10. Франція в період Реставрації. Революція 1830 р. Липнева монархія. Австрійська імперія доби К. Меттерніха
Уявіть, що ви радник / радниця французького короля доби реставрації Бурбонів. Які уроки Французької революції ви порадили б йому врахувати в державній політиці?
Королю слід було б порадити зберегти рівність громадян перед законом, непорушність права приватної власності на придбані під час революції землі та основні політичні свободи. Головний урок полягає в тому, що повернення до абсолютизму та порядків «старого режиму» неможливе, а спроба відібрати здобуті права неминуче спровокує нову революцію.
ПОМІРКУЙМО!
Відомо, що з приходом до влади Луї-Філіпп почав називати себе «королем-громадянином». Поміркуйте, який зміст він вкладав у ці слова.
Називаючи себе «королем-громадянином», Луї-Філіпп підкреслював, що править не за «божественним правом», а з волі французької нації. Цей титул демонстрував його відмову від пишності старої аристократії, готовність підпорядковуватися конституції та захищати інтереси заможних верств суспільства й буржуазії.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Працюючи з текстом цього пункту, проаналізуйте внутрішню політику Липневої монархії та визначте переваги і недоліки правління Луї-Філіппа Орлеанського. Назвіть особливості розвитку Франції в цей період, які свідчили про можливість нової революції в країні.
Внутрішня політика Липневої монархії відзначалася як прогресивними кроками в економіці, так і наростанням соціальної несправедливості.
| Переваги правління Луї-Філіппа | Недоліки правління Луї-Філіппа |
|---|---|
| Ухвалення оновленої «Хартії 1830 р.» та скасування «божественного права» монарха на владу. | Збереження високого майнового цензу: реальні виборчі права отримала лише верхівка буржуазії. |
| Зниження майнового й вікового цензів, що дозволило вдвічі збільшити кількість виборців. | Поширення хабарництва та фінансових махінацій у державному апараті й уряді. |
| Скасування цензури, гарантування свободи друку, втрата католицизмом статусу державної релігії. | Відставання сільського господарства через надлишок дешевої праці збіднілих селян. |
| Очищення державного апарату від крайніх роялістів, відновлення Національної гвардії. | Ігнорування тяжкого матеріального становища робітників та ремісників. |
| Індустріальне піднесення: зростання промисловості на 60%, розвиток залізниць і машинобудування. | Монополізація влади банкірами та загострення протистояння з опозицією. |
Про неминучість нової революції свідчили повне усунення середнього класу й робітників від управління державою, зростання корупції серед можновладців, поширення антиурядової сатири та формування сильної республіканської опозиції.
👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)
- Переваги: модернізація економіки, відновлення свобод і Хартія 1830 р.
- Недоліки: влада вузької фінансової олігархії, безправ’я робітників і корупція, що готували ґрунт для нового вибуху.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Як ви вважаєте, чи важливою для суспільства була сатирична робота Ш. Філіпона? Наскільки є важливою свобода слова для сучасного світу?
Сатиричні малюнки Шарля Філіпона були важливими, оскільки у зрозумілій формі викривали свавілля короля Луї-Філіппа, хабарництво чиновників і захищали право суспільства на критику влади. У сучасному світі свобода слова залишається ключовою умовою демократії, адже вона дає змогу громадянам контролювати дії уряду та захищає суспільство від авторитаризму.
4. АВСТРІЙСЬКА ІМПЕРІЯ ДОБИ КЛЕМЕНТА МЕТТЕРНІХА
Пригадайте, як пов’язана історія українських земель з Австрійською імперією.
З кінця XVIII століття до складу Австрійської імперії входили західноукраїнські землі: Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Перебуваючи під владою Габсбургів, українці потерпали від соціального та національного тиску з боку місцевої польської, румунської та угорської шляхти, але водночас розпочали власне національно-культурне відродження.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. На основі довідки поясніть, чому Австрійську імперію ще називали «клаптиковою імперією». 2. Як багатонаціональний склад міг впливати на розвиток імперії?
- Її називали «клаптиковою імперією», тому що вона була штучно зібрана з багатьох різних земель і народів (австрійців, українців, поляків, угорців, чехів, румунів, італійців), причому панівні австрійські німці становили меншість населення — близько 8 мільйонів із 25 мільйонів.
- Багатонаціональний склад створював постійне міжетнічне напруження й стимулював національно-визвольні рухи підкорених народів. Щоб утримати державу від розпаду, уряд витрачав ресурси на поліцейський апарат, цензуру та політику розпалювання ворожнечі між етносами, що гальмувало модернізацію імперії.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. У чому полягали особливості індустріальної революції у Франції?
Індустріальна революція у Франції відбувалася на тлі швидкого піднесення текстильної промисловості, металургії, машинобудування та активного будівництва залізниць. Водночас модернізація стримувалася збереженням відсталого аграрного сектора, де через надлишок дешевої селянської робочої сили техніка впроваджувалася дуже повільно.
2. Назвіть причини й рушійні сили Липневої революції.
Головними причинами стали намагання короля Карла X відновити абсолютистські порядки, перша в історії країни економічна криза 1826 року та підписання чотирьох липневих ордонансів 1830 року, якими фактично скасовувалася конституційна Хартія. Рушійними силами виступили робітники, студенти, ремісники, журналісти та ліберальна буржуазія.
3. Чим була викликана поява опозиції до Липневої монархії?
Опозиція виникла через те, що уряд Луї-Філіппа орієнтувався виключно на верхівку банкірів і промисловців, чиновницький апарат загруз у корупції, а більшість громадян не мала виборчих прав через високий майновий ценз. Проти режиму виступали легітимісти, які хотіли повернути старшу гілку Бурбонів, бонапартисти, які мріяли про відродження імперії, та республіканці, що домагалися загального виборчого права.
4. Чим Липнева революція 1830 р. відрізнялася від Французької революції кінця XVIII ст.?
Французька революція кінця XVIII ст. тривала багато років, повністю ліквідувала старий феодальний устрій, знищила монархію та супроводжувалася масовим терором. Липнева революція 1830 р. відбулася за три дні («три славетні дні»), мала локальний характер і привела не до республіки, а до зміни династії та встановлення компромісної ліберальної конституційної монархії.
5. Визначте особливості економічного та політичного розвитку Австрії в першій половині ХІХ ст.
У політичному житті Австрійська імперія залишалася абсолютною монархією, де канцлер Клемент Меттерніх створив жорстку систему поліцейського нагляду, цензури та переслідування будь-яких вільнодумців. В економіці переважало сільське господарство, а промисловий переворот відбувався повільно, хоча держава почала споруджувати залізниці, проклала першу телеграфну лінію та заснувала велику судноплавну компанію «Австрійський Ллойд».
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
7. Чому Липнева монархія виявилася нежиттєздатною та була повалена під час революції 1848 р.?
Режим виявився хитким, оскільки захищав інтереси лише вузького кола фінансової олігархії, ігноруючи інтереси промисловців, середнього класу та робітників. До падіння монархії призвели масштабна корупція в уряді, відмова знизити виборчий ценз, погіршення умов життя робітників і активна діяльність республіканців.
8. Чому Австрію називали багатонаціональною імперією?
Під владою австрійських Габсбургів було об’єднано понад десяток різних етносів. На 8 мільйонів австрійських німців припадало близько 17 мільйонів ненімецьких підданих — угорців, чехів, поляків, українців, румунів, хорватів, словаків, італійців та євреїв.
9. К. Меттерніх писав: «Представницьке правління — це інструмент, на якому можуть грати лише чудові музиканти, настільки він є важким і капризним». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Чи вважаєте ви, що сам К. Меттерніх був «чудовим музикантом», який використовував «інструмент» представницького правління?
Ця думка влучно описує складність парламентської системи, яка вимагає від політиків компромісів і вміння враховувати різні суспільні інтереси. Проте сам Клемент Меттерніх таким діячем не був: він не використовував представницьке правління, а навпаки всіляко придушував парламентські інститути, керуючи державою за допомогою цензури, поліції та збереження абсолютизму.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО
10. Коли в липні 1830 р. було здобуто перемогу над Карлом Х, на стінах будинків Парижа розклеїли текст маніфесту: «Карл Х не зможе повернутися до Парижа: він пролив народну кров. Встановлення республіки збудило б серед нас згубні розбрати й посварило б нас із Європою. Герцог Орлеанський — король-громадянин… Він чекає виявлення нашої волі. Оголосимо ж її… Йому вручить корону французький народ». Хто міг бути автором цього маніфесту? Кому вдалося здобути перемогу в липні 1830 р., а кому — скористатися цією перемогою?
Авторами цього маніфесту були ліберальні діячі та журналісти (зокрема редакція газети «Національ» на чолі з Адольфом Тьєром), які остерігалися проголошення республіки через загрозу європейської інтервенції.
Безпосередню збройну перемогу в боях на барикадах здобув народ Парижа — студенти, ремісники, робітники та дрібні торговці. Проте плодами їхньої перемоги скористалася велика фінансова буржуазія, яка привела до влади лояльного герцога Луї-Філіппа Орлеанського та закріпила своє панівне становище в державі.
11. Дайте оцінку постаті К. Меттерніха. Чимало істориків вважають, що без його допомоги Австрія не змогла би проіснувати до 1918 р. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою?
Клемент Меттерніх був талановитим консервативним політиком, який прагнув зберегти рівновагу сил у Європі та втримати непорушність імперії Габсбургів. Його система тимчасово захистила державу від внутрішніх потрясінь, проте політика придушення реформ і національних прав лише законсервувала суперечності, зробивши майбутній розпад держави неминучим.
12. Політично активні поляки в Австрії мали значно ширші права, ніж українці. Чому такий хід подій був на руку Австрійській державі, яка всіляко експериментувала такою політикою і з іншими народами?
Така політика ґрунтувалася на імперському принципі «розділяй і володарюй». Надаючи привілеї польській шляхті в Галичині, уряд провокував ворожнечу між українцями та поляками. Це заважало обом пригнобленим народам порозумітися та спрямувати спільні зусилля на визвольну боротьбу проти австрійського панування.