7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 12. Революційні події 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як ви вважаєте, чи могла революція 1848–1849 рр. пройти повз українців, залишивши їх лише спостерігачами? Свою думку аргументуйте й перевірте, працюючи з підручником.

Я вважаю, що революція не могла пройти повз українців. По-перше, українські селяни потерпали від панщини й феодальних повинностей, тому вони вимагали негайного звільнення від поміщицького гніту. По-друге, українці перебували під сильним національним тиском польської шляхти та австрійської влади, тому прагнули рівних прав з іншими народами. Революція дала шанс відкрито заявити про свої права, і українці активно використали цю можливість.

1. Якими подіями розпочалася революція в Австрійській імперії

ПОМІРКУЙТЕ

Які події в історії ХІХ ст. називають «Весною народів»? Як вони відобразилися на західноукраїнських землях?

«Весною народів» називають хвилю революцій 1848–1849 років у європейських країнах. Незалежні народи вимагали тоді демократії та рівноправності всіх станів, а поневолені народи прагнули відродити власну державність.

На західноукраїнських землях ці події спричинили багатолюдні вуличні демонстрації. У березні 1848 року понад 12 тисяч жителів Львова підписали петицію австрійському імператору Фердинанду I з програмою політичних перетворень. Тоді ж велика маніфестація на підтримку конституції відбулася в Чернівцях.

2. Яку діяльність провадила Головна Руська Рада

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть і запишіть план до повідомлення «Діяльність Головної Руської Ради» за матеріалом цього підпараграфа та підготуйте розповідь за ним.

План до повідомлення:

Заснування Головної Руської Ради у Львові 2 травня 1848 року на чолі з Григорієм Яхимовичем.
Програмна відозва Ради до галицьких русинів та випуск першої україномовної газети «Зоря Галицька».
Розбудова мережі філій Ради в Галичині (50 місцевих і 13 регіональних).
Відновлення давньої національної символіки (синьо-жовтий прапор і золотий лев).
Вимога поділу Галичини за етнічним принципом на польську та українську частини.
Заснування культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська матиця» та проведення Собору руських учених.
Спроби створення українських збройних формувань для захисту краю (міська гвардія, самооборона, батальйон гірських стрільців).

Головна Руська Рада стала першим політичним представником українського народу в Галичині. Вона захищала мовні, освітні й релігійні права українців, а також боролася за крайову автономію.

ДОСЛІДІТЬ

На основі уривка з відозви та ілюстрацій визначте, чиїм органом стала Головна Руська Рада. Як відбувалася її діяльність? Які завдання вона перед собою ставила?

Головна Руська Рада стала представницьким політичним органом усього українського населення Галичини. Вона заперечувала претензії польських діячів говорити від імені всіх жителів краю.

Діяльність Ради відбувалася гласно через засідання у Львові, публікацію відозв у власній газеті «Зоря Галицька» та розбудову мережі з 50 місцевих і 13 регіональних філій.

Рада ставила перед собою такі головні завдання:

зберегти греко-католицьку віру та зрівняти права своєї церкви й духовенства з іншими обрядами;
розвивати українську мову, запровадити її в школах і державних установах, видавати часописи й корисні книжки;
берегти конституційні права та покращувати життя народу мирним шляхом.

2. Головна Руська Рада поновила українську символіку. Який прапор було вибрано і чому?

Головна Руська Рада обрала синьо-жовтий прапор (золотий лев на блакитному тлі).

Цей вибір спирався на історію Руського королівства (Галицько-Волинської держави). Золотий лев на блакитному полі був гербом галицько-волинських князів. Діячі Ради прагнули підкреслити давнє історичне коріння українців та спадкоємність поколінь.

ДОСЛІДІТЬ

У чому, на вашу думку, полягає сутність і значення українсько-польської угоди, досягнутої на з’їзді?

Сутність угоди полягала у компромісі між українцями та поляками на Слов’янському з’їзді в Празі в червні 1848 року. Сторони погодилися вимагати автономії для Галичини, зрівняння в правах української та польської мов, заснування спільних шкіл і створення національної гвардії з відзнаками обох народів.

Значення угоди полягає в тому, що поляки вперше офіційно визнали українців окремим рівноправним народом зі своїми правами. Хоча польська сторона виступила проти поділу Галичини, факт переговорів засвідчив зміцнення позицій українського руху.

ДОСЛІДІТЬ

Які факти наводить у статті Іван Франко? Про що вони свідчать?

