§ 11. Розвиток образотворчого мистецтва (Хлібовська)
Згадайте, як ідеї Просвітництва вплинули на розвиток європейської культури.
Ідеї Просвітництва утвердили культ розуму, науки та освіти. Культура стала більш світською і поступово звільнилася від релігійного впливу. Це стимулювало розвиток класицизму в мистецтві, розширило коло освічених людей і закріпило ідеї свободи та рівності прав людини.
Як ви розумієте значення поняття «мистецтво»?
Мистецтво — це форма творчої діяльності людини, яка відображає дійсність у художніх образах. Воно допомагає пізнавати навколишній світ через красу, передає почуття, думки та естетичний досвід поколінь.
Чи пам’ятаєте ви, що XVIII століття було періодом розквіту українського бароко? Що вам про це відомо?
XVIII століття було часом розквіту українського (козацького) бароко. Цей стиль вирізнявся пишними формами, багатим ліпним оздобленням та поєднанням європейських традицій із народними мотивами. До визначних пам’яток належать собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві та оновлені в бароковому стилі храми княжої доби.
Упродовж уроку з’ясуйте, яке спрямування мало мистецтво: церковне чи світське. Доберіть аргументи на користь обох позицій та узагальніть своє дослідження висновком.
| Спрямування | Аргументи |
|---|---|
| Церковне | Продовжували зводити храми (церква Миколи Доброго, ротонда Миколи на Аскольдовій могилі в Києві); художники зверталися до релігійних тем та іконопису. |
| Світське | Будували урядові палати, театри, університети й біржі; активно розвивався портретний живопис; дворяни закладали світські пейзажні парки («Софіївка», «Олександрія»). |
Висновок: Мистецтво першої половини XIX століття зберігало зв’язок із церковною традицією, проте дедалі більше набувало світського характеру. Провідну роль почали відігравати цивільна архітектура, ландшафтні парки та живопис із зображенням реальних людей і природи.
1. АРХІТЕКТУРА
1. Які особливості класицизму в українській архітектурі початку ХІХ століття?
Класицизм в українській архітектурі орієнтувався на античні зразки Давньої Греції та Риму. Головними його ознаками були чіткість, сувора логіка, симетрія та урочистість. За новими вимогами міста отримували регулярне планування: у центрі створювали квадратну площу, від якої прямі вулиці розходилися й ділили квартали на прямокутники. Будівлі прикрашали колонами, портиками та фронтонами.
2. Назвіть архітектурні пам’ятки України у стилі класицизму.
До визначних пам’яток класицизму належать:
- у Києві: головний корпус Київського університету та Інститут шляхетних дівчат (архітектор Вікентій Беретті), перший міський театр, церква Миколи на Аскольдовій могилі й колона на честь відновлення магдебурзького права (архітектор Андрій Меленський);
- в Одесі: міський театр (архітектор Тома де Томон), Воронцовський палац, Потьомкінські сходи та будинок Старої біржі (архітектор Франческо Боффо);
- у Львові: ратуша на площі Ринок;
- у Полтаві: архітектурний ансамбль Круглої площі (архітектор Михайло Амвросимов).
3. Яким чином ідеї романтизму вплинули на ландшафтну архітектуру в Україні?
Ідеї романтизму сприяли виникненню мальовничих декоративно-пейзажних парків, де споруди гармонійно поєднувалися з природним рельєфом. Замість геометричної строгості майстри створювали штучні скелі, гроти, ставки та каскади водоспадів, а також висаджували екзотичні дерева. Найкращими зразками цього напряму стали парки «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Попрацюйте самостійно. Здійсніть науковий та художній опис однієї з архітектурних пам’яток у параграфі (на вибір), дотримуючись такого алгоритму: назва пам’ятки, місце розташування, автор, основні архітектурні ознаки, призначення, унікальність споруди, загальне враження.
- Назва пам’ятки: Головний корпус Київського університету (Червоний корпус).
- Місце розташування: місто Київ.
- Автор: архітектор Вікентій Беретті.
- Основні архітектурні ознаки: монументальність, сувора симетрія фасадів, величний восьмиколонний портик іонічного ордера.
