11. Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії
Які причини та наслідки для народів Європи мала «Весна народів»? Які революційні події відбулися в цей час в Австрії?
Головними причинами «Весни народів» стали криза абсолютизму, прагнення ліквідувати феодальні пережитки, здобути громадянські права й свободи та реалізувати право поневолених народів на національне самовизначення. Наслідками революцій стали скасування залишків кріпацтва в багатьох європейських країнах, утвердження засад парламентаризму та активне зростання національної самосвідомості народів. В Австрійській імперії в березні 1848 року спалахнуло збройне повстання у Відні, яке змусило імператора оприлюднити проєкт конституції, оголосити громадянські свободи та скликати перший загальноімперський виборний парламент — рейхстаг.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Опрацюйте за матеріалами параграфа історію подій «Весни народів» на західноукраїнських теренах. Визначте причини та здобутки революції для українців.
Причинами революційного піднесення в західноукраїнських землях були тяжке соціальне становище селян через панщину й сервітути, відсутність громадянських прав та загроза національної асиміляції з боку польської шляхти в Галичині та угорської верхівки в Закарпатті.
Головними здобутками революції для українців стали скасування панщини й надання селянам особистих громадянських прав, утворення першої легальної політичної організації — Головної Руської Ради, поява першої україномовної газети «Зоря Галицька», утвердження синьо-жовтого прапора й герба із золотим левом як національних символів, відкриття кафедри української мови у Львівському університеті та перший досвід представництва інтересів українського народу в австрійському парламенті.
ПОМІРКУЙМО!
Уявіть себе діячем / діячкою українського національного відродження в часи «Весни народів» — поміркуйте, які національні вимоги ви висували б під час революційної боротьби. Які умови сприяли б досягненню поставлених завдань, а які стали б на заваді?
Основними вимогами були б поділ Королівства Галичини і Володимирії на польську (західну) та українську (східну) частини з наданням останній окремого статусу українського коронного краю, офіційне впровадження рідної мови в закладах освіти, судах і державних установах, зрівняння в правах греко-католицького духовенства з римо-католицьким та справедливе вирішення проблеми селянських сервітутів.
Досягненню цих вимог сприяли проголошення конституційних свобод, скасування цензури та намір віденського уряду заручитися підтримкою русинів для стримування польського визвольного руху. На заваді стояли рішучий опір і політичний вплив польської шляхти, брак кваліфікованих українських кадрів і політичного досвіду, а також швидкий наступ імперської реакції, що завершився розпуском рейхстагу.
ПОМІРКУЙМО!
З програмними документами якої організації Наддніпрянської України близькі погляди В. Подолинського?
Погляди Василя Подолинського близькі до ідей Кирило-Мефодіївського братства, викладених у «Книзі буття українського народу» та Статуті, оскільки вони також обстоювали ліквідацію кріпацтва й самодержавства, утвердження республіканського ладу, рівноправність народів та ідею соборності українських земель.
На основі схеми визначте, які завдання ставила перед собою Головна Руська Рада. Що свідчить про те, що організація прагнула представляти інтереси всіх українців краю?
Головна Руська Рада опікувалася захистом політичних прав українців, розвитком національного шкільництва, організацією культурного життя, розв’язанням селянських земельних справ та збором коштів на потреби руху. Прагнення представляти всіх українців краю підтверджується створенням широкої мережі з близько 50 місцевих рад, куди входили люди різних соціальних станів: селяни, міщани, шляхта, духовенство та представники інтелігенції.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Як Головна Руська Рада обґрунтовувала права українців?
Головна Руська Рада обґрунтовувала права тим, що галицькі русини є невіддільною частиною великого українського народу з власною мовою та культурою, а також спиралася на історичну традицію державності часів княжої Русі та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави).
2. Які завдання ставила перед собою Головна Руська Рада?
Головна Руська Рада прагнула домогтися рівноправності для греко-католицького духовенства й церкви, розвивати українську мову та запровадити її в школах і державних установах, а також підтримувати національну культуру через видання часописів і просвітницьких книг.
ПОМІРКУЙМО!
1. У чому полягає значення Собору руських учених для Галичини?
Собор руських учених став першим з’їздом українських діячів науки й культури, який окреслив практичну програму розвитку освіти й літератури, ухвалив рішення про створення єдиного правопису на народній основі та ініціював створення освітнього товариства «Галицько-Руська матиця».
2. Чому про виступи учасників Собору писали, що вони «дихали свободою і патріотизмом»?