У статті «Задушні дні у Львові 1848 р.» Іван Франко наводить такі факти:

через обстріл міста австрійською артилерією сталася велика пожежа;
згоріли міська ратуша, судова реєстратура, частина бухгалтерії, театр, будівля головної школи та Львівський університет;
вогонь знищив університетську бібліотеку з 40 000 томів рідкісних книг і рукописів;
серед міщан загинуло або померло від ран 55 людей, а ще 75 осіб дістали поранення.

Ці факти свідчать про надзвичайну жорстокість австрійських військ під час придушення повстання. Імперська влада перейшла до відвертого наступу на революційні свободи і встановила жорсткий військовий режим.

ДОСЛІДІТЬ

Знайдіть на карті 3 в е-додатку місця основних подій революції 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях і назвіть їх у хронологічній послідовності.

Основні місця подій революції за хронологією:

Львів (березень — листопад 1848 року) — багатолюдні демонстрації городян (березень), заснування Головної Руської Ради (травень), вихід газети «Зоря Галицька» (травень), Собор руських учених (жовтень), збройне повстання на барикадах і бомбардування міста військами (листопад).
Чернівці (березень 1848 року) — велика маніфестація мешканців міста на підтримку конституційних свобод.
Гірські повіти Буковини: Вижниця, Путила, Селятин (листопад 1848 — травень 1849 року) — селянське повстання під проводом депутата рейхстагу Лук’яна Кобилиці проти панщини й поміщиків.
Ужгород (січень 1849 року) — висунення закарпатськими діячами на чолі з Адольфом Добрянським програми об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною в окремий автономний руський округ.

3. Як діяли українці в Австрійському парламенті

ПОМІРКУЙТЕ

Яким було представництво українців у парламенті? Які питання вони намагалися вирішувати?

Представництво українців у рейхстазі було невеликим через махінації польської шляхти та австрійських урядовців під час виборів. Зі 104 мандатів для Галичини та Буковини українці здобули лише 44 місця (39 від Галичини та 5 від Буковини). Більшість депутатів складали звичайні селяни та священники.

Українські депутати намагалися вирішувати такі питання:

скасувати панщину без викупу на користь поміщиків;
справедливо розв’язати питання права селян на ліси й пасовища (сервітути);
розділити Галичину на дві окремі провінції — західну польську та східну українську;
надати українській мові офіційний статус у навчальних закладах і судових установах.

ДОСЛІДІТЬ

На основі схеми зробіть висновок, яким було представництво українців у парламенті. Чому?

На основі схеми можна зробити висновок, що представництво українців у австрійському рейхстазі було вкрай обмеженим: із 383 депутатів усієї імперії українці становили лише 44 посли (39 від Галичини та 5 від Буковини). При цьому абсолютну більшість українських депутатів складали саме селяни (32 особи із 44), які не знали німецької мови та не мали жодного досвіду парламентської боротьби.

Така ситуація склалася з таких причин:

вибори проводилися вперше в історії краю, і селяни ще не розуміли суті й правил виборчої процедури;
польська шляхта вдавалася до шантажу, погроз і прямо підробляла виборчі бюлетені, прагнучи зберегти своє панування;
австрійські урядовці чинили адміністративний тиск на виборців та всіляко просували лояльних до влади чиновників.

ДОСЛІДІТЬ

Один із сучасників цієї події згадував, що жодна промова щодо скасування панщини «не викликала такого могутнього враження, як ці слова галицького селянина». Як ви гадаєте чому?

Промова селянина Івана Капущака викликала глибоке враження, тому що він говорив про справжній біль простого народу щиро та зрозуміло. Він викрив сваволю дідичів, які знущалися з людей, заковували їх у кайдани навіть у свята та нещадно били канчуками.

Слова селянина про те, що сліди від батогів на тілах селян є вже сплаченим відшкодуванням панам, приголомшили парламент. Цей виступ показав моральну правоту українського народу та викрив несправедливість кріпацтва перед усією імперією.

ДОСЛІДІТЬ

Як джерело характеризує ставлення простого народу та панів до Лук’яна Кобилиці? Чому пам’ять про нього залишилася жити в народних піснях та переказах?

Джерело свідчить, що простий народ безмежно довіряв Лук’яну Кобилиці. Гуцули обрали його своїм послом до Відня і пішли за ним у ліси після розчарування в цісарі.

Пани ставилися до нього вороже: вони ігнорували селянські скарги, переслідували ватажка, запроторили його до в’язниці та раділи його ув’язненню.

Пам’ять про Кобилицю збереглася в піснях і переказах, тому що він віддав життя за свій народ. Він не зламався під час тортур і залишився для людей прикладом мужнього борця за правду та волю.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Як почалися події революції 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях?

