§ 10. Українські території у складі Австрійської імперії. Політика імперської влади та соціально-економічне становище українських земель (Галімов)

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Назвіть і покажіть на карті атласу історико-етнографічні регіони українських земель у другій половині XVIII ст.

У другій половині XVIII століття українські землі охоплювали такі історико-етнографічні регіони: Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття (під владою австрійських Габсбургів), а також Правобережжя, Волинь, Поділля, Лівобережжя (Гетьманщину), Слобожанщину і Південну Україну (землі Запорожжя та Причорномор’я).

2. ГР 1. Коли та за яких умов Закарпаття, Галичина і Буковина увійшли до складу Австрійської імперії?

Закарпаття увійшло до володінь австрійських Габсбургів ще у XVI–XVII століттях разом із частиною Угорського королівства. Галичина відійшла до Австрії в 1772 році внаслідок першого поділу Речі Посполитої. Північну Буковину австрійські війська зайняли в 1774 році після поразки Османської імперії у війні проти Російської імперії, а австрійська імператриця посилалася на належність цієї землі до колишньої Галицько-Волинської держави.

1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Визначте десять ключових слів, які описують адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії.

Коронний край, Королівство Галичини і Лодомерії, Угорське королівство, комітат (жупа), наджупан, округ, дистрикт, губернатор, війт, мандатор.

ГР 1. Працюємо в парах. Порівняйте за схемами адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських етнічних територій у складі Російської та Австрійської імперій.

Спільним для обох імперій було прагнення централізувати владу та повне ігнорування етнічних меж розселення українців. Відмінність полягала в адміністративних одиницях. У Російській імперії українські землі ділилися на генерал-губернаторства, губернії та повіти. В Австрійській імперії створили коронний край Королівство Галичини і Лодомерії з поділом на округи й дистрикти (пізніше повіти й громади), а Закарпаття входило до складу Угорського королівства та поділялося на комітати й повіти.

ГР 2. Розгляньте герби комітатів (жуп) Пожонського (Братиславського) намісницького управління Угорського королівства. Визначте, які історичні й господарські особливості краю в них відображені.

Зображення грона винограду, риби, дубових гілок, ведмедя та оленя на гербах комітатів Берег, Угоча, Мармарош та Унг свідчать про розвиток у краї виноградарства, рибальства, лісового промислу та мисливства. Елементи лицарської зброї, фортечних мурів і корон підкреслюють давні привілеї місцевої угорської шляхти та важливе військово-оборонне значення прикордонних фортець Закарпаття.

2. СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ВЛАДОЮ АВСТРІЙСЬКИХ ГАБСБУРГІВ. МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ

ГР 1. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Чим різнилося становище українського населення у Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті?

Головні відмінності полягали у віросповіданні та національності місцевої верхівки. У Східній Галичині та на Закарпатті русини були греко-католиками, але в Галичині всіма маєтками володіла польська шляхта, а на Закарпатті панували угорські поміщики. На Північній Буковині українці належали до православної церкви, а провідні позиції в регіоні посідали румунські бояри.

3. ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Визначте прояви та особливості політики Австрійської імперії щодо українських земель.

Австрійська влада проводила політику освіченого абсолютизму й водночас посилювала централізацію управління. Вона обмежила селянські повинності, зрівняла греко-католицьку церкву в правах із римо-католицькою та дозволила початкове навчання дітей рідною мовою. Разом із тим Відень зробив німецьку мову офіційною в усій імперії. Це посилило загрозу денаціоналізації русинів поруч із попереднім польським, угорським та румунським тиском.

ГР 2. Висловіть припущення, чим було зумовлене стрімке зростання кількості населення регіону.

Стрімке зростання кількості населення Буковини (із 75 тисяч у 1775 році до 381 тисячі в 1851 році) відбулося завдяки двом головним чинникам. По-перше, тривалий мирний період і реформи уряду знизили смертність та зумовили високу природну народжуваність. По-друге, сюди активно переