§ 11. Вікторіанська Англія — «майстерня світу» (Васильків)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

які технічні винаходи сприяли початку механізації виробництва в Англії;

Механізації виробництва в Англії сприяли винайдення парової машини, автоматичної прядильної рами Річарда Аркрайта, прядки «Дженні» Джеймса Гаргрівса та прядильного мула Семюела Кромптона.

яка галузь економіки стала лідером англійської індустріалізації.

Лідером англійської індустріалізації стала текстильна промисловість, насамперед її бавовняна галузь.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

поняття «майстерня світу», «перевиробництво»?

«Майстерня світу» — це назва Великої Британії в середині XIX століття, коли вона стала головним промисловим виробником світу, постачала іншим державам готові тканини, верстати, машини та вугілля.

«Перевиробництво» — це стан економіки, коли підприємства виготовляють набагато більше товарів, ніж покупці можуть придбати, через що продукція не продається, а заводи зупиняються.

11.1. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ. ПЕРЕТВОРЕННЯ АНГЛІЇ В «МАЙСТЕРНЮ СВІТУ»

1. Охарактеризуйте особливості промислового перевороту в Англії. Визначте його особливості та наслідки.

Промисловий переворот в Англії розпочався раніше за інші країни, ще у другій половині XVIII століття. Головною його рисою став перехід від ручної праці до використання машин і парових двигунів. Основними наслідками стали швидке зростання міст, поява верств найманих робітників і фабрикантів, а також перетворення Англії на наймогутнішу промислову державу світу.

2. Які галузі промисловості формували основу англійської економіки XIX століття?

Основу англійської економіки складали текстильна промисловість, видобуток вугілля, металургія чавуну й сталі, машинобудування, а також залізничний транспорт і пароплавство.

3. Поміркуйте, чому Англію називали «майстернею світу». Відповідь аргументуйте.

Англію називали «майстернею світу», тому що на середину XIX століття вона виготовляла майже 45% усієї промислової продукції на планеті. Країна виплавляла половину світового чавуну, добувала більшість вугілля і постачала іншим державам парові двигуни, рейки й верстати. Англійський флот домінував на морських шляхах, а фунт стерлінгів став головною світовою валютою.

11.2. КРИЗА ПЕРЕВИРОБНИЦТВА

1. Як ви розумієте поняття «криза перевиробництва»?

Криза перевиробництва — це глибокий збій в економіці, коли фабрики випускають занадто багато продукції, але населення через низькі заробітки не може її викупити. Це призводить до обвалу цін, банкрутства підприємств і зростання безробіття.

2. Проаналізуйте основні причини та наслідки кризи перевиробництва.

Причини кризи перевиробництва	Наслідки кризи перевиробництва
Стрімке зростання виробництва через промислову революцію.	Закриття фабрик і заводів, скорочення робочих місць.
Низькі доходи населення, через які люди не могли купувати багато товарів.	Зростання безробіття серед міського населення.
Зовнішні ринки не встигали поглинати надлишок продукції через розвиток промисловості в інших країнах.	Падіння цін на товари та зменшення прибутків підприємців.
Торговельна конкуренція між державами.	Поширення страйків, робітничих протестів і вимог реформ.

3. Поміркуйте, чи можна було уникнути кризових явищ в економіці Англії в другій половині XIX ст.

Повністю уникнути криз було неможливо. Капіталістичні підприємства працювали в умовах вільної конкуренції та постійно нарощували випуск продукції заради прибутку. Доходи більшості простих робітників зростали повільно, тому ринок неминуче перенасичувався товарами.

11.3. РОБІТНИЧИЙ РУХ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОМПРОМІС

1. Проаналізуйте причини виникнення та значення діяльності тред-юніонів.

Тред-юніони виникли через тяжкі умови життя працівників: робочий день тривав по 14–16 годин, платня була низькою, а соціальний захист і безпека на виробництві були відсутні. Значення профспілок полягало в тому, що вони об’єднали робітників для організованого захисту прав. Завдяки їхньому тиску влада пішла на поступки, скоротила робочий день і підвищила оплату праці.

2. Визначте основні вимоги чартистського руху.

Чартисти висунули шість основних вимог у своїй петиції:

• виборче право для всіх чоловіків віком від 21 року;
• таємне голосування;
• скасування майнового цензу для обрання депутатом парламенту;
• чіткий термін депутатських повноважень;
• поділ країни на рівні виборчі округи;
• рівне депутатське представництво.

3. Чи вдалося, на вашу думку, владі Англії досягнути соціального компромісу? Відповідь обґрунтуйте.

Владі вдалося досягти соціального компромісу шляхом поступових реформ. Парламент обмежив тривалість робочого дня до 10 годин, дозволив діяльність профспілок і провів виборчу реформу 1867 року, яка надала виборчі права багатьом кваліфікованим робітникам. Завдяки цим поступкам Велика Британія уникнула збройних повстань і революцій, які охопили тоді континентальну Європу.

4. Опрацюйте текст історичного джерела 1844 р. про робочий час працівників та візуальні джерела за покликанням https://cutt.ly/qrZPKQfg або QR-кодом.

Текст джерела (Фабричний акт 1844 року) та візуальні матеріали наочно розкривають небезпечні умови праці на вікторіанських підприємствах. Документ уперше обмежив робочий день для жінок 12 годинами, для дітей віком 8–13 років — 6,5 годинами на добу, а також зобов’язав фабрикантів огороджувати небезпечні механічні деталі машин. На малюнках і гравюрах епохи видно задимлені задушливі цехи та дітей, які підлазили під рухомі ткацькі й прядильні верстати, ризикуючи зазнати важких каліцтв. Це джерело показує, що держава була змушена втрутитися в економіку, аби зупинити нещадну експлуатацію і зберегти здоров’я робітників.