Події революції розпочалися в березні 1848 року з масових вуличних демонстрацій у Львові та Чернівцях після звісток про повстання у Відні. У Львові понад 12 тисяч міщан підписали петицію австрійському імператору Фердинанду I з програмою політичних перетворень. Незабаром українці заснували у Львові свою першу політичну організацію — Головну Руську Раду.

2. Коли і як на західноукраїнських землях було ліквідовано залишки кріпосницьких відносин?

Ліквідація феодальних повинностей відбулася шляхом видання цісарських патентів навесні та влітку 1848 року. Влада діяла на випередження, щоб заспокоїти селян і не дати їм підтримати польський рух. У Галичині панщину ліквідували в травні 1848 року (указ підписали в квітні), а на Буковині — у серпні 1848 року. На Закарпатті скасування панщини відбулося в ході угорської революції 1848–1849 років. Проте селяни мали платити викуп поміщикам, а ліси й пасовища залишилися у власності дідичів.

3. Які були основні заходи Головної Руської Ради?

Основні заходи Головної Руської Ради:

видання першої україномовної газети «Зоря Галицька»;
офіційна вимога про поділ Галичини на українську та польську частини;
відновлення синьо-жовтого прапора та герба з золотим левом;
заснування освітнього товариства «Галицько-Руська матиця»;
проведення в жовтні 1848 року Собору руських учених та відкриття кафедри української мови у Львівському університеті;
спроби організації власної національної гвардії та батальйону руських гірських стрільців.

4. Які події відбувалися на західноукраїнських землях на завершальному етапі революції?

На завершальному етапі в листопаді 1848 року у Львові спалахнуло збройне повстання, яке австрійська армія жорстоко придушила артилерійським вогнем. Влада запровадила в Галичині воєнний стан і заборонила політичні об’єднання. На Буковині у 1848–1849 роках тривало селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці, яке війська розгромили у травні 1849 року. У березні 1849 року новий імператор Франц Йосиф I розпустив рейхстаг, а згодом відновив абсолютистські порядки.

5. Які факти свідчать про дієву участь українців у роботі загальноімперського рейхстагу?

Про дієву участь українців у роботі рейхстагу свідчать такі факти:

виступ селянина Івана Капущака з вимогою звільнити селян від викупних платежів за панщину;
висунення вимоги про адміністративний поділ Галичини на дві окремі самоврядні частини за національним принципом;
активна робота депутатів у парламентських комісіях над законопроєктами про впровадження рідної мови в школах і судочинстві;
організація регулярних зборів депутатів із селянами у своїх виборчих округах зі звітами про діяльність у Відні.

6. Які факти підтверджують стихійне зростання національної свідомості українських селян у роки революції?

Зростання свідомості селян підтверджують такі факти:

активна участь у парламентських виборах 1848 року, де селяни обрали 32 своїх представників попри погрози шляхти;
підтримка дій Головної Руської Ради та масове надсилання підписів і звернень із сіл;
відкритий спротив селян панам у боротьбі за сервітутні права на ліси й пасовища;
масове селянське повстання на Буковині на чолі з Лук’яном Кобилицею, де селяни самостійно усували панів і вимагали повної волі.

7. Які були результати та історичне значення революційних подій 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях?

Результати та значення революційних подій:

ліквідація панщини відкрила шлях до розвитку вільного ринкового господарства;
західні українці вперше голосно проголосили свою єдність із усім українським народом;
виникли перші національні політичні організації, україномовна преса та товариство «Галицько-Руська матиця»;
українці відновили свою давню національну символіку — синьо-жовтий стяг і золотого лева;
селяни та інтелігенція здобули перший практичний досвід парламентської та громадської діяльності.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Створи сценарій короткого відео, яке ілюструє найбільші здобутки революції 1848–1849 рр.

Сценарій короткого ролика: «Весна народів: пробудження української Галичини»

Кадр 1 (0:00–0:12): Картинка українського села під гнітом панщини. Звучить напружена музика. Диктор: «Весна 1848 року змінює хід історії. Австрійський цісар скасовує панщину, і мільйони українських селян нарешті отримують особисту свободу».
Кадр 2 (0:12–0:28): Зображення собору Святого Юра у Львові та засідання Ради. Диктор: «2 травня у Львові постає Головна Руська Рада. Вона відкрито проголошує на весь світ: галицькі русини є невіддільною частиною великого українського народу!»
Кадр 3 (0:28–0:44): З’являються шпальта газети «Зоря Галицька» та синьо-жовтий стяг із золотим левом. Диктор: «Уперше виходить щотижнева українська газета, а над краєм підіймається наш історичний синьо-жовтий прапор».
Кадр 4 (0:44–0:60): Портрет селянина Івана Капущака на трибуні у Відні. Напис на екрані: «1848: народ, що відчув свою силу». Диктор: «Голос українця вперше зазвучав у європейському парламенті. Революція пробудила націю, і цей поступ уже ніщо не могло зупинити!»

