперечить нормам безпеки та законодавству про захист тварин.
6	Зоозахисники проводять у парку тиждень турботи про тварин.	Достовірна	Типовий формат просвітницького заходу громадських організацій.
7	Фермер заявив про помідор вагою майже 4 кг для Книги рекордів.	Недостовірна	Цифри близькі до світових рекордів, такі новини часто використовуються для залучення уваги без підтвердження.

Презентуйте свої висновки класу та поясніть, на чому вони базуються.

Наші висновки базуються на здоровому глузді та перевірці фактів. Новини про велопарковки, питні фонтанчики та акцію зоозахисників — це звичайні міські події, про які легко дізнатися з офіційних джерел. А от повідомлення про 30-хвилинні уроки, домашніх диких тварин чи помідор на 4 кг схожі на вигадки або чутки, бо вони суперечать законам чи звучать як неймовірна сенсація без жодних доказів.

На завершення обговоріть, чому важливо не лише виявляти фейк, а й розуміти, чому ми робимо такий висновок.

Важливо розуміти логіку, за якою ми відрізняємо правду від брехні, щоб не потрапляти на гачок маніпуляторів наступного разу. Якщо ми знаємо ознаки фейку (надмірні емоції, анонімність, сенсаційність), то зможемо пояснити друзям і рідним, чому цій інформації не варто вірити.

ПОМІРКУЙТЕ

Випишіть із тексту ключові слова і словосполучення, які найкраще відображають його зміст (1–2 з кожного абзацу, всього 8–10 слів).

Ключові слова: потік інформації, сприйняття інформації, розмежовувати факти, джерела інформації, оціночне забарвлення, мета автора, швидкість поширення, ідеальне життя, джерело фейків, інформаційні бульбашки.

Перекажіть текст, спираючись на ці слова.

Сучасна людина перебуває у безперервному потоці інформації, яка стала життєво важливою. Наше сприйняття інформації є суб’єктивним, тому критично важливо навчитися розмежовувати факти та власні емоції. Головні джерела інформації — новини та соціальні мережі — часто надають подіям оціночне забарвлення, тому при читанні варто завжди з’ясовувати мету автора. Соціальні мережі забезпечують високу швидкість поширення даних, проте вони також створюють ілюзію ідеального життя та стають джерелом фейків. Алгоритми платформ формують інформаційні бульбашки, які обмежують доступ до альтернативних точок зору.

Хто це написав і з якою метою?

Цей текст написали автори підручника з громадянської освіти для нас, учнів 7 класу. Їхня мета — навчити нас мислити критично, розпізнавати маніпуляції та обережно поводитися з інформацією в інтернеті.

Які факти наведено, а які — пропущено?

У тексті наведено факти про те, як алгоритми показують нам вибірковий контент і створюють бульбашки, а також як емоції впливають на сприйняття подій. Проте автори не наводили конкретної складної статистики чи технічних формул, щоб текст був зрозумілим для підлітків.

Чи відокремлено факти від коментарів?

Так, у підручнику чітко розмежовано реальні факти та особисті судження, а на прикладі концерту навіть показано, як одне й те саме дійство різні люди можуть прокоментувати зовсім по-різному.

ДІЙМО РАЗОМ

1. Об’єднайтеся в пари й виберіть одну інформацію із соцмережі (реальну або вигадану). Сформулюйте до неї три ключові запитання, які допомагають захищати себе від дезінформації. Порівняйте ваші запитання з думками інших та складіть спільний список запитань. Обговоріть, як ви тепер ставитиметеся до інформації в соціальних мережах.

Обрана інформація: «Допоможіть! Хлопчик з Миколаєва потребує термінової операції. Переказуйте гроші на картку ХХХ».

Ключові запитання для перевірки:

1. Хто є автором повідомлення і чи є це джерело офіційною благодійною організацією або перевіреною особою?
2. У якій саме лікарні перебуває дитина і чи можна підтвердити цю інформацію за офіційними контактами медичного закладу?
3. Чи містить допис посилання на медичні документи (виписки, діагнози) та звіти про попередні збори?

