7 липня 2026 р. Модерна доба

§ 10–11. Початок українського національного руху в Австрійській імперії (Пометун)

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Прочитайте уривок із праці тогочасного діяча українського руху. Яка головна думка автора? Чому він наголошує на єдності русинів (українців)? Назвіть 2–3 виклики для українців в Австрійській та Російській імперіях?

Головна думка уривка Маркіяна Шашкевича полягає в тому, що русини є єдиним і самобутнім слов’янським народом зі своєю окремою мовою, звичаями, обрядами й характером. Автор засуджує несправедливе зарахування українців до поляків у Галичині або до московитів над Дніпром.

Шашкевич наголошує на єдності русинів, адже на всьому просторі від Карпат і Тиси до Дону й Кавказу живе один і той самий народ зі спільною мовою та традиціями, хоча й має різні регіональні назви: русини, червоноруси, малороси чи козаки.

Виклики для українців в Австрійській та Російській імперіях:

Розчленування українських земель між двома різними імперіями, що розривало культурні й родинні зв’язки між частинами одного народу.
Загроза національної асиміляції: небезпека полонізації в Галичині, мадяризації на Закарпатті та русифікації в Наддніпрянщині.
Заперечення імперськими урядами самостійності української мови й обмеження її використання в освіті та пресі.

1. Хто такі «будителі» Закарпаття

ПОМІРКУЙТЕ

Кого називали «будителями» Закарпаття? У чому сутність цього руху?

«Будителями» Закарпаття називали представників місцевої церковної інтелігенції кінця XVIII — середини XIX ст. (Андрія Бачинського, Олександра Духновича, Михайла Поп-Лучкая), які розпочали культурне й національне пробудження краю.

Сутність цього руху полягала у подоланні духовної ізоляції закарпатських русинів та захисті їх від омадярення. Діячі відкривали народні школи, готували вчителів, складали перші граматики й букварі народною мовою та поширювали знання про спільне коріння з українцями по інший бік Карпат.

ДОСЛІДІТЬ

У чому, на думку Андрія Бачинського, полягає суспільна роль рідної мови і писемності? Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Чому?

Андрій Бачинський стверджував, що рідна мова, писемність і віра є найміцнішою та найтривкішою опорою для збереження будь-якого народу. Забуття батьківської мови запускає незворотні зміни, через які народ утрачає свого найнадійнішого союзника і зникає як нація.

Ця думка цілком слушна, оскільки мова передає пам’ять поколінь і слугує головною ознакою окремішності народу. Коли народ зрікається материнської мови, він переймає чужу культуру та розчиняється серед інших етносів.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розкажіть про ідеї та діяльність Олександра Духновича, спираючись на ілюстрації та уривки з поезії.

Олександр Духнович — закарпатський греко-католицький священник, педагог і письменник, який присвятив життя відродженню культури й мови свого народу. Він заснував народні школи в понад 70 селах краю, створював недільні школи, сільські бібліотеки, читацькі й театральні гуртки, а також навчав селян садівництва, бджільництва та дрібних ремесел.

Для навчання дітей він написав перший буквар народною мовою «Книжиця читальная для начинающих», підготував посібник для вчителів «Народная педагогія» та видав молитовник «Хліб душі». У вірші «Присяга» поет закликав земляків ніколи не забувати свій чесний русинський рід, шанувати рідну мову й відчувати себе рівноправними серед усіх народів світу.

2. Яку роль відіграли «будителі» Закарпаття у формуванні національної ідентичності та свідомості регіону і чому їхні зусилля важливі для сучасного суспільства?

«Будителі» врятували населення краю від повної мадяризації та допомогли закарпатцям усвідомити свою приналежність до великого українського народу. Завдяки їхній праці виникла мережа початкових шкіл і з’явилися друковані навчальні книжки рідною мовою.

Їхній досвід важливий і сьогодні, адже він доводить: збереження незалежності та гідності народу тримається на щоденному вживанні рідної мови, розвитку освіти й повазі до власної культури.