2. Виконай завдання 12.3–12.7 до § 12 в е-додатку.

Завдання виконуються в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника за відповідними посиланнями.

3. Візьми участь у дослідницькому проєкті 2, завдання до якого знайдеш в е-додатку.

Матеріали та відповіді до дослідницького проєкту 2:

НОВЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

1. Прочитайте уривки із записів у рукописному ілюстрованому альбомі Домініка П’єра де ля Фліза, який із 20-х років ХІХ ст. був лікарем на Київщині, щодо житла селян. Порівняйте розповідь де ля Фліза із дослідженнями німецького мандрівника Йогана-Георга Коля та іншими джерелами. Якими за свідченнями документів були характерні риси селянського побуту?

Характерними рисами селянського побуту були традиційність, простота й надзвичайна чистота осель.

За записами де ля Фліза, селянські хати будували з дерева та вкривали соломою. Вони були теплими взимку і мали однакове планування: сіни, одна житлова кімната та безвіконна комора. У кімнаті обов’язково стояла велика піч, а на покуті висіли ікони з сухими квітами та вишитими рушниками.

Німецький дослідник Йоган-Георг Коль теж відзначає дивовижну охайність українських хат. Господині білили стіни вапном кожні два тижні, тому вони сяяли білизною. У хатах панували свіжість і приємний аромат завдяки вистеленій свіжій траві на долівці та пучкам запашного зілля на стінах.

2. Як харчувалися й лікувалися селяни за свідченнями джерел? Що можна сказати про характер їхнього господарювання і рівень достатку? Чому спосіб життя основної частини українського населення був саме таким?

Раціон селян складався з простих і доступних страв. Щодня їли житній хліб, борщ із салом, капусту, буряки, картоплю та різні каші (ячмінну, пшоняну, гречану). М’ясо готували лише в неділю або на великі релігійні свята. Їли з глиняного посуду дерев’яними ложками.

Професійної медицини на селі майже не було, тому селяни зверталися до знахарів і бабок. Вони лікували травами й замовляннями, а під час епідемій намагалися захиститися забобонними діями (ставили осикові хрести).

Господарство селян було натуральним: одяг, посуд і їжу виготовляли власними руками всередині родини. Рівень достатку залишався невисоким, а добробут залежав від погоди та врожаю.

Спосіб життя людей залишався таким через панування кріпацтва. Селяни віддавали майже весь час безоплатній праці на поміщика, перебували в ізоляції від міст і не мали доступу до освіти й сучасної медицини.

3. Які обставини життя українських селян засвідчують подані зображення? Доберіть 5–7 прикметників, доречних у розповіді про українське село в зазначений період. Обґрунтуйте свій вибір кожного слова.

Художні картини розкривають суперечливі сторони селянського життя. З одного боку, вони передають трагедію та безправ’я кріпацтва, де людей могли міняти на собак, а малі діти тяжко працювали пастушками. З іншого боку, картини показують красу народних обрядів, весільні звичаї, шанування віри та кобзарські пісні.

Прикметники для опису села:

Кріпосницьке — більшість селян не мали особистої свободи й повністю залежали від поміщика.
Традиційне — усе життя людей будувалося на давніх звичаях та обрядах предків.
Релігійне — селяни щиро шанували церковні свята, дотримувалися постів і ходили на хресні ходи.
Охайне — господарі завжди чепурили й білили свої оселі, вишивали рушники та прикрашали хату квітами.
Пісенне — народна пісня супроводжувала селянина в праці, святах і допомагала долати життєві негаразди.
Працьовите — кожен член родини від ранку до ночі займався тяжкою фізичною працею на землі.

ЯКИМИ БУЛИ СКЛАД, ЖИТТЯ ТА ПОБУТ МЕШКАНЦІВ МІСТА

1. Порівняйте інформацію, надану українськими істориками, і визначте, яким був етнічний склад населення міст різних регіонів України. Які верстви становили більшість міського населення й чому?

Етнічний склад населення тогочасних міст України був неоднорідним:

У південних містах (зокрема в Одесі) жило багато росіян, греків, євреїв, вірменів, німців та французів, які вели морську торгівлю;
На Правобережжі значну частину міщан складали євреї та поляки (у Бердичеві, Луцьку, Житомирі);
У Києві міська адміністрація та багаті городяни складалися переважно з росіян і поляків;
На західноукраїнських землях (у Львові) переважали поляки, німці та євреї;
На Лівобережжі та Слобожанщині у великих центрах переважало російське або зрусифіковане чиновництво та купецтво, а в малих містах залишалося багато українців.

