21 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 13. Якими були економіка, особливості суспільного життя, внутрішня та зовнішня політика провідних держав світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Які держави вважали провідними у світі в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.? За якими критеріями, на вашу думку, визначали такий статус у той час?

Провідними державами світу в цей період вважали Велику Британію, Францію, Німеччину, США, Російську імперію та Австро-Угорщину. Статус провідної держави визначали за рівнем промислового розвитку, темпами економічного зростання, наявністю потужного військового флоту та армії, обсягами колоніальних володінь, а також впливом на міжнародну політику.

1. ЯКИМ БУВ РОЗВИТОК ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, на чому ґрунтувалася могутність Великої Британії протягом ХІХ ст.

Могутність Великої Британії ґрунтувалася на статусі «майстерні світу», що забезпечувався першістю у промисловому перевороті, а також на статусі «королеви морів» завдяки найпотужнішому військовому та торговому флоту. Важливу роль відігравали величезні колоніальні володіння, які були джерелом дешевої сировини та гарантованим ринком збуту для англійських товарів.

За текстом параграфа визначте нові риси розвитку економіки, суспільного життя, внутрішньої та зовнішньої політики імперії.

Сфера розвитку	Нові риси розвитку Великої Британії
Економіка	Втрата промислової першості на користь США та Німеччини, уповільнення темпів розвитку через застаріле обладнання в традиційних галузях, криза в сільському господарстві через імпорт дешевого американського зерна.
Суспільне життя	Активізація робітничого руху, виникнення Лейбористської партії, розгортання суфражистського руху за права жінок, зростання громадянської активності.
Внутрішня політика	Зміцнення парламентської демократії, проведення виборчих реформ 1867 та 1884 років, обмеження влади Палати лордів у 1911 році, загострення боротьби Ірландії за автономію.
Зовнішня політика	Прагнення зберегти колоніальну першість, розширення володінь в Африці та Азії, участь в англо-бурських війнах, наростання протистояння з Німеччиною на морях.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте на с. 96 ілюстрації з британських журналів кінця ХІХ ст. Чому Велику Британію зображено у вигляді лева? Чи відображає образ, створений авторами, зовнішню політику британського уряду? Обґрунтуйте свої міркування.

Велику Британію зображено у вигляді лева, оскільки ця тварина традиційно символізує силу, мужність і королівську владу. Цей образ влучно відображає колоніальну експансію імперії та її домінування у світі. На карикатурі про Афганістан британський лев захищає свої інтереси від «афганських вовків».

На карикатурі лев спирається на підтримку своїх колоній і домініонів. Британія демонструвала готовність застосовувати військову силу та пишалася своєю величчю.

2. ЯКИМ БУЛО СТАНОВИЩЕ ФРАНЦІЇ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, як розвивалася Франція в період із кінця ХVІІІ ст. до 70-х років ХІХ ст.

Протягом цього періоду Франція пройшла через низку революційних потрясінь та змін державних режимів: від падіння абсолютної монархії під час Великої французької революції до створення Першої імперії Наполеона Бонапарта. Після періоду Реставрації Бурбонів відбулися Липнева революція 1830 року та революція 1848 року, що привела до влади Наполеона ІІІ та встановлення Другої імперії. Завершився цей етап поразкою у франко-прусській війні 1870–1871 років, ліквідацією монархії та проголошенням Третьої республіки.

За текстом параграфа визначте нові риси розвитку економіки, суспільного життя, внутрішньої та зовнішньої політики цієї держави.

В економіці Франції відбулася друга промислова революція, що базувалася на розвитку електротехніки, хімії та машинобудування, з’явилися перші автомобілі та метро в Парижі. Попри модернізацію, темпи промислового розвитку були повільнішими, ніж у Німеччині, а в сільському господарстві зберігалося традиційне дрібне фермерство. У суспільному житті значно зросла роль робітничого руху, поширилися ідеї соціалізму та анархізму, а «справа Дрейфуса» викликала глибокий розкол у суспільстві. Внутрішня політика характеризувалася утвердженням Третьої республіки, запровадженням загального чоловічого виборчого права та безкоштовної початкової освіти. Зовнішня політика була спрямована на відновлення міжнародного престижу після поразки у франко-прусській війні, пошук союзників проти Німеччини та активне захоплення колоній в Африці та Південно-Східній Азії.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карикатури з французьких журналів кінця ХІХ ст. Які особливості розвитку Франції висміювали художники? Чи можна стверджувати, що розвиток карикатур демонструє посилення демократії в цій країні? Чому?

Художники висміювали міський хаос і незручності під час будівництва паризького метро. Також вони показали глибокий розкол суспільства через справу Дрейфуса, коли звичайна сімейна вечеря перетворювалася на бійку. Розвиток політичної карикатури прямо свідчить про посилення демократії. У країні діяла реальна свобода слова та преси, тому митці могли відкрито критикувати уряд, судові помилки та дії генералітету.

3. ЯК НІМЕЧЧИНА РОЗПОЧАЛА БОРОТЬБУ ЗА СВІТОВЕ ЛІДЕРСТВО

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, як розвивалася Німеччина в період з кінця ХVІІІ ст. до 70-х років ХІХ ст.

У цей період Німеччина пройшла шлях від роздроблених земель до єдиної держави. Після наполеонівських воєн посилилося прагнення до національного об’єднання. Цьому сприяв розвиток міцних економічних зв’язків у межах Митного союзу 1834 року. Революція 1848–1849 років не привела до єдності, проте згодом ініціативу перехопила Пруссія. Під керівництвом Отто фон Бісмарка відбулося об’єднання країни «залізом і кров’ю» через переможні війни проти Данії, Австрії та Франції. Процес завершився проголошенням Німецької імперії у 1871 році.

