4 серпня 2026 р. Модерна доба

§ 10. Австрійська та Російська імперії (Гісем)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що ви знаєте про реформи Марії-Терезії та Йосифа II в імперії Габсбургів?

Реформи Марії-Терезії та Йосифа II були спрямовані на централізацію управління імперією, обмеження впливу церкви, покращення стану селянства та модернізацію адміністративної системи. Влада обмежила панщину до трьох днів на тиждень, скасувала особисту залежність селян і відкрила доступ до освіти різним верствам населення.

2. Назвіть українські землі, що входили до складу імперії Габсбургів наприкінці XVIII ст.

До складу імперії Габсбургів наприкінці XVIII ст. входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

3. Яким був державний устрій Російської імперії наприкінці XVIII ст.?

Російська імперія наприкінці XVIII ст. була абсолютною монархією (самодержавством), де влада імператора була необмеженою. У країні не існувало виборного парламенту та конституції.

4. Порівняйте роль Австрії та Росії в міжнародних відносинах у Європі в 1789—1815 рр.

Австрія та Росія відігравали роль провідних монархічних держав Європи. Вони очолювали антифранцузькі коаліції, вели війни проти революційної та наполеонівської Франції і захищали старі порядки. За рішеннями Віденського конгресу 1815 року обидві держави брали участь у перекроюванні кордонів і заснували Священний союз для боротьби з революційними рухами.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Працюємо в парах. Створіть денотатний граф, що характеризує особливості розвитку Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.

Структурний конспект:

Австрійська імперія залишалася абсолютною монархією Габсбургів на чолі з канцлером К. фон Меттерніхом.
Складалася з багатьох народів («клаптикова монархія»), де влада розпалювала суперечності між ними.
Зберігала аграрний характер, де селяни могли відчужувати землю, а панщину замінювали виплатами.
Розпочала індустріальну революцію у 30–40-х роках XIX ст. у Нижній Австрії та Чехії.
Розбудовувала мережу залізниць із 1828 року (довжина сягнула 1357 км).

ПЕРЕДБЕРЕЗНЕВИЙ ПЕРІОД. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНИХ РУХІВ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Працюємо разом. Метод «Телеграма тексту». Визначте основний зміст передберезневого періоду.

Телеграма:
«1830–1848 роки. Липнева революція оживила суспільство. Населення вимагає конституцію, парламент і свободи. Активізувалися слов’янські будителі. Почалося формування національних мов і літератур. Влада зберігає абсолютизм. Зростає напруга перед березнем 1848 року».

За даними таблиці «Національний склад населення Австрійської імперії станом на 1848 р.» побудуйте кругову діаграму та опишіть її.

Кругова діаграма національного складу Австрійської імперії (станом на 1848 рік):

Опис діаграми:
Діаграма наочно доводить статус Австрійської імперії як «клаптикової монархії». Найчисленнішою групою були слов’янські народи, які складали майже половину населення держави (48,6%). Панівна нація — австрійські німці — становила менше однієї п’ятої частини населення (18,9%). Значну частку складали італійці та угорці (по 13,5%). Така строкатість змушувала владу штучно стримувати народи та розпалювати міжнаціональну ворожнечу для збереження контролю над імперією.

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО Й СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Працюємо в парах. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до особливостей політичного й соціально-економічного розвитку Російської імперії.

Центральне поняття: Російська імперія в першій половині XIX ст.
Пелюстки-асоціації:

Самодержавство (необмежена влада імператора без парламенту й конституції).
Кріпосне право (понад 20 мільйонів безправних селян у власності поміщиків).
Зросійщення (національний і культурний тиск на неросійські народи).
Аграрна економіка (вивезення зерна, лісу та сировини до Європи).
Поліцейський нагляд (посилення влади чиновників і цензури за Миколи I).
Повільна індустріалізація (гальмування фабричного виробництва через відсутність вільнонайманих робітників).

Працюємо із джерелом

Із доповідної записки «Накреслення головних початків» С. Уварова для російського імператора Миколи І (1833 р.)
«…Без любові до віри предків народ, як і приватна особа, має загинути. Росіянин, відданий Вітчизні, так само мало погодиться на втрату одного з догматів православ’я, як і на крадіжку однієї з перлин із вінця Мономахова.
Самодержавство становить головну умову політичного існування Росії… Рятівне переконання, що Росія живе й зберігається духом самодержавства, сильного, людинолюбного, освіченого, має проникати до народної освіти і з нею розвиватися.
Поряд із цими двома національними початками є і третій, не менш важливий, не менш сильний: народність. Питання народності не має такої єдності, як попереднє, але обидва мають витоки з одного джерела…»

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання.

1. У чому полягала «теорія офіційної народності», сформульована С. Уваровим?

«Теорія офіційної народності» базувалася на тріаді «православ’я — самодержавство — народність». Її суть полягала у збереженні непорушності абсолютної влади імператора (самодержавства), винятковій ролі православної церкви як ідеологічної опори держави та беззастережній відданості російського народу цареві і релігійним традиціям як надійному захисту від західноєвропейських ліберальних і революційних ідей.

2. Які наслідки мала спричинити її реалізація в умовах різновірної та багатонаціональної Російської імперії?

В умовах багатонаціональної імперії впровадження цієї теорії спричинило посилення політики насильницького зросійщення (русифікації), звуження прав неросійських народів, обмеження діяльності національних шкіл і релігійний тиск на представників інших конфесій (католиків, уніатів, мусульман, юдеїв). Це загострило міжнаціональні конфлікти та викликало хвилю національно-визвольних рухів поневолених народів.

СУСПІЛЬНІ РУХИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ У 20—40-Х РР. ХІХ СТ.

Працюємо в малих групах. Метод «Два кола». Порівняйте, чого і якими засобами прагнули досягти представники різних напрямів суспільного руху тогочасної Російської імперії.

Порівняння поглядів слов’янофілів і західників (ліберальний рух):

Відмінне (Слов’янофіли)	Спільні ознаки	Відмінне (Західники)
Відстоювали самобутній шлях розвитку Росії на основі селянської громади та православ’я. Ідеалом вважали самодержавство допетровських часів.	Виступали за негайне скасування кріпосного права, мирний шлях реформ зверху, надання громадянських свобод і свободи слова.	Вважали, що Росія має йти шляхом західноєвропейської цивілізації. Головною цінністю проголошували вільну особистість, а ідеалом — конституційну монархію.

Простежте за картою, як змінилися кордони Російської імперії впродовж ХІХ ст.

За картою атласу видно значне розширення володінь імперії в різних напрямках:

На північному заході до складу імперії увійшла Фінляндія (1809 р.).
На заході приєднано центральні польські землі з Варшавою (1815 р.).
На південному заході кордон пересунувся до гирла Дунаю за рахунок Бессарабії (1812 р.).
На півдні та Кавказі захоплено Еріванське й Нахічеванське ханства, східне узбережжя Чорного моря та землі Північного Кавказу (після Кавказької війни).
На сході кордони розширилися за рахунок земель Казахстану та Далекого Сходу.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Працюємо в малих групах. Метод «Найкращий варіант». Якими термінами, на вашу думку, доцільно визначити зовнішню політику Російської імперії цього періоду? Чому?

Зовнішню політику Російської імперії доцільно визначити такими термінами:

«Територіальна експансія» — держава постійно прагнула загарбати нові землі на півдні та сході через війни з Османською імперією, Персією та народами Кавказу.
«Жандарм Європи» — Росія придушувала визвольні рухи, боролася проти європейських революцій 1830 і 1848–1849 років та захищала монархічні абсолютистські порядки.

Що зумовило тривалість Кавказької війни, яку вела Російська імперія?

Тривалість Кавказької війни (1817–1864 рр.) зумовили:

Запеклий опір гірських народів, які відстоювали свою незалежність і релігію під керівництвом Шаміля.
Складний рельєф місцевості (високі гори, ущелини та густі ліси), який заважав діяти регулярній армії.
Партизанська тактика горян, яка зводила нанівець чисельну й технічну перевагу російських військ.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Судження за матеріалом параграфа:

Спільне й відмінне в політичному та соціально-економічному розвитку Австрійської і Російської імперій: Обидві держави були багатонаціональними абсолютними монархіями з аграрною економікою та запізнілою індустріальною революцією. Відмінність полягала в тому, що в Росії існувало жорстке кріпосне право, а австрійські селяни мали право продавати землю та часто замінювали панщину грошовими виплатами.
Здобутки національних рухів слов’янських народів Австрії: Завдяки діяльності «будителів» відродилися слов’янські національні мови, з’явилися перші словники, підручники та наукові праці, а народи усвідомили свою окремішність.
Відмінності в баченні майбутнього Росії 30—40-х рр. XIX ст.: Консерватори-«охоронці» прагнули законсервувати самодержавство, ліберали (слов’янофіли й західники) вимагали мирного скасування кріпацтва та реформ, а радикали-соціалісти закликали до революції і повалення влади імператора.
Характер зовнішньої політики Російської імперії: Політика мала загарбницький та контрреволюційний характер, що виявилося у війнах на Кавказі, придушенні польського та угорського повстань і закріпленні за Росією тавра «жандарма Європи».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. Навчальна гра «Словесний теніс».

Приклад раунду навчальної гри:

Учень 1: Хто очолював уряд Австрійської імперії у передберезневий період?
Учень 2: Клеменс фон Меттерніх. Як називали діячів слов’янського відродження?
Учень 1: Будителі. Яку форму монархії втілювало російське самодержавство?
Учень 2: Абсолютну монархію. Коли відбувся виступ декабристів у Петербурзі?
Учень 1: 14 грудня 1825 року. Як називали Австрійську монархію через строкатий склад населення?
Учень 2: «Клаптикова монархія». Яке повстання спалахнуло в Російській імперії у 1830–1831 роках?
Учень 1: Польське (Листопадове) повстання. У яких провінціях Австрії розпочалася індустріальна революція?
Учень 2: У Нижній Австрії та Чехії.

2. Чим політичне й соціально-економічне життя Австрійської імперії відрізнялося від розвитку інших європейських країн цього періоду?

Австрійська імперія зберігала абсолютну монархію Габсбургів, тоді як передові країни Західної Європи рухалися до конституційного ладу. Вона була багатонаціональною «клаптиковою монархією», де влада контролювала суспільство через міжнаціональні конфлікти. Її економіка довше залишалася аграрною, але селяни в австрійській частині мали право продавати землю, а панщину нерідко замінювали грошима. Індустріальна революція розпочалася пізніше — у 30–40-х роках XIX ст., і охопила лише окремі провінції.

3. Що таке передберезневий період? Яке місце він посідає в історії Австрії?

Передберезневий період — це час від Липневої революції 1830 року у Франції до початку революції в березні 1848 року в Австрійській імперії. Він став етапом швидкого пробудження суспільного життя, зародження опозиції та появи слов’янських рухів, які вимагали конституції, свобод і реформ.

4. Про які зміни в розвитку слов’янських народів Австрійської імперії свідчили процеси національного відродження?

Ці процеси свідчили про перехід від занепаду мов і культур до усвідомлення слов’янами своєї національної самобутності. Зусиллями діячів-«будителів» почалося формування літературних мов, вивчення народної історії, друк книг і закладення підвалин для майбутньої політичної боротьби за автономію.

5. Які особливості політичного й соціально-економічного розвитку Російської імперії, на вашу думку, є найважливішими й чому?

Найважливішими особливостями є:

Самодержавство — абсолютна влада монарха блокувала модернізацію та будь-які громадянські права.
Кріпосне право — феодальна залежність селян гальмувала створення ринку вільної праці.
Повільний початок індустріальної революції — промисловість відставала від передових держав через панування примусової праці.
Політика зросійщення — примусова асиміляція поневолених народів породила гострі національно-визвольні рухи.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. Покажіть на карті атласу території Австрійської та Російської імперій у ХІХ ст. і їхні столиці.