Більшість міщан становили купці, ремісники, дрібні торгівці, військові, чиновники та наймані робітники. Українці становили меншість у великих містах, оскільки залишалися переважно селянами. Імперські закони й умови торгівлі відкривали шлях до міського бізнесу та служби іноземцям або представникам панівних націй.

2. Розгляньте ілюстрації, подані далі та в галереї е-додатка. Назвіть деталі, які свідчать, що на них зображено місто. Наведіть аргументи на підтримку чи спростування тези, що в цей період українське місто майже не відрізнялося від села. Назвіть риси тогочасного «обличчя» міста, скориставшись інформацією, наданою дослідницею Іванною Гуржій та істориком Володимиром Молчановим.

На ілюстраціях про міський простір свідчать великі муровані двоповерхові будинки, міські ратуші, викладені бруківкою центральні площі, пасажирські екіпажі та люди в офіційному світському й військовому вбранні.

Аргументи на користь схожості міста із селом:

більшість вулиць залишалися ґрунтовими, тому влітку на них стояв пил, а восени — глибоке болото;
на околицях стояли звичайні дерев’яні мазанки з городами й садками, де жителі тримали свійську худобу.

Аргументи проти цієї тези:

міста мали адміністративні кам’яні центри, магістрати, навчальні заклади та крамниці;
у містах відкривалися перші кав’ярні, з’являлася бруківка, кам’яні тротуари та створювалися загони пожежників і поліцейських ратників.

Риси тогочасного міста за істориками:

поганий благоустрій більшості вулиць і небезпека частих пожеж;
служба нічних ратників на перехрестях для охорони спокою міщан;
висока ціна землі та будинків у центральній частині;
поєднання сільських і міських рис у хатах ремісників: стіни будували з дерева, але покрівлю робили з ґонту на залізних цвяхах, а кімнати опалювали кахлевими грубками.

Робочий зошит

ГЗР 1

1. Уяви, що ти — журналіст / журналістка європейської газети в 1848 р. Тебе направили у відрядження до українських територій Австрійської імперії для підготовлення спеціального репортажу під назвою: «Західноукраїнські землі у добу революції 1848–1849 рр». Виконай такі завдання своєї редакції.
На контурній карті українських земель першої половини XIX ст.:
• познач і підпиши основні міста й місцевості, де відбувалися події «Весни народів» на західноукраїнських землях;
• біля кожної локації зазнач відповідну подію та її дату;
Вибери 5–7 локацій і сформуй з них логічний маршрут подорожі. З’єднай ці точки умовною лінією на карті і зазнач послідовність відвідування.

Маршрут репортерського відрядження:

Львів (березень 1848 року — підписання петиції імператору; 2 травня 1848 року — заснування Головної Руської Ради; 1–2 листопада 1848 року — міське збройне повстання).
Станіслав, нині Івано-Франківськ (травень — червень 1848 року — створення окружної руської ради та формування загонів самооборони).
Чернівці (березень 1848 року — масова маніфестація міщан на підтримку конституційних свобод).
Вижниця та гірські райони Буковини (осінь 1848 — травень 1849 року — селянські виступи під проводом Лук’яна Кобилиці).
Ужгород (весна — літо 1848 року — активізація національного руху закарпатських русинів та селянські заворушення).

Напиши короткі «польові нотатки» — репортерські враження з місця подій. Для кожної з вибраних локацій сформулюй 1–3 речення в жанрі живого репортажу: що там відбувається? хто задіяний? який настрій серед людей?

Львів: Площа Ринок вирує, міщани й духовенство збираються біля собору Святого Юра. Українці урочисто піднімають синьо-жовті хоругви та відкрито заявляють про права власного народу. Настрій рішучий, у повітрі відчувається дух свободи та очікування змін.

Станіслав: У місті активно діє новостворена окружна рада, яка об’єднала інтелігенцію та священників. До міської управи сходяться навколишні селяни зі скаргами на сваволю поміщиків. Люди сповнені надії на справедливий поділ влади й захист рідної мови.

Чернівці: Центральні вулиці міста переповнені учасниками велелюдної демонстрації. Студенти та ремісники різних національностей разом вигукують гасла на підтримку конституції та громадянських прав. У натовпі панує піднесення і солідарність.

Вижниця: Гірські села Гуцульщини охоплені хвилею непокори поміщикам. Депутат рейхстагу Лук’ян Кобилиця закликає селян не віддавати ліси й пасовища дідичам. Громада налаштована безкомпромісно та вірить у власні сили більше, ніж в обіцянки віденських чиновників.

