§ 12. «Весна народів» 1848–1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії (Власов)

Зміст

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання:

• 1. У чому Я. Головацький убачав основні причини незадовільного становища українців в Австрійській імперії?

Яків Головацький убачав основні причини в тому, що русини жили без рідної літератури, преси, освіти й власних шкіл. Він наголошував на нестачі здібних проводирів та єдиного центру. Освічені верстви втратили моральну силу й любов до батьківщини, а провідники спольщилися та збайдужіли. Важливою проблемою він називав також політичну, соціальну й релігійну розпорошеність українців між різними провінціями імперії.

• 2. Який шлях для поліпшення умов свого національного життя обрали галицькі українці у 20–30-х рр. XIX ст.?

Галицькі українці обрали культурно-просвітницький шлях. Вони збирали фольклор, досліджували історію рідного краю, складали граматики української мови та писали перші твори народною мовою. Цей шлях мав розбудити національну свідомість і повернути повагу до рідного слова.

• 3. Хто, на вашу думку, був найактивнішим і найцілеспрямованішим на тому шляху? Вибір обґрунтуйте.

Найактивнішими діячами були учасники «Руської трійці» — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Їхньою головною спільною заслугою стало видання 1837 року альманаху «Русалка Дністрова». Вони першими перейшли від теоретичних розмов до реальної справи і надрукували тексти живою народною мовою всупереч заборонам і тиску влади.

1. Як розпочалася «Весна народів» на західноукраїнських землях?

Революційні події спалахнули під впливом березневого повстання 1848 року у Відні. Австрійський цісар пішов на поступки та проголосив конституційні свободи. У Галичині першими активізувалися поляки, які створили Центральну раду народову. У відповідь на це українці об’єдналися навколо свого духовенства та інтелігенції і розпочали боротьбу за власні права.

Які зміни відбулися в Австрійській імперії на хвилі революції 1848 р.?

Конституційною грамотою від 25 квітня 1848 року Австрію було проголошено конституційною монархією. Законодавчу владу поділили між імператором і парламентом. Влада задекларувала свободу особистості, совісті, слова, преси, зборів та гарантувала рівність національностей і мов. Найважливішим перетворенням стало звільнення селян від панщини та проведення перших загальних виборів до парламенту.

Як події «Весни народів» позначилися на соціально-політичному становищі українців?

Селяни позбулися панщини та стали особисто вільними господарями. Українці вийшли на політичну арену: створили першу власну організацію — Головну руську раду, обрали своїх депутатів до австрійського парламенту, започаткували випуск газети «Зоря Галицька», утвердили синьо-жовтий прапор і почали домагатися автономії Східної Галичини.

За яких обставин було створено Головну руську раду?

Раду було засновано 2 травня 1848 року у Львові. Причиною стало утворення польської Центральної ради народової, яка прагнула відновити Польщу в кордонах 1772 року та не визнавала окремих прав українців. Щоб захистити руський народ перед імператором і не опинитися під польською владою, представники греко-католицького духовенства та інтелігенції створили власну легальну організацію на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем.

Які факти свідчать про політизацію українського національного руху в Галичині?

Про політизацію свідчать такі події:

• Заснування Головної руської ради як постійного представницького органу українців.
• Вимога розділити Галичину на дві частини та надати Східній Галичині статус окремого коронного краю.
• Участь українців у виборах і роботі австрійського рейхстагу.
• Створення мережі близько 50 місцевих руських рад у містах і селах.
• Формування батальйону руських гірських стрільців для самооборони.

Скориставшись історичною картою, назвіть міста, де було створено загони національної гвардії руських гірських стрільців.

За історичною картою підручника загони Національної гвардії було створено в таких містах:

• Яворів
• Жовква
• Тернопіль
• Бережани
• Стрий
• Коломия

Прочитайте уривки з джерела та дайте відповіді на запитання:

• 1. Яку основну ідею проголошувала Головна руська рада в маніфесті?

