Зміст

§ 12. Узагальнення: «Французька революція та народження нової Європи (1789–1849 рр.)» (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/mrz4K)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які ключові ідеї Французької революції мали вплив на зміну політичного устрою Європи в першій половині XIX ст.?

Ключовими ідеями стали народний суверенітет, рівність усіх громадян перед законом та визнання невіддільних прав і свобод людини. Вони зруйнували становий устрій і поклали початок переходу від абсолютної монархії до конституційних форм правління та республік.

2. У чому полягали головні суперечності між спробами відновити «старий порядок» після Віденського конгресу і новими визвольними рухами, що охопили Європу в 1830–1849 рр.?

Монархи спиралися на принцип легітимізму, намагалися повернути абсолютну владу старих династій та силою стримували зміни через Священний союз. На противагу цьому народи Європи прагнули громадянських прав, ухвалення конституцій і створення власних національних держав.

ЗАСТОСОВУЄМО НОВІ ЗНАННЯ

1. Скориставшись знаннями, набутими під час вивчення теми, за допомогою QR-коду укладіть розповідь на тему «Ключові зміни в історії України та країн Європи наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.»

Кінець XVIII — перша половина XIX століття перетворили європейське суспільство зі станового на громадянське. Французька революція проголосила рівність перед законом, а Кодекс Наполеона закріпив приватну власність та світські засади держави. Попри спроби монархів на Віденському конгресі законсервувати старі порядки, Європу охопила хвиля революцій, вершиною якої стала «Весна народів» 1848–1849 років. Вона принесла скасування кріпацтва в Австрійській імперії та поширення конституційних свобод.

Для України цей час став періодом поділу між Російською та Австрійською імперіями, але водночас дав старт модерному націєтворенню. Від виходу «Енеїди» Івана Котляревського та появи «Історії Русів» через діяльність «Руської трійці» й Кирило-Мефодіївського братства українці заявили про себе як про окремий народ. Революція 1848 року в Галичині привела до створення першої політичної організації — Головної Руської Ради, першої україномовної газети «Зоря Галицька» та затвердження синьо-жовтого прапора.

2.1. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати: передумови, хід та наслідки Французької революції. Прокоментуйте результати.

Промпт для генерації: «Історична сцена Французької революції: штурм Бастилії 1789 року, паризькі городяни зі зброєю та триколірним прапором, контраст між розкішшю Версаля і бідністю третього стану, реалістичний олійний живопис».

Зображення демонструє контраст між привілейованими станами та зубожілим народом, рішучість городян у взятті королівської фортеці та повалення абсолютизму, що стало початком нової республіканської доби.

2.2. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати: сутність та наслідки «Віденського конгресу». Прокоментуйте результати.

Промпт для генерації: «Дипломатичний з’їзд Віденського конгресу 1815 року: європейські дипломати та монархи сидять за круглим столом біля великої карти Європи, перекроюють кордони циркулями, класичний стиль гравюри XIX століття».

Малюнок підкреслює кулуарний характер рішень монархій-переможниць, які ділили кордони без урахування волі народів заради відновлення влади колишніх династій.

2.3. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати: наслідки революції «Весна народів» для України та країн Європи. Прокоментуйте результати.

Промпт для генерації: «Революція 1848 року у Львові: містяни та селяни біля ратуші, синьо-жовті прапори, читання першої україномовної газети “Зоря Галицька”, маніфестація свободи, художній стиль середини XIX століття».

Ілюстрація показує вихід українського руху в публічний простір, піднесення національної символіки та скасування панщини в Галичині.

2.4. Застосуйте можливості нейромережі та згенеруйте зображення, які могли б відображати: «Українське національне відродження». Прокоментуйте результати.

Промпт для генерації: «Українські інтелектуали доби романтизму першої половини XIX століття збирають народний фольклор, старовинні рукописи та козацькі клейноди при світлі свічки, на столі лежать перші друковані книги українською мовою, тепла атмосфера».

Зображення передає суть академічного етапу націєтворення, коли діячі культури рятували історичну пам’ять та закладали основи сучасної літературної мови.

УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Скориставшись сервісом Kahoot, позмагайтеся усім класом у вправності відповідей на запитання за матеріалом вивченої теми. Обговоріть ті запитання, які викликали у вас складнощі, та за потреби виконайте завдання вікторини повторно.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі Kahoot за посиланням або кодом учителя під час уроку.

2. Укладіть перелік ключових понять і термінів за темою розділу. Скориставшись застосунком Suno, створіть власну музичну композицію та обміняйтеся з однокласниками / однокласницями.

Перелік ключових термінів:

• «Довге» XIX століття — історична доба від початку Французької революції (1789 р.) до спалаху Першої світової війни (1914 р.).
• Модерна нація — спільнота людей, об’єднана етнокультурним походженням, яка усвідомлює свою історичну єдність і має спільне бачення майбутнього у власній державі.
• Конституційна монархія — обмежена форма правління, де владу монарха обмежує конституція, а закони ухвалює парламент.
• Віденська система — міжнародний порядок у Європі після 1815 року, побудований на рівновазі сил і принципі легітимізму.
• «Весна народів» — хвиля революцій 1848–1849 років у Європі за демократизацію, скасування феодальних пережитків і національне визволення.
• «Будителі» — діячі національно-культурного відродження слов’янських народів, які пробуджували історичну пам’ять і стандартизували мову.