Австрійська імперія займала значну частину Центральної, Східної та Південної Європи (землі сучасних Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини, північ Італії, частини Польщі, Румунії, Хорватії та українські Галичину, Буковину й Закарпаття). Її столиця — місто Відень на річці Дунай.
Російська імперія простягалася на велетенських просторах Східної Європи (включно з більшістю українських земель, Польщею, Бессарабією та Фінляндією), Північної Азії (Сибір і Далекий Схід) та володіннями на Алясці в Північній Америці. Її тогочасна столиця — місто Санкт-Петербург на узбережжі Балтійського моря в гирлі річки Нева.

7. Виконайте завдання з хронології. 1) Скільки років від початку передберезневого періоду в Австрійській імперії минуло на поточний рік? 2) Через скільки років від початку Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання утворилося Кирило-Мефодіївське братство на українських землях?

Передберезневий період розпочався у 1830 році. На поточний 2026 рік від цієї події минуло:
2026 − 1830 = 196 років.
Польське повстання розпочалося у листопаді 1830 року. Кирило-Мефодіївське братство засновано на початку 1846 року. Між цими подіями минуло:
1846 − 1830 = 16 років.

8. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Розвиток Австрійської та Російської імперій». Питання для порівняння визначте самостійно.

Порівняльна таблиця розвитку імперій:

Критерії порівняння	Австрійська імперія	Російська імперія
Форма державного правління	Абсолютна монархія династії Габсбургів	Абсолютна монархія (самодержавство) Романових
Національний склад	Багатонаціональна («клаптикова монархія»)	Багатонаціональна імперія з різними народами
Аграрні відносини	Селяни мали право продавати землю, панщину замінювали виплатами	Панувало жорстке кріпосне право (понад 20 млн кріпаків)
Індустріальна революція	Розпочалася в 30–40-х рр. XIX ст. (Нижня Австрія, Чехія)	Розпочалася на межі 30–40-х рр. XIX ст., розвивалася повільно
Транспортний розвиток	Будівництво залізниць почалося з 1828 року	Будівництво залізниць тривалий час стримувалося
Зовнішньополітична роль	Опора Священного союзу, прагнення зберегти баланс сил	Військова експансія на Кавказ, роль «жандарма Європи»

9. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». За твердженнями сучасників, коли К. фон Меттерніху передали французьку газету, де писали про бажаність запровадження Конституції в Австрійській імперії, як у Франції, він сказав: «Жалюгідні порадники! Той, хто бажає дати Австрії Конституцію, має спочатку створити австрійський народ». Висловіть припущення, що мав на увазі діяч.

Клеменс фон Меттерніх мав на увазі, що в імперії не було єдиної нації зі спільними інтересами, оскільки держава складалася з багатьох народів зі своєю історією та мовою. Канцлер вважав, що конституція вимагає спільної громадянської волі. У «клаптиковій монархії» введення конституційних прав, на його думку, зруйнувало б цілісність держави через спалах боротьби кожного народу за власну незалежність.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

10. За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом Польського (Листопадового) національно-визвольного повстання або виступом декабристів у Російській імперії. Напишіть лист від особи його учасника до друга або подруги в іншій країні про те, свідками чого ви стали в період цих подій.

Лист учасника повстання декабристів:

Санкт-Петербург, грудень 1825 року
Дорогий друже!
Пишу тобі після кривавих подій, свідком яких я став. Після несподіваної смерті Олександра I ми вирішили діяти. Чотирнадцятого грудня наші полки вишикувалися на Сенатській площі біля пам’ятника Петру I. Нашою метою було не допустити присяги Миколі I та вимагати Конституції і скасування кріпацтва. На жаль, генерал-губернатор викликав вірні уряду війська. По площі відкрили вогонь картеччю, і сніг забарвився кров’ю сотень солдатів. Наш виступ придушено, багатьох офіцерів кинули до фортеці. Ми програли перший бій, але показали, що Росія не може вічно терпіти кайдани самодержавства. Бережи себе.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Шість капелюхів». Проаналізуйте та оцініть розвиток Австрійської або Російської імперії в ХІХ ст.