Ужгород: Місцева інтелігенція веде гарячі дискусії про майбутнє русинів в умовах угорського повстання. Селяни вимагають повного скасування панщини та передачі землі у власність. Панує тривога через небезпеку війни, проте прагнення захистити свої права переважає.

2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між політикою Австрійської імперії щодо Галичини та створенням Головної Руської Ради за схемою:
Політика Австрійської імперії щодо Галичини ➝ Реакція українців ➝ Створення Головної Руської Ради ➝ Результати та наслідки
Доповни схему власними припущеннями (за бажанням).

Схема причинно-наслідкового зв’язку:

Політика Австрійської імперії щодо Галичини: Проголошення конституційних свобод, скасування панщини та одночасне визнання провідної ролі польської шляхти в управлінні краєм за ігнорування українських інтересів.
➔ Реакція українців: Подання квітневої петиції імператору з вимогами рівноправності мови й церкви та рішучий протест проти претензій поляків одноосібно представляти всю Галичину.
➔ Створення Головної Руської Ради: 2 травня 1848 р. у Львові духовенство та інтелігенція утворили першу українську легальну політичну організацію для захисту прав свого народу.
➔ Результати та наслідки: Маніфестація єдності 15-мільйонного українського народу, заснування газети «Зоря Галицька», утвердження національного герба й прапора, вимога адміністративного поділу Галичини на українську й польську та розвиток мережі з понад 50 місцевих рад.

Австрійська влада намагалася зберегти контроль над регіоном і водночас пішла на конституційні поступки, спираючись переважно на польську адміністрацію. Українці відмовилися коритися польському пануванню та проголосили створення власного представницького органу — Головної Руської Ради. У результаті український рух уперше вийшов на політичний рівень, заявив про єдність із наддніпрянськими українцями та домігся важливих національно-культурних поступок.

3. Уяви, що ти — хронолог / хронологиня при імператорському архіві у Відні. Твоє завдання — укласти хронологічний календар ключових подій, які відбулися на західноукраїнських землях у добу «Весни народів». На основі матеріалу параграфа підручника виокреми 5–7 найважливіших подій 1848–1849 рр. Для кожної події зазнач дату, місце, стислий опис, учасників. Результати свого дослідження оформи у вигляді таблиці.

Дата	Місце	Подія	Хто брав участь
Березень 1848 р.	Львів	Підписання петиції імператору Фердинанду I з вимогами реформ	Понад 12 тисяч міщан Львова, польські та українські діячі
2 травня 1848 р.	Львів	Створення Головної Руської Ради — першої української політичної організації	30 депутатів: світська інтелігенція та греко-католицьке духовенство на чолі з Григорієм Яхимовичем
10 травня 1848 р.	Львів	Вихід першого номера щотижневика «Зоря Галицька» з відозвою до русинів	Головна Руська Рада, редакція газети, читачі-галичани
Червень 1848 р.	Прага	Робота Слов’янського з’їзду та підписання українсько-польської угоди	Делегати Головної Руської Ради, польські діячі, представники слов’янських народів Європи
Липень — жовтень 1848 р.	Відень	Робота загальноімперського парламенту (рейхстагу)	39 українських депутатів (серед них 27 селян), зокрема Іван Капущак
Жовтень 1848 р.	Львів	Собор руських учених	Близько 100 діячів науки й культури, українська інтелігенція та духовенство
1–2 листопада 1848 р.	Львів	Збройне повстання проти австрійських військ і артилерійський обстріл міста	Польські повстанці, радикальні русинські студенти й міщани, австрійський гарнізон

ГЗР 2

4. Підготуй коротке повідомлення на тему «Революція 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях в особах». Обери 1–2 історичних діячів (Григорій Яхимович, Іван Капущак, Лук’ян Кобилиця, Яків Головацький та ін.). Покажи, як їхня діяльність відображала риси національного руху того періоду. У своєму повідомленні стисло схарактеризуй: 1) походження, освіту та соціальну належність обраного діяча; 2) його роль у подіях 1848–1849 рр.; 3) які інтереси соціальної групи він представляв і як це виявлялося в його діяльності; 4) що свідчить про його активну громадянську позицію.

Іван Капущак та Лук’ян Кобилиця стали яскравими виразниками народних прагнень у часи революції.

Іван Капущак народився в селянській родині на Галичині, здобув початкову освіту, служив у війську і належав до стану селян. У 1848 році його обрали послом до австрійського рейхстагу. Він виголосив знамениту промову проти викупних платежів за панщину, захистивши права найбільш знедоленого селянського стану. Його безстрашний виступ німецькою мовою перед монархічною елітою засвідчив високу гідність та незламну громадянську позицію.

