11. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. у країнах Західної та Центральної Європи

• Зміст

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Працюючи з текстом параграфа, заповніть у зошиті таблицю «Весна народів». Визначте спільні риси в революціях 1848–1849 рр. З’ясуйте причини поразки революцій.

Країна	Цілі революції	Методи боротьби	Результат революції
Франція	Повалення Липневої монархії, розширення виборчих прав, покращення становища робітників, проголошення республіки	Збройне повстання в Парижі, барикади, опозиційні бенкети	Повалення монархії, встановлення Другої республіки, ухвалення нової конституції; згодом перехід до режиму Другої імперії Наполеона III
Німеччина	Подолання політичної роздробленості, об’єднання країни, ухвалення загальнонімецької конституції, знищення феодальних пережитків	Масові мітинги, барикадні бої в Берліні, робота Франкфуртського парламенту	Поразка революції: монархи відновили владу, Франкфуртський парламент було розігнано, але в Пруссії з’явилася конституція
Італія	Визволення з-під австрійського панування, ліквідація абсолютизму, об’єднання італійських земель в єдину державу	Народні повстання, національно-визвольна війна П’ємонту, створення Римської республіки під проводом Дж. Мадзіні та Дж. Гарібальді	Поразка через іноземну інтервенцію Австрії та Франції, відновлення монархічних порядків і влади Папи
Австрійська імперія (Австрія, Угорщина, слов’янські землі)	Ліквідація абсолютизму Габсбургів, ухвалення ліберальної конституції, скасування панщини, автономія чи незалежність для народів імперії	Повстання у Відні, створення національних комітетів, визвольна війна в Угорщині під проводом Л. Кошута, Слов’янський конгрес у Празі	Революційні рухи придушено австрійськими та російськими військами; владу династії збережено, проте скасовано селянські повинності

Спільні риси революцій 1848–1849 рр.:
Усі революції були спрямовані проти феодальних порядків та абсолютизму, мали на меті утвердження громадянських прав і свобод, введення конституцій і супроводжувалися потужним піднесенням національно-визвольної боротьби європейських народів.

Причини поразки революцій:
Головними причинами поразки стали розкол серед учасників революцій (суперечності між лібералами, радикалами та робітниками), міжнаціональні конфлікти між різними народами, а також пряма військова інтервенція консервативних монархій (зокрема придушення Угорської революції військами Російської імперії та окупація Рима французькими військами).

Після завершення роботи визначте спільні і відмінні риси європейських революцій 1848–1849 рр. Висловте припущення, чому революцій вдалося уникнути Великій Британії. Обґрунтуйте свою думку.

Спільним для революцій було прагнення ліквідувати залишки феодалізму, ухвалити конституції та розширити громадянські свободи. Відмінність полягала в конкретних завданнях: у Франції на першому плані були форма державного устрою і соціальні права, тоді як у Німеччині та Італії головною метою було національне об’єднання, а в Австрійській імперії — національне визволення або здобуття автономії.

Великій Британії вдалося уникнути революції, оскільки влада проводила своєчасні парламентські та соціальні реформи. Розвинена система парламентаризму давала змогу вирішувати суперечності мирним компромісним шляхом.

Пригадайте, коли й у який спосіб у Франції було встановлено Липневу монархію.

Липневу монархію було встановлено внаслідок Липневої революції 1830 року. Після повалення Карла X престол посів Луї-Філіпп Орлеанський, який погодився правити на основі нової ліберальної Конституційної хартії.

Пригадайте, коли у Франції існувала Перша республіка. Якими були причини її ліквідації?

Перша республіка у Франції існувала в 1792–1804 роках. Вона була ліквідована через політичну нестабільність, якобінський терор, корупцію та нездатність Директорії навести лад, що призвело до державного перевороту 1799 року та проголошення генерала Наполеона Бонапарта імператором у 1804 році.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Про Наполеона III писали: «Луї-Наполеон був все життя змовником… за покликанням… Все життя він провів, плетучи інтриги, призначені знищити його ворогів, друзів і спільників». У подальшому, працюючи над вивченням історії країн-сусідок Франції, відстежте, яку роль у їхній історії відігравав Наполеон III.

Наполеон III відіграв неоднозначну роль у європейській політиці: він підтримав Сардинське королівство у війні проти Австрії задля об’єднання Італії, проте згодом придушив Римську республіку, щоб зберегти світську владу Папи. У стосунках із німецькими землями його спроба зупинити посилення Пруссії спричинила франко-прусську війну 1870–1871 років, що призвела до падіння його власного режиму та прискорила об’єднання Німецької імперії.