Аналіз розвитку Австрійської імперії за методом «Шість капелюхів»:

Білий капелюх (факти): Імперією правила династія Габсбургів, провідну роль відігравав канцлер Меттерніх, а населення становило 37 мільйонів осіб багатьох національностей.
Червоний капелюх (емоції): Слов’янські народи відчували образу через статус людей другого сорту, але діяльність будителів дарувала їм надію на гідне майбутнє.
Чорний капелюх (критика): Абсолютизм влади, жорстка цензура та розпалювання суперечностей між націями гальмували розвиток суспільства.
Жовтий капелюх (позитив): З 30-х років почалася індустріальна революція, будувалися залізниці, а селяни отримали право розпоряджатися власною землею.
Зелений капелюх (творчість): Якби уряд вчасно дав народам рівні права та прийняв Конституцію, імперія могла перетворитися на стабільну федерацію народів.
Синій капелюх (висновок): Австрійська імперія намагалася законсервувати старі феодальні порядки, але неминуче наближалася до революційного вибуху 1848 року.

12. За додатковими джерелами виконайте завдання (на вибір). 1) Підготуйте повідомлення за темою «Російська експансія на Кавказ». 2) Складіть історичний портрет Олександра І, Миколи І або Клеменса фон Меттерніха.

Історичний портрет: Клеменс фон Меттерніх

1. Становлення особистості історичного діяча (діячки)

1) Укажіть ім’я та прізвище історичного діяча (діячки). Де й коли він (вона) народився (-лася)?
Клемент Венцель Лотар фон Меттерніх народився 15 травня 1773 року в місті Кобленц.

2) Де і в яких умовах він (вона) жив(-ла), зростав(-ла), виховувався(-лася)?
Він зростав у сім’ї дипломата, вивчав право в університеті Страсбурга, але через Французьку революцію змушений був покинути навчання та переїхати, а пізніше оселився у Відні й завдяки одруженню увійшов до еліти імперії Габсбургів.

3) Як формувалися його (її) погляди?
Його погляди формувалися під впливом дипломатичної діяльності батька, навчання права, а також негативного сприйняття подій Французької революції, що зробило його переконаним консерватором.

2. Особисті якості й риси характеру історичного діяча (діячки)

1) Як особисті якості й риси характеру діяча (діячки) впливали на його діяльність?
Його гнучкість, дипломатичний геній, хитрість та здатність передбачати ходи супротивників дозволили йому роками успішно відстоювати інтереси Австрії на міжнародній арені та маніпулювати іншими державами.

2) Які з його (її) особистих якостей вам подобаються, а які — ні?
Мені подобаються його високий інтелект, дипломатична майстерність та тонкий розрахунок, але не подобаються жорстокість, підступність та прагнення придушувати будь-які свободи народів.

3. Діяльність історичного діяча (діячки)

1) Якими були основні заняття, справи його (її) життя?
Основними справами його життя були дипломатична служба, керівництво Міністерством закордонних справ Австрії, головування на Віденському конгресі та управління країною на посаді канцлера.

2) Які успіхи й невдачі його (її) супроводжували?
Успіхами були перемога над Наполеоном, створення Священного союзу та зміцнення міжнародного авторитету Австрії, а головною невдачею — крах його політики під час Європейської революції 1848–1849 років («Весни народів»), що змусила його піти у відставку.

3) Які верстви населення підтримували його (її) діяльність, а які — ні? Чому?
Його підтримували монарх, аристократія, духовенство та бюрократія, бо він захищав їхню абсолютну владу, а не підтримували буржуазія, інтелігенція та пригноблені народи, оскільки він придушував їхні демократичні свободи та національні рухи.

4) Хто був його (її) однодумцями, а хто — противниками? Чому?
Його однодумцями були консервативні монархи та дипломати Австрії, Пруссії та Росії, а противниками — Наполеон Бонапарт, а також ліберали, революціонери та національно-визвольні рухи, проти яких він проводив репресії.

5) Якими були наслідки його (її) діяльності: для сучасників; для нащадків?
Для сучасників його діяльність забезпечила тривалий мир і стабільність у Європі після Наполеонівських війн, але водночас призвела до поліцейського терору та консервації абсолютизму, а для нащадків він залишив приклад ефективної, але жорсткої системи дипломатії й балансу сил.

