1 серпня 2026 р. Модерна доба

Умови розвитку культури. Освіта і наука

Назвіть значні культурні та освітні центри на українських землях за Ранньомодерної доби. На основі вивченого раніше матеріалу висловіть припущення, як встановлення панування імперій Габсбургів та Російської імперії могло вплинути на розвиток української культури.

Головними культурними та освітніми центрами були Острог, Київ, Львів, а також колегіуми в Чернігові, Харкові та Переяславі. Підпорядкування імперіям Габсбургів і Романових призвело до посилення русифікації, онімечення та полонізації, запровадження суворої цензури, скасування традиційних автономних установ і витіснення української мови з офіційного вжитку та освіти.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте історичну карту та з її допомогою доберіть історичні факти, що ілюструють історичні умови розвитку української культури в першій половині XIX ст.

Карта фіксує такі важливі факти про умови розвитку української культури в цей період:

Розчленування українських земель між Російською та Австрійською імперіями, через що культурний і освітній розвиток у регіонах підпорядковувався різній імперській політиці.
Розширення мережі закладів вищої та середньої освіти: відкриття Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів, діяльність Волинської гімназії (ліцею) в Кременці (1805 р.), Рішельєвського ліцею в Одесі (1817 р.) та Ніжинської гімназії вищих наук (1820 р.).
Створення наукових і культурних осередків, таких як Астрономічна обсерваторія та Філотехнічне товариство в Харкові, Тимчасова комісія для розбору давніх актів у Києві (1843 р.), діяльність «Руської трійці» у Львові та вихід альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.).

РОЗВИТОК ОСВІТИ

1. Поміркуйте, чому відкриття університету викликало інтерес у жителів тогочасного Харкова.

Поява університету перетворила Харків на провідний освітній, науковий та культурний центр Слобожанщини. Місцеві жителі отримали змогу давати дітям престижну вищу освіту в рідному краї без тривалих і дорогих поїздок до інших міст, що також приваблювало вчених і стимулювало господарство краю.

2. Чи всі зображені на полотні люди, на вашу думку, мали би змогу забезпечити навчання своїх дітей в університеті?

Ні, доступ до вищої освіти мали лише привілейовані та заможні верстви. Освіта в Російській імперії мала чіткий становий характер, тому в гімназіях та університетах навчалися переважно діти дворян, чиновників і багатих купців. Селяни та міська біднота не мали коштів на оплату навчання, книги й проживання та стикалися з прямими соціальними обмеженнями.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Визначте, яку роль у відкритті Харківського університету відіграли представники українських родин.

Українські дворянські родини взяли на себе головну ініціативу та зібрали основні кошти для відкриття закладу. Представники родів Квіток, Шидловських і Ковалевських підтримали проєкт і разом зі слобідським дворянством зібрали 1 мільйон карбованців. Значну роль відіграв також діяч міського самоврядування купець Г. Урюпин, завдяки якому харківські міщани пожертвували ще 40–50 тисяч карбованців.

2. Про які джерела фінансування університету йдеться у свідченнях історика?

Історик Дмитро Багалій вказує на два основні джерела:

Пожертви слобідсько-українського дворянства на суму 1 мільйон карбованців.
Добровільні внески міських жителів Харкова (купців і міщан) у розмірі 40–50 тисяч карбованців.

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА

1. Чим відрізнялися історії створення університетів у Харкові й Києві?

Харківський університет створили завдяки наполегливості місцевої громадськості на чолі з Василем Каразіним та профінансували коштом місцевого дворянства й міщан. Київський університет святого Володимира відкрив царський уряд для русифікації Правобережжя та нейтралізації польського впливу після придушення польського повстання 1830–1831 років, перевівши до Києва викладачів і бібліотеку ліквідованого Крем’янецького ліцею.

2. Чи вдалося урядові Російської імперії досягти політичних цілей щодо відкриття Київського університету? Свою думку обґрунтуйте історичними фактами.

Царський уряд досяг мети лише частково. Владі вдалося потіснити польську шляхту та запровадити викладання російською мовою, але сам університет несподівано перетворився на центр українського руху. Саме в стінах Київського університету виникла перша українська нелегальна політична організація — Кирило-Мефодіївське братство.

3. З додаткових джерел доберіть інформацію на підтвердження тези про те, що Київський університет став осередком українського національного відродження.