Спільний список запитань після обговорення з класом:

1. Хто є першоджерелом новини?
2. Чи повідомляють про це офіційні канали або великі медіа?
3. Яка мета цього повідомлення: поінформувати чи викликати сильні емоції (страх, жаль, паніку)?
4. Коли саме була опублікована ця інформація і чи не є вона застарілою?

Після виконання завдання ставлення до інформації в соціальних мережах стає більш критичним. Кожне повідомлення, що закликає до швидких дій або викликає сильні емоції, підлягатиме обов’язковій перевірці через офіційні джерела та аналіз фактів.

2. Об’єднайтеся в трійки та проведіть невелику пресконференцію на тему «Яку інформацію дозволено, а яку заборонено поширювати під час війни?»

Категорія інформації	Що дозволено поширювати	Що заборонено поширювати
Військові дії	Офіційні звіти Генерального штабу ЗСУ про успіхи на фронті.	Фото та відео переміщення української техніки, особового складу та їхні локації.
Наслідки обстрілів	Офіційна інформація від ОВА або ДСНС про постраждалих та обсяги руйнувань.	Точні координати «прильотів», фото нерозірваних снарядів з прив’язкою до місцевості, робота ППО.
Гуманітарна ситуація	Адреси пунктів видачі допомоги, графіки евакуаційних поїздів, інформація про безпечні маршрути.	Дані про місця зберігання великих запасів палива, продовольства або ліків.
Персональні дані	Прізвища загиблих героїв після офіційного повідомлення родичам.	Обличчя військових, номери частин, дані про полонених або зниклих безвісти до офіційних роз’яснень.

Чи допомогла вам ця вправа краще зрозуміти різницю між тим, що можна поширювати, і тим, що є небезпечним?

Ця вправа допомогла чітко розмежувати суспільно корисну інформацію від даних, поширення яких може допомогти ворогу або зашкодити силам оборони.

Як досвід швидкої підготовки до виступу й відповідей на запитання може зробити вас більш свідомими та критичними користувачами інформації в соціальних мережах?

Досвід швидкої підготовки вчить оперативно аналізувати надійність джерел, миттєво виявляти логічні помилки в повідомленнях та прогнозувати наслідки публікації кожного посту для загальної безпеки.

Яку головну думку про інформаційну безпеку під час війни ви винесли із цієї вправи?

Головна думка полягає в тому, що під час війни будь-яка неперевірена інформація може стати зброєю в руках ворога, тому кожен користувач соцмереж несе персональну відповідальність за дотримання інформаційної гігієни.

ДІЙМО РАЗОМ

3. Об’єднайтеся в шість малих груп по 3–5 осіб. Виберіть одне із завдань, після виконання якого презентуйте свої напрацювання класу за алгоритмом: 1) яким було завдання; 2) який варіант розв’язання пропонує група; 3) які висновки ви зробили / чого навчилися.

Для виконання цієї вправи було обрано завдання для чотирьох груп, результати яких представлені нижче. Кожна група опрацювала свій кейс для розвитку навичок медіаграмотності та критичного мислення.

Завдання для групи 1: Напишіть короткий текст — заголовок і 1–2 речення на основі поданого повідомлення. Ваш заголовок і текст мають зробити фейк більш переконливим завдяки вживанню емоційних слів та узагальнень. Запропонуйте класу визначити, які маніпуляції ви використали.