4. Особисте ставлення до історичного діяча (діячки)

1) Які почуття викликає у вас його (її) діяльність?
Його діяльність викликає захоплення його дипломатичним талантом і водночас обурення через його жорстокі реакційні погляди та боротьбу проти свободи народів.

2) Як ви ставитеся до засобів і методів його (її) діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Я ставлюся негативно до його методів, таких як використання поліцейських репресій, шпигунства, цензури та розпалювання міжнаціональної ворожнечі, бо вважаю, що сила та примус не можуть бути виправданням для збереження застарілого режиму.

ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)

Активізуйте свої знання

Правителі Австрійської імперії Марія Терезія та Йосиф ІІ належали до династії
Габсбургів. Марія-Терезія та її син Йосиф ІІ були правителями з династії Габсбургів (Габсбурзько-Лотаринзького дому), яка очолювала Австрійську монархію.
Наприкінці XVIII ст. до складу Австрійської імперії увійшли українські землі
Галичина, Буковина, Закарпаття. За першим поділом Речі Посполитої (1772 р.) Австрія захопила Галичину, в 1774 р. приєднала Буковину, а Закарпаття входило до володінь Габсбургів ще раніше.
Наприкінці XVIII т. Російська імперія була за своїм державним устроєм
самодержавною монархією. Російський імператор зосереджував у своїх руках абсолютну, нічим не обмежену владу за відсутності конституції та парламенту.
Наприкінці XVIII ст. Австрійська імперія за своїм державним устроєм була
абсолютною монархією. Вся вища влада належала монарху з династії Габсбургів, який одноосібно визначав внутрішню та зовнішню політику.

Перевірте здобуті знання

Індустріальна революція в австрійській імперії розпочалася у
30—40-х рр. ХІХ ст. Перехід до фабричного виробництва розпочався в промислово найрозвиненіших провінціях імперії — Нижній Австрії та Чехії.
Склад уряду і його керівник в Австрійській імперії призначалися
імператором. За умов абсолютизму канцлер і міністри підпорядковувалися виключно монарху й призначалися його волею.
Період 1830—1848 рр. у розвитку Австрійської імперії називається
передберезневим. Цей час отримав таку назву тому, що передував початку революції в Австрії в березні 1848 року.
Видатним діячем словацького відродження кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. був
Я. Коллар. Ян Коллар був видатним словацьким поетом, просвітителем і збирачем народної творчості.
Якою була узагальнена назва представників національного, культурного й мовного відродження в середовищі слов’янських народів кінця XVIII — початку ХІХ ст.?
будителі. Цих діячів називали будителями через їхній заклик до співвітчизників «пробудитися» та відновити національну гідність і мову.
У цей період найбільшою за площею державою світу була
Російська імперія. Володіння держави розкинулися на просторах Східної Європи, Північної Азії та Північної Америки (Аляска).
У яких галузях російської промисловості виникли перші фабрично-заводські підприємства?
текстильна, гірничодобувна. Саме в цих галузях почалося перше впровадження парових двигунів і механізованої праці.
Учасників таємних антиурядових товариств, повстання яких відбулося в 1825 р., називали
декабристи. Назва закріпилася через те, що їхні виступи відбулися в грудні (російською — «декабрь») 1825 року.
Можливість уникнення згубного західного шляху розвитку у селянській громаді, православ’ї та морально-релігійних якостях російського народу вбачали
слов’янофіли. Представники цієї течії відстоювали самобутність Росії й прагнули повернення до допетровських традицій.
За результатами якої війни Російська імперія оволоділа Еріванським і Нахічеванським ханствами?
російсько-перської. Приєднання цих ханств відбулося за підсумками успішної для Росії війни 1826—1828 років.
Яка з наведених війн тривала для Російської імперії 47 років?
Кавказька. Війна тривала впродовж 1817—1864 років і була спрямована на підкорення народів Північного Кавказу.
Польське (Листопадове) національно-визвольне повстання, яке розпочалося в 1830 р., завершилося у
1831 р. Після запеклих боїв повстання зазнало остаточної поразки восени 1831 року під тиском переважаючих сил царської армії.