Цю тезу підтверджують конкретні історичні факти:

Першим ректором закладу став видатний природознавець, історик і етнограф Михайло Максимович, який досліджував українську історію та збирав народні пісні.
В університеті викладав історик Микола Костомаров, а в Тимчасовій комісії при ньому співпрацював Тарас Шевченко.
Викладачі та студенти університету заснували Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847 рр.), де сформулювали вимоги скасування кріпацтва та створення федерації слов’янських республік.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

На яку проблему навчання українців звертала увагу діячка?

Олена Пчілка вказувала на цілковиту відсутність українських підручників і примусове зросійщення шкільництва. Навчання з перших класів велося виключно нерідною російською мовою, що заважало дітям нормально опановувати знання та відривало їх від рідної культури.

1. Зіставте освітні можливості українців Наддніпрянщини і західноукраїнських земель. Що в них спільного і відмінного? Під владою якої з імперій освітні можливості українців були кращими?

Спільні ознаки:

Збереження станового характеру освіти, коли доступ до гімназій та університетів мали здебільшого заможні верстви.
Низький відсоток грамотності серед простого населення (на Галичині на початку 1840-х років початкові школи відвідували лише близько 14% дітей).
Тиск із боку влади з метою асиміляції (русифікація в Російській імперії, німецька та польська мови в Австрійській).

Відмінні ознаки:

В Австрійській імперії початкова школа певний час зберігала навчання рідною мовою, греко-католицька церква опікувалася школами, а революція 1848–1849 років дала змогу створити кафедру української мови та літератури у Львівському університеті.
У Російській імперії українську мову повністю заборонили в освіті, а традиційні автономні заклади на зразок Києво-Могилянської академії ліквідували.

Кращими освітні можливості були в Австрійській імперії, де церква підтримувала народні парафіяльні школи, а після подій 1848 року з’явилися легальні умови для розвитку українознавства.

2. Якими, на вашу думку, були наслідки низького рівня охоплення українців освітою?

Масова неписьменність закріплювала бідність і залежність селянства, гальмувала перехід до нової промислової економіки та ускладнювала засвоєння агрономічних знань. Брак освіти також послаблював національну свідомість народу та робив його вразливим до імперської асиміляції.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Умови розвитку культури. Освіта і наука».

Можу назвати видатних діячів освіти і науки першої половини ХІХ ст.:

Василь Каразін — просвітник, ініціатор заснування Харківського університету;
Михайло Максимович — ботанік, історик, фольклорист, перший ректор Київського університету;
Михайло Остроградський — математик і фізик зі світовим ім’ям;
Тимофій Осиповський — математик і ректор Харківського університету;
Дмитро Бантиш-Каменський та Микола Маркевич — автори фундаментальних праць з історії України.

Можу підтвердити фактами вплив історичних умов на розвиток культури:

Імперський контроль проявлявся в закритті Києво-Могилянської академії (1817 р.), запровадженні цензури та скасуванні обов’язкового навчання рідною мовою в Австрійській монархії (1812 р.);
Потреби модернізації привели до заснування фахових шкіл садівництва, мореплавства, ремесел та Філотехнічного товариства (1811 р.);
Поширення європейського романтизму стимулювало збирання фольклору та дослідження народних звичаїв.

Можу визначити чинники відкриття Харківського і Київського університетів:

Харківський університет (1805 р.) відкрили завдяки бажанню місцевого дворянства мати свій інтелектуальний центр для підготовки кадрів і розвитку краю;
Київський університет (1834 р.) заснував російський уряд задля русифікації Правобережжя та витіснення польського впливу після повстання 1830–1831 років.

Можу довести, що наукові дослідження відображали процеси модернізації та національного відродження:

Модернізаційні процеси виявилися в розвитку точних наук (праці М. Остроградського), агрономії, ветеринарії та створенні наукової періодики;
Національне відродження знайшло втілення у виданні збірок народних пісень М. Максимовича та появі багатотомних праць з історії України Д. Бантиша-Каменського й М. Маркевича.

2. Скористайтеся е-додатком й перевірте, чи вдалося правильно підібрати історичні факти до схеми на с. 105. Що нового ви дізналися, працюючи з е-додатком?

Факти з електронного додатка вдалося правильно розподілити за трьома основними напрямами: діяльність імперських урядів (русифікація, контроль над університетами), вплив європейських ідей Просвітництва й романтизму та господарські потреби модернізації краю. Додатково вдалося з’ясувати відомості про обмеження університетського самоврядування царським уставом 1835 року та перші спроби заснування недільних шкіл на Галичині.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

3. Підтвердіть або спростуйте тезу: «У першій половині ХІХ ст. доступ жінок до освіти був обмеженим».