Лук’ян Кобилиця походив із гуцульських селян-кріпаків Буковини, не мав формальної освіти, проте користувався беззаперечним авторитетом серед горян. У 1848 році він став депутатом рейхстагу, а після повернення очолив селянське повстання 1848–1849 років на Буковині. Кобилиця послідовно боровся за повернення селянам лісів і пасовищ, відкинув компроміси з панами і не скорився владі навіть під час арешту й катувань, залишившись народним героєм.

5. Переглянь в е-додатку відео 12.8 «Головна Руська Рада: історія про протоколи» та виконай завдання. Під час перегляду зверни увагу на те, який вигляд мають документи, де вони зберігаються, та як історики з ними працюють.

Опиши, який вигляд має приміщення архіву і як там зберігають документи. Чому, на твою думку, важливо дотримуватися таких умов?

Документи зберігаються в архівосховищах на високих металевих стелажах у спеціальних безкислотних коробках і папках. У приміщенні підтримують сталу температуру, помірну вологість і захищають папери від прямого сонячного проміння. Такий суворий режим зупиняє руйнування старого паперу і вицвітання чорнила.

Які документи, пов’язані з діяльністю Головної Руської Ради, показано у відео? (Зверни увагу на зовнішній вигляд, матеріал, спосіб написання.)

У відео показано товсті рукописні книги та зошити протоколів засідань Головної Руської Ради й реєстри кореспонденції. Вони мають вигляд зшитих фоліантів із цупкого ганчіркового паперу з пожовклими краями. Текст нанесено вручну пером темним чорнилом чітким каліграфічним почерком або канцелярійним скорописом.

Якою є мова документів? Яким почерком їх написано? Що це говорить про освіту та мовну ситуацію на Галичині в першій половині ХІХ ст.?

Документи складені тогочасною книжною українською мовою з церковнослов’янськими та народними елементами, а також окремі ділові папери — німецькою і польською мовами. Їх виведено чітким діловим скорописом та кирилицею. Це доводить, що провідники ради мали ґрунтовну європейську освіту, вільно володіли кількома мовами й свідомо утверджували рідну писемність у діловодстві.

У відео згадано протоколи Головної Руської Ради. Чому саме протоколи є цінним історичним джерелом для вивчення діяльності цієї організації та подій «Весни народів»? (Підказка: що вони фіксують?)

Протоколи щоденно й дослівно фіксують хід обговорень, склад присутніх, зміст ухвалених рішень, текст звернень до імператора та листування з місцевими радами. Вони є первинним джерелом, яке без пізніших перекручувань передає справжні задуми, суперечки й досягнення учасників революції.

Як у відео показано архівіста з документами? Які особливості його роботи?

Архівіст працює з раритетами надзвичайно акуратно, гортає сторінки в білих бавовняних рукавичках або спеціальними лопатками. Робота вимагає зосередженості, глибоких знань палеографії для прочитання давніх скорописів та ретельного контролю фізичного стану кожної сторінки.

Розкрий важливість роботи архіву та архівіста для збереження історичної пам’яті.

Архіви надійно оберігають оригінальні свідчення минулого від знищення, пожеж і забуття. Робота архівіста систематизує документальну спадщину та відкриває її для вчених, що допомагає нації пам’ятати своє коріння і спиратися на правдиві історичні факти.

6. Склади й запиши план до повідомлення «Діяльність Головної Руської Ради» за матеріалом підпараграфа «Яку діяльність проводила Головна Руська Рада». Визнач головні ідеї та події, пов’язані з діяльністю Головної Руської Ради. Використовуй ключові поняття: «створення Ради», «керівництво», «основні вимоги», «діяльність», «значення для українського національного руху».

Створення Ради: виникнення першої української політичної організації у Львові 2 травня 1848 року.
Керівництво Ради: провідна роль греко-католицького духовенства та єпископа Григорія Яхимовича.
Основні вимоги: поділ Галичини на польську та українську частини, мовні й освітні права русинів.
Багатогранна діяльність:
- випуск першої україномовної газети «Зоря Галицька»;
- створення мережі з 50 місцевих і 13 регіональних філій;
- участь у Слов’янському з’їзді в Празі;
- культурно-освітні ініціативи (заснування «Галицько-Руської матиці», проведення Собору руських учених, відкриття кафедри у Львівському університеті);
- формування української гвардії та загонів стрільців.
Значення для українського національного руху: пробудження національної гідності та утвердження галицьких українців як окремого суб’єкта європейської політики.