- Призначення: навчальна будівля вищого навчального закладу.
- Унікальність споруди: характерний насичений червоний колір стін у поєднанні з чорними чавунними базами й капітелями колон, що відповідає кольорам стрічки ордена святого Володимира.
- Загальне враження: будівля вражає урочистістю, строгістю ліній і гармонійно формує простір центральної частини Києва.
PRO ІСТОРІЮ
1. Яку роль, на вашу думку, відігравав Круглий (Олександрівський) майдан у повсякденному житті полтавців?
Круглий майдан став головним адміністративним і суспільним центром міста. На ньому розміщувалися всі ключові урядові та судові установи губернії. Площа слугувала місцем проведення парадів, урочистостей, ділових зустрічей і щоденних прогулянок містян.
2. Як врахування місцевого ландшафту та природи при створенні Круглого (Олександрівського) майдану в Полтаві відображає розуміння взаємодії людини та довкілля в той час?
Поєднання типових проєктів із рельєфом та природою Полтави показало прагнення гармонійно вписати місто в довкілля. Тоді люди прагнули впорядкувати простір за законами симетрії та логіки, але водночас вони берегли природний ландшафт і враховували особливості місцевості.
3. Розгляньте ілюстрацію. Висловте припущення, що розташовано в центрі площі. Перевірте правильність припущення за допомогою інтернет-ресурсів.
На гравюрі Кузьми Чеського в центрі майдану зображено високу пам’ятну колону. Це Монумент Слави — чавунна колона на постаменті, зведена на честь 100-річчя Полтавської битви (відкрита у 1811 році).
ЇЇ ШЛЯХ — ЇЇ СИЛА
1. Які принципи взаємодії з природою були застосовані при створенні парку «Олександрія», що дозволили зберегти природну красу і водночас створити унікальний парковий ансамбль?
Творці парку застосували принцип гармонійного доповнення природи архітектурними елементами. Вони не ламали первісний ландшафт, а підкреслили його: природні галявини, вікову діброву, ставки та течію річки Рось поєднали з витонченими містками, колонадами, фонтанами й романтичними скульптурами.
2. Які організаційні рішення Олександри Браницької дозволили ефективно використати людські і природні ресурси для створення довговічного та естетично цінного паркового ансамблю?
Олександра Браницька запросила провідних європейських майстрів — архітекторів, інженерів і паркобудівників. Вона забезпечила тривале фінансування робіт, організувала грамотне використання місцевих водних ресурсів для системи ставків та завезла рідкісні породи дерев з різних куточків світу.
2. ЖИВОПИС І СКУЛЬПТУРА
1. Назвіть українських живописців та їхні твори.
- Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський — визначні майстри парадного й камерного портрета.
- Василь Тропінін — картина «Дівчина з Поділля», портрет ватажка повстанців Устима Кармалюка.
- Іван Сошенко — жанрове полотно «Продаж сіна на Дніпрі».
- Василь Штернберг — пейзаж «Садиба Григорія Тарновського в Качанівці».
- Тарас Шевченко — картина «Катерина».
2. Який внесок Тараса Шевченка у розвиток українського живопису та графіки?
Тарас Шевченко створив понад 130 портретів і картину «Катерина». Він започаткував новий напрям у національній графіці через серію «Мальовнича Україна». Це були перші в українському мистецтві офорти — гравюри на металі з травленням кислотою, які суттєво збагатили національну культуру.
3. Яке суспільне значення мала монументальна скульптура класицизму?