МАШИНА ЧАСУ

«Чи змогли б ви вижити як робітник вікторіанської фабрики?».
Перегляньте відеосюжет про організацію роботи текстильної фабрики XIX століття, скориставшись покликанням https://cutt.ly/KrZPITAb чи QR-кодом. Для зручності налаштуйте мову перекладу «українська».

1. Дізнайтесь, які види текстилю виробляли англійські підприємства. Звідки надходила сировина для фабрик?

Англійські підприємства виготовляли бавовняні, вовняні, лляні та шовкові тканини. Сировину завозили з усього світу: бавовну доставляли з британських колоній (зокрема з Індії), з Півдня США та Єгипту, а якісну вовну привозили як з місцевих англійських ферм, так і з Австралії.

2. Чи складно було побудувати кар’єру фабричного робітника / робітниці в XIX столітті?

Зробити кар’єру звичайному робітникові було надзвичайно важко через тяжку фізичну працю, брак освіти та низькі зарплати. Проте кваліфіковані працівники — майстри, механіки, машиністи та інженери — утворювали заможнішу «робітничу аристократію», мали постійну роботу і високий заробіток.

3. Чи змогли б ви вижити як робітник фабрики вікторіанської епохи? Поясніть свої міркування.

Вижити в тих умовах було б дуже складно. Фабричні робітники працювали по 14–16 годин щодня серед пилу та гуркоту верстатів, жили в тісних і вогких бараках без елементарних санітарних умов, а будь-яка травма чи хвороба залишала людину без засобів до існування.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Вправа «Рекламна кампанія». Об’єднайтесь у пари чи групи. Розробіть рекламу фабрики в одному з англійських міст. Зазначте, що та де ви виробляєте, скільки людей працює на вашому підприємстві, чому ваш товар якісний. Представте кампанію перед класом.

Наша мануфактура працює в місті Манчестер. Ми виготовляємо міцні бавовняні тканини на новітніх механічних верстатах Аркрайта. На фабриці працює 400 досвідчених майстрів, які ретельно контролюють прядіння нитки та фарбування полотна. Ми купуємо тільки добірну бавовну і гарантуємо надійність кожної деталі нашого товару.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

I

1. Обчисліть, скільки років тому розпочався чартистський рух. Скільки років минуло від подачі в парламент першої петиції чартистів до створення Лейбористської партії?

Чартистський рух розпочався 188 років тому (якщо рахувати від публікації «Народної хартії» у 1838 році) або 187 років тому (від подання першої петиції 1839 року). Від подачі першої петиції чартистів (1839 рік) до перейменування робітничого комітету в Лейбористську партію (1906 рік) минуло рівно 67 років (1906 − 1839 = 67).

2. Покажіть на карті основні промислові центри Англії. Поміркуйте, чому саме в цих регіонах активно розвивалася промисловість.

Головними центрами обробки бавовни були графства Ланкашир і Йоркшир на півночі Англії; центрами металургії та важкого машинобудування стали міста Бірмінгем і Шеффілд у центральній частині країни; басейном видобутку вугілля був Уельс на південному заході. Промисловість розвивалася тут тому, що ці регіони мали багаті поклади кам’яного вугілля і залізної руди, а близькість до морських портів забезпечувала дешевий підвіз сировини та швидкий вивіз готової продукції.

II

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли в Лондоні відкрилася перша Всесвітня виставка?
• Що означає поняття «фритредерство» в торговельній політиці Англії?
• Хто заснував металургійний завод, навколо якого згодом постало місто Юзівка?
• Де сформувався головний англійський район видобутку кам’яного вугілля?
• Звідки ми можемо дізнатися про умови праці робітників на вікторіанських фабриках?
• Чому в другій половині XIX століття в Англії періодично спалахували кризи перевиробництва?
• Як винайдення парової машини змінило роботу фабрик і заводів?
• Який результат мала Друга виборча реформа 1867 року для англійських робітників?

4. Визначте досягнення та проблеми економіки вікторіанської Англії.

Головними досягненнями стали статус «майстерні світу», випуск майже 45% промислової продукції планети, світове лідерство у видобутку вугілля й виплавці чавуну, бурхливе залізничне будівництво та перетворення фунта стерлінгів на світову валюту. Основними проблемами були періодичні кризи перевиробництва (1825, 1836, 1847 років), безробіття, падіння прибутків підприємств, виснажлива праця робітників та загострення соціальних протистоянь.

5. Охарактеризуйте економічну систему Англії ХІХ століття (сільське господарство, промисловість, торгівлю, соціальну структуру населення).

Сільське господарство поступилося першістю промисловості, а селяни масово переселялися до міст. Промисловість базувалася на паровій енергії, фабричному виробництві, текстилі, металургії та машинобудуванні. Торгівля перейшла від протекціонізму до фритредерства (вільної безмитної торгівлі), Англія вивозила готові товари й завозила дешеву колоніальну сировину. У соціальній структурі провідне місце зайняли промисловці (власники фабрик) та робітники, серед яких виділилася забезпечена «робітнича аристократія».

III

6. Вправа «Інфографіка». Створіть інфографіку для порівняння прав робітників у ХІХ столітті та сьогодні. Візуалізуйте інформацію про тривалість робочого дня, умови праці, захист прав робітників, тощо. Поміркуйте, як змінилося трудове законодавство за 200 років.

За 200 років трудове законодавство докорінно змінилося. Держава перейшла від повної відмови втручатися у відносини робітника й наймача до суворого регулювання умов праці. Закон гарантує безпеку на робочому місці, 8-годинний робочий день, право на оплачувану відпустку, медичне страхування та пенсійне забезпечення, а експлуатацію дитячої праці категорично заборонили.