ПОМІРКУЙМО!

Як ви розумієте термін «популізм»? Яку роль популізм відіграв в історії революції у Франції 1848–1849 рр.?

Популізм — це політична діяльність, що спирається на загравання з широкими масами народу та роздавання простих, але нездійсненних обіцянок заради здобуття чи утримання влади. Під час революції 1848–1849 років у Франції популізм допоміг Луї-Наполеону Бонапарту перемогти на президентських виборах: користуючись пам’яттю про Наполеона I, він обіцяв селянам захист від податків, робітникам — подолання бідності, а буржуазії — суспільний порядок, що дозволило йому невдовзі ліквідувати республіку та стати імператором.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу з історії України підготуйте історичне есе на тему «Слов’янська єдність — міф чи реальність?».

Ідея слов’янської єдності зародилася під час «Весни народів» як прагнення пригноблених слов’янських народів об’єднати зусилля проти гніту Австрійської, Османської та Російської імперій. В Україні ця концепція знайшла яскраве відображення в програмі Кирило-Мефодіївського братства, яке мріяло про рівноправну демократичну федерацію слов’янських республік зі столицею в Києві. Іншою важливою подією став Слов’янський конгрес 1848 року в Празі, де вперше на міжнародному рівні прозвучали голоси слов’янських діячів.

Однак історична реальність довела, що слов’янська єдність була радше красивим міфом, ніж здійсненним проєктом. Між самими слов’янськими націями спалахували гострі територіальні й політичні суперечності, прикладом чого стало протистояння між українцями та поляками в Галичині. Крім того, Російська імперія використовувала ідею панславізму лише як інструмент для поширення власного впливу та асиміляції поневолених народів. Різні національні інтереси та імперські претензії завадили побудові справжнього рівноправного союзу.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Слов’янська єдність виявилася міфом через суперечності між самими націями та використання ідеї панславізму Російською імперією для власних загарбницьких цілей.

УКРАЇНСЬКИЙ ВСЕСВІТ

Пригадайте основні події української «Весни народів». Визначте, що було спільного в революційних вимогах українців із прагненнями сусідніх європейських народів.

Головними подіями «Весни народів» на українських землях були скасування панщини в Галичині (квітень 1848 р.), створення першої політичної організації — Головної руської ради у Львові, видання першої україномовної газети «Зоря Галицька», участь у Празькому слов’янському конгресі, селянський рух Лук’яна Кобилиці на Буковині та Львівське збройне повстання в листопаді 1848 року.

Спільним із європейськими народами було прагнення ліквідувати феодальні повинності селян, встановити конституційні права і свободи, досягти національно-територіальної автономії та забезпечити вільний розвиток рідної мови й освіти.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Користуючись підручником історії України, додайте події «Весни народів» до цієї послідовності.

1. Установлення Другої республіки у Франції (лютий 1848 р.).
2. Початок революції в Німеччині (березень 1848 р.).
3. Скасування панщини в Галичині (квітень 1848 р.).
4. Конституція Австрійської імперії (квітень 1848 р.).
5. Створення Головної руської ради у Львові (травень 1848 р.).
6. Слов’янський конгрес у Празі (червень 1848 р.).
7. Львівське збройне повстання (листопад 1848 р.).
8. Проголошення Римської республіки (лютий 1849 р.).
9. Установлення Другої імперії у Франції (грудень 1852 р.).

2. В яких країнах Європи в 1848–1849 рр. відбулися революції?

Революційні події охопили Францію, німецькі держави (зокрема Пруссію, Баварію, Саксонію), італійські держави (Сардинське королівство, Папську область, Неаполітанське королівство), а також Австрійську імперію (Австрію, Угорщину, Чехію, українські та південнослов’янські землі).

3. Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії.

Спільними передумовами були збереження абсолютизму та залишків феодалізму, відсутність політичних свобод, потреба проведення демократичних реформ і соціально-економічні труднощі (зокрема неврожаї та промислова криза). У Німеччині та Італії до цього додалася потреба подолання державної роздробленості, а в Австрійській імперії — боротьба поневолених народів проти національного гніту.

4. Схарактеризуйте наслідки революцій 1848–1849 рр.