Головна ідея маніфесту полягала в тому, що галицькі русини є невіддільною частиною великого 15-мільйонного українського народу. Маніфест нагадував про його самостійну історію, мову і закони, а також закликав народ прокинутися від довгого сну та стати на захист своїх прав.

• 2. Які першочергові завдання в національно-політичній, культурній, соціально-політичній сферах вона ставила?

Рада висунула такі першочергові завдання:

• У церковній і національно-політичній сфері: зберегти греко-католицьку віру та зрівняти права української церкви й духовенства з іншими конфесіями.
• У культурній сфері: розвивати рідну мову, впровадити її в школах і вищих навчальних закладах, заснувати часописи, видавати корисні книжки та ввести мову в публічних установах.
• У соціально-політичній сфері: відстоювати конституційні права народу законним мирним шляхом і рішуче захищати їх від будь-яких наступів.

• 3. Якими, на вашу думку, були можливості для конституційного шляху поліпшення становища українців? Чи давали змогу тогочасні політичні умови досягти мети, яку проголошувала Головна руська рада? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на факти.

Конституційні умови весни 1848 року дали українцям змогу легально заявити про себе на рівні всієї монархії. Завдяки проголошеним свободам діячі створили перші газети, школи, читальні та потрапили до рейхстагу.

Проте повністю реалізувати політичні вимоги тоді було неможливо. Польська шляхта мала перевагу в органах влади й блокувала поділ Галичини, а цісарський уряд не бажав створювати сильний автономний український край. Незабаром влада придушила виступи, розпустила парламент і відновила абсолютизм.

ПОМІРКУЙТЕ

Григорій Яхимович привітав Головну руську раду на її першому засіданні притчею про женця Русина… Дайте відповіді на запитання:

• Як ви зрозуміли притчу, розказану Г. Яхимовичем?

Притча означає, що хоч українці й почали своє національне відродження пізніше за сусідів, вони здатні наздогнати і навіть випередити їх завдяки наполегливій щоденній праці та згуртованості.

• У чому «запізнилися» галицькі українці?

Українці запізнилися зі створенням власної політичної організації, преси, розвитком світської літератури та виборюванням автономії, тоді як сусідні народи вже мали міцніші позиції.

• Як сподівалися наздогнати сусідів?

Вони сподівалися надолужити втрачений час дружною працею, відкриттям шкіл, поширенням друкованого слова, єдністю між церквою та інтелігенцією і захистом своїх прав у межах закону.

• Кого мав на увазі Г. Яхимович?

Під словом «сусіди» він мав на увазі насамперед поляків та австрійців, які вже мали розвинену культуру й державницькі традиції. Женцем Русином він назвав галицьких українців.

Прочитайте замітку та дайте відповіді на запитання:

• Якими були результати діяльності Головної руської ради в громадсько-культурному житті?

Уряд дозволив навчати українською мовою в народних школах і викладати її як обов’язковий предмет у гімназіях. На початку 1849 року у Львівському університеті відкрили кафедру української мови та літератури на чолі з Яковом Головацьким. Було створено культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця», проведено з’їзд українських діячів культури (Собор руських учених), відкрито читальню в Коломиї та засновано Народний дім у Львові.

• Що передбачала програма просвітницької діяльності Народного дому?

Програма передбачала піднесення національної свідомості народу за допомогою освіти. Діячі Народного дому відкривали бібліотеки, читальні, музеї, друкарні та створювали фонди для виплати стипендій учням і студентам.

2. Що обстоювали представники західноукраїнських земель в австрійському парламенті?

Українські депутати вимагали поділити Галичину на дві окремі провінції — західну польську і східну українську з окремим самоврядуванням. Також вони домагалися скасування панщини без виплати грошового викупу поміщикам і вимагали гарантувати вільне вживання української мови в школах та урядових установах.

Оцініть значення парламентської діяльності депутатів-українців для розгортання національного руху. Чому не всі завдання, які ставили перед собою його провідники, вдалося реалізувати?

Робота в парламенті показала, що українці стали окремою політичною силою імперії. Виступи селянських послів почули у Відні, а проблеми галицьких і буковинських українців набули загальнодержавного значення.