Монументальна скульптура вийшла на міські площі й набула великої ваги для всього суспільства. Вона увічнювала пам’ять про знакові історичні постаті (пам’ятник Арману де Рішельє в Одесі скульптора Івана Мартоса, пам’ятник князю Володимиру в Києві) та зміцнювала спільну історичну пам’ять народу.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Попрацюйте в парах і заповніть у зошитах таблицю «Українське мистецтво першої половини ХІХ століття». Результати роботи узагальніть висновком.
| Галузь культури | Персони української культури | Твори мистецтва |
|---|---|---|
| Архітектура | Вікентій Беретті, Андрій Меленський, Франческо Боффо | Головний корпус Київського університету, пам’ятник Магдебурзькому праву в Києві, Воронцовський палац і Потьомкінські сходи в Одесі |
| Скульптура | Іван Мартос, Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт | Пам’ятник Арману де Рішельє в Одесі, пам’ятник князеві Володимиру Великому в Києві |
| Живопис і графіка | Тарас Шевченко, Василь Тропінін, Іван Сошенко | Картина «Катерина», серія офортів «Мальовнича Україна», картини «Дівчина з Поділля», «Продаж сіна на Дніпрі» |
Висновок: Українське мистецтво першої половини XIX століття перейшло до класицизму в архітектурі й скульптурі та збагатилося реалістичними й романтичними образами в живописі. Митці дедалі частіше зверталися до народного життя, національної історії та природи рідного краю.
3. ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО
1. Яке призначення творів декоративно-ужиткового мистецтва?
Головне призначення цих виробів полягає в естетичному прикрашанні побуту та середовища людини. Вони вдало поєднують красу речей із практичною користю в повсякденному житті.
2. Назвіть два напрямки розвитку декоративного мистецтва України.
Декоративне мистецтво України розвивалося за двома основними напрямками: як домашнє художнє ремесло та як організовані художні промисли.
3. Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули розвитку в ХІХ столітті?
У XIX столітті активно розвивалися килимарство, художня обробка металу, кераміка й гончарство, витинанка, вишивка, деревообробний промисел та декоративний розпис.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
1. Дізнайтесь, який орнамент характерний для вашого регіону.
Для Центральної України та Подніпров’я характерний рослинно-геометризований орнамент: пишні квіти, виноградні грона, дубове листя, ромби та зірки. Основними кольорами вишивки є червоний і чорний на світлому лляному полотні.
2. Проаналізуйте, які відмінності простежуються між вишиванками різних регіонів України, представлених на карті. Чим можна пояснити ці відмінності?
Відмінності виявляються в кольорах (від стриманої білої гами Полтавщини до насиченого різнобарв’я Поділля та Карпат) і мотивах узорів (суворі геометричні лінії на заході та рослинні квіти в центрі й на півдні). Ці особливості пояснюються природними барвниками, кліматом, місцевими віруваннями й культурними контактами із сусідніми народами.
3. Як традиційні орнаменти використовуються в сучасному українському одязі, мистецтві, дизайні?
Автентичні орнаменти наносять на сучасні сорочки, сукні, худі й ділові костюми. Їх використовують художники в муралах та ілюстраціях, а дизайнери інтер’єрів прикрашають ними керамічний посуд, меблі, текстиль і сучасне пакування товарів.
4. Підготуйте проєкт «Вишиванка — код нації» за алгоритмом: 1) оберіть один конкретний регіон України; 2) дослідіть, яка кольорова гама, види орнаментів і техніка вишивки переважали в цьому регіоні; 3) визначте, як вишивка відображає менталітет та світогляд українців; 4) створіть кінцевий продукт — ескіз сучасного одягу, аксесуару, артоб’єкт з використанням елементів регіональної вишивки; 5) обговоріть у класі, чи змінилося сприйняття вишивки і вишиванки з давніх часів до сьогодення.
- Регіон дослідження: Полтавщина.
- Кольорова гама та техніка: славнозвісна техніка «білим по білому», іноді з додаванням ніжних блакитних або попелястих ниток. Переважали мережка, вирізування та лічильна гладь (лишва) з витонченими рослинними й геометричними мотивами.
- Вишивка передає душевну чистоту, стриманість і високу культуру майстрів. Вона створює дивовижну гру світла й тіні без яскравих барв.
- Ескіз сучасного жіночого світшота з автентичним полтавським візерунком білою лишвою:
- Раніше вишиванка була обрядовим одягом та оберегом людини. Сьогодні вона перетворилася на символ свободи, патріотичної гідності та стала відомим світовим трендом.
НАВЧАННЯ В ДІЇ
Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Ar1RnElm або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Ar1RnElm.