§ 12. Повсякденне життя. Становище жінки (Хлібовська)
Згадайте, хто зазнавав дискримінації (правових обмежень) в Австрійській і Російській імперіях.
В Австрійській та Російській імперіях правових обмежень зазнавали селяни-кріпаки, жінки, а також релігійні й національні меншини. Зокрема, у Російській імперії утисків зазнавали євреї через «смугу осілості», кримські татари після анексії Криму та греко-католики Правобережжя.
Як ви розумієте значення понять: «побут», «дозвілля»?
Побут — це повсякденний уклад життя людини, який включає її житло, одяг, їжу, звичаї та хатні справи. Дозвілля — це вільний від щоденної праці час, який використовують для відпочинку, святкувань, спілкування або розваг.
Чи пам’ятаєте ви, що населення українських земель сповідувало християнство, іудаїзм, іслам? Що вам про це відомо?
Більшість українців сповідувала християнство православного або греко-католицького обряду. Юдаїзм сповідувала єврейська громада містечок і міст, а іслам сповідували кримські татари в Криму та на Півдні. У Російській імперії державною була православна церква, а інші віросповідання зазнавали обмежень, тоді як в Австрійській імперії діяла ширша релігійна толерантність.
Упродовж уроку з’ясуйте особливості повсякденного життя українців та українок наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Яким суспільним групам доводилося долати різні виклики та обмеження?
Найбільших труднощів зазнавали селяни-кріпаки, які страждали від панщини, бідності та браку прав. Жінки стикалися з патріархальними обмеженнями в освіті та законах. Національні й релігійні меншини долали державний тиск і заборони на діяльність своїх храмів та громад.
1. ПОБУТ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ
1. Що визначало особливості харчування українців й українок?
Харчування визначали природно-географічні умови та традиційні заняття: землеробство, скотарство і промисли. Великий вплив мали релігійні пости, майнове становище сім’ї та поширення нових культур: картоплі, кукурудзи, томатів і соняшнику.
2. Чим відрізнялося житло селян, містян, поміщиків?
Селяни жили в дерев’яних хатах-мазанках під солом’яною стріхою, які складалися з сіней, комори та однієї кімнати. Бідні містяни мали схожі дерев’яні одноповерхові будинки, а багаті городяни зводили багатоповерхові цегляні садиби з багатьма кімнатами. Поміщики володіли великими маєтками, які складалися з розкішного палацу та парку.
3. Які особливості одягу представників різних соціальних станів?
Одяг селян і більшості містян був домотканим та оздобленим вишивкою, де складність візерунків свідчила про статус власника. Представники вищих станів, зокрема поміщики та багаті містяни, наслідували європейську моду: жінки носили пишні сукні з корсетами, туфлі різних кольорів та аксесуари у вигляді сумочок і парасольок, а чоловіки — фраки, жилети, білі сорочки та штани в клітинку або смужку.
ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО
1. Як ці фрагменти з творів сучасників розкривають особливості харчування та соціальний контраст у повсякденному житті українських селян і поміщиків XIX століття?
Джерела показують величезну прірву між станами. Селяни їли дуже просту рослинну їжу, крупи, борщ і картоплю, а м’ясо споживали лише на великі свята. Поміщики влаштовували розкішні обіди й бали з дичиною, індичкою, вишуканими гарячими соусами та дорогим шампанським.
2. На основі етнографічних описів Домініка П’єра Де ля Фліза, творів Миколи Гоголя і Тараса Шевченка складіть раціон харчування селянства та поміщиків.
| Соціальний стан | Раціон харчування |
|---|---|
| Селяни | Житній, ячмінний або гречаний хліб; борщ із капустою, буряками й салом; каші з ячменю, гречки та пшона; картопля, галушки, овочі, солона риба; вода, горілка, пиво, зрідка мед. |
| Поміщики | Мнішки в сметані, борщ з утрібкою, запечена індичка зі сливами та родзинками, м’ясо дичини, риба з хроном, страви під винним полум’ям, вишукані вина та шампанське. |
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Опишіть інтер’єр селянського будинку. Зверніть увагу на меблі, предмети побуту, оздоблення, джерела світла тощо.
У центрі селянської кімнати стояла велика вибілена піч, яка обігрівала житло та правила за місце для приготування їжі. У приміщенні стояли дерев’яні лави, стіл, мисник для глиняного посуду та скриня з святковим одягом. На покуті висіли ікони з рушниками, а світло вдень ішло крізь малі шибки, увечері хату освітлювали скіпками чи каганцями.
2. Опишіть інтер’єр дворянського будинку. Які елементи свідчать про статус власників, які предмети є ключовими для розуміння їхнього способу життя?
Дворянська зала вражає високими стелями, великими вікнами та художнім паркетом. Про високий статус господарів свідчать меблі з цінних порід дерева, кришталеві люстри, картини, годинники, дзеркала й гобелени. Чайний круглий стіл, м’які крісла та сервізи вказують на світський спосіб життя, розмови та прийоми гостей.
3. Порівняйте розміри та загальне облаштування селянської та дворянської садиб. Які відмінності у масштабах, архітектурі та прилеглих територіях ви помітили?
Селянське подвір’я було малим за площею і підпорядкованим щоденній праці: хата під соломою, повітка, хлів і тин. Дворянська садиба в Качанівці являла собою величний кам’яний палац із колонами в класичному стилі. Навколо палацу розташовувався великий мальовничий парк для прогулянок, а селянська ділянка переходила в город.
4. Зробіть висновок. Які основні відмінності у повсякденному житті різних соціальних верств відображаються в їхніх помешканнях?
Житло селян було повністю пристосованим до виживання та важкої праці в одній тісній кімнаті. Житло поміщиків призначалося для відпочинку, балів, демонстрації розкоші та прийому гостей. Це відображало глибоку соціальну нерівність між селянами й панами.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
1. Назвіть основні риси одягу селянства, містянства та дворянства, ґрунтуючись на зображеннях.
Селяни носили білі вишиті сорочки з домотканого полотна, свити, кожухи, очіпки та солом’яні брилі чи шапки. Містяни поєднували традиційні елементи із міськими тканинами: жінки носили керсетки й спідниці з фабричних матеріалів, а чоловіки — каптани й чоботи. Дворяни вдягалися за європейською модою: пані носили сукні з відкритими плечима й корсетами, а пани — строгі сюртуки та фраки.
2. Які елементи вбрання вказують на наслідування європейських модних тенденцій, а які — на збереження унікальних українських традицій?
На європейську моду вказують фраки, жилети, шовкові сукні з корсетами, підібрані зачіски та парасольки від сонця. На збереження українських традицій вказують домоткані вишиті сорочки, плахти, очіпки, широкі пояси та традиційні свити.
3. Як одяг різних соціальних груп підкреслював їхній статус та повсякденний спосіб життя?
Домотканий одяг селян був простим і пристосованим до важкої роботи на землі чи біля худоби. Дорогі шовкові й сукняні тканини дворян свідчили про багатство і повне звільнення від фізичної праці.
4. Чи можна за одягом дітей визначити їхню приналежність до селянства, містянства чи дворянства?
Так, одяг дітей повністю повторював одяг їхніх батьків. Селянські діти бігали у простих довгих сорочках із грубого полотна без зайвих деталей. Діти поміщиків носили дорогі костюмчики та сукні європейського крою з мереживом і туфельками.
2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ І ДОЗВІЛЛЯ
1. Які особливості релігійної політики російської та австрійської влади?
Російська влада підтримувала виключно православну церкву, жорстоко переслідувала мусульманське населення в Криму, закривала єврейські синагоги і в 1839 році ліквідувала греко-католицьку церкву на Правобережжі. Австрійська влада проводила толерантну політику реформ і зрівняла конфесії в правах, завдяки чому греко-католицька церква Галичини стала осередком національного руху.
2. Як проводили дозвілля селяни, містяни, поміщики?
Селяни та частина містян відпочивали в корчмах, на ярмарках і під час церковних свят. Там вони слухали троїстих музик, танцювали та спілкувалися з сусідами. Поміщики влаштовували бали, вистави кріпосних театрів, слухали оперу, грали в карти та більярд або виїжджали на полювання з мисливськими собаками.
3. Доведіть чи спростуйте твердження: «Ярмарок — свято праці і спілкування».
Твердження є повністю правильним. На ярмарок селяни й ремісники привозили плоди важкої праці: зерно, худобу, тканини та посуд. Водночас люди вдягали святковий одяг, зустрічали знайомих з інших країв, дивилися виступи кобзарів, акробатів і вертеп.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Проаналізуйте ілюстрації з 2 пункту параграфа (церква, ярмарок, шинок). Які сторони суспільного життя та взаємодії різних соціальних груп відображають ці громадські місця?
Церква була центром духовного життя, де громада збиралася на літургії, вінчання та хрестини, а священник користувався беззаперечним авторитетом. Ярмарок виступав головним економічним осередком краю, де торгували й обмінювалися новинами селяни, торговці та шляхта. Шинок слугував місцем щоденного відпочинку селян, де чоловіки купували тютюн, відпочивали після праці й вирішували справи з корчмарем.
2. Підготуйте проєкт «Повсякденне життя і побут українців очима сучасників (кінець XVIII — перша половина XIX століття)», використовуючи історичні джерела та твори живопису.
У першій половині XIX століття українське суспільство зберігало виразний становий поділ. Селяни жили в дерев’яних глиняних хатах під соломою, де все життя оберталося навколо печі. Дворяни розбудовували величні класичні маєтки з парками, як-от садиба Тарновських у Качанівці. У раціоні селян переважали круп’яні каші, житній хліб, картопля та пісний борщ, тоді як поміщицькі столи ломилися від запеченої птиці, м’ясних делікатесів і дорогих вин. Одяг також підкреслював розрив: селяни носили домоткані вишиті сорочки, а шляхта одягалася за паризькою та петербурзькою модою. Твори Шевченка, малюнки де ля Фліза та картини Маковського й Соколова передають атмосферу ярмарків, сільських свят і розкіш панських палаців.
3. СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ
1. Наведіть приклади стереотипів у ставленні до жінок.
Головним стереотипом вважали те, що єдине призначення жінки — бути покірною дружиною, доброю господинею та матір’ю. На жінку покладали всю домашню роботу: миття оселі, догляд за худобою, приготування страв і вишивання. Чоловіки цуралися такої праці, бо вважали її принизливою для себе.
2. Який правовий статус жінок визначали імперські закони?
Закон визначав чоловіка беззаперечним главою сім’ї, який обирав місце проживання родини й розпоряджався правами дітей. Водночас повнолітня жінка мала право володіти власним майном і своїм дівочим посагом. Вона могла особисто звернутися до суду для захисту майнових прав чи відшкодування заподіяної шкоди.
3. Які заклади надавали освіту жінкам?
Дівчата з дворянських родин могли навчатися в Інститутах шляхетних дівчат, які були закритими установами, або здобували знання вдома з гувернантками. Для ширших верств населення жіноча освіта була недоступною, а першу відкриту жіночу гімназію в Києві заснували лише 1860 року.
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Доведіть чи спростуйте твердження: «Відкриття Інститутів шляхетних дівчат — перший крок до здобуття жінками освітніх прав».
Твердження правильне. Інститути шляхетних дівчат започаткували організоване навчання жінок на українських землях. Випускниці отримували офіційні дипломи та право працювати вчительками й виховательками дітей, що відкрило їм шлях до самостійної інтелектуальної праці.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Доведіть чи спростуйте твердження: «Українські жінки наприкінці XVIII — в першій половині XIX століття були безправними» за алгоритмом.
Я вважаю, що тогочасні жінки мали суттєві обмеження, але не були повністю безправними. Оскільки закони імперій гарантували їм майнову самостійність у певних межах. Наприклад, жінка залишалася повноправною власницею свого посагу і могла самостійно подавати позови до суду для захисту власності чи відшкодування кривди. Отже, я роблю висновок, що жінка підкорялася авторитету чоловіка в родині, проте закон залишав їй особисті та майнові права.
У ТОЙ ЧАС, КОЛИ…
У той час, коли… на теренах України було відкрито Інститут шляхетних дівчат у Полтаві, тоді… у світі в Англії вийшов друком роман «Франкенштейн» Мері Шеллі. Який рік об’єднує ці події?
Обидві події відбулися в 1818 році: саме цього року в Полтаві заснували Інститут шляхетних дівчат, а в Лондоні опублікували перший у світі науково-фантастичний роман Мері Шеллі.