Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях
Пригадайте особливості академічного етапу українського національного відродження в Наддніпрянській Україні.
Академічний етап у Наддніпрянській Україні полягав у збиранні та дослідженні історичних джерел, фольклору, етнографії та народної мови. Дослідники закладали науковий фундамент національної самобутності та видавали перші твори й збірки («Енеїда» Івана Котляревського, збірки пісень Михайла Максимовича), ще не висуваючи відкритих політичних вимог.
Працюючи з текстом параграфа, доберіть історичні факти, що підтверджують тези схеми.
Освітні та релігійні реформи австрійських імператорів підтверджуються зрівнянням у правах греко-католицької церкви з римо-католицькою та імператорським рішенням 1818 року про дозвіл української мови в початковій школі. Просвітницьку діяльність греко-католицького духовенства засвідчує заснування у 1816 році в Перемишлі Товариства галицьких греко-католицьких священників Михайлом Левицьким та Іваном Могильницьким, створення мережі парафіяльних шкіл і видання підручників. Формування нової інтелігенції проявилося в гуртуванні науковців і письменників навколо єпископа Івана Снігурського у 1820–1830-х роках та поступовому перенесенні центру культурного руху до Львова.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому, на вашу думку, українські просвітники дбали про освіту рідною мовою саме дітей?
Навчання з раннього віку рідною мовою закладало стійку національну самосвідомість і захищало нове покоління від полонізації, мадяризації та онімечування. Крім того, діти значно швидше опановували грамоту зрозумілою материнською мовою, що допомагало подолати неписьменність серед селянства.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Висловіть припущення, якою була реакція поляків Галичини на перші прояви українського національного відродження. Чим вона була зумовлена?
Реакція поляків Галичини була переважно негативною, оскільки польська шляхта прагнула зберегти своє панівне соціальне та культурне становище в краї. Вони сприймали Галичину як виключно польську землю, намагалися асимілювати місцеве населення й чинили опір будь-яким спробам розвивати українське шкільництво.
2. Яке значення для творення українського національного руху в XIX ст. мав польський національний рух?
Польський визвольний рух став наочним прикладом самоорганізації та боротьби за власні права. Українські діячі перейняли європейські ідеї націотворення, адаптувавши їх до власних потреб для захисту самобутності української мови, традицій і культури.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про що свідчить інспектор?
Інспектор свідчить про належний порядок і зразковий стан переважної більшості відвіданих шкіл на Закарпатті. Він підтверджує високий рівень підготовки місцевих учителів, які закінчили гімназії та вільно володіли руською (українською), угорською, латинською і німецькою мовами.
2. Відомо, що в 1806 р. Харківський університет запросив на вакантні посади викладачів дев’ять осіб із Закарпаття. Як ви думаєте, чому?
Закарпатські вчені мали якісну європейську освіту, вільно володіли латиною та німецькою мовами і водночас знали руську мову. Завдяки спільним мовним кореням і високій кваліфікації вони могли відразу розпочати викладання в новоствореному Харківському університеті, який відчував нестачу професорських кадрів.
1. Якщо українське культурне відродження в Галичині конкурувало з польськими культурними впливами, то з якими впливами конкурувало відродження в Закарпатті?
На Закарпатті українське відродження конкурувало передусім із наступом угорської культури (політикою мадяризації), а також із латинізацією церкви та поширенням онімечування.
2. Прочитайте вірш О. Духновича. Чому він складний для сприйняття?
Вірш складний для сприйняття через те, що написаний «язичієм» — штучною книжною мовою, у якій змішані церковнослов’янські форми, архаїзми та русизми («бил», «єсмь», «честний», «главний», «воздух»). Така суміш суттєво відрізнялася від живої розмовної української мови.
3. Чому деякі релігійні діячі вважали, що мова русинів має творитися на основі церковнослов’янської мови? Чому ця думка не знайшла підтримки серед народу?
