10. Спадкування

Зміст

ЗГАДАЙТЕ…

що таке правочин і односторонній правочин?

Правочин — це дія людини чи організації, яка створює, змінює або припиняє цивільні права та обов’язки (наприклад, договір купівлі-продажу). Односторонній правочин — це дія лише однієї сторони, яка не потребує згоди інших. Найпростіший приклад — заповіт: людина сама вирішує, кому передати майно, і підписує документ.

елементи цивільної правосуб’єктності?

Цивільна правосуб’єктність складається з двох частин: правоздатності та дієздатності. Правоздатність — це можливість у принципі мати права й обов’язки, вона є в кожного від народження. А дієздатність — це здатність набувати цих прав і відповідати за свої вчинки самостійно, і вона зростає разом із віком.

які права та обов’язки людини невіддільні від її особи та не можуть бути передані в спадок?

У спадок не можна передати особисті немайнові права — життя, здоров’я, честь, гідність чи авторство. Також не передаються виплати, призначені суто для підтримки конкретної людини: право на аліменти, пенсію, державні допомоги чи компенсацію за шкоду здоров’ю.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

значення слів «спадок» і «спадщина», «заповіт»?

Спадщина (або спадок) — це всі речі, майно, а також права та борги померлої людини, які переходять до спадкоємців. А заповіт — це офіційне письмове розпорядження людини на випадок її смерті, де вона сама чітко вказує, кому саме і що має дістатися.

крилатий вислів «Ніколи не кажіть, що ви знаєте людину, якщо ви не ділили з нею спадщину»?

На мою думку, цей вислів означає, що квартирні чи грошові питання часто стають головною перевіркою для стосунків. У звичайному житті люди можуть здаватися милими й турботливими, але коли починається поділ майна, легко вилазять жадібність та егоїзм, через які сваряться навіть найрідніші.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

1) Після смерті Левицької Д. її майно було поділено у відповідних співвідношеннях між спадкоємцями за законом. Через 9 місяців до суду звернувся Левицький В. із заявою про те, що спадкове майно за заповітом його матері належить йому. Яким має бути рішення суду?

Суд визначить Левицькому В. додатковий строк для прийняття спадщини тільки в тому разі, якщо він доведе, що пропустив законні 6 місяців з поважної причини (наприклад, через тяжку хворобу, військову службу або не знав про смерть). Якщо суд визнає причину поважною, поділ майна переглянуть на користь Левицького В., адже спадкування за заповітом завжди має перевагу над спадкуванням за законом.

2) Дідусь заповів усе своє майно найстаршому внукові, який проживав разом із ним. Через рік здоров’я дідуся погіршилося, його поклали у лікарню і підключили до апарату штучного дихання. Внук, провідуючи дідуся у лікарні, вирішив допомогти і позбавити його страждань, відключивши медичне обладнання. Які правові наслідки потягне реалізація цього наміру? Зверніть увагу на складність цієї ситуації з моральної та правової точок зору.

Юридично онук повністю втратить право на спадщину за статтею 1224 ЦКУ, бо той, хто умисно позбавив життя спадкодавця, усувається від спадкування, а також його притягнуть до кримінальної відповідальності за вбивство. З морального погляду онук міг керуватися співчуттям і бажанням припинити муки рідної людини, але в Україні евтаназія заборонена законом, тому самовільно позбавляти людину життя ніхто не має права.

3) Чи матиме право спадкувати за законом дружина після смерті свого чоловіка, якщо шлюб між ними визнано недійсним?

Ні, дружина не матиме права спадкувати. Стаття 1224 ЦКУ прямо встановлює, що особи, шлюб між якими визнано недійсним, не спадкують один після одного за законом, адже недійсний шлюб не створює юридичних прав подружжя. Виняток можливий лише тоді, коли жінка не знала про наявні перешкоди до шлюбу, і суд визнає за нею право на частку в спільно набутому майні.

4) Спадкоємець помер після відкриття спадщини, не встигши її прийняти. Чи є в Цивільному кодексі України норма, що регулює відповідну ситуацію?

Так, це регулює стаття 1276 Цивільного кодексу України, яка називається «спадкова трансмісія». Якщо спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти протягом 6 місяців, право прийняти його частку переходить до його власних спадкоємців за законом або за заповітом.

5) Дідусь не залишив заповіту, проте перед смертю при свідках неодноразово говорив, що все своє майно збирається залишити улюбленій онуці. Проаналізуйте цю ситуацію згідно з чинним законодавством.

Усні слова й свідки тут не допоможуть, бо заповіт має обов’язково бути письмовим і посвідченим нотаріусом. Оскільки документа немає, діятиме спадкування за законом, де першу чергу складають діти дідуся, дружина та батьки. Онука зможе отримати майно тільки за правом представлення — якщо її батько чи мати (дитина дідуся) померли раніше за дідуся.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

6) Громадянка Петренко померла 15 квітня 2024 року. Через місяць, 15 травня 2024 року, її донька подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Коли нотаріус зможе видати свідоцтво про право на спадщину? Поясніть свою відповідь, посилаючись на строки, зазначені в тексті.

Нотаріус зможе видати свідоцтво лише після закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, тобто починаючи з 16 жовтня 2024 року. Хоча донька подала заяву вчасно (протягом 6 місяців), цей термін обов’язковий, щоб нотаріус переконався, чи немає інших спадкоємців або заповіту.

7) Подружжя Коваленків загинуло внаслідок ДТП 20 березня 2025 року о 10:00 та 10:15 відповідно. У них є дорослий син. Як буде відбуватися спадкування їхнього майна? Хто кого успадковуватиме і чому?

Чоловік і дружина не спадкуватимуть один після одного, хоч і померли з різницею в 15 хвилин. За законом, якщо люди помирають впродовж однієї календарної доби, спадщина відкривається щодо кожного окремо. Тому їхній дорослий син отримає все майно і батька, і матері як єдиний спадкоємець першої черги.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

І. Яке значення має чітке визначення часу та місця відкриття спадщини для процесу спадкування? Наведіть гіпотетичні приклади ситуацій, де відсутність такого визначення могла б спричинити проблеми. Обґрунтуйте, чому держава встановлює черговість спадкування за законом у разі відсутності заповіту. Які принципи (справедливості, сімейних зв’язків) лежать в основі такої черговості?

Час відкриття спадщини важливий, бо саме від дня смерті відраховують 6 місяців на подання заяви, а також фіксують, яке майно належало людині. Місце відкриття спадщини (останнє місце проживання померлого) показує, до якого саме нотаріуса треба звертатися. Якщо б цих правил не було, родичі подавали б заяви до різних нотаріусів у різних областях, через що виникала б плутанина або хтось взагалі проґавив би свої права. Держава встановлює черги, щоб майно не зависало в повітрі, спираючись на родинні зв’язки та справедливість: у першу чергу захищають тих, хто жив разом і піклувався одне про одного (діти, батьки, чоловік чи дружина).

ІІ. Розробіть блок-схему, яка відображає основні етапи та можливі варіанти розвитку подій у процесі спадкування (від відкриття спадщини до отримання свідоцтва). Включіть у схему такі елементи: смерть / оголошення померлою, відкриття спадщини (час / місце), наявність заповіту, спадкування за законом (черги), прийняття / відмова від спадщини, відумерла спадщина, обов’язкова частка, усунення від спадкування, свідоцтво про право на спадщину.

ІІІ. Як ви розумієте вислів «на той світ із собою нічого не забереш» у контексті спадкового права? Яку філософську та практичну роль відіграє спадкування в суспільстві? Чому, на вашу думку, особисті немайнові права (наприклад, право на честь і гідність, свободу творчості) не входять до складу спадщини і не можуть бути успадковані? Як правило обов’язкової частки у спадщині балансує волю спадкодавця, висловлену в заповіті, із соціальним захистом певних категорій осіб? Чи завжди цей баланс справедливий?

У праві цей вислів нагадує: майно людини не зникає разом із нею, воно має знайти нових власників, тому спадкування забезпечує порядок і захищає родину від зубожіння. Особисті немайнові права успадкувати неможливо, бо честь, гідність чи талант нерозривно пов’язані з особистістю — їх не можна оцінити в гривнях чи переписати на іншого. Правило про обов’язкову частку не дає заповідачу залишити без засобів до життя неповнолітніх дітей або непрацездатних старих батьків, гарантуючи їм половину від того, що належало б за законом. Цей баланс не завжди здається справедливим заповідачеві, чию волю обмежують, проте з погляду суспільства це справедливо, адже держава бере під захист найбільш беззахисних.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ

Побудуйте «дерево спадкування» для гіпотетичної сім’ї, в якій є: спадкодавець, його дружина / чоловік, двоє дітей (один з яких має власних двох дітей), батьки спадкодавця, сестра спадкодавця, двоюрідний брат і особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю протягом 7 років. На цьому дереві позначте, хто до якої черги спадкоємців за законом належить.

Черговість спадкування за законом для зазначених родичів виглядає так:

• I черга: дружина (або чоловік), двоє дітей та батьки спадкодавця (стаття 1261 ЦКУ).
• II черга: рідна сестра спадкодавця (стаття 1262 ЦКУ).
• IV черга: особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років (у нашій умові — 7 років) (стаття 1264 ЦКУ).
• V черга: двоюрідний брат (родич четвертого ступеня споріднення) (стаття 1265 ЦКУ).
• Онуки (двоє дітей однієї з дітей спадкодавця): до черг не входять, але спадкують за правом представлення (стаття 1266 ЦКУ) частку свого батька або матері, якщо той помер раніше за спадкодавця.

Визначте, хто із цих осіб мав би право на обов’язкову частку, якщо спадкодавець склав заповіт, залишивши все своє майно лише одній особі із цього «дерева».

Згідно зі статтею 1241 ЦКУ, право на обов’язкову частку (половину від належного за законом) мають виключно:

• Малолітні або неповнолітні діти спадкодавця (до 18 років).
• Повнолітні непрацездатні діти (особи з інвалідністю).
• Непрацездатна вдова (вдівець) — пенсійного віку або з інвалідністю.
• Непрацездатні батьки — пенсіонери або особи з інвалідністю.

Сестра, двоюрідний брат, онуки та цивільний партнер права на обов’язкову частку не мають взагалі.