§ 12. Початок національного відродження на західноукраїнських землях (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють дослідники?
Національне відродження — це процес пробудження й формування націй, під час якого народ усвідомлює себе як окрему самобутню спільноту. Дослідники виділяють три етапи: академічний або науковий (дослідження мови, історії та звичаїв), культурницький або літературний (створення літератури народною мовою та поширення освіти) і політичний (боротьба за автономію чи незалежність).
2. ГР 1. (Інша версія підручника) Укажіть зміст трьох етапів національного відродження.
На академічному етапі вчені збирають фольклор, вивчають народні традиції та пишуть перші історичні дослідження. На культурницькому етапі письменники й діячі освіти видають книжки народною мовою і створюють культурні гуртки та школи. На політичному етапі національні сили формують партії, висувають чіткі політичні вимоги та борються за самоврядування або власну державу.
3. ГР 1. Що назвали «Весною народів»? Із якими подіями вона була пов’язана?
«Весною народів» назвали хвилю революцій 1848–1849 років у європейських країнах. Вона була пов’язана з боротьбою громадян за права і свободи, поваленням феодальних пережитків та прагненням поневолених народів отримати національне визволення.
1. ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Чому саме греко-католицьке духовенство стало суспільним лідером у Східній Галичині та на Закарпатті?
Українці в цих регіонах фактично втратили власну світську еліту, а більшість населення складали селяни. Після шкільних і церковних реформ імператриці Марії-Терезії та Йосифа II греко-католицькі священники позбулися польського тиску і змогли здобувати гарну європейську освіту. Вони виявилися єдиною освіченою верствою суспільства, тому очолили захист культурних і релігійних прав свого народу.
2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА ЗАКАРПАТТІ. АНДРІЙ БАЧИНСЬКИЙ
ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Назвіть події, пов’язані з українським національним відродженням на Закарпатті.
До ключових подій належать:
- виникнення наприкінці XVIII ст. руху закарпатських «будителів»;
- перенесення єпископом Андрієм Бачинським резиденції до Ужгорода, відкриття там семінарії, бібліотеки та єпархіального архіву;
- заснування близько 300 народних шкіл при парафіях краю;
- написання Іоаникієм Базиловичем першої історичної праці про край «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича».
3. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ
ГР 1. Яку роль у початку українського національного відродження у Східній Галичині відіграло засноване в Перемишлі «Товариство галицьких греко-католицьких священників…»?
Створене 1816 року Іваном Могильницьким товариство започаткувало першу хвилю національного піднесення в краї. Воно видавало зрозумілі для людей книжки та відкривало початкові школи при церквах. Організація домоглася рівних прав для українських і польських шкіл та вперше проголосила ідею єдності західних і східних українців.
4. ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД АВСТРІЙСЬКОЮ ВЛАДОЮ. «РУСЬКА ТРІЙЦЯ»
ГР 1. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Наведіть приклади діяльності «Руської трійці».
Приклади діяльності гуртка:
- випуск рукописної збірки поезій і перекладів «Син Русі» у 1833 році;
- підготовка збірки «Зоря» у 1834 році;
- виступ Маркіяна Шашкевича українською мовою в музеї духовної семінарії у 1836 році;
- підготовка Шашкевичем підручника «Читанка» для молодших школярів у 1836 році;
- видання друком у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 році народною мовою;
- збирання фольклору та вивчення звичаїв народу галицького краю.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 2. Навчальна гра «Перекладачі». Правила гри. Учитель (учителька) наводить визначення поняття за вивченою темою і пропонує переказати його своїми словами. Усі учні та учениці можуть висловити пропозиції.
«Будителі» за підручником — це діячі національного відродження в слов’янських країнах Європи у XIX ст. Своїми словами: це перші патріоти-просвітителі, які будили народ від духовного сну і закликали берегти рідну мову та історію.
Національне відродження за змістом теми — це процес відновлення культури, розвитку мови та формування самосвідомості народу. Своїми словами: це період, коли народ згадує власне коріння, пише книги своєю мовою і прагне вільно жити на рідній землі.
«Руська трійця» за підручником — це гурток львівських романтиків 30-х років XIX ст. на чолі з Шашкевичем, Вагилевичем і Головацьким. Своїми словами: це троє друзів-студентів, які вперше в Галичині видали друковану книжку живою народною розмовною мовою.
2. ГР 1. Наведіть приклади, які доводять, що саме греко-католицьке духовенство стало суспільним лідером у Східній Галичині та на Закарпатті.
Приклади лідерства духовенства:
- єпископ Андрій Бачинський сприяв відкриттю семінарії «Барбареум» у Відні та організував на Закарпатті близько 300 початкових шкіл;
- Іоаникій Базилович написав першу працю з історії Закарпаття;
- перемишльські священники на чолі з Михайлом Левицьким та Іваном Могильницьким відкривали школи, видали буквар і домоглися права навчати дітей рідною мовою;
- молоді семінаристи з «Руської трійці» розпочали творення нової української літератури народною мовою.