2. Яку роль відіграла діяльність греко-католицького духовенства в розгортанні українського національного руху на Галичині

ПОМІРКУЙТЕ

Схарактеризуйте особливості й початок українського національного відродження на Галичині.

Українське відродження в Східній Галичині розгорталося у важких умовах: край тривалий час перебував під чужою владою і втратив власну шляхту та міську еліту. Українці переважно були селянами, а місцева влада належала полякам. Єдиною освіченою суспільною верствою серед русинів зосталося греко-католицьке духовенство, тому церква взяла на себе роль рушія національного руху.

Центром першої хвилі відродження став Перемишль, де навколо греко-католицької єпархії, семінарії та бібліотеки згуртувалися священники-просвітителі Іван Могильницький, Йосип Левицький, Іван Снігурський та Йосип Лозинський. Вони заснували Товариство греко-католицьких священників, Дяко-вчительський інститут і відкрили сотні народних шкіл. У праці «Відомості про руську мову» Іван Могильницький довів, що українська мова є окремою самостійною слов’янською мовою.

ДОСЛІДІТЬ

Чому, на думку Ореста Субтельного, саме греко-католицьке духовенство очолило національне відродження? Як ви гадаєте, чому православне духовенство Наддніпрянщини не відіграло подібної ролі?

За Орестом Субтельним, греко-католицьке духовенство було єдиною верствою серед русинів Галичини, яка могла користуватися перевагами вищої освіти в імперії Габсбургів, тому вища освіта там практично дорівнювала богословській. Крім того, священники були зв’язані з народом спільною вірою та користувалися авторитетом у парафіях. Примусова праця частини священників у маєтках шляхти встановила з селянством тісні особисті й культурні зв’язки.

Православне духовенство Наддніпрянської України не очолило національний рух, бо Російська православна церква була частиною імперського державного апарату і керувалася урядовим Синодом. Священники мусили проводити офіційну політику царизму, яка заперечувала окремішність українців і насаджувала русифікацію.

3. У чому значення «Руської трійці»

ПОМІРКУЙТЕ

Якою була діяльність об’єднання «Руська трійця»?

Гурток виник у 1833 році у стінах Львівської греко-католицької духовної семінарії. Його заснували семінаристи та студенти університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Учасники гуртка збирали та записували народні пісні й казки в Галичині, Закарпатті й на Буковині, створювали власні художні твори та підготували рукописну збірку «Зоря». У 1836 році Маркіян Шашкевич уперше в історії Східної Галичини виголосив промову рідною мовою перед церковною владою і надрукував оду «Голос галичан». Головним підсумком праці гуртка стало видання в Будапешті 1837 року альманаху «Русалка Дністровая», що закріпив живу народну мову на письмі.

ДОСЛІДІТЬ

Як Яків Головацький описує створення гуртка? Хто були його учасники?

Яків Головацький згадує, що засновниками гуртка були троє друзів: він сам, Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич. Вони проводили багато часу разом, читали, сперечалися про літературу, народність, історію й політику та завжди розмовляли українською мовою, через що товариші насмішкувато прозвали їх «руською трійцею».

Найрішучішим серед них був Маркіян Шашкевич, який згуртував довкола спільних ідей однодумців. Кожен вступник до гуртка подавав руку і давав чесне слово присвятити все життя праці на користь народу, відродженню народної словесності та поширенню рідномовної освіти.

ДОСЛІДІТЬ

Якого розголосу і чому, на думку авторів цитованих джерел, набув виступ Шашкевича?

Виступ Маркіяна Шашкевича в жовтні 1836 року мав величезний розголос. Яків Головацький свідчив, що вся семінарія була в захваті, а піднесення національного духу сягнуло 100 відсотків, адже раніше подібні урочисті промови готували виключно латиною, німецькою або польською мовами.

Микола Устиянович згадував, що надрукована невеликим тиражем ода «Голос галичан» задзвеніла в серцях русинів як бойовий заклик. Твір розходився з рук до рук і сприймався як дивовижна новина, бо доводив красу й гідність рідного слова.

ДОСЛІДІТЬ

Як і чому, на думку авторів поданих висловлювань, поява альманаху вплинула на український національний рух на Галичині?

Іван Франко підкреслив, що поява «Русалки Дністрової» була наскрізь революційним явищем, тому що автори збірки сміливо ввели живу народну мову в літературу та культуру і відкинули штучне церковнослов’янське «язичіє».

Начальник поліції Львова побачив у книзі небезпеку для імперії: австрійська влада боялася національних заворушень і розцінила видання як спробу повернути до життя народ, який урядовці вважали давно похованим і асимільованим.

Історик Ігор Чорновол зазначив, що альманах утверджував ідею соборності, адже тексти збірки підкреслювали спільну історію, звичаї та мовну єдність галичан з українцями Наддніпрянщини.

ДОСЛІДІТЬ

Про що свідчать сучасні пам’ятники «Руській трійці»? Чи потрібні вони, на вашу думку? Чому?

Сучасні пам’ятники свідчать про глибоку шану українського народу до молодих просвітителів, які в умовах подвійного колоніального тиску відстояли рідне слово.

Такі монументи потрібні, оскільки вони зберігають історичну пам’ять, виховують національну гідність і нагадують сучасному поколінню про цінність рідної культури.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Яку діяльність провадили «будителі» Закарпаття?

«Будителі» Закарпаття вели активну культурно-освітню роботу. Вони засновували початкові та недільні школи в селах, відкривали читацькі гуртки й бібліотеки, укладали перші букварі та педагогічні посібники («Книжиця читальная», «Народная педагогія»). Також діячі друкували молитовники («Хліб душі») і граматики рідною мовою, заохочували селян до садівництва, бджільництва та опанування ремесел.

2. Знайди на карті 3 в е-додатку центри розгортання українського національного руху на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

На карті центрами національного руху в першій половині XIX ст. виступають:

Мукачево та Ужгород — осередки освіти, книгодрукування й діяльності греко-католицької єпархії на Закарпатті;
Перемишль — головний центр першої хвилі національного відродження Галичини з духовною семінарією, бібліотекою та товариством священників;
Львів — адміністративний, університетський і видавничий осередок Галичини, де діяв гурток «Руська трійця».

3. Які основні віхи діяльності «Руської трійці»?

Головні етапи діяльності об’єднання охоплюють такі події:

1833 рік — створення гуртка студентами Львівського університету та вихованцями духовної семінарії Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким.
1834 рік — підготовка першої рукописної літературно-наукової збірки «Зоря», яку заборонила львівська та віденська цензура.
1836 рік — перший в історії виступ Маркіяна Шашкевича українською мовою перед церковним керівництвом та гостями семінарії й видання брошури з одою «Голос галичан».
1837 рік — видання в місті Буда (Будапешт) альманаху «Русалка Дністровая», конфіскація більшості накладу поліцією та подальший розпад гуртка під тиском переслідувань.

4. Якими фактами можна підтвердити провідну роль Греко-католицької церкви в українському національному русі на Закарпатті та Галичині?

Рух очолили духовні ієрархи та священники: Андрій Бачинський на Закарпатті, Михайло Левицький та Іван Могильницький у Галичині.
Розбудовою шкільництва опікувалася церква: за митрополита Михайла Левицького засновано 383 парафіяльні школи, а завдяки діяльності Івана Могильницького у Перемишльській єпархії постало 410 народних шкіл.
Більшість книг рідною мовою створювали священники: із 43 українських видань у Галичині за період 1837–1850 років рівно 40 написали представники духовенства.
Осередками пробудження виступали релігійні установи: гурток «Руська трійця» виник безпосередньо у стінах Львівської духовної семінарії.

5. Чому, на твою думку, діячів українського руху на Закарпатті називали «будителями»?