ГЗР 3

7. Розглянь зображення прапора Галичини, затвердженого Головною Руською Радою, та переглянь в е-додатку відео 12.9 «Про символіку». Виконай завдання.

Опиши вигляд прапора: які кольори використано? який символ зображено?

Прапор являє собою синє прямокутне полотнище, на якому розміщено герб із зображенням золотого лева, що спинається на скелю. Також Рада використовувала поєднання двох барв у вигляді синьо-жовтого стяга.

Поясни, чому саме такий герб вибрали українці Галичини як національний символ у 1848 р. Що в ньому історичного?

Золотий лев на синьому тлі був гербом Галицько-Волинської держави доби князя Данила Романовича та володарів Руського королівства XIV століття. Цей символ засвідчував тисячолітню спадковість державної традиції українського народу в краї.

Як він протиставляється польському орлу?

Польський білий орел уособлював пам’ять про Річ Посполиту та спроби польських кіл говорити від усієї Галичини. Золотий галицький лев наочно демонстрував, що Галичина є корінною українською землею з окремою історією і власною державною символікою.

Що вибір цього прапора говорив про прагнення українців заявити про себе як окрему націю?

Він ясно стверджував, що галицькі русини є самостійною нацією зі славетним минулим, а не відгалуженням поляків чи росіян. Це було прямим проголошенням готовності творити власну політичну долю.

Які ідеї та цінності втілювали синій і жовтий кольори у 1848 р.? Порівняй їх значення із значенням кольорів сучасного прапора України.

У 1848 році жовтий (золотий) колір уособлював гідність, душевне благородство та багатство краю, а синій — вірність, чистоту, мир і високі духовні прагнення. Сьогодні синій колір символізує мирне ясне небо, а жовтий — золоті поля стиглої пшениці як символ достатку й праці.

8. Стань сценаристом / сценаристкою історичного відео. Уяви, що тобі доручили створити коротке відео на тему «Три головні здобутки “Весни народів” для українців». Відео має складатися з трьох сцен, кожна з яких розкриває одне з досягнень українського руху 1848–1849 рр. Для кожної сцени опиши: що бачить глядач (візуальний ряд: документи, історичні карти, реконструкції, графіка, архівні фото, актори, місця подій тощо); що чує глядач (закадровий текст короткий, емоційний і зрозумілий; пояснює суть події або досягнення). Оформи сценарій за шаблоном: Сцена 1 … Сцена 2 … Сцена 3 …

Сцена 1
Що бачить глядач: Панорама львівського собору Святого Юра, друкарський верстат XIX століття, великий план першої сторінки газети «Зоря Галицька» від 10 травня 1848 року та синьо-жовтий прапор із золотим левом.
Текст за кадром: Травень сорок восьмого року назавжди змінив історію Галичини! У Львові народилася Головна Руська Рада — наш перший політичний провід. Українці вперше голосно проголосили перед Європою: ми єдиний великий народ із власною мовою та культурою!

Сцена 2
Що бачить глядач: Зала імператорського рейхстагу у Відні, реконструкція виступу депутата-селянина Івана Капущака перед австрійськими політиками, здивовані обличчя міністрів, кадри селянського життя в Карпатах.
Текст за кадром: Голос простого галицького хлібороба потряс столичний парламент! Українці зайняли місця в найвищій владі імперії та зажадали повного знищення панщини без жодних викупів за столітні кривди. Українське селянство заявило про людську гідність і рівність прав!

Сцена 3
Що бачить глядач: Урочисті збори Собору руських учених, фасад Львівського університету, стародруки товариства «Галицько-Руська матиця» та перша шкільна «Читанка» Маркіяна Шашкевича.
Текст за кадром: Знання і рідне слово стають головною зброєю нації! Заснування університету з українською кафедрою, народні підручники та просвітницькі товариства заклали фундамент культурного відродження, який уже ніяка імперія не змогла зламати.

9. Прочитай і проаналізуй фразу із першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 р. «Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить». Які ідеї тут відображено? Чому ці ідеї були важливими для формування української національної ідентичності в середині ХІХ ст.?

У цій фразі закладено ідею всеукраїнської соборності та визнання спільної мовної ідентичності всього українського народу обабіч кордонів імперій.

Ці ідеї мали вирішальне значення, оскільки вони руйнували штучний польський та австрійський міф про галичан як про «малу регіональну групу» чи «штучну націю». Заява єднала розірвані австрійсько-російським кордоном землі в одну нерозривну духовну й національну спільноту. Вона утверджувала самостійність українців серед інших народів Європи та заклала міцну основу для подальшої боротьби за незалежність.