Усі завдання не вдалося реалізувати через сильну протидію польської більшості та небажання віденського уряду ділити провінцію. Більшість українських депутатів складали прості селяни, які не мали досвіду політичних дебатів, а в березні 1849 року цісар розігнав парламент.

ДОСЛІДІТЬ

Перегляньте документальний фільм про впорядкування й підготування до друку протоколів засідань Головної руської ради та виконайте завдання:

• Підготуйте повідомлення за темою «Діяльність Головної руської ради у цифрах»:

Діяльність Головної руської ради у цифрах:

• 1848–1851 роки — час активної легальної діяльності ради у Львові.
• 30 постійних членів — входили до складу ради (духівництво та світська інтелігенція).
• 15 мільйонів осіб — чисельність єдиного українського народу, про яку заявила рада у своєму маніфесті.
• Близько 50 місцевих руських рад — діяли у містах, містечках і селах краю.
• 200 тисяч підписів — зібрала рада до кінця січня 1849 року на підтримку поділу Галичини.
• 1400 осіб (6 сотень) — записалися до батальйону руських гірських стрільців.
• 39 депутатів від Галичини та 5 від Буковини — представляли українців у першому австрійському рейхстазі (з них 27 селян).
• 118 учасників у 9 секціях — зібрав перший з’їзд діячів української культури у Львові.
• Понад 80 корисних книжок — надрукувала «Галицько-руська матиця» для народу.

• Який факт видався вам найцікавішим?

Найбільше вражає те, що звичайні селянські посли зуміли виступити перед цісарем та аристократами в парламенті, а простий селянин Іван Капущак сказав рішучу промову проти поміщицьких викупів.

• Що довідалися з розповіді дослідника про стан розвитку ділової української мови того періоду?

Документи ради показали, що в той час ще не існувало єдиного офіційно-ділового стандарту української мови. Писарі використовували суміш живої народної мови, старої книжної традиції, церковнослов’янських слів та місцевих діалектів.

• Чому діловодство першої української легальної політичної організації стало важливим чинником для розвитку стилів сучасної української літературної мови?

Ведення протоколів, складання петицій і публічних відозв змусило українців формувати точні юридичні й суспільно-політичні поняття. Мова перестала бути лише хатньою та пісенною й перетворилася на інструмент державної справи, політики та діловодства.

• Утвердженню української мови у яких інших царинах суспільного життя посприяла діяльність ГРР? (Відповідь підтвердіть фактами.)

Діяльність ради закріпила мову в таких царинах:

• Шкільництво: мову ввели до початкових народних шкіл та як обов’язковий предмет у гімназіях.
• Вища освіта й наука: у Львівському університеті на початку 1849 року відкрили кафедру української мови та літератури.
• Преса й книгодрукування: вийшла газета «Зоря Галицька», почали друкувати масові книжки й підручники через «Галицько-руську матицю».
• Церковне життя: виголошення проповідей і складання звернень українською мовою.

Які з демократичних перетворень, що відбувалися під час «Весни народів» (скасування панщини, ухвалення конституції, скликання парламенту, декларування свободи преси, зборів, організацій тощо), на вашу думку, найбільшою мірою посприяли піднесенню українського національного руху в Галичині?

Найбільшу роль відіграло скасування панщини та проголошення свободи союзів і друку. Звільнення від кріпосницької залежності підняло селянство до активного громадського життя та дало йому змогу обирати послів. А свобода слова й організацій уперше дозволила українцям відкрито випускати газети, гуртуватися в ради та говорити про свої національні потреби вголос.

ЗАВДАННЯ

1. Сформулюйте твердження з поданими назвами, поняттями і термінами, що стосуються подій 1848–1849 рр.: а) «Весна народів»; б) «Зоря Галицька»; в) Головна руська рада; г) Центральна рада народова; ґ) Собор руський; д) національно-територіальна автономія.