Їх називали «будителями», бо вони прагнули розбудити місцевий народ від багатовікового сну безправ’я, байдужості та пригнічення під владою угорських поміщиків. Вони нагадали закарпатцям про давнє коріння, повернули гідність рідному слову й довели, що вони є невіддільною частиною великого українського народу.

6. Порівняй події першого етапу українського національного відродження на західноукраїнських землях та Наддніпрянській Україні.

Спільне: в обох регіонах рух розпочався з дослідження народного побуту, запису фольклору, укладання словників і появи художніх творів розмовною народною мовою. Символами пробудження стали «Енеїда» Івана Котляревського (1798 р.) на Лівобережжі та альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.) на Галичині. В обох частинах краю діячі проголошували єдність українського етносу від Карпат до Дону.
Відмінне: у Наддніпрянщині рушійною силою була світська інтелігенція, дворяни з нащадків козацької старшини та університетська молодь, яка протистояла політиці російського царизму. У Західній Україні світської шляхти не залишилося, тому провідником виступило греко-католицьке духовенство, яке відстоювало права народу в протистоянні з місцевою польською та угорською елітою.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. У невеличкому есе обґрунтуй за методом PRES свою думку щодо запитання: «У діяльності “Руської трійці” брало участь обмежене коло людей. Чи варто надавати їй такого значення?»

Есе за методом PRES:

P (Позиція — Position): Я вважаю, що діяльність «Руської трійці» має вирішальне значення для української історії, незважаючи на малу кількість учасників гуртка.
R (Обґрунтування — Reason): Оскільки саме ці юнаки зробили якісний цивілізаційний зсув у суспільній свідомості галичан: подолали зневагу до народної мови, вивели її з селянської хати на рівень друкованої літератури й науки та відкрито задекларували належність західних українців до єдиного соборного народу.
E (Приклад — Example): Наприклад, вихід у Будапешті 1837 року альманаху «Русалка Дністровая» спричинив такий переполох у поліційних колах, що начальник поліції Львова відверто визнав: книжка відроджує до життя народ, який уряд вважав назавжди «похованим».
S (Висновок — Summary): Отже, масштаби історичних змін визначаються не чисельністю першопрохідців, а глибиною закладених ними ідей. «Руська трійця» стала тим духовним поштовхом, який пробудив Галичину та підготував національний прорив під час подій «Весни народів» 1848 року.

2. Виконай завдання 10–11.1–10–11.7 до § 10–11 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо в електронному додатку до підручника.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ГЗР 1

1. Уяви, що ти екскурсовод / екскурсоводка і готуєш авторський тур під назвою «Шляхами “будителів” українського національного руху». На контурній карті українських земель першої половини XIX ст. виконай такі завдання:

• Познач і підпиши міста, згадані в параграфі, які були осередками національного пробудження на Галичині та Закарпатті:

На контурній карті позначаються такі міста:

Мукачево та Ужгород — на Закарпатті, на південний захід від Карпатських гір;
Пряшів — на Пряшівщині, на захід від Ужгорода;
Перемишль — на річці Сян, на захід від Львова;
Львів — у центрі Східної Галичини.

• Проклади умовний маршрут екскурсії: сполучи вибрані міста лініями в логічній послідовності (якби ти справді подорожував / подорожувала цією територією):

Маршрут екскурсії пролягає за логічним напрямком: Мукачево ➔ Ужгород ➔ Пряшів ➔ Перемишль ➔ Львів. Ця лінія сполучає осередки Закарпаття через карпатські перевали з ключовими культурними центрами Східної Галичини.

• Обґрунтуй свій вибір маршруту. Чому саме ці міста ти до нього включив / включила? Про яких діячів (письменників, педагогів, духовних лідерів) туристи й туристки дізналися б на цьому шляху?

Ці міста були головними осередками, де зародилося культурне й церковне життя краю в першій половині XIX ст. Тут діяли єпархії, друкувалися перші підручники й працювали патріотичні гуртки. Туристи дізналися б про діяльність єпископа Андрія Бачинського, поета Олександра Духновича, мовознавця Михайла Поп-Лучкая, засновника шкіл Івана Могильницького, митрополита Михайла Левицького, а також лідерів «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Вагилевича.