Теза є абсолютно точною. Усі державні училища, гімназії та університети призначалися тільки для чоловіків. Дівчата здобували переважно домашнє виховання, а відкритий у 1838 році Київський інститут шляхетних дівчат приймав лише дворянок і навчав переважно манерам, французькій мові та рукоділлю, тоді як вища університетська освіта для жінок була повністю закрита.

4. Об’єднайтеся в групи. Визначте і впишіть у таблицю позитивні і негативні тенденції, явища, процеси в розвитку освіти і науки України першої половини ХІХ ст.

Позитивні тенденції	Негативні тенденції
Заснування університетів у Харкові (1805 р.) та Києві (1834 р.), діяльність Волинського і Рішельєвського ліцеїв, Ніжинської гімназії вищих наук.	Становий бар’єр в освіті, через який вищі та середні заклади були недоступні для селян і міських низів.
Початок наукового дослідження української мови, історії та фольклору (праці М. Максимовича, Д. Бантиша-Каменського, М. Маркевича).	Русифікація освіти в Наддніпрянщині, понімечення та полонізація гімназій і вишів на західноукраїнських землях.
Створення наукових товариств (Філотехнічне товариство), ботанічних садів, клінік та перших публічних музеїв.	Ліквідація давніх освітніх центрів (закриття Києво-Могилянської академії в 1817 р. та Волинського ліцею в 1831 р.).
Відкриття перших спеціалізованих шкіл для підготовки садівників, фельдшерів, мореплавців і ремісників.	Низька частка освіченого населення (у Галичині початковою школою було охоплено близько 14% дітей).

5. Чому у цей період не було українських науковиць у сучасному розумінні (із науковими ступенями й офіційними науковими посадами)?

За тогочасними законами Російської та Австрійської імперій жінкам заборонялося вступати до університетів, складати магістерські чи докторські іспити та обіймати посади викладачів на кафедрах. Відсутність доступу до вищої академічної освіти та офіційних посад унеможливлювала здобуття жінками наукових ступенів.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

6. Уявіть себе громадським діячем / громадською діячкою першої половини ХІХ ст. Ви виступаєте з ініціативою відкриття навчального закладу у вашому місті / селі. Підготуйте текст листа / промови, який допоможе змотивувати меценатів пожертвувати кошти на відкриття закладу.

Шановні панове, меценати та жителі нашого краю!

Добробут нашого краю залежить не лише від родючості землі чи успіхів торгівлі, а насамперед від розуму й праці людей. Без власної школи наші діти залишаються безграмотними, ремесла не розвиваються, а край втрачає тямущих майстрів і господарів.

Імперська влада не відкриє для нас училище, якщо ми самі не подбаємо про своїх дітей. Згадаймо приклад Харкова, де спільні пожертви дворян і городян дали життя славетному університету! Закликаю кожного з вас зробити посильний грошовий внесок на спорудження повітового училища. Ці кошти стануть найкращою інвестицією в майбутнє нашої молоді та збережуть добру пам’ять про ваші імена для наступних поколінь.

7. Уявіть себе працівником / працівницею туристичної фірми. Розробіть маршрут та рекламний буклет / постер екскурсії «Культурно-просвітницькі центри на українських землях».

Конспект маршруту:

Харків — Харківський університет (1805 р.) та Філотехнічне товариство.
Полтава — театр під керівництвом І. Котляревського, де зароджувалася нова українська драматургія.
Ніжин — Гімназія вищих наук князя Безбородька (1820 р.), у якій навчалися М. Гоголь та Є. Гребінка.
Київ — Університет святого Володимира (1834 р.) та середовище Кирило-Мефодіївського братства.
Кременець — Волинська гімназія та ліцей, відомі як «Волинські Афіни».
Львів — Львівський університет, Реальна академія та діяльність гуртка «Руська трійця».
Одеса — Рішельєвський ліцей (1817 р.), головний центр освіти й науки Півдня України.

Текст рекламного буклету:

Запрошуємо в подорож освітніми центрами доби національного відродження! Ви побачите історичні корпуси перших університетів Харкова та Києва, аудиторії «Волинських Афін» у Кременці й старовинні зали Львова та Ніжина. Дізнайтеся, як попри імперський тиск українські вчені, письменники та студенти розвивали науку й відстоювали рідну культуру!