1. Завдання полягало у створенні маніпулятивного повідомлення на основі тези про вимкнення інтернету урядом.
2. Варіант розв’язання:
   Заголовок: ТОТАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ: УРЯД ПІДСТУПНО ЗАЛИШИТЬ КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ БЕЗ ЗВ’ЯЗКУ!
   Текст: Вже завтра влада завдасть нищівного удару, повністю вимкнувши інтернет по всій країні, щоб замовчувати правду. Всі громадяни опиняться в інформаційному вакуумі, тому негайно поширюйте це застереження, поки ще є можливість!
3. Висновки: У тексті використано емоційно забарвлені слова («підступно», «нищівний удар»), узагальнення («кожного українця», «всі громадяни») та заклик до панічних дій. Ми навчилися бачити, як агресивна лексика витісняє факти і змушує вірити у фейки.

Завдання для групи 2: Прочитайте дві версії новини про одну й ту саму подію. Визначте, чи змінилося ваше ставлення до події після ознайомлення з другою версією. Що вплинуло на вашу реакцію й чому?

1. Завдання вимагало порівняти офіційну версію відкриття спортивного майданчика та версію з соціальних мереж.
2. Варіант розв’язання: Після прочитання другої версії ставлення до події змінилося з позитивного на скептичне та насторожене. На реакцію вплинула деталізація недоліків («ноги можна зламати») та звинувачення у формальному підході («для галочки»).
3. Висновки: Офіційні джерела часто фокусуються лише на позитивних фактах, тоді як дописи в соцмережах апелюють до емоцій та особистої безпеки. Ми зрозуміли, що для отримання об’єктивної картини необхідно перевіряти стан об’єктів самостійно або шукати відгуки з різних джерел.

Завдання для групи 3: Прочитайте новину із соцмереж і уявіть, як на неї могли б відреагувати різні користувачі (наприклад: однокласник, блогерка, батьки, учителька). Поміркуйте, чому реакції будуть різними та як це впливає на суспільну думку.

1. Завдання полягало в аналізі реакцій на новину про встановлення автоматів із напоями в їдальні без попередження.
2. Варіант розв’язання представлено в таблиці:

Користувач	Ймовірна реакція
Однокласник	Радість через можливість купувати напої швидко, але невдоволення цінами.
Блогерка	Створення огляду на асортимент (челендж «куштую все»), критика дизайну автомата.
Батьки	Обурення через відсутність обговорення та занепокоєння якістю напоїв (вміст цукру).
Учителька	Хвилювання через можливе порушення дисципліни та сміття в класах після напоїв.

3. Висновки: Реакції відрізняються через різні пріоритети та життєвий досвід людей. Це впливає на суспільну думку, створюючи конфлікт інтересів навколо однієї події, що потребує публічного діалогу для знаходження компромісу.

Завдання для групи 4: Проаналізуйте подану новину. Спрогнозуйте, як змінитися ставлення людей, якщо її завтра масово поширять тікток-блогери. Запишіть 2–3 можливі наслідки і зробіть висновок про вплив соцмереж.

1. Завдання вимагало спрогнозувати наслідки масового поширення чутки про отруйних павуків у школах через TikTok.
2. Варіант розв’язання:
   Можливі наслідки:

• Масова паніка серед учнів та відмова відвідувати заняття.
• Перевантаження адміністрації шкіл та екстрених служб запитами від наляканих батьків.
• Поява серії постановочних відео з іграшковими павуками для штучного підняття рейтингів блогерів.

3. Висновки: Соціальні мережі мають здатність миттєво масштабувати неперевірену інформацію, перетворюючи локальну чутку на загальноміську проблему. Ми навчилися, що візуальний контент у TikTok діє на емоції сильніше за текстові спростування, тому важливо зберігати спокій і чекати на офіційні дані.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5

Прочитайте новину і придумайте до неї 3–4 яскраві заголовки для соцмереж. Використайте перебільшення, емоційність, елементи маніпуляції. Поясніть, чому клікбейт привертає увагу і як впливає на читачів.

Заголовки до новини про фонтани з питною водою:

1. ШОК! Тепер у школі тече «жива вода»: ви не повірите, що встановили на кожному поверсі!
2. Кінець епохи спраги: революційне рішення у школі, яке змінить життя учнів назавжди!
3. Батьки в люті чи в захваті? Таємниця нових фонтанчиків розкрита!
4. Ви більше не захочете пити вдома! Неймовірне оновлення, про яке мовчать учителі.

