§ 12. Тенденції розвитку країн Європи та США. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу. Емансипація

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як наявність чи відсутність колоній впливала на розвиток незалежних європейських держав?

Наявність колоній прискорювала економічний розвиток держав-метрополій завдяки доступу до дешевої сировини, додаткових ринків збуту та стратегічних ресурсів. Це зміцнювало політичний статус країни як великої держави, проте посилювало нерівність та визиск підкорених народів. Держави, які не мали колоній, були змушені зосереджуватися на інтенсивному внутрішньому розвитку, впровадженні нових технологій та пошуку торговельних партнерів у межах Європи. Крім того, відсутність заморських володінь позбавляла держави витрат на утримання адміністративного апарату та військ у віддалених регіонах.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте основні тенденції розвитку країн Європи та США за текстом. Що змінилося в порівнянні з попереднім історичним періодом?

В останній третині XIX — на початку XX ст. відбулася друга індустріальна революція. Якщо раніше основу виробництва становили парова енергія та текстильна галузь, то тепер головну роль почали відігравати електроенергія, машинобудування, хімія та нафтогазова галузь. Промислове лідерство перейшло від Великої Британії до США та об’єднаної Німеччини.

В економіці виникли великі монополії (картелі, синдикати, трести та концерни), які контролювали ціни та збут продукції. Зросли темпи урбанізації, сформувався єдиний світовий ринок. Водночас посилився імперіалізм і колоніальний поділ світу, що призвело до загострення суперечностей між великими державами.

ДОСЛІДІТЬ

1. Створіть інфографіку на тему «Основні тенденції розвитку США і країн Західної Європи у другій половині ХІХ ст.», використавши запропоновані зображення. Відобразіть між ними зв’язки й додайте підписи. Зробіть 1–2 короткі висновки.

Висновки:

1. Друга індустріальна революція привела до панування великих монополій та швидкої урбанізації.
2. Потреба промисловості в ресурсах і ринках збуту посилила імперіалізм та колоніальне суперництво великих держав.

2. Розгляньте картосхему. Які держави мали найбільші колоніальні володіння наприкінці ХІХ ст.? Поміркуйте, як наявність колоній впливала на їхній економічних розвиток.

Найбільші колоніальні володіння мали Велика Британія та Франція. Британська імперія володіла територіями в Південній Азії (Індія), Африці, Північній Америці (Канада) та Австралії. Франція контролювала великі землі в Західній та Екваторіальній Африці, а також Індокитай. Менші за розміром, але значні колонії мали Німеччина, Бельгія, Португалія, Нідерланди, Російська імперія та США.

Наявність колоній забезпечувала метрополії дешевою мінеральною та сільськогосподарською сировиною, а також гарантованими ринками для збуту промислових виробів. Це давало величезні прибутки монополіям і зміцнювало економіку держави. Проте утримання колоній вимагало великих коштів на армію і флот та втягувало країни в збройні конфлікти.

ПОМІРКУЙТЕ

Прочитайте уривок із дослідження американського науковця Шона Адамса «Економіка пізнього ХІХ ст.». Які негативні риси індустріалізації схарактеризував автор? За текстом визначте позитивні риси формування індустріального суспільства.

Негативні риси індустріалізації за автором: надмірна залежність суспільства від великих корпорацій, обмеження державою прав профспілок, високий рівень виробничого травматизму через відсутність регулювання безпеки праці та глибока майнова прірва (1% найбагатших родин володів більше ніж половиною майна країни).

Позитивні риси формування індустріального суспільства: зростання обсягів виробництва, використання науково-технічних інновацій (електрика, телефон, двигуни), розбудова залізниць і пароплавства, створення світового ринку, збільшення кількості кваліфікованих робітників та поступовий початок соціальних реформ.

ДОСЛІДІТЬ

1. Не завжди рух за права жіноцтва був ненасильницьким. Так, у Великій Британії розчаровані повільними змінами лідерки суфражизму закликали своїх прихильниць вдаватися до радикальних дій: биття вікон, нападів на представників поліції і навіть підпалів. Розгляньте фото арешту Еммелін Панкгерст, яку спочатку критикували саме за її войовничу тактику, але із часом дослідники й дослідниці визнали її зусилля вирішальними у здобутті британками виборчих прав на початку ХХ ст. Які емоції викликає ця світлина? Як ви можете схарактеризувати стан Еммелін Панкгерст? Чому жіноцтво вдавалося до екстремальних заходів у боротьбі за свої права? Які види протесту зображено на світлинах на с. 92?

Світлина викликає повагу до сміливості активісток та співчуття через жорстокість затримання.

Еммелін Панкгерст виглядає спокійною, незламною та сповненою гідності. Вона не виявляє страху і впевнена у справедливості своєї справи.

Жінки вдавалися до радикальних дій, бо тривалі мирні звернення, петиції та публічні промови урядовці просто ігнорували роками. Радикальні кроки змушували пресу писати про рух, а владу — звертати увагу на проблему виборчих прав.