Консервативне духовенство вважало церковнослов’янську мову священною та авторитетною, намагаючись через неї підкреслити зв’язок зі східнослов’янським світом. Проте ця штучна мова була складною й зовсім незрозумілою звичайним селянам, які спілкувалися народною українською говіркою.
Чому термін «руський» є синонімом «український»?
Термін «руський» походить від назви держави Русь і був давньою самоназвою українців. У XIX столітті жителі західноукраїнських земель називали себе русинами, щоб підкреслити своє походження від руської спадщини, окремішність від поляків та етнічну єдність із українцями Наддніпрянщини.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому діячі українського національного відродження під час підготовки просвітницьких видань часто зверталися до героїчних епізодів історії України.
Звернення до часів Русі та козацької звитяги допомагало пробудити почуття гідності та показати народу, що він має власну державотворчу історію. Героїчне минуле надихало українців відстоювати свої права та протистояти асиміляції в умовах чужоземного панування.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Прочитайте текст передмови та визначте, які факти про український національний рух можна за ним установити.
Текст передмови засвідчує, що українська культура тривалий час перебувала в занедбаному стані, але зберіглася в піснях і переказах народу. Документ підтверджує початок активного збирання фольклору, видання перших україномовних творів і наявність меценатів (зокрема Миколи Верещинського), які фінансово підтримували національне книгодрукування.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. У чому І. Франко бачив значення видання «Русалки Дністрової» для творення української нації?
Іван Франко вказував, що альманах публічно заявив про єдність українського народу по обидва боки кордону Австрійської та Російської імперій. Крім того, видання піднесло народну розмовну мову до рівня літературної, доводячи право українців на власну культуру.
2. Чому І. Франко схарактеризував «Русалку Дністровую» як явище революційне?
Альманах став революційним через рішучий розрив із мертвою церковною книжною мовою та перехід на живу народну говірку. Твори збірки виражали відвертий протест проти соціального й національного гноблення селянства та закликали до суспільних змін.
Скористайтеся е-додатком та узагальніть свої знання про роль історичних діячів початкового етапу національного відродження в Західній Україні.
Діячі початкового етапу заклали основу для пробудження національної свідомості:
- Михайло Левицький та Іван Могильницький створили перше товариство священників у Перемишлі (1816 р.), домоглися запровадження української мови в початкових школах і підготували перші підручники й граматики.
- Андрій Бачинський, Михайло Лучкай та Олександр Духнович були провідними будителями Закарпаття, відкривали школи, досліджували історію краю і захищали народну культуру від мадяризації.
- Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький («Руська трійця») видали 1837 року альманах «Русалка Дністровая», чим започаткували нову українську літературу в Галичині народною мовою та проголосили ідею соборності.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях».
- Можу назвати чинники, які сприяли початку українського національного відродження на західноукраїнських землях: Зовнішніми чинниками були реформи Марії Терезії та Йосифа II, поширення ідей Просвітництва та романтизму, а також сусідній польський національний рух. Внутрішніми чинниками стали збереження мови й традицій селянством, поява освіченої інтелігенції та активна праця священників.
- Можу пояснити, чому саме греко-католицьке духовенство стало рушієм національного відродження: Греко-католицькі священники були практично єдиною освіченою верствою серед українців краю. Оскільки вони могли брати шлюб і жили поруч із громадою, вони підтримували міцні зв’язки з народом і взяли на себе роль провідників його інтересів.
- Можу схарактеризувати діяльність лідерів українського відродження: Михайло Левицький та Іван Могильницький розбудовували українське шкільництво в Перемишлі; єпископ Андрій Бачинський, Михайло Лучкай та Олександр Духнович захищали мову й освіту на Закарпатті; Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький утвердили живу народну мову в літературі Галичини.
- Можу обґрунтувати історичне значення діяльності «Руської трійці»: Діячі гуртка подолали засилля церковнослов’янщини та штучного «язичія», випустивши 1837 року «Русалку Дністровую». Вони першими публічно проголосили нерозривну єдність галичан і наддніпрянців, вивівши українське відродження на загальнонаціональний рівень.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Як політика Габсбургів і національні рухи в Європі вплинули на розвиток українського національного руху на західноукраїнських землях? Порівняйте з подібними процесами в інших частинах Європи.