Клікбейт діє на наші емоції та цікавість: слова «ШОК», таємниці та знаки оклику змушують нас клікнути на новину. Проте зазвичай під таким заголовком приховується звичайна дрібниця, і читач відчуває себе обманутим.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 6

Прочитайте інформацію із чотирьох різних джерел про одну й ту саму подію. Визначте, якому джерелу, на вашу думку, швидше повірять підлітки. Чому певні джерела викликають більше довіри? Як соцмережі сприяють швидкому поширенню чуток?

Я думаю, що підлітки найшвидше повірять сторіс блогера (джерело 3) або повідомленню у шкільному чаті (джерело 4). Ми більше довіряємо тим, кого знаємо особисто або за ким стежимо в мережі щодня, адже вони говорять нашою простою мовою. А соцмережі прискорюють чутки тим, що кнопку «поділитися» можна натиснути за одну секунду, навіть не замислюючись, чи це правда і чи безпечно годувати дику лисицю печивом.

ПІДСУМУЙМО

Що визначає наше сприйняття інформації — факти, емоції чи власний досвід?

Наше сприйняття формують усі три речі разом: самі факти, наш настрій та емоції, а також попередній життєвий досвід. Мозок не просто зчитує новину, а одразу оцінює її через те, що ми відчуваємо та у що віримо.

Як помітити, що на нас впливають емоції, а не факти?

Це помітно тоді, коли після прочитання ми відчуваємо сильний страх, обурення чи захват ще до того, як розібралися в суті. Також про це свідчать кричущі заголовки, слова на кшталт «Шок!», «Зрада!», купа знаків оклику та заклики негайно репостити.

Як соцмережі змінюють наше ставлення до подій і людей?

Соцмережі показують нам здебільшого «ідеальне життя» інших, через що нам часом здається, ніби в нас усе гірше, ніж в інших. Крім того, вони підсовують лише ті новини, які нам подобаються, і підсилюють наші емоції.

ПІДСУМУЙМО

Що таке інформаційна бульбашка і як зрозуміти, що ви в ній?

Інформаційна бульбашка — це коли розумні алгоритми соцмереж показують нам лише ті дописи й погляди, які нам подобаються. Зрозуміти, що ти в ній, можна тоді, коли у стрічці всі мають таку саму думку, як і ти, а інші погляди взагалі не з’являються.

Чи змінилося ваше ставлення до новин у соцмережах після заняття?

Так, я став набагато обережнішим. Тепер я не вірю першому-ліпшому допису і намагаюся спокійно перевіряти джерела, перш ніж ставити лайк або надсилати друзям.

Яку корисну звичку варто запровадити для кращої навігації в інформаційному потоці?

Найкраща звичка — зробити паузу на кілька хвилин перед репостом емоційної новини, знайти її першоджерело та перевірити хоча б у двох офіційних або перевірених медіа.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

1. Запиши три ключові думки, які найбільше запам’яталися тобі із цього заняття. Поясни, чому саме ці ідеї ти вважаєш важливими для себе.

Перша думка полягає в тому, що сприйняття інформації — це суб’єктивний процес, на який впливають емоції та власний досвід людини. Друга важлива ідея стосується існування інформаційних бульбашок, які створюють ілюзію одностайності світу та обмежують критичне сприйняття дійсності. Третя думка наголошує на тому, що соціальні мережі часто демонструють лише «ідеальне життя», що не відповідає реальності. Ці ідеї є важливими, оскільки вони допомагають свідомо ставитися до споживаного контенту, зберігати психологічне здоров’я та уникати дезінформації.

2. Сформулюй одне запитання, що виникло в тебе після заняття і яке ти хотів би / хотіла б дослідити глибше. Знайди відповідь на нього у відкритих джерелах та поділися інформацією у класі.