Діячі вперше дістали можливість відкрито й легально заявляти про національні права свого народу, обговорювати культурну єдність галичан і наддніпрянців та вільно планувати розвиток рідної мови й шкільництва, не остерігаючись поліцейських заборон чи цензури.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Яким було значення Слов’янського з’їзду для розвитку українського національного руху?
Слов’янський з’їзд забезпечив міжнародне визнання українців як окремого народу зі своїми правами та дозволив українським делегатам вести переговори з поляками на рівних і зафіксувати питання національної рівноправності в спільних угодах.
2. Які особливості з’їзду та його рішень свідчили про прихильність громадських діячів до демократичних ідей та інституцій?
Про прихильність до демократії свідчили рішення про рівні права для всіх мов і релігійних обрядів у краї, створення спільної гвардії, а також домовленість вирішувати територіальні суперечки виключно правовим шляхом через обраний парламент.
ПОМІРКУЙМО!
1. Як народи імперії могли порозумітися в спільному парламенті?
Народи могли домовлятися через діалог, пошук взаємних компромісів та об’єднання в депутатські групи для спільного голосування за конституційні свободи, розширення прав національних меншин і проведення селянських реформ.
2. Які виклики могли постати перед українцями для ефективної роботи в райхстазі?
Основними труднощами були брак парламентського досвіду, мовний бар’єр, неписьменність більшості селянських депутатів, їхня чисельна меншість у залі засідань та постійний тиск із боку досвідчених польських політиків і чиновників.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Які факти про революцію та українців наводить Іван Франко? Як він ставиться до згаданих подій? Якими, на вашу думку, були наслідки дій урядових військ для культурної спадщини Львова?
Іван Франко наводить факти про артилерійський обстріл Львова урядовими військами в листопаді 1848 року, руйнування міської ратуші, університету, театру та знищення вогнем університетської бібліотеки з 40 тисячами книг і стародавніх манускриптів. Він також зазначає, що український полк із Галичини імперська влада використала для придушення революції у Відні. Франко ставиться до цих подій різко негативно, засуджуючи криваве насильство та розправу над свободою. Наслідки для культурної спадщини міста виявилися трагічними, адже пожежа безповоротно знищила безцінні історичні документи й рукописи, зокрема колекцію тинецького монастиря.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Уявіть, що ви редактор / редакторка першого випуску газети «Зоря Галицька» у травні 1848 р. Які три матеріали ви розмістили б у номері, щоб підтримати національне пробудження українців?
Для першого випуску доцільно підготувати такі матеріали:
- Текст відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року, де проголошується належність галичан до єдиного українського народу та міститься заклик до мирної боротьби за свої права.
- Офіційне повідомлення про скасування панщини в Галичині з детальним поясненням нових прав та обов’язків селянства.
- Програмну статтю про важливість відкриття українських шкіл, використання рідної мови в суспільному житті та видання доступних навчальних книжок.
2. Створіть інфографіку або постер із назвою «Наслідки революції 1848–1849 рр. для українців: здобутки та втрати», узагальнивши зміни в суспільній свідомості, соціальному, політичному та культурному житті західноукраїнських земель.
| Сфера життя | Здобутки революції | Втрати та обмеження |
|---|---|---|
| Суспільна свідомість | Усвідомлення єдності галичан із усім українським народом, утвердження синьо-жовтого прапора й герба із золотим левом. | Частина інтелігенції піддалася впливам москвофільства або полонофільства. |
| Соціальне життя | Ліквідація панщини та надання селянам громадянських свобод. | Нерозв’язане питання сервітутів (права на ліси й пасовища) та обов’язок виплачувати компенсацію поміщикам. |
| Політичне життя | Створення Головної Руської Ради, формування підрозділів самооборони та обрання депутатів до віденського парламенту. | Розпуск рейхстагу в 1849 році, ліквідація Ради в 1851 році та відмова уряду розділити Галичину на дві частини. |
| Культурне життя | Вихід газети «Зоря Галицька», проведення Собору руських учених, заснування «Галицько-Руської матиці» й відкриття кафедри української мови. | Знищення під час обстрілу бібліотеки університету та відновлення цензури після поразки революції. |
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії».
Можу пояснити поняття і назви «Весна народів», «Головна Руська Рада», «Зоря Галицька»:
- «Весна народів» — хвиля революцій 1848–1849 років у європейських державах, спрямована проти абсолютизму, залишків феодалізму та за національні й громадянські права.
- «Головна Руська Рада» — перша легальна українська політична організація в Галичині, утворена у Львові в травні 1848 року для захисту інтересів українського населення.