Реформи віденського уряду зрівняли греко-католицьку церкву в правах із католицькою та відкрили українцям доступ до університетської освіти, а європейські визвольні рухи дали приклад боротьби за збереження ідентичності. Подібні процеси відбувалися в багатьох бездержавних народів імперії Габсбургів (чехів, словаків, хорватів), де місцеві будителі так само розпочинали відродження з упорядкування граматик, вивчення фольклору та захисту шкільництва рідною мовою.
3. Зіставте мету, методи та форми діяльності «Руської трійці» та культурно-просвітницьких осередків у Наддніпрянській Україні того часу.
Осередки в обох регіонах мали спільну мету: утвердити самобутність української культури, впровадити народну мову в літературу, збирати фольклор і довести єдність українського народу. Основними формами праці були збирацька діяльність, наукові розвідки та друк альманахів («Русалка Дністровая» у Галичині, збірки Михайла Максимовича в Наддніпрянщині). Відмінність полягала в соціальному середовищі: у Галичині лідерами були семінаристи й священники, які виголошували українські проповіді, а в Наддніпрянщині — світська дворянська інтелігенція та викладачі університетів.
4. Порівняйте роль церкви в громадському житті західноукраїнських земель і Наддніпрянщини. Якою була особливість суспільної ролі греко-католицької церкви?
У Наддніпрянській Україні православна церква була підпорядкована російському самодержавству та виступала інструментом русифікації. На західноукраїнських землях греко-католицька церква, навпаки, стала головним рушієм національного життя. Особливість її ролі полягала в тому, що священники були найосвіченішою верствою серед українців, зберігали кровний зв’язок із селянством і захищали права народу перед польським та угорським тиском.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Уявіть, що ви видаєте сучасну «Русалку Дністровую». Які теми та твори ви до неї вмістили б для сприяння духовному та культурному відродженню сьогодні?
До сучасного видання увійшли б оповідання та вірші про героїзм захисників України, нариси про роботу волонтерів і розповіді про єдність українців різних регіонів. Також варто було б додати матеріали про очищення мови й культури від імперських міфів, дослідження прихованих сторінок історії та зразки сучасного пісенного фольклору.
6. Дослідіть біографії учасників «Руської трійці». Що впливало на зміни в їхніх переконаннях протягом життя?
На життєвий вибір авторів альманаху вплинули поліцейські переслідування, суворий тиск консервативної церковної верхівки, матеріальна скрута та крах сподівань під час революції 1848–1849 років. Маркіян Шашкевич залишився вірним українській ідеї, але зазнав цькувань, отримав бідну парафію і рано помер. Іван Вагилевич під тиском обставин пішов на компроміс із польськими діячами та схилився до полонофільства. Яків Головацький, зневірившись у можливості рівноправного розвитку русинів в Австрії, перейшов на москвофільські позиції та виїхав до Російської імперії.
7. У Львові з 1987 р. діє музей «Русалки Дністрової». За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся історію створення музею. Проведіть для однокласників / однокласниць віртуальну (уявну) екскурсію музеєм.
Музей відкрили у 1987 році до 150-річчя виходу альманаху в бароковій дзвіниці Святодухівського монастиря на вулиці Коперника, оскільки сама монастирська церква була зруйнована під час Другої світової війни.
Віртуальна екскурсія:
«Ми стоїмо перед вежею-дзвіницею колишньої духовної семінарії, де свого часу навчалися лідери “Руської трійці”. На вежі досі працює старовинний годинник XVIII століття. Усередині експозиції розміщено оригінальне рідкісне видання “Русалки Дністрової” 1837 року, надруковане в Буді, рукописні чернетки, портрети авторів і документи австрійської цензури, яка конфіскувала більшість накладу. Музей наочно демонструє, як сміливість трьох молодих авторів дала поштовх відродженню українського слова в Галичині».