• Для кожного з позначених міст склади коротку анотацію (1–2 речення) про діяльність національних «будителів» у ньому.

Мукачево — центр єпархії, де єпископ Андрій Бачинський відстоював навчання рідною мовою та запровадив обов’язкову початкову освіту.

Ужгород — осереддя науки й духовної семінарії, де мовознавець Михайло Поп-Лучкай уклав граматику народної мови.

Пряшів — місто праці Олександра Духновича, де він надрукував перший буквар і заснував десятки сільських шкіл.

Перемишль — осередок відродження в Галичині, де Іван Могильницький відкрив учительський інститут, видав граматику й захистив самостійність української мови.

Львів — столиця краю та серце патріотичної молоді, де вихованці семінарії заснували «Руську трійцю», виголосили промову українською мовою та видали «Русалку Дністрову».

2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між реформаторською політикою австрійського уряду та початком українського національного відродження на Закарпатті та Галичині за такою схемою:
Політика австрійського уряду щодо греко-католицького духовенства ➝ Надання певного простору для національного життя та покращення становища українського населення ➝ Активізація греко-католицького духовенства як рушійної сили національного відродження ➝ Розгортання українського національного руху.

Австрійський уряд реформами кінця XVIII ст. зрівняв у правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і відкрив русинам доступ до вищої освіти. Після отримання права навчати дітей рідною мовою священники очолили культурне життя та створили розгалужену мережу народних шкіл. Вони спілкувалися з селянами українською мовою, добре знали їхні щоденні потреби і виступили захисниками народних прав. Духовенство почало досліджувати історію, укладати словники й засновувати патріотичні гуртки, що дало старт організованому українському національному руху.

3. Визнач 3–4 ключових історичних діячів, які, на твій погляд, відіграли непересічну роль у національно-культурному процесі на західноукраїнських землях першої третини XIX ст., і заповни таблицю.

Ім’я історичного діяча (роки життя)	Рух / організація, подія	Роль / Внесок / Значення
Андрій Бачинський (1732–1809)	Мукачівська греко-католицька єпархія, рух «будителів» Закарпаття	Єпископ, який захищав рідну мову, висунув ідею обов’язкового навчання дітей від 6 до 14 років та сприяв відкриттю народних шкіл.
Іван Могильницький (1778–1831)	Товариство галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі	Заснував сотні початкових шкіл, створив підручники й у праці «Відомості про руську мову» науково довів її самостійність.
Маркіян Шашкевич (1811–1843)	Гурток «Руська трійця», альманах «Русалка Дністровая»	Лідер гуртка, який у 1836 році вперше виголосив промову українською мовою у Львові та писав твори живою народною говіркою.
Олександр Духнович (1803–1865)	Пряшівська єпархія, рух «будителів» Закарпаття	Письменник і педагог, який відкрив понад 70 шкіл, уклав буквар «Книжиця читальная» і написав патріотичний гімн «Я русин був, єсьм і буду».

ГЗР 2

4. Прочитай фрагмент статті Якова Головацького «Становище русинів у Галичині» і дай відповіді на запитання.

• Які головні перешкоди для розвитку русинського народу виокремлює автор?

Автор виокремлює відсутність здібних керівників, брак єдиного центру і зв’язку між окремими частинами народу, а також пасивність освічених русинів, яким бракує любові до батьківщини й самопожертви. Додатковою перешкодою названо денаціоналізацію еліти та байдужість влади, яка намагається стримати будь-яке національне пробудження.

• Які образи чи метафори використовує Яків Головацький? Як вони впливають на сприйняття тексту читачем та чи є вони оціночними?

Головацький використовує метафори сну й заколисування («присипляють його дальше в цьому сні», «розбудити сплячих»), суспільний стан називає «гнилим застоєм», а русинський народ змальовує «розчленованим» та «пригнобленим». Ці образи мають виразний оціночний характер, викликають тривогу за долю народу і спонукають читача діяти.

• Поміркуй, чому автор вдається до емоційних оцінювань і звинувачень. Яка його мета?

Автор прагнув розворушити байдужих сучасників та вивести галицьке суспільство зі стану пасивності. Його мета полягала в тому, щоб пробудити совість освічених русинів і покликати молодь до реальної праці на користь народу.

• Як можна пояснити критику освічених русинів? Що могло спричинити таку позицію автора?

Освічені русини під впливом влади й польського оточення часто полонізувалися або онімечувалися заради власної кар’єри та цуралися простих селян. Головацький спостерігав це серед своїх знайомих і сприймав таку байдужість як зраду рідного краю.

5. Розглянь пам’ятники діячам «Руської трійці» в Івано-Франківську та Олександру Духновичу в Мукачевому.

• Яке враження справляють на тебе ці монументи? Опиши свої емоції, думки або асоціації.

Монументи викликають повагу до просвітителів, які боролися за мову в умовах утисків. Пам’ятник «Руській трійці» асоціюється зі студентською дружбою, спільним пошуком і творчою енергією, а постать Олександра Духновича справляє враження мудрості, духовної величі й турботи про народ.

• Як, на твою думку, автори передали ідеї чи риси особистостей через образи, символи та композицію пам’ятників?

Скульптор пам’ятника «Руській трійці» змалював трьох діячів разом у динаміці і цим підкреслив їхню спільну мету та взаємну підтримку. Образ Олександра Духновича втілено у вигляді священика-наставника з книгою в руках, що символізує освіту й покликання вчителя.

• Як пам’ятники відображають внесок цих діячів у розвиток національного руху?

Пам’ятники підкреслюють, що головною зброєю діячів було друковане слово, книга й жива народна мова. Вони вшановують творців перших підручників та альманахів як рятівників національної гідності українців Галичини й Закарпаття.

• Як, на твою думку, пам’ятники видатним діячам впливають на формування історичної пам’яті та збереження національної ідентичності в сучасному суспільстві?

Монументи щодня нагадують городянам на вулицях про важливі сторінки минулого. Вони утверджують пошану до власної культури, зберігають пам’ять про захисників рідного слова й надихають берегти національну єдність.

6. Обґрунтуй або спростуй тезу: «Рушійною силою національного відродження на західноукраїнських землях в першій половині ХІХ ст. стало греко-католицьке духовенство». Використай для відповіді метод PRES.

Я вважаю, що греко-католицьке духовенство справді було головною рушійною силою національного відродження на західноукраїнських землях. Оскільки після полонізації та омадярення знаті саме священники залишилися єдиною освіченою верствою серед русинів, яка постійно контактувала з селянами й говорила з ними материнською мовою. Наприклад, священики Іван Могильницький та Михайло Левицький відкрили сотні народних шкіл у Галичині, єпископ Андрій Бачинський відстоював права мови на Закарпатті, а семінаристи Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич заснували гурток «Руська трійця». Отже, саме праця греко-католицьких ієрархів і семінаристів створила підґрунтя для шкільництва, літератури та формування сучасної національної свідомості краю.

ГЗР 3

7. Прочитай вірші Маркіяна Шашкевича, надруковані в альманасі «Русалка Дністровая» і дай відповіді на запитання.

• Яку суспільну проблему, поширену серед освічених верств тогочасного суспільства, засуджував Маркіян Шашкевич у вірші «Руська мова»? Чому ця проблема була небезпечною для національного розвитку?

Шашкевич засуджував зневагу освічених русинів до власної материнської мови та їхнє прагнення розмовляти польською або німецькою. Ця проблема загрожувала народові повною втратою власної культури, забуттям коріння та остаточним розчиненням серед сусідніх націй.

• У думі «Побратимові» Маркіян Шашкевич згадує образи славного минулого — «руську пісеньку», «давні літа», «руських батьків, боярів, князів, гетьманів, козаків». Чому, на твою думку, саме такі символи мали важливе значення для формування національної свідомості українців у ХІХ столітті?