Революції остаточно знищили залишки кріпосництва в Центральній і Східній Європі, прискорили модернізацію та промисловий розвиток. У більшості країн було введено конституції та розширено виборчі права. Вони стали важливим етапом у формуванні сучасних націй і підготували ґрунт для майбутнього об’єднання Німеччини та Італії.

5. Покажіть на карті території, що в першій половині XIX ст. належали до італійських; кордони держав, де відбувалися революційні події 1848–1849 рр.

На карті слід знайти:

• Італійські землі: Сардинське королівство (П’ємонт), Ломбардію та Венецію (під владою Австрії), Папську область у центрі, герцогства Тоскану, Парму, Модену та Королівство Обох Сицилій на півдні.
• Держави революційних подій: Францію, землі Німецького союзу (Пруссію, Баварію та ін.), а також багатонаціональну Австрійську імперію (Австрію, Чехію, Угорщину, Галичину, Закарпаття).

6. Поясніть значення термінів і понять: «Весна народів», «контрреволюція», «бонапартизм».

• «Весна народів» — загальна назва демократичних і національно-визвольних революцій 1848–1849 років у країнах Західної та Центральної Європи.
• «Контрреволюція» — збройний або політичний рух, спрямований на придушення революції та відновлення дореволюційних порядків і монархічної влади.
• «Бонапартизм» — форма правління або політичний режим, що спирається на армію, популізм, одноосібну владу монарха та лавірування між різними верствами суспільства.

7. Виконайте онлайн-вправу https://qr.orioncentr.com.ua/HxzqC.

Для виконання онлайн-вправи слід зіставити події за країнами:

• Франція: падіння Липневої монархії, утворення Другої республіки, запровадження загального виборчого права для чоловіків, президентство та переворот Луї-Наполеона Бонапарта.
• Німеччина: повстання в Берліні, робота Франкфуртського парламенту над загальнонімецькою конституцією, відхилення прусським королем імперської корони.
• Італія: війна П’ємонту проти Австрії, революція в Римі, діяльність Дж. Гарібальді та Дж. Мадзіні, придушення республік австрійськими й французькими військами.
• Австрійська імперія: повстання у Відні, відставка К. Меттерніха, скасування панщини, визвольна війна в Угорщині під проводом Л. Кошута, Слов’янський конгрес у Празі.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

8. Чому революції 1848–1849 рр. отримали назву «Весна народів»?

Ці революції отримали таку назву тому, що вони майже одночасно охопили значну частину європейського континенту і символізували масове пробудження націй, які виступили за своє звільнення від абсолютизму та імперського гніту подібно до оновлення природи навесні.

9. Яку роль у революціях 1848–1849 рр. відіграли ліберальна буржуазія та інтелігенція?

Ліберальна буржуазія та інтелігенція стали ідейними керівниками та рушійною силою революцій. Вони формулювали програмні вимоги, скликали представницькі органи, розробляли проекти ліберальних конституцій та боролися за скасування цензури. Проте, злякавшись радикальних дій робітників, ліберали часто йшли на компроміси з монархами, що послабило революційні досягнення.

10. Після закінчення революцій одні стверджували, що «кров була пролита дарма, жертви марні», а інші відзначали, що, попри поразку, події 1848–1849 рр. стали прискорювачами суспільного прогресу. Що ви думаєте з приводу цих тверджень?

Більш справедливим є твердження, що революції стали прискорювачами суспільного прогресу. Попри військову поразку багатьох виступів, саме «Весна народів» остаточно поклала край феодальним пережиткам, звільнила селян від повинностей, стимулювала введення конституцій і започаткувала процес утвердження національних держав у Європі.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

11. 10 грудня 1848 р. у Франції відбулися президентські вибори. За їхніми підсумками беззастережну перемогу отримав Луї-Наполеон Бонапарт, який набрав 74,4 % голосів виборців. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть основні тези передвиборчої програми майбутнього президента країни.

Основні тези передвиборчої програми Луї-Наполеона Бонапарта:

• Наведення твердого державного порядку та подолання хаосу в суспільстві після кривавих червневих боїв у Парижі.
• Захист інтересів селян-власників, зниження податків та скасування обтяжливого 45-сантимного податку, введеного республіканцями.
• Гарантії недоторканності приватної власності та підтримка розвитку підприємництва й торгівлі.
• Турбота про матеріальне становище робітників і ліквідація бідності за допомогою державних програм.
• Відродження міжнародного авторитету та колишньої величі Франції на основі традицій епохи Наполеона I.