§ 11. Початок українського національного відродження. «Руська трійця» (Власов)
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Прочитайте уривки з джерел і дайте відповіді на запитання:
1. Про яку подію йдеться?
У джерелах ідеться про видання в місті Буда у грудні 1836 року (з позначкою 1837 року) альманаху «Русалка Дністрова», який підготували діячі «Руської трійці», а також про цензурну заборону цієї книги, конфіскацію накладу й допит одного з її упорядників — Маркіяна Шашкевича.
2. Якою була реакція можновладців і верхівки греко-католицького духівництва на видання альманаху «Русалка Дністрова» – першої книжки в підавстрійській Україні, написаної живою українською мовою? Чим ця реакція була зумовлена? Про що свідчила?
Реакція австрійської влади та вищого греко-католицького духовенства була вкрай ворожою: цензура негайно заборонила поширення збірки, майже весь наклад вилучила поліція, а ректорат семінарії виніс авторам сувору догану та заборонив листуватися з літературних питань.
Ця реакція була зумовлена страхом імперських урядовців перед пробудженням поневоленого народу та можливими бунтами проти чинного ладу, а церковна верхівка трималася старого консервативного курсу й вважала народну мову «хлопською», негідною високої літератури.
Така поведінка влади свідчила про її слабкість і страх перед будь-яким проявом національного життя українців, а також про те, що вихід звичайної літературної збірки народною мовою мав величезне політичне значення.
3. Як цензор висловився про мотиви створення книжки? Чи погоджуєтеся з таким його висновком?
Цензор Венедикт Левицький назвав альманах «несвоєчасним духовним витвором екзальтованої юнацької фантазії», який може ввести в оману читачів та викликати невдоволення ладом, а мотивом авторів вважав юнацьку легковажність і марну жадобу слави.
Я не погоджуюся з висновком цензора. Автори керувалися не жадобою слави чи легковажністю, а щирою тривогою за долю рідного народу і прагнули вивести українську культуру із занепаду.
4. Як пояснював мотиви створення і друку «Русалки Дністрової» один з її упорядників Маркіян Шашкевич? Спираючись на відомості про соціально-політичне становище українських земель під владою Австрійської монархії та про умови, мету та завдання першого етапу національного відродження, узагальніть свідчення джерел про мотиви створення і друку збірки «Русалка Дністрова».
Маркіян Шашкевич пояснював, що хотів випробувати сили в рідній мові, яка помітно відрізняється від церковнослов’янської та російської, закласти підвалини для її розвитку й усунути нестачу українських книжок, спираючись на пісні та казки самого народу. Узагальнюючи свідчення джерел, головними мотивами створення і друку «Русалки Дністрової» були:
- подолання національного занепаду та пробудження національної свідомості русинів Галичини;
- утвердження живої народної мови в літературі замість штучного «язичія»;
- доведення самобутності українців та демонстрація їхньої духовної єдності з усім українським народом обабіч кордонів.
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ
Із ким та з якими подіями пов’язують першу хвилю національного відродження на західноукраїнських землях? Продовжте укладати синхронізовану таблицю «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.», вибравши основні події та дати, пов’язані з суспільно-культурним життям на західноукраїнських теренах. Доведіть, що перший етап національного відродження на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій розгортався під схожими гаслами. А що відрізнялося? У якій частині України початок національного відродження позначений яскравішими подіями? Поділіться припущеннями, чим це зумовлено.
• Із ким та з якими подіями пов’язують першу хвилю національного відродження на західноукраїнських землях?
Першу хвилю відродження пов’язують із діяльністю перемишльського осередку греко-католицьких священиків (Михайло Левицький, Іван Снігурський, Іван Могильницький) та закарпатськими будителями (Іоанникій Базилович, Михайло Лучкай, Олександр Духнович). Ключові події — заснування Товариства священників у Перемишлі (1816 рік), відкриття дяко-вчительського інституту (1817 рік), видання перших підручників, праці «Відомість о руськім язиці» (1829 рік) та створення праць з історії Закарпаття.
• Синхронізована таблиця «Українське національне відродження наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.»:
| Дата | Подія на західноукраїнських землях | Історичне значення |
|---|---|---|
| 1799–1805 рр. | Публікація праці І. Базиловича «Короткий нарис фундації Федора Коріатовича» | Перша наукова праця з історії Закарпаття, обґрунтування прав автохтонного населення |
| 1816 р. | Створення Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі | Започаткування організованого шкільництва та просвіти народною мовою |
| 1817 р. | Відкриття дяко-вчительського інституту в Перемишлі | Підготовка перших кваліфікованих учителів для парафіяльних шкіл |
| 1829 р. | Видання праці І. Могильницького «Відомість о руськім язиці» | Перше наукове доведення самобутності української мови серед слов’янських мов |
| 1830-ті рр. | Початок будительської праці О. Духновича на Закарпатті | Поширення патріотичної поезії, підручників і збирання фольклору |
| 1833–1837 рр. | Діяльність гуртка «Руська трійця» у Львові | Перехід до використання живої народної мови та вихід альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.) |
• Доведіть, що перший етап національного відродження на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій розгортався під схожими гаслами.
Перший етап відродження в обох імперіях мав академічний (фольклорно-етнографічний) характер. Діячі збирали народні пісні, казки, звичаї, досліджували історію рідного краю та доводили окремішність своєї культури й мови від панівних імперських націй.
• А що відрізнялося?
На Наддніпрянщині рушійною силою були дворяни (нащадки козацької старшини) та світська інтелігенція, а мовою літератури від самого початку завдяки «Енеїді» Івана Котляревського стала жива народна мова. У Галичині та на Закарпатті лідерами руху було греко-католицьке духовенство, яке тривалий час писало штучним «язичієм», поєднуючи місцеву говірку з церковнослов’янською мовою.
• У якій частині України початок національного відродження позначений яскравішими подіями? Поділіться припущеннями, чим це зумовлено.
Початок відродження позначений яскравішими подіями в Наддніпрянській Україні. Це зумовлено пам’яттю про козацьку державність Гетьманщини, наявністю заможного дворянства козацького походження та відкриттям університетів у Харкові й Києві. Натомість західноукраїнські селяни й священники жили в умовах значної бідності та перебували під подвійним тиском імперської влади й місцевої польської чи угорської шляхти.
ПОМІРКУЙТЕ
Доведіть на конкретних фактах, що діяльність «Руської трійці» вплинула на формування національної самосвідомості галицьких українців на першому етапі національного відродження. Який внесок трійчан у становлення літературної мови на народній основі? Як їхня діяльність сприяла відновленню історичної пам’яті?
• Вплив діяльності «Руської трійці» на формування національної самосвідомості галицьких українців:
Трійчани ходили в народні експедиції Галичиною, Буковиною й Закарпаттям, збирали народні пісні та показували населенню спільність їхнього походження. Маркіян Шашкевич виголосив промову українською мовою в семінарії у 1835 році, а у 1836 році сказав першу українську проповідь у соборі Святого Юра, піднісши авторитет рідної мови.
• Внесок трійчан у становлення літературної мови на народній основі:
Учасники гуртка рішуче відкинули «язичіє» та надрукували альманах «Русалка Дністрова» живою народною говіркою. Вони застосували фонетичний правопис («пиши так, як чуєш, а читай, як бачиш»), а Маркіян Шашкевич уклав «Читанку для малих дітей» народною мовою.
• Сприяння відновленню історичної пам’яті:
До своїх творів і збірок трійчани вміщували думи та пісні про козацьку добу й боротьбу опришків. Маркіян Шашкевич підготував життєпис Богдана Хмельницького для збірки «Зоря», нагадуючи галичанам про героїчні сторінки спільної української історії.
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Прочитайте уривок зі спогадів Я. Головацького. Які нові подробиці, пов’язані з діяльністю «Руської трійці», довідалися? Як ви можете пояснити настрої трійчан після заборони «Русалки Дністрової»? Яких моральних якостей потребувала справа, до якої взялися трійчани?
• Які нові подробиці, пов’язані з діяльністю «Руської трійці», довідалися?
Зі спогадів Якова Головацького стало відомо, що ректор Венедикт Левицький особисто захищав семінаристів від поліції і провів розслідування всередині закладу. Також з’ясувалося, що формальною причиною заборони стали вміщені в альманасі статті, які раніше вже не пропустила львівська цензура, а самим трійчанам заборонили будь-яке літературне листування.
• Як ви можете пояснити настрої трійчан після заборони «Русалки Дністрової»?
Настрої трійчан були пригніченими, адже їхні світлі мрії про швидкий розвиток народної літератури розбилися об сувору цензуру. Постійний нагляд поліції, заборона писати й догани керівництва викликали відчуття повної безвиході.
• Яких моральних якостей потребувала справа, до якої взялися трійчани?
Ця справа вимагала великої громадянської мужності, самопожертви, патріотизму, твердої волі та готовності терпіти бідність і переслідування заради свого народу.
ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЧА
На підставі біографічної довідки, уривків із джерел, фактів, викладених у тексті параграфа, складіть анкету для характеристик Маркіяна Шашкевича як історичного діяча: а) роки життя; б) основні біографічні дані; в) риси характеру; г) громадська діяльність; ґ) ставлення сучасників. Висловіть своє ставлення до постаті М. Шашкевича. Подискутуйте в загальному колі про його життєві уроки. Який з них уважаєте найціннішим для себе?
• Анкета характеристики Маркіяна Шашкевича:
- а) Роки життя: 1811–1843 роки.
- б) Основні біографічні дані: народився в селі Підлисся на Львівщині в родині священника, навчався у Львівській духовній семінарії та університеті, служив парафіяльним священником у селах Галичини, жив у злиднях і рано помер від туберкульозу.
- в) Риси характеру: скромний, щирий, веселий у товаристві, мав м’яке серце, але водночас виявляв залізну незламність духу та безмежну любов до рідної мови.
- г) Громадська діяльність: натхненник і лідер гуртка «Руська трійця», автор перших виступів і проповідей українською мовою у Львові, упорядник рукописної збірки «Зоря» та альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.), укладач «Читанки для малих дітей», автор патріотичних поезій.
- ґ) Ставлення сучасників: друзі та семінаристи щиро захоплювалися його промовами й авторитетом; церковна верхівка й австрійські урядники остерігалися його ідей та карали доганами й наглядом.
• Висловіть своє ставлення до постаті М. Шашкевича.
Постать Маркіяна Шашкевича викликає глибоку повагу. Попри хворобу й постійну бідність, він не зламався і сміливо став на захист рідного слова, показавши приклад безкорисливого служіння народові.
• Подискутуйте в загальному колі про його життєві уроки. Який з них уважаєте найціннішим для себе?
Найціннішим уроком є вміння діяти всупереч обставинам і починати зміни з себе. Шашкевич не чекав дозволів чи ідеальних умов, а першим почав говорити й писати народною мовою в офіційних установах.
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Прочитайте уривок із праці М. Шашкевича «Русини», яка, на думку дослідників, відображає зміст прозової частини його першої промови українською мовою у Львівській семінарії 12 лютого 1835 р.
1. Як у статті М. Шашкевича аргументовано думку, що українці – повноправний народ серед інших слов’янських народів?
Маркіян Шашкевич підкреслює слов’янське походження русинів і стверджує, що цей народ зберіг у чистоті та повноті первісний дух слов’янства. Він наводить доказ великої території розселення єдиного народу від Галичини до Дону й Кавказу зі спільною мовою, звичаями, обрядами та світоглядом.
2. Поділіться припущеннями, які ідеї М. Шашкевича могли спричинити незадоволення австрійської влади, польської верхівки.
Австрійську владу лякала теза про єдність русинів по обидва боки імперського кордону, адже це загрожувало відокремленням краю. Польську шляхту дратувало твердження, що галицькі русини є окремим самостійним народом, а не частиною польської нації.
3. Які твердження свідчили про розуміння автором процесів формування української національної самосвідомості?
Автор чітко розрізняє етнічну назву та усвідомлює внутрішню єдність людей: хоч народ і називають русинами, козаками чи малоросами, насправді це одна спільнота. Він розуміє, що народ творить спільна мова, характер, територія та самоназва.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/4r0XKJbV або кодом, перегляньте документальний фільм про життя та діяльність М. Шашкевича («Маркіян Шашкевич - письменник, поет, священник УГКЦ | Відомі львів’яни»). Про які нові факти довідалися? Складіть коротке повідомлення про літературний доробок М. Шашкевича. Про що свідчить той факт, що слава прийшла до цього діяча лише після смерті? Чому, вшановуючи пам’ять про М. Шашкевича, його називають галицьким будителем?
• Про які нові факти довідалися?
Шашкевича виключали із семінарії за вільнодумство, через що від нього тимчасово відмовився батько. Він першим серед духовенства наважився виголосити проповідь живою українською мовою в соборі Святого Юра. Також стало відомо, що саме Шашкевич вигадав і ввів у вжиток саме слово «читанка», а через крайню бідність його спершу поховали у чужій могилі.
• Повідомлення про літературний доробок М. Шашкевича:
Він був співтворцем епохального альманаху «Русалка Дністрова» та першим в українській літературі почав писати сонети. Його повість «Олена» започаткувала опришківську тематику в прозі. Крім патріотичної лірики, автор уклав перший шкільний підручник «Читанка», переклав «Слово о полку Ігоревім» і брошурою «Азбука і абецадло» відстояв кирилицю від латинізації.
• Про що свідчить той факт, що слава прийшла до цього діяча лише після смерті?
Це свідчить про глухий спротив консервативної верхівки та цензури, які за життя митця сприймали народну мову як загрозу. Ідеї Шашкевича значно випередили свою добу, тому їхнє справжнє значення змогли осягнути лише наступні покоління борців за національні права.
• Чому, вшановуючи пам’ять про М. Шашкевича, його називають галицьким будителем?
Він першим подолав мовний та психологічний комплекс меншовартості українців у Галичині, довівши, що народна мова гідна звучати в церкві, науці, шкільництві та високій літературі
ДИСКУТУЄМО
Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху, І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були далеко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український до нового життя, духовного і громадського. Доведіть слушність думки І. Франка уривками з джерел і конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
Думка Івана Франка є абсолютно точною: трійчани не обмежувалися шкільною грамотністю, а ставили перед собою завдання відродити націю.
Маркіян Шашкевич наголошував у праці «Русини», що народ від Галичини до Кавказу має одну мову й душу, тобто закладав ідею соборності українських земель.
У судових протоколах Шашкевич прямо писав, що хотів «заложити наріжний камінь» для розвитку мови і культури.
Альманах «Русалка Дністрова» став маніфестом політичного відродження, де через козацькі пісні та історичні твори прославлялася воля, що підтверджують спогади Євгена Олесницького про Шашкевича як першого борця за свободу й права народу.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Укладіть перелік культурно-просвітницьких товариств, книг, географічних назв, імен, пов’язаних із початком національного відродження на українських землях під владою Австрійської монархії. Прокоментуйте історичне значення найважливіших подій, яких вони стосуються.
| Категорія | Перелік | Історичне значення пов’язаних подій |
|---|---|---|
| Культурно-просвітницькі товариства | Товариство галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі (1816 р.), Дяко-вчительський інститут (1817 р.), гурток «Руська трійця» (1833–1837 рр.). | Заклали мережу початкових народних шкіл, підготували перших українських вчителів і започаткували використання народної мови в суспільному житті. |
| Книги | «Буквар славено-руського язика» (1816 р.), «Відомість о руськім язиці» (1829 р.), «Короткий нарис фундації Федора Коріатовича» (1799–1805 рр.), альманах «Русалка Дністрова» (1837 р.), «Читанка для малих дітей» (1836 р.). | Довели історичну самобутність мови та минулого краю. «Русалка Дністрова» започаткувала нову літературу на народній мові в Галичині. |
| Географічні назви | Перемишль, Львів, Буда (Будапешт), Мукачево, Пряшів. | Перемишль і Львів були основними осередками пробудження Галичини; у Буді вийшла друком «Русалка Дністрова»; Мукачево й Пряшів стали центрами відродження на Закарпатті. |
| Імена | Михайло Левицький, Іван Снігурський, Іван Могильницький, Іоанникій Базилович, Михайло Лучкай, Олександр Духнович, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. | Діячі духовенства домоглися розширення шкільництва рідною мовою, а «Руська трійця» вивела народну мову на рівень друкованої літератури. |
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності, позначивши дати на лінії часу: а) вихід друком «Русалки Дністрової»; б) створення освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі; в) початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
Хронологічна послідовність подій:
- б) створення освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі — 1816 рік.
- в) початок діяльності «Руської трійці» у Львові — 1833 рік.
- а) вихід друком «Русалки Дністрової» — 1837 рік (грудень 1836 року).
3. Порівняйте умови розгортання національного руху на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій. Визначте спільні та відмінні риси.
Спільні риси:
- Обидві частини українських земель перебували під владою абсолютистських імперій, які проводили політику денаціоналізації підкорених народів.
- Початковий етап відродження в обох регіонах мав фольклорно-етнографічний і культурно-просвітницький характер (вивчення мови, пісень та історії).
- Патріотичні починання зазнавали тиску й заборон з боку імперської цензури та поліції.
Відмінні риси:
- На землях під владою Російської імперії провідниками руху виступали дворяни козацького походження та університетська інтелігенція, а в Австрійській імперії — греко-католицьке духовенство.
- На Наддніпрянщині нова література відразу почала розвиватися живою народною мовою, а на західноукраїнських землях довгий час панувало штучне «язичіє».
- У західноукраїнських землях українці перебували під подвійним гнітом (імперського центру та місцевої польської чи угорської шляхти), тоді як у Наддніпрянщині тиск чинила безпосередньо російська імперська влада.
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/orCRhPAZ або кодом та виконайте завдання онлайн.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/orCRhPAZ.