Ці символи нагадували галичанам, що вони мають багату спільну історію доби княжої Русі та Козаччини. Згадки про козаків і гетьманів єднали західних українців із братами над Дніпром і зміцнювали усвідомлення соборності української землі.

• На основі обох віршів поясни, чому поезія може стати інструментом пробудження національної свідомості. Які дві основні ідеї намагався донести Шашкевич у своїх віршах, щоб «розбудити» народ?

Поетичне слово легко запам’ятовується, викликає глибокі емоції й торкається серця кожного слухача чи читача. Шашкевич прагнув донести дві головні ідеї: заклик любити й шанувати рідну мову замість чужої та обов’язок берегти пам’ять про славні діла предків.

• Чи залишаються теми, підняті Шашкевичем, актуальними для сучасної України? Обґрунтуй свою думку. Наведи приклад із сучасного життя, який підтверджує важливість рідної мови та національної історії.

Ці теми дуже важливі й сьогодні, адже мова та історія слугують основою національної безпеки й незалежності держави. Прикладом є масовий перехід громадян на українську мову у повсякденному спілкуванні, а також активне вивчення правдивої історії без імперських міфів.

8. Прочитай вірш Олександра Духновича «Я русин був, єсьмь і буду…». Проаналізуй його зміст, образну мову та історичний контекст твору. Дай відповіді на запитання.

• Які художні засоби використовує поет, щоб передати гордість за своє походження і національну ідентичність? Поясни на прикладах із тексту.

Поет використовує карбовану градацію в рядку «Я русин був, єсьм і буду», урочистий епітет «чесний мій рід» та метафори «перший воздух руський ссав», «кормився руським хлібом». Ці образи передають нерозривний зв’язок людини з рідною землею та мовою від самого народження.

• Чому утвердження національної самосвідомості було важливим для українців Закарпаття у ХІХ ст.?

Закарпатські русини зазнавали асиміляційного тиску і могли втратити власну мову та звичаї. Утвердження окремішності та гордість за своє ім’я допомагали зберегти парафіяльні школи, релігійні традиції й самобутність краю.

• Як цей вірш міг сприяти зміцненню почуття єдності серед українців того часу? Аргументуй.

Вірш звучить як урочиста народна присяга, слова якої легко вивчали селяни та школярі. Він об’єднував людей спільною повагою до предків і доводив, що карпатські русини є братами для українців по той бік гір.

• Чи є тема національної свідомості актуальною в сучасній Україні? Наведи приклади з життя, що підтверджують її значущість.

Ця тема залишається вирішальною, адже висока свідомість згуртовує громадян навколо захисту Батьківщини. Прикладом є волонтерський рух, активна допомога Збройним силам України та шанобливе ставлення до державних символів.

9. Уяви, що ти — один із «будителів» Закарпаття: Андрій Бачинський, Іоаникій Базилович або Олександр Духнович. Напиши уявного листа до української молоді ХХІ ст. від імені обраного діяча.

Дорога українська молоде двадцять першого століття!

Пише до вас Олександр Духнович, греко-католицький священник і вчитель із мальовничого Карпатського краю. Усе своє життя я прагнув довести світові, що наш русинський народ живий, працьовитий і гідний рівної поваги серед усіх європейських націй. Пам’ятайте, що рідна мова, культура й освіта — це найміцніші підвалини, без яких жоден народ не збудує щасливого майбутнього.

У мої часи ми протистояли байдужості чужої влади, яка хотіла асимілювати наш народ. Ми писали букварі, відкривали сільські школи та несли друковане українське слово до кожної простої оселі, бо вірили у відродження нашого краю.

Благаю вас: плекайте рідне слово, спілкуйтеся українською щодня та здобувайте глибокі знання. Найбільшою силою для нації є ваша взаємна єдність, вірність рідній землі та щоденна чесна праця. Будьте гідними синами й доньками свого народу не лише на словах, а й у кожній своїй справі!

З благословенням,
Олександр Духнович.