Промпт для Suno: «Епічний поп-рок трек про народження свободи, падіння Бастилії, революційні барикади 1848 року та пробудження України від сну під синьо-жовтим стягом».

3. Використовуючи сервіс Napkin AI, укладіть інфографіку за темою розділу «Велика Французька революція та народження Нової Європи (1789–1849 р.)».

Інфографіка відображає чотири послідовні віхи епохи: падіння абсолютизму у Франції, поширення правових норм за Наполеона, спробу монархічної реставрації на Віденському конгресі та остаточний прорив народів до свободи під час революцій 1848–1849 років.

ПРОЄКТНА РОБОТА

1. «Як змінилося життя людини у Європі упродовж 60 років: від 1789 до 1849 рр.?» Порівняйте статус селян, містян, інтелігенції у Франції, Речі Посполитій, Австрійській імперії та українських землях.

Соціальна група / Країна	Франція	Річ Посполита (розділені землі)	Австрійська імперія (Західна Україна)	Наддніпрянська Україна (Російська імперія)
Селяни	Отримали особисту свободу та землю у власність без викупу ще під час революції 1789–1793 рр.	Залишалися феодально залежними, на землях під Росією закріпачення посилилося.	Були кріпаками до революції 1848 р., коли панщину було повністю ліквідовано законом.	Залишалися кріпаками поміщиків аж до реформи 1861 р.
Містяни	Стали повноправними громадянами, ліквідовано цехи та станові обмеження в торгівлі.	Дрібні торговці й ремісники, обмежені царською адміністрацією після повстань.	Отримали право обирати муніципалітети, формувати Національну гвардію у 1848 р.	Меншість населення, складалися з неукраїнців; діяло імперське купецьке законодавство.
Інтелігенція	Стала провідною політичною силою, формувала уряди, партії та пресу.	Дворянська шляхетська еліта вела збройну боротьбу за відновлення державності.	Греко-католицькі священники та вчителі створили політичні організації (ГРР) та пресу.	Нечисленна світська інтелігенція зазнавала переслідувань (розгром Кирило-Мефодіївців у 1847 р.).

2. «Чи мало українське національне відродження шанс на успіх у першій половині XIX століття, якщо українці не мали власної держави?»

• Визначте цілі, які ставили перед собою учасники українського національного руху:
Учасники руху ставили за мету відновлення історичної пам’яті народу, стандартизацію живої народної мови в літературі та початковій школі, скасування кріпацтва і становлення рівноправної федерації слов’янських республік із центром у Києві (програма кирило-мефодіївців), а в Галичині — поділ краю на українську і польську частини та визнання русинів окремою нацією.

• Визначте перешкоди, які виникли на їхньому шляху:
Головними перешкодами були імперський деспотизм і цензура Російської імперії, арешти й заслання лідерів (Шевченка, Костомарова, Куліша), штучний поділ українських земель між двома ворожими монархіями, домінування чужої шляхти й міської адміністрації (польської на Правобережжі та в Галичині, російської на Лівобережжі та Півдні), а також кріпосна залежність і неписьменність переважної більшості українського селянства.

3. «Чому революції 1848–1849 рр. увійшли в історію як «Весна народів», хоча значна їх частина зазнала поразки?» Назвіть основні ідеї, які просували лідери революцій у різних країнах світу, та їх результати:

• Чому революції 1848–1849 рр. увійшли в історію як «Весна народів», хоча значна їх частина зазнала поразки?
Ці події назвали «Весною народів», бо вони символізували одночасне пробудження європейських народів від тривалого абсолютистського гніту й активний сплеск національної самосвідомості. Попри поразку повстань, суспільство отримало потужний імпульс до оновлення, а віра в непохитність старих монархічних режимів була назавжди зруйнована.

• Назвіть основні ідеї, які просували лідери революцій у різних країнах світу:
Лідери революцій відстоювали насамперед політичні свободи: повалення абсолютизму, ухвалення конституцій, створення виборних парламентів, рівність усіх громадян перед законом і скасування цензури.

У національному питанні народи прагнули єдності та самостійності: в Італії та Німеччині боролися за об’єднання роздроблених земель у єдину державу, а в Австрійській імперії пригноблені народи (угорці, чехи, поляки, українці) домагалися автономії чи власної незалежності.

У соціальній сфері головною вимогою було остаточне скасування панщини й феодальних повинностей для селян, а міські робітники вимагали гідних умов праці та захисту від безробіття.

• Якими були результати революцій 1848–1849 рр.?
Монархи відновили контроль за допомогою армії, однак зберегти старі порядки в повному обсязі не змогли. Головним практичним успіхом стала ліквідація кріпацтва й панщини в Австрійській імперії (зокрема в Галичині у квітні 1848 року), поява першого досвіду парламентаризму та підготовка ґрунту для майбутнього створення незалежних національних держав.

ВИХІДНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Перевірте, як ви засвоїли матеріал теми, за допомогою онлайн-тесту. Для виконання завдання перейдіть за покликанням або зчитайте QR-код (посилання: qr.orioncentr.com.ua/nhOXH).
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на навчальній платформі за покликанням https://qr.orioncentr.com.ua/nhOXH.