а) «Весна народів» — це хвиля революційних подій у Європі 1848–1849 років, яка зруйнувала кріпосні порядки й започаткувала українське національне відродження в Австрійській імперії.
б) «Зоря Галицька» — перша в Україні та Галичині газета українською мовою, заснована у травні 1848 року Головною руською радою у Львові.
в) Головна руська рада — перша українська легальна політична організація в Галичині, створена 2 травня 1848 року у Львові для захисту інтересів українців перед урядом.
г) Центральна рада народова — польська політична організація у Львові, яка прагнула автономії краю та відродження Польщі в кордонах 1772 року, тому заперечувала права українців.
ґ) Собор руський — створений у травні 1848 року комітет польської шляхти українського походження («русини польської нації»), який намагався зберегти верховенство поляків у Галичині та протидіяв Головній руській раді.
д) Національно-територіальна автономія — політична вимога Головної руської ради щодо адміністративного відокремлення Східної (української) Галичини від Західної (польської) в окремий коронний край.

2. Укладіть хронологію подій української «Весни народів».

Основні етапи української «Весни народів»:

• Березень 1848 р. — початок революції в Австрійській імперії.
• 19 квітня 1848 р. — перше клопотання українців губернаторові Ф. Стадіону про права української мови в школах та установах.
• 22 квітня 1848 р. — указ імператора про скасування панщини в Галичині (набув чинності 15 травня).
• 2 травня 1848 р. — створення у Львові Головної руської ради під проводом єпископа Григорія Яхимовича.
• 10 травня 1848 р. — початок випуску першої україномовної газети «Зоря Галицька».
• 23 травня 1848 р. — створення спольщеною шляхтою «Руського собору».
• Липень 1848 р. — початок роботи австрійського парламенту (рейхстагу) за участю 39 українських послів від Галичини та 5 від Буковини.
• Серпень 1848 р. — виступ Івана Капущака у парламенті; схвалення закону про скасування панщини за викуп.
• Жовтень 1848 р. — перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти у Львові (Собор руських учених).
• 1 листопада 1848 р. — придушення повстання у Львові, розпуск австрійською владою польської Центральної ради народової та «Руського собору».
• Січень 1849 р. — Головна руська рада зібрала 200 тисяч підписів за розподіл Галичини.
• Початок 1849 р. — заснування Народного дому у Львові та відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.
• Березень 1849 р. — розпуск рейхстагу, проголошення нової конституції Франца-Йосифа І, відокремлення Буковини в самостійне герцогство.
• Грудень 1851 р. — повне скасування конституції, розпуск Головної руської ради та повернення імперії до абсолютизму.

3. Стисло схарактеризуйте діячів української «Весни народів»: а) Г. Яхимовича; б) М. Устияновича; в) А. Добрянського; г) Л. Кобилицю; ґ) І. Капущака.

а) Григорій Яхимович — греко-католицький єпископ, обраний першим головою Головної руської ради в травні 1848 року. Він очолював українську делегацію в австрійському рейхстазі та наполегливо обстоював вимогу поділу Галичини на українську й польську частини.

б) Микола Устиянович — український поет, письменник і громадський діяч. Він став головним ініціатором скликання першого з’їзду діячів культури (Собору руських учених) у жовтні 1848 року у Львові та сприяв розбудові українського шкільництва.

в) Адольф Добрянський — лідер закарпатських русинів і правник, який увійшов до Головної руської ради. У квітні 1849 року він очолив делегацію до цісаря Франца-Йосифа І і вперше поставив питання про об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною в єдиний край.

г) Лук’ян Кобилиця — керівник селянського руху на Північній Буковині, обраний депутатом австрійського рейхстагу 1848 року. Він вимагав ліквідації панщини без жодних грошових виплат поміщикам, а після розгону парламенту очолив збройні виступи буковинських гуцулів.

ґ) Іван Капущак — селянський депутат австрійського парламенту від Східної Галичини. У серпні 1848 року він виголосив знамениту палку промову проти викупу панщини та заявив, що перенесені селянами знущання й батоги поміщиків мають стати повною платнею за їхню свободу.