- «Зоря Галицька» — перша газета українською народною мовою, заснована Головною Руською Радою у Львові як друкований орган національного відродження.
Можу визначити причини і здобутки «Весни народів» для українців:
- Причини: селянське безправ’я та панщина, польське й угорське панування в краї та революційні зрушення в Австрійській імперії.
- Здобутки: скасування феодальних повинностей, виникнення першої політичної організації та періодичної преси, утвердження національної символіки та перший досвід участі у виборах до парламенту.
Можу розповісти про діяльність українського руху в умовах «Весни народів»:
- Діяльність розгорталася навколо Головної Руської Ради та її місцевих осередків, які домагалися поділу Галичини на українську та польську частини.
- Було сформовано батальйон Руських гірських стрільців і загони самооборони, українські представники взяли участь у Слов’янському з’їзді в Празі та захищали інтереси селян у рейхстазі.
- У культурній сфері відбувся Собор руських учених, відкрилася «Галицько-Руська матиця» та розпочалося викладання українською мовою в університеті.
Можу визначити причини поразки «Весни народів» на західноукраїнських землях:
- Революційний рух зазнав поразки через наступ монархічної реакції, введення воєнного стану та придушення повстань імперською армією.
- У березні 1849 року імператор розпустив рейхстаг і скасував конституцію, а в 1851 році заборонив Головну Руську Раду, чому також сприяли відсутність єдності серед діячів і сильний опір польської шляхти.
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чому діяльність Головної Руської Ради можна вважати проявом формування української національної ідентичності? Аргументуйте відповідь.
Головна Руська Рада у відозві від 10 травня 1848 року публічно проголосила, що галицькі русини є частиною єдиного 15-мільйонного українського народу з власною мовою, культурою та історією. Організація офіційно затвердила синьо-жовті барви та герб із золотим левом як загальнонаціональні символи, виступила за розвиток народної мови й зажадала відокремлення українських земель Галичини в окремий коронний край.
3. Обговоріть, чому створення українських збройних формувань під час революції були важливими для майбутнього українського руху.
Організація загонів Національної гвардії та батальйону Руських гірських стрільців дала українцям перший досвід військового самоврядування. Ці підрозділи використовували рідну мову для команд, носили синьо-жовті відзнаки та довели готовність народу зі зброєю в руках захищати порядок і власні національні інтереси.
4. У чому полягає значення участі українців у виборах до райхстагу для політичного розвитку народу?
Участь у виборах забезпечила українцям перший досвід відкритої парламентської діяльності. Посли рейхстагу, серед яких поряд з інтелігенцією та священниками були селяни на чолі з Лук’яном Кобилицею, змогли з трибуни імперського парламенту вимагати скасування поміщицьких сервітутів, захищати права селян і порушувати питання про автономію українських земель.
5. Які суперечності у відносинах національних рухів на західноукраїнських землях проявилися в умовах революції? Як це вплинуло на позиції австрійської влади?
Головним конфліктом стало польсько-українське протистояння: поляки прагнули відродити Річ Посполиту й утримати всю Галичину під своїм контролем, а українці вимагали поділу краю на дві частини. У Закарпатті виникло протистояння з угорським рухом через загрозу мадяризації. Австрійський уряд використав принцип «розділяй і володарюй», спираючись на лояльність русинів для стримування польських та угорських виступів, але після стабілізації ситуації відмовився виконувати їхні політичні вимоги.
МИСЛЮ ТВОРЧО
6. Один з провідних дослідників націоналізму Бенедикт Андерсен вважає, що нації є уявленими спільнотами. Уявленими не в тому сенсі, що вони не існують чи не існували насправді, а в тому, що питання належності до нації кожна людина може вирішити тільки у своїй уяві. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте й обговоріть питання: «Чи є нації “уявленими спільнотами”?».
Поняття «уявлена спільнота» пояснює, чому люди відчувають солідарність із мільйонами співвітчизників, яких ніколи не бачили особисто. Національне почуття формується через спільну мову, культуру, освіту, історичну пам’ять та засоби масової інформації, які створюють спільний простір для мислення.
Яскравим прикладом цього є події 1848 року, коли галицькі русини заявили про єдність із українцями Наддніпрянщини, хоча перебували в іншій імперії та були розділені кордоном. Відтак нація стає реальністю тоді, коли люди роблять свідомий внутрішній вибір сприймати себе частиною єдиного народу.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ
- 1848 р. — скасування панщини в Галичині, видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька».
- 1848–1851 рр. — діяльність Головної Руської Ради.