3. ГР 1. Хто такі «будителі» та яку роль вони відігравали в національному відродженні?
«Будителі» — це діячі слов’янського національного відродження кінця XVIII — першої половини XIX століття. Вони збирали фольклор, писали історичні та граматичні праці, засновували школи й друкували книжки рідною мовою. Своєю працею вони зупиняли мадяризацію, онімечення й полонізацію українців та формували національну гідність народу.
4. ГР 1. Чому Іван Могильницький наполягав на використанні живої мови народу? Як діяльність перемишльських греко-католицьких священників об’єднувала українців із різних регіонів?
Іван Могильницький виступав за живу народну мову, бо лише вона була повністю зрозуміла селянам і могла забезпечити швидку та успішну просвіту народу. Діяльність перемишльських діячів поширювала думку, що галицькі русини і православні українці в Російській імперії є частинами одного великого неподільного народу зі спільною мовою та традиціями.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
5. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця, пов’язані з поширенням українського національного руху на українських землях під владою Австрійської імперії в ХІХ ст.
На історичній карті слід відшукати такі ключові центри:
- Ужгород і Мукачево на Закарпатті: південно-західний край біля Карпат, де діяла Мукачівська єпархія єпископа Андрія Бачинського;
- Перемишль у басейні річки Сян у Східній Галичині: західний центр церковного осередку, де виникло «Товариство галицьких греко-католицьких священників» Івана Могильницького;
- Львів у центральній частині Галичини: головне місто краю, де діяли семінарія, університет і гурток «Руська трійця»;
- Відень на заході поза українськими землями: столиця Австрійської імперії на річці Дунай, де при церкві святої Варвари діяла семінарія «Барбареум».
6. ГР 2. Створіть «хмаринку слів», що розкриває зміст понять «будителі» і «Руська трійця».
Ключові слова для хмаринки: Будителі, Руська трійця, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Андрій Бачинський, Іван Могильницький, «Русалка Дністровая», Львів, Перемишль, Ужгород, народна мова, фольклор, просвіта, самосвідомість.
7. ГР 1. Метод «Фішбоун». Створіть структурно-логічну схему, яка демонструє передумови, причини та наслідки національного відродження на українських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
- Проблема (голова): початок українського національного відродження на західноукраїнських землях.
- Причини та передумови (верхні ребра): реформи Марії-Терезії та Йосифа II, європейські ідеї просвітництва та романтизму, загроза втрати української ідентичності.
- Факти та події (нижні ребра): діяльність закарпатських «будителів», робота Товариства священників у Перемишлі 1816 року, альманах «Русалка Дністровая» 1837 року гуртка «Руська трійця».
- Наслідки (хвіст): піднесення живої народної мови до рівня літературної та утвердження ідеї соборності всіх українських земель.
8. ГР 1. Визначте ключові слова, які розкривають зміст діяльності «Руської трійці», та на їхній основі створіть СМС-повідомлення.
Ключові слова: Шашкевич, народна мова, Львів, «Русалка Дністровая», фольклор, єдність.
СМС-повідомлення:
«Шашкевич і побратими видали у Будапешті “Русалку Дністровую” живою мовою нашого народу. Читайте рідне та підтримуйте українську культуру!»
9. ГР 1. Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Проаналізуйте та визначте спільні та відмінні особливості українського національного відродження на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій.
| Відмінне (Австрійська імперія) | Спільні ознаки | Відмінне (Російська імперія) |
|---|---|---|
| 1. Лідерами руху були греко-католицькі священники. | 1. Першим етапом було вивчення народних пісень, звичаїв та історії. | 1. Лідерами руху були дворяни, нащадки козацької старшини та світська інтелігенція. |
| 2. Рух мав тісний зв’язок із релігійними установами та семінаріями. | 2. Головною метою було збереження рідної мови та розвиток літератури. | 2. Рух спирався на пам’ять про козацьку державу й автономію Гетьманщини. |
| 3. Захищали культуру від польського, німецького та угорського тиску. | 3. Існувало спільне усвідомлення єдності українського народу по обидва боки кордонів. | 3. Захищали мову й культуру від жорсткого імперського тиску царського уряду. |
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
10. ГР 2. Працюємо разом. Здійсніть SWOT-аналіз греко-католицького духовенства як рушійної сили національного руху (визначте сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози).
| Сильні сторони (S) | Слабкі сторони (W) |
|---|---|
| - Освіченість священників і доступ до університетів Відня. - Довіра та повага місцевого українського селянства. - Наявність мережі парафій і храмів у селах і містах. | - Релігійний консерватизм частини старшого кліру. - Залежність церковного керівництва від влади у Відні. - Обмеженість суто духовними й освітніми справами. |
| Можливості (O) | Загрози (T) |
| - Відкриття сотень початкових шкіл для селянських дітей. - Проголошення проповідей і видання книжок живою мовою. - Захист народу від швидкої полонізації та мадяризації. | - Жорсткий цензурний нагляд і поліцейські заборони. - Тиск польських та угорських поміщиків і чиновників. - Спроби австрійської влади стримувати самостійний розвиток українців. |
11. ГР 2. Напишіть уявний лист від особи Андрія Бачинського до сучасної молоді про цінність освіти й мови.
Дорогі юнаки та юнки!
Пишу вам із минулих століть, щоб нагадати головну життєву мудрість: наш народ житиме доти, доки звучить його рідна мова. Свого часу я відкривав сотні шкіл та заснував бібліотеку в Ужгороді, бо знав, що освічена людина ніколи не скориться чужому гніту.
Вивчайте власну історію, читайте книжки рідною мовою і шануйте знання. Освіта дає вам силу і свободу, а мова батьків єднає в одну міцну спільноту. Бережіть це багатство на своїй землі.
З повагою, Мукачівський єпископ Андрій Бачинський.
12. ГР 3. Працюємо в малих групах. Обговоріть і створіть аргумент на підтвердження або спростування тези «Освіта — ключовий чинник збереження національної ідентичності».
Аргумент на підтвердження: Освіта справді є ключем до збереження народної ідентичності, оскільки через навчання дитина засвоює рідну мову, знайомиться з історією та поважає свої звичаї. Наприклад, відкриття Андрієм Бачинським майже 300 шкіл на Закарпатті та видання «Читанки» Маркіяном Шашкевичем у Галичині захистили українських дітей від мадяризації й полонізації та виховали свідомих патріотів.
13. ГР 2. Працюємо в парах. Дослідіть життя та діяльність одного з «будителів» (або учасників «Руської трійці»). Складіть перелік запитань, які ви хотіли б йому поставити. Спрогнозуйте відповіді на них. Результат роботи подайте у вигляді уявного інтерв’ю.
Уявне інтерв’ю з Маркіяном Шашкевичем
Запитання: Пане Маркіяне, чому ви виголосили промову в семінарії простою народною мовою?
Відповідь: Я хотів показати всім священникам і вченим гостям, що мова українських селян багата й красива. Нею можна говорити про віру, високі науки та складні думки.
Запитання: Чому ви надрукували альманах «Русалка Дністровая» аж у Будапешті?
Відповідь: У Львові та Відні австрійська й польська цензура одразу заборонила б нашу книгу. Ми шукали будь-яку можливість видати народне слово друком, тому передали рукопис до Угорщини.
Запитання: Австрійська влада конфіскувала майже весь наклад книжки. Чи не шкодуєте ви про свої зусилля?
Відповідь: Ми не шкодуємо ні про що. Навіть конфіскована книжка довела людям, що наша мова жива, а український народ прагне власної культури й свободи.
ГР 3. Висловіть думку, як пам’ятник може вплинути на ставлення молоді до історії та культури України.
Пам’ятник привертає увагу людей на вулицях міст і спонукає дізнатися більше про видатних діячів минулого. Коли молодь бачить бронзові постаті творців «Руської трійці», вона відчуває гордість за своє місто та починає більше цікавитися рідною культурою та історією.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Основні характеристики національного відродження на українських землях під владою Австрійської імперії:
Рух розпочався наприкінці XVIII ст. на Закарпатті та поширився в перші десятиліття XIX ст. на Галичину, а в другій половині XIX ст. охопив Буковину. Його очолило греко-католицьке духовенство, яке здобуло добру освіту після реформ Габсбургів і захищало селян від польських та угорських впливів.
Діяльність «будителів» українства на Закарпатті:
Закарпатські просвітителі збирали народні твори, розвивали шкільництво та писали перші історичні праці. Єпископ Андрій Бачинський відкрив близько 300 початкових шкіл, а Іоаникій Базилович написав перший нарис з історії Закарпаття, визнавши українців окремою гілкою слов’ян.
Роль «Товариства галицьких греко-католицьких священників…» у започаткуванні українського національного відродження у Східній Галичині:
Товариство поширювало освіту серед селян простою народною мовою, відкривало парафіяльні школи й домоглося від австрійської влади рівних прав для русинів з поляками. Його діячі вперше заявили, що галичани є частиною єдиного великого українського народу.
Значення діяльності «Руської трійці» для українського національного відродження:
Гурток Маркіяна Шашкевича заклав основу нової української літератури на західних землях, видавши альманах «Русалка Дністровая» народною мовою. Учасники гуртка боролися за народну мову в церквах та школах і підтримували зв’язки з діячами Наддніпрянщини.
ПРАЦЮЄМО З ХРОНОЛОГІЄЮ
- 1816 р. — Створення «Товариства галицьких греко-католицьких священників…» у Перемишлі під керівництвом Івана Могильницького.
- 30-ті рр. XIX ст. — Утворення у Львові літературного та просвітницького гуртка «Руська трійця».
- 1837 р. — Видання у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая».