Модерна доба

§ 11. Практичне заняття № 1: «ХІХ ст.: виклики і зміни для Європи та України» (Щупак)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як ідеї Французької революції вплинули на інші народи Європи, зокрема українців?
Французька революція зруйнувала становий поділ суспільства і закріпила концепцію суверенітету народу замість абсолютної влади монархів. Для європейських народів та українців це стало поштовхом до усвідомлення себе модерними націями, боротьби за громадянські права, свободу та власну державність.

2. Як формувалася модерна українська нація в умовах імперського тиску та під впливом європейських національних рухів?
Формування відбувалося через три послідовні етапи: академічний (дослідження мови, фольклору та минулого), культурницький (діяльність гуртків, поширення освіти) і політичний (створення партій та вимога автономії чи незалежності). Імперські заборони гальмували розвиток, але водночас зміцнювали спротив інтелігенції, спонукаючи її поєднувати європейські демократичні ідеї зі збереженням національної ідентичності.

1. ЧАСОВА ЛІНІЯ: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО

А) Розгляньте подані зображення. Визначте події, які вони відображають. Накресліть у зошиті чи нотатнику лінію часу або скористайтеся сервісом https://www.tiki-toki.com та розташуйте зображення у хронологічній послідовності.
Визначення подій та розташування зображень у хронологічній послідовності:

  1. 1789 рік (зображення 6) — Початок Французької революції: взяття Бастилії.
  2. 1798 рік (зображення 7) — Вихід першого видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського.
  3. 1804 рік (зображення 2) — Ухвалення Цивільного кодексу Наполеона (видання «Code Civil des Français»).
  4. 1815 рік (зображення 5) — Віденський конгрес і встановлення нового балансу сил у Європі (карикатура).
  5. 1837 рік (зображення 3) — Вихід у світ альманаху «Русалка Дністровая» «Руською трійцею» (барельєф Музею «Русалки Дністрової»).
  6. 1845 рік (зображення 1) — Заснування Кирило-Мефодіївського братства (ювілейна монета до 175-річчя).
  7. 1848 рік (зображення 4) — Революційні події «Весни народів» у Європі (карикатура: прусський король Фрідріх-Вільгельм IV у касці-«пікельгаубе» вимітає мітлою революціонерів із німецьких територій у 1848–1849 рр.).

Хронологічна послідовність подій:
1789 рік (зображення 6) ➔ 1798 рік (зображення 7) ➔ 1804 рік (зображення 2) ➔ 1815 рік (зображення 5) ➔ 1837 рік (зображення 3) ➔ 1845 рік (зображення 1) ➔ 1848 рік (зображення 4).

1789 р. Бастилія (6) 1798 р. «Енеїда» (7) 1804 р. Кодекс (2) 1815 р. Конгрес (5) 1837 р. «Русалка» (3) 1845 р. Братство (1) 1848 р. «Весна» (4)

Б) Встановіть логічні пари, поєднавши представлені ілюстрації із датами, поданими нижче:
Логічні пари:

  • 1 — Д (1845 р., створення Кирило-Мефодіївського братства)
  • 2 — В (1804 р., ухвалення Цивільного кодексу Наполеона)
  • 3 — Ґ (1837 р., вихід альманаху «Русалка Дністровая»)
  • 4 — Е (1848 р., революційна хвиля «Весни народів», карикатура на прусського короля)
  • 5 — Г (1815 р., Віденський конгрес)
  • 6 — А (1789 р., взяття Бастилії, початок революції у Франції)
  • 7 — Б (1798 р., видання «Енеїди» І. Котляревського)

2. МАНДРИ ЧЕРЕЗ ПРОСТІР ІСТОРІЇ: РОЗВИВАЄМО ПРОСТОРОВЕ УЯВЛЕННЯ

А) За допомогою покликання або QR-коду проаналізуйте карту. Скориставшись умовними позначеннями, назвіть країни або імперії, де розгорталися події революції 1848–1849 рр.
Революційні виступи відбувалися у Французькій республіці, державах Німецького союзу (зокрема Пруссії, Баварії, Саксонії), італійських державах (Сардинському королівстві, Ломбардії, Папській області, Королівстві Обох Сицилій) та Австрійській імперії (Австрія, Угорщина, Чехія, Галичина, Буковина).

Б) Поміркуйте, які чинники (географічне розташування, адміністративно-територіальні кордони) могли спричинити початок революції у цих державах або імперіях.
Територіальна роздробленість Німеччини та Італії заважала економічному розвитку й підштовхувала населення до об’єднання в єдині держави. У багатонаціональній Австрійській імперії штучні кордони тримали у підпорядкуванні десятки народів, тому центральне розташування Відня та прагнення провінцій до автономії швидко поширювали революційні настрої вздовж торговельних і військових шляхів.

В) Розгляньте територіальні межі імперій, у складі яких перебували українські землі. Вкажіть землі, які могли відчути «вплив революції» та які наслідки це могло мати для українських земель у зазначений час.
Вплив революції безпосередньо відчули західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії — Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Тут скасували панщину, створили першу політичну організацію — Головну Руську Раду, почали видавати першу україномовну газету «Зоря Галицька» та обрали депутатів до австрійського парламенту. У підросійській Наддніпрянщині влада встановила надзвичайний стан, щоб унеможливити поширення революційного руху.

3. ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ: ШУКАЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО

1. Яку подію відображено у поданих джерелах? Доберіть назву до посту.
Подія: Листопадове польське повстання 1830–1831 років проти влади Російської імперії (під гаслом «За нашу і вашу свободу!»).
Назва для посту: «За нашу і вашу свободу: шляхетський прорив 1830 року».

2. Які наслідки мав процес, представлений у джерелах?
Поразка повстання призвела до скасування Конституції Королівства Польського, ліквідації польського сейму, армії та університетів у Варшаві й Вільні. На українському Правобережжі царат ліквідував залишки польського самоврядування, закрив Кременецький ліцей, скасував Литовські статути та греко-католицьку унію у 1839 році, посиливши русифікацію.

3. Висловте власну думку: чи мав досвід описаної події вплив на українські землі Наддніпрянщини? Чому?
Досвід повстання мав значний вплив на українські землі. Селяни Правобережжя не підтримали шляхту через збереження кріпацтва, а царська влада для протидії польським впливам заснувала Київський університет Святого Володимира, який згодом несподівано став центром українського національно-культурного відродження.

4. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Як музика Бетховена (зокрема твори, виконані на Віденському конгресі) могли сприяти об’єднанню народів після війни?
Монументальні героїчні твори та урочисті кантати створювали атмосферу подолання спільних воєнних страждань і повернення довгоочікуваного миру. Величне звучання оркестру давало учасникам конгресу спільне емоційне піднесення та символізувало перехід від розбрату до європейської солідарності.

2. Проаналізуйте подані карикатури, що зображують політичні відносини між великими державами. Які складнощі у встановленні миру вони відображають?
Карикатури висміюють корисливі інтереси держав-переможниць, які розглядали мир лише як розподіл чужих земель на власну користь. «Баланс сил» і «гармонія» були хиткими, адже монархи торгувалися за території та компенсації, зовсім не зважаючи на права народів і закладаючи основу для нових конфліктів.

3. Сформулюйте спільний висновок про те, як культура та мистецтво можуть сприяти подоланню конфліктів між народами.
Мистецтво виступає універсальною мовою діалогу, яка показує загальнолюдські цінності понад політичними амбіціями володарів. Воно допомагає долати взаємні упередження, гуманізує відносини та об’єднує людей навколо ідеї мирного співжиття.

4. Підготуйте тези, які відображають вашу громадянську позицію щодо важливості толерантності та співпраці у сучасному суспільстві.

  • Повага до прав, гідності та самовизначення кожного народу є головною умовою стабільного миру.
  • Будь-який стійкий міжнародний порядок має ґрунтуватися на рівності та справедливості, а не на праві сили великих держав.
  • Конструктивна співпраця та взаємна довіра ефективніше гарантують безпеку, ніж спроби силового домінування над сусідами.
Light