Економіка Німеччини пережила стрімке піднесення. Країна стала індустріальним гігантом і лідером в інноваціях завдяки успіхам у металургії, хімії та електротехніці. У суспільному житті зріс середній клас і сформувалася впливова соціал-демократична партія, а серед населення панував дух дисципліни й мілітаризму. Внутрішня політика Бісмарка відзначалася боротьбою проти католицької церкви («культуркампф»), тимчасовою забороною соціал-демократів та запровадженням першої в Європі державної системи соціального захисту. Зовнішня політика змінилася від прагнення Бісмарка зберегти рівновагу сил до агресивного курсу «світової могутності» Вільгельма ІІ, спрямованого на будівництво флоту та захоплення колоній.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карикатури на політику Отто фон Бісмарка та Вільгельма ІІ. Чи можемо ми стверджувати, що обидва діячі мали схожі наміри в міжнародній політиці? Які саме аспекти зовнішньополітичного курсу Німеччини висміювали художники?

Діячі мали абсолютно різні наміри в міжнародній політиці. Бісмарк прагнув зберегти мир у Європі через складну систему союзів і не допустити ворожого оточення держави. Вільгельм ІІ відмовився від стриманості й почав відкриту боротьбу за переділ світу. Художники висміяли дипломатичне маневрування Бісмарка, який вимушений балансувати на земній кулі, мов цирковий акробат. На іншій карикатурі сатирично зображено непомірну жадібність кайзера Вільгельма ІІ, де він намагається схопити й проковтнути всю планету.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Поясни значення поняття «вікторіанська доба».

Вікторіанська доба — це період історії Великої Британії, що розпочався зі сходження на престол королеви Вікторії в 1837 році, який характеризувався стабільністю, розвитком парламентської демократії, формуванням виборчої культури та перетворенням монарха на символ могутності імперії.

2. Назви найважливіші зміни в розвитку Великої Британії, Франції та Німеччини.

У Великій Британії відбулося розширення виборчих прав, посилення робітничого руху та поступова втрата промислової першості на користь США та Німеччини. Франція після поразки у війні з Пруссією перейшла до республіканського устрою (Третя республіка), закріпила широкі демократичні права та провела глибоку модернізацію промисловості. Німеччина після об’єднання в 1871 році перетворилася на провідну індустріальну державу Європи, запровадила першу в світі систему соціального страхування та перейшла до активної колоніальної експансії.

3. Що таке «політика світової могутності» і яка країна почала дотримуватися цього курсу наприкінці ХІХ ст.?

Політика «світової могутності» — це зовнішньополітичний курс, спрямований на розбудову потужного військово-морського флоту, захоплення нових колоній та встановлення світового панування. Наприкінці ХІХ ст. цієї політики почала дотримуватися Німеччина за правління імператора Вільгельма ІІ.

4. Поміркуй, чому на початку XX ст. Велика Британія втратила світове лідерство в економічній сфері. Чи пов’язано це з наявністю величезних колоній? Чому?

Велика Британія втратила світове економічне лідерство через повільне впровадження нових технологій і ставку на старі традиційні галузі, тоді як США та Німеччина будували найсучасніші заводи. Це безпосередньо пов’язано з наявністю величезних колоній. Колонії давали британським фабрикантам дешеву сировину та гарантований ринок збуту товарів навіть без поліпшення якості виробництва. Тому власники підприємств не мали сильного стимулу витрачати гроші на технічне переоснащення.

5. Чому Францію називають однією з найдемократичніших держав того часу?

Францію називають однією з найдемократичніших держав, оскільки Конституційні закони 1875 року закріпили республіканську форму правління, поділ влади, свободу слова та зібрань, а також запровадили загальне чоловіче виборче право та систему місцевого самоврядування.

6. Які фактори сприяли стрімкому піднесенню економіки Німеччини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.?

Економічному піднесенню Німеччини сприяло політичне об’єднання німецьких земель у 1871 році та створення єдиного внутрішнього ринку. Країна отримала багаті ресурси Рурського басейну та виплачені Францією репарації. Німецькі підприємці спиралися на новітні технології в електротехніці й хімії, а держава активно підтримувала науку та вкладала кошти в якісну технічну освіту.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Порівняй розвиток Великої Британії, Франції та Німеччини в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Накресли порівняльну таблицю за зразком і заповни її.

	Велика Британія	Франція	Німеччина
Спільне	Збереження статусу колоніальної імперії, розвиток промисловості та залізниць, активізація робітничого руху і проведення реформ для покращення добробуту населення.	Розширення колоніальних володінь, модернізація промисловості та транспорту, зростання впливу профспілок і соціалістичних рухів.	Участь у боротьбі за колонії, швидкий розвиток індустрії, зростання робітничого руху та створення законодавства для соціального захисту робітників.
Відмінне	Парламентська монархія, поступова втрата промислової першості через застаріле обладнання, гостре загострення боротьби за автономію Ірландії.	Республіканський лад після поразки у війні з Пруссією, велика роль банків у міжнародному кредитуванні, повільніший розвиток промисловості через дрібне фермерство.	Федеративна імперія з домінуванням кайзера й канцлера, найвищі темпи економічного розвитку в Європі, панування мілітаризму та перехід до курсу «світової могутності».

Виконай завдання 13.1 і 13.2 до § 13 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку.