§ 11. Утворення незалежних держав у Латинській Америці

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Поміркуйте, які держави отримали значний вплив на країни Центральної та Південної Америки та чому це стало можливим.

Значний вплив на країни Центральної та Південної Америки отримали Велика Британія і США. Це стало можливим через економічну слабкість нових латиноамериканських держав. Вони гостро потребували іноземних кредитів, машин та готових товарів. Провідні капіталістичні держави вкладали туди гроші, продавали свою продукцію і через борги нав’язували вигідні для себе політичні та торговельні умови.

1. ЯКИМ БУЛО СТАНОВИЩЕ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Пригадайте, які імперії контролювали землі Латинської Америки і яку політику вони провадили. Чи змінилася вона на початку ХІХ ст.?

Землі Латинської Америки контролювали дві колоніальні імперії — Іспанія та Португалія. Метрополії запровадили жорстку монополію. Вони вивозили золото й срібло, розвивали плантації цукру, кави й тютюну та забороняли колоніям вільно торгувати з іншими державами або розвивати власні мануфактури. На початку ХІХ століття становище різко змінилося через європейські події. Наполеонівські війни та окупація Іспанії французькими військами у 1808 році зруйнували авторитет королівської влади і відкрили шлях до боротьби за незалежність.

ДОСЛІДІТЬ

Визначте основні причини незадоволення населення Латинської Америки своїм становищем. Чому саме в середовищі креолів поширювалися революційні ідеї?

Населення було незадоволене важкими колоніальними податками, торговельною монополією метрополій, соціальним гнітом та расовою нерівністю. Індіанці та темношкірі раби зазнавали нещадної експлуатації на рудниках і плантаціях. Революційні ідеї поширювалися насамперед серед креолів, оскільки вони були нащадками європейців і становили економічну опору суспільства. Креоли володіли землями й вели торгівлю, але влада належала вихідцям з Європи (пенінсуларес). Метрополія не дозволяла креолам обіймати вищі державні та церковні посади, тому вони прагнули скинути владу корони.

2. ЯК КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ОТРИМАЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

ПОМІРКУЙТЕ

Чи відрізнялися, на вашу думку, події, що передували здобуттю незалежності країнами Латинської Америки від подій 1775–1783 рр. у США? Порівняйте свої міркування з матеріалом параграфа.

Так, передумови боротьби суттєво відрізнялися. У Північній Америці головною причиною стало відкрите внутрішнє протистояння колоністів британському парламенту через податки та самоврядування. Для колоній Латинської Америки вирішальним став зовнішній поштовх із Європи. Наполеонівська окупація Іспанії 1808 року знищила верховну владу монархії і створила вакуум влади за океаном. Крім того, латиноамериканське суспільство було значно сильніше розколоте за расовими та становими ознаками між креолами, метисами, індіанцями та рабами.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте портрет Сімона Болівара. Якими рисами, на вашу думку, мав бути наділений лідер боротьби за незалежність країн Південної Америки? Про що свідчить думка британського історика Джона Лінча, який у книзі «Сімон Болівар. Життя» стверджував, що полководець був водночас людиною своєї епохи та постаттю, яка випередила час: він мріяв про єдність Латинської Америки, але залишив після себе континент, поділений на держави, які не змогли втримати його ідеалів?

Лідер визвольного руху мав володіти стратегічним мисленням, особистою мужністю, талантом полководця та сильною харизмою, щоб вести за собою різні верстви населення. Думка Джона Лінча свідчить про глибоку трагедію Болівара. Він випередив свій час задумом об’єднати звільнені землі в єдину могутню федеративну республіку. Проте місцеві еліти прагнули розділити владу у власних провінціях. Відцентрові прагнення та внутрішні конфлікти виявилися сильнішими за загальну ідею, тому континент розпався на окремі ворогуючі держави.

2. Розгляньте карту на с. 81. Визначте, які країни Латинської Америки здобули незалежність раніше, а які — пізніше?

Період здобуття незалежності	Країни Латинської Америки
Раніше (1804–1819 рр.)	Гаїті (1804 р.), Парагвай (1811 р.), Аргентина / Сполучені провінції Ла-Плати (1816 р.), Чилі (1818 р.), Велика Колумбія (1819 р.).
Пізніше (1820-ті рр. і далі)	Мексика (1821 р.), Перу (1821 р.), Бразилія (1822 р.), Сполучені провінції Центральної Америки (1823 р.), Болівія (1825 р.), Уругвай (1828 р.).

3. ЯК РОЗВИВАЛИСЯ НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

З якими труднощами стикалися країни Латинської Америки після здобуття незалежності?

Після здобуття незалежності молоді республіки зіткнулися з низкою важких проблем:

• відсутність будь-якого досвіду самоврядування та традицій мирної зміни влади;
• спалахи громадянських конфліктів, часті військові заколоти та встановлення диктатур;
• розпад перших союзних федерацій на дрібні держави та виснажливі прикордонні війни між сусідами;
• збереження расової дискримінації та безправ’я індіанців, метисів і темношкірих робітників;
• зростання боргів і потрапляння в економічну залежність від британського та американського капіталу.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте фото Марка Ферреса. Дослідниця Хуаніта Солано Роа стверджує, що, оскільки рабство зберігалося у Бразилії до 1888 р., його виправдовували засобами візуального мистецтва. Чи погоджуєтеся ви з думкою дослідників про те, що автор приховує насильство рабства за допомогою візуальних стратегій, які допомагають підтримувати расистські соціальні ієрархії? Зокрема, фотограф створює відчуття гармонії між природою та цивілізованим суспільством. Феррес представляє кавові плантації як переважальну, впорядковану та природну систему виробництва. Він додає свою думку, що поневолена праця мала вирішальне значення для економічного успіху Бразилії. Які деталі зображень, на вашу думку, підтверджують чи спростовують ці міркування?

Так, я погоджуюся з думкою дослідниці. Фотограф справді використовує візуальні прийоми, щоб приховати жорстоку реальність рабства:

• на фотографії панує ідеальна геометрична впорядкованість, територія подвір’я чиста й нагадує передове цивілізоване підприємство;
• невільники вишикувані спокійними рядами у світлому акуратному одязі, що створює оманливе враження добровільної та злагодженої праці;
• у кадрі повністю відсутні наглядачі зі зброєю, батоги, ланцюги чи сліди покарань;
• мальовничий гірський пейзаж на задньому плані створює відчуття спокою та маскує виснажливу підневільну працю.
  Автор навмисно сформував образ природної гармонії, щоб виправдати рабство як основу економічного процвітання Бразилії.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви період війн за незалежність у Латинській Америці.

Період активних війн за незалежність у Латинській Америці тривав з 1810 по 1826 рік.

2. Хто з місцевих діячів активно включився в цю боротьбу?

У визвольну боротьбу активно включилися Сімон Болівар, Хосе де Сан-Мартін, Мігель Ідальго, Хосе Марія Морелос, Агустін де Ітурбіде, Бернардо О’Хіггінс та Антоніо Хосе де Сукре.

3. Скористайся картою на с. 81 та назви держави, які здобули незалежність у першій половині ХІХ ст.

У першій половині ХІХ століття незалежність здобули Гаїті, Парагвай, Сполучені провінції Ла-Плати (Аргентина), Чилі, Велика Колумбія (пізніше розділилася на Колумбію, Венесуелу та Еквадор), Мексика, Перу, Бразильська імперія, Болівія, Уругвай та Сполучені провінції Центральної Америки (Гватемала, Гондурас, Сальвадор, Нікарагуа, Коста-Рика).

4. Які внутрішні причини та зовнішні обставини зумовили початок боротьби за незалежність народів іспанських колоній у Латинській Америці?

До внутрішніх причин належали:

• позбавлення креолів права обіймати вищі керівні й церковні посади;
• високі королівські податки та заборона вільної торгівлі колоній зі світом;
• безправне становище індіанців, метисів та рабів за умов жорсткої расової ієрархії.

Зовнішніми обставинами стали:

• знайомство місцевої інтелігенції з творами європейських просвітників;
• успішний приклад Війни за незалежність США та подій Французької революції;
• захоплення Іспанії військами Наполеона у 1808 році, що призвело до падіння авторитету метрополії та безвладдя в колоніях.

5. Чому в багатьох незалежних країнах регіону встановлювалися олігархічні режими?

Колоніальна система століттями усувала місцеве населення від управління краєм, тому республіки не мали навичок демократії. Влада зосередилася в руках небагатьох багатих креольських родин та великих землевласників. Вони використовували державні ресурси для власного збагачення та змушували працювати бідних неписьменних селян. В еліт не було звички мирно поступатися посадами на виборах. Суперечки вирішували силою зброї, що неминуче приводило до влади вузьку олігархічну верхівку.

6. З якими проблемами зіткнулися нові незалежні країни? Чому подолати ці виклики було досить складно?

Нові держави зіткнулися з руйнуванням господарства, зовнішніми боргами, територіальними суперечками та глибокою нерівністю між багатими землевласниками й бідними селянами. Подолати ці виклики заважав розвиток каудильїзму — системи одноосібної військової диктатури. Вожді-каудильйо підкоряли собі закони й трималися за владу за допомогою багнетів. Крім того, традиційний вплив католицької церкви та патріархальні звичаї населення сприяли збереженню авторитарних порядків замість проведення глибоких реформ.

7. Прочитай промт, який отримав ChatGPT. Запропонуй такі зміни до промту, щоб воно більше відповідало реальному образу Болівара.

Для правдивого відтворення образу Сімона Болівара до промту необхідно внести такі правки:

1. Видалити недоречні комічні деталі, розпатлане пір’я, зім’ятий одяг та заплутану шаблю. Болівар походив із знатного роду, був дворянином і завжди підтримував сувору дисципліну та акуратність військового мундира.
2. Зобразити його освіченим діячем і полководцем із проникливим поглядом, а не карикатурним силачем.
3. Замінити розгубленість на обличчі на рішучість і благородний смуток. Цей вираз підкреслить його гірке розчарування через розпад єдиної республіки.
4. Додати реальні історичні символи його місії — карту походу через Анди або текст проєкту Конституції Великої Колумбії.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади історичний портрет Сімона Болівара. Добери ілюстрації з відкритих джерел, які свідчать про його популярність нині.

Історичний портрет Сімона Болівара:
Сімон Болівар (1783–1830) — визначний військовий і політичний діяч Латинської Америки, полководець і дипломат. Він народився у Каракасі в заможній креольській родині, здобув якісну європейську освіту та став палким прихильником ідей свободи й народного суверенітету.

Болівар очолив революційну боротьбу проти колоніального панування Іспанії. Він провів свої війська через суворі гори Анди і здобув перемоги біля Бояки та Аякучо, звільнивши Венесуелу, Нову Гранаду, Еквадор, Перу та Верхнє Перу. За видатні заслуги народи присвоїли йому почесне ім’я «Визволитель». Болівар плекав мрію об’єднати Південну Америку в міцну федерацію, створивши Велику Колумбію. Проте суперництво регіональних лідерів зруйнувало цей задум, держава розпалася, і вождь помер на засланні.

Сьогодні Сімон Болівар є національним героєм для багатьох країн. Його ім’ям названо республіку Болівія, національні валюти у Венесуелі та Болівії, а монументи полководцю височіють на центральних площах більшості міст континенту.

СТВОРЮЄМО ПРОЄКТ

Об’єднайтесь у групи. Напишіть сценарій науково-популярного відео для ваших однолітків за однією із запропонованих тем.

Тема: «Сімон Болівар: мрія про єдність Латинської Америки».

Сценарій відео

Сцена 1: Вступ (0:00–0:30)
Візуальний ряд: Динамічні кадри сучасних міст Південної Америки, які змінюються старовинними картами іспанських колоній.
Текст диктора: Чи знаєте ви, що на початку ХІХ століття майже весь південний материк був власністю Іспанії та Португалії? Ця історія покаже, як один полководець кинув виклик могутній короні і спробував об’єднати континент у єдину вільну державу.

Сцена 2: Передумови (0:30–1:30)
Візуальний ряд: Інфографіка суспільних верств колоній: пенінсуларес на вершині, під ними креоли, а внизу — безправні індіанці та темношкірі раби на плантаціях. Поява портрета Наполеона Бонапарта.
Текст диктора: Суспільство трималося на расовій ієрархії. Креоли володіли маєтками, але не мали жодної влади. Коли армія Наполеона у 1808 році окупувала Іспанію, влада монархії впала. Колонії скористалися безвладдям і піднялися на боротьбу.

Сцена 3: Сімон Болівар та визвольні походи (1:30–3:00)
Візуальний ряд: Анімована схема переходу армії через засніжені Анди. Портрет Сімона Болівара 1827 року художника Хуана Ловери.
Текст диктора: Рух очолив креол Сімон Болівар, якого згодом назвуть Визволителем. Він провів військо через непрохідні джунглі та гірські хребти. Блискуча перемога на річці Бояка відкрила повстанцям шлях до звільнення Нової Гранади, а бій біля Аякучо назавжди поклав край пануванню Іспанії.

Сцена 4: Велика Колумбія та крах мрії (3:00–4:30)
Візуальний ряд: Карта Великої Колумбії, від якої відділяються території сучасних Венесуели, Еквадору та Колумбії.
Текст диктора: Болівар мріяв не просто вигнати колонізаторів, а збудувати незламну федерацію вільних республік. Проте місцеві олігархи не бажали коритися спільним законам. Сепаратистські сили перемогли, Велика Колумбія розпалася, а сам Визволитель пішов у відставку з глибоким болем у серці.

Сцена 5: Підсумок (4:30–5:00)
Візуальний ряд: Монументи Болівару в різних державах світу. Текст на екрані: «Пам’ять, сильніша за століття».
Текст диктора: Болівар залишив по собі сузір’я незалежних республік і високий ідеал свободи. Його образ нагадує: справжня єдність вимагає мудрості та терпіння. Ставте вподобайку, діліться відео з друзями та вивчайте історію разом із нами!