Запитання: Які існують ефективні методи для виходу з інформаційної бульбашки в соціальних мережах?

Для виходу з інформаційної бульбашки фахівці з медіаграмотності рекомендують свідомо підписуватися на сторінки та медіа, що висвітлюють альтернативні точки зору, а також регулярно очищувати історію пошукових запитів. Використання режиму інкогніто та відмова від персоналізованої реклами в налаштуваннях акаунтів також допомагають зменшити вплив алгоритмів на формування стрічки новин.

Робочий аркуш

1. СТВОРИ 2–3 КОРОТКІ СЛОГАНИ (ІНФОСТІКЕРИ), ЯКІ МОГЛИ Б СТАТИ НАЛІПКАМИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНЕ КОРИСТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ.

1. «Побачив — Подумай — Перевір — Поширюй!».
2. «Аналізуй джерела — не піддавайся емоціям!».
3. «Зроби паузу — перевір факт перед репостом!».

2. ОБ’ЄДНАЙ ПОНЯТТЯ ТА ЇХ ПРИКЛАДИ.

1 — Д (Інформація: «1 жовтня — офіційне державне свято»).
2 — Г (Факт: «Сьогодні в Україні відзначають День захисників і захисниць»).
3 — А (Судження: «1 жовтня — найважливіше свято для кожного українця»).
4 — В (Фейк: «Україна капітулює, бо закінчилися боєприпаси»).
5 — Б (Дезінформація: «Українські війська обстрілюють власні міста, щоб звинуватити Росію»).

3. СТВОРИ ЗА ЗРАЗКОМ ВЛАСНУ ІНФОГРАФІКУ «МОЯ ЦИФРОВА ДОБА», НА ЯКІЙ ЗОБРАЗИ, СКІЛЬКИ ЧАСУ ТИ ПРОВОДИШ ОНЛАЙН І В ЯКИХ МЕРЕЖАХ. ЯКІ ВИСНОВКИ ТИ МОЖЕШ ЗРОБИТИ НА ОСНОВІ ІНФОГРАФІКИ?

Які висновки ти можеш зробити на основі інфографіки?

Проаналізувавши свій екранний час, я бачу, що проводжу в телефоні близько 3–4 годин на добу, з яких половина йде на розваги в соцмережах (TikTok, Instagram) та ігри. Мій головний висновок: варто обмежити безцільне гортання стрічки, щоб залишалося більше часу на живе спілкування, спорт і прогулянки з друзями.

4. ЗАПИШИ РЕЧЕННЯ, ВИПРАВИВШИ ПОМИЛКУ В КОЖНОМУ З НИХ.

1. Найнадійніше джерело інформації — це офіційні сайти, авторитетні медіа чи експерти, а не анонімні телеграм-канали.
2. Інформація, яка викликає сильний страх або гнів, часто є маніпуляцією або фейком, тому її не можна поширювати поспіхом, а потрібно ретельно перевіряти.
3. Для захисту своєї приватності в соціальних мережах необхідно налаштовувати приватність акаунта, використовувати надійні паролі та дбати про захист особистих даних.
4. Фейк — це неправдиве або викривлене повідомлення, створене для введення людей в оману, а основою новин є факти.
5. Твердження «Сьогодні в нашому місті йде дощ» є фактом, оскільки це реальна подія, яку можна перевірити й підтвердити.

5. ОПИШИ «СВІТЛОФОР ПЕРЕВІРКИ ІНФОРМАЦІЇ» ВІДПОВІДНО ДО КРОКІВ:

• Жовтий сигнал (Крок 1: Увага!) — емоційні заголовок і слова («Шок!», «Терміново!»), відсутність посилань на першоджерело або публікація в анонімному каналі.
• Червоний сигнал (Крок 2: Стоп!) — зупинити поширення, репости чи передачу неперевіреного повідомлення іншим користувачам.
• Зелений сигнал (Крок 3: Дію!) — використовувати або поширювати інформацію лише після її підтвердження в кількох надійних та офіційних джерелах.

Аналіз повідомлень:

• 🟡 (Жовтий сигнал) Ти бачиш пост про те, що ворог нібито прорвав оборону в сусідньому місті (викликає паніку, потребує обов’язкової перевірки через офіційні джерела).
• 🔴 (Червоний сигнал) У анонімному каналі з’явилася новина про вибух у великому місті (анонімне джерело, не поширювати).
• 🟢 (Зелений сигнал) Ти читаєш повідомлення, що StopFake спростував певну російську дезінформацію (перевірена інформація від авторитетного фактчекінгового ресурсу).
• 🔴 (Червоний сигнал) Друг надсилає тобі неперевірене відео, яке обіцяє «велику перемогу вже завтра» (сумнівна маніпулятивна новина, не поширювати).

6. ЗАПИШИ 5 ДЖЕРЕЛ, З ЯКИХ ТИ ЗАЗВИЧАЙ ОТРИМУЄШ НОВИНИ. ПОЗНАЧ ЗІРОЧКАМИ ТІ З НИХ, ЯКІ ВВАЖАЄШ НАДІЙНИМИ, І ПОЯСНИ, ЧОМУ САМЕ.

1. Офіційний сайт міської ради / МОН України* — надійне джерело, оскільки публікує перевірені офіційні дані та рішення.
2. Суспільне Мовлення (новинний портал)* — надійне джерело, оскільки дотримується журналістських стандартів та перевіряє факти.
3. Розмови з батьками та вчителями* — надійне джерело з безпосереднього оточення.
4. Анонімні телеграм-канали — не є надійним джерелом, бо там часто публікують неперевірену інформацію заради переглядів.
5. Відео у TikTok / Instagram — не є надійним джерелом, адже часто відображають суб’єктивні думки чи емоційні оцінки автора.

7. УЯВИ, ЩО ТИ — «ЦИФРОВИЙ ДЕТЕКТИВ». ДОСЛІДИ БУДЬ-ЯКУ СОЦІАЛЬНУ МЕРЕЖУ ТА ЗАПИШИ 3 РЕЧІ, ЯКІ МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО ЛЮДИНУ З ЇЇ СТОРІНКИ. ПОМІРКУЙ І ЗАЗНАЧ, ЯКІ ДАНІ, НА ТВОЮ ДУМКУ, НЕ ВАРТО ПУБЛІКУВАТИ.

Що можна дізнатися:

1. Захоплення, хобі, улюблені музичні гурти чи спорт.
2. Коло спілкування та друзів.
3. Місце навчання, відвідані заходи та місця відпочинку.

Що НЕ варто публікувати:

Домашню адресу, номер телефону, геолокацію в реальному часі, паролі, фото документів чи приватну інформацію інших людей без їхньої згоди.

8. ВИБЕРИ ВИДАТНУ ПОСТАТЬ З УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ТА ЗАПИШИ, ЯКІ «ЦИФРОВІ СЛІДИ» ВОНА МОГЛА Б ЗАЛИШАТИ, ЯКБИ ЖИЛА СЬОГОДНІ.

Постать: Тарас Шевченко

Пости (1–2):

1. «Створив нову серію малюнків. Пам’ятаймо: культура та освіта — це міцний фундамент нашого народу!».
2. «Підтримую благодійну ініціативу на допомогу українським митцям та захисникам. Долучайтеся!».

Фото / сторіз:

1. Фото власної художньої майстерні з підписом: «Процес створення нової картини».
2. Сторіз із закликом: «Вивчайте рідну мову та зберігайте культурну спадщину!».

Теми, які могли б зацікавити: Захист прав людини, розвиток українського мистецтва, літературні новини, підтримка громадських та волонтерських ініціатив.