На світлинах на сторінці 92 зображено мирні форми протесту: вуличні пікети суфражисток з плакатами та агітаційними гаслами у Великій Британії (1908 рік) і пікетування перед Білим домом у США (1917 рік).

2. Розгляньте фото Наталії Кобринської, яку вважають засновницею жіночого руху в Україні. Вона була першою серед українок теоретикинею фемінізму й першою жінкою, яка заснувала світську жіночу організацію. Видання альманаху «Перший вінок» (1887 р.) під її редакцією стало історичним проривом, продемонструвавши потужний жіночий літературний та суспільний голос. Завдяки наполегливості Кобринської та її однодумців і однодумиць було розпочато боротьбу за доступ жінок до вищої освіти та виборчого права, що поступово змінювало роль українки в суспільному та державотвірному житті. Поміркуйте, чому для багатьох українок ХІХ – початку ХХ ст. рух за права жіноцтва був тісно пов’язаний із процесами національного відродження.

Українські землі входили до складу двох імперій — Російської та Австро-Угорської, де українці не мали своєї держави і зазнавали національних утисків. Освічена жінка з активною громадянською позицією виховувала нове покоління українців, відкривала читальні та розвивала рідну культуру. Тому здобуття жінками освіти і громадянських прав допомагало зміцнити весь український національний рух.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Поясни значення понять «дискримінація», «експансіонізм», «колоніальна імперія», «монополія», «суфражизм», «фемінізм».

Дискримінація — це обмеження або позбавлення прав людини чи спільноти за ознакою статі, національності, раси, релігії або походження.

Експансіонізм — це зовнішньополітичний курс держави, спрямований на розширення власного впливу, територій і ресурсів за рахунок інших країн.

Колоніальна імперія — це держава, яка володіє загарбаними заморськими територіями (колоніями) та здійснює там економічне й політичне панування.

Монополія — це велике об’єднання підприємців, яке виникає задля концентрації капіталу, розподілу ринків і встановлення спільних цін заради отримання максимального прибутку.

Суфражизм — це жіночий рух другої половини XIX — початку XX ст. за надання жінкам виборчого права.

Фемінізм — це ідеологія та суспільний рух, що ґрунтується на принципі повної рівності прав, можливостей і статусів жінок і чоловіків у всіх сферах суспільства.

2. Назви найбільші колоніальні імперії кінця ХІХ ст.

Найбільшими колоніальними імперіями кінця XIX ст. були Велика Британія та Франція. Також великі володіння мали Німеччина, Бельгія, Російська імперія, Португалія, Нідерланди, Іспанія та США.

3. Кількома реченнями схарактеризуй основні тенденції розвитку країн Європи та США в останній третині ХІХ ст.

В економіці відбулося піднесення важкої промисловості, поширення електроенергії та утворення монополій. У соціальному житті швидко зростали міста, робітники створювали профспілки та виборювали перші закони про захист праці. У політиці зріс вплив США та Німеччини, а посилення колоніальних загарбань спричинило суперництво між імперіями.

4. Поміркуй, чому на початку XX ст. розгалужена залізнична мережа була одним із визначальних показників розвитку країни.

Залізниці швидко поєднували промислові центри, шахти та порти, створюючи єдиний внутрішній ринок. Вони здешевлювали доставку вантажів і пасажирів, а також споживали багато сталі й вугілля, що стимулювало важку індустрію. Крім того, залізниці мали військове значення, бо дозволяли за лічені дні провести мобілізацію та перекинути війська до кордону.

5. Чому завершення індустріальної революції у провідних країнах світу мало і позитивні, і негативні наслідки? Які переважали?

До позитивних наслідків належали небачене зростання виробництва, розвиток транспорту, поява нових технологій, загальна початкова освіта та покращення побуту городян. Негативними наслідками були тяжка праця робітників, велика нерівність у доходах, нищення дрібних виробників монополіями та колоніальні війни.

Загалом переважали позитивні наслідки, бо саме вони створили фундамент сучасної економіки, науки та дали поштовх боротьбі за соціальні права.

6. Схарактеризуй завдання, які ставили перед собою суфражистки і феміністки. Чи актуальні вони нині? Чому?

Суфражистки ставили завдання здобути для жінок виборче право. Феміністки домагалися ширшої рівності: права вступати до університетів, вільно обирати професію, розпоряджатися власним майном та отримувати однакову з чоловіками платню за працю.

Ці питання актуальні й сьогодні, бо в багатьох країнах світу жінки все ще зазнають дискримінації в оплаті праці, рідше займають високі керівні посади в політиці та бізнесі або стикаються з упередженнями.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Створи інфографіку про емансипаційні рухи кінця ХІХ – початку ХХ ст. у провідних країнах світу.

Стислий зміст схеми:

• Велика Британія: Еммелін Панкгерст керувала суфражистками, які після ігнорування петицій перейшли до активних дій для привернення уваги.
• США: жінки влаштовували масові пікети біля Білого дому та домоглися ухвалення виборчого права.
• Україна: Наталія Кобринська видала альманах «Перший вінок» (1887 рік) і пов’язала боротьбу за права жінок із національним визволенням України.

Виконай завдання 12.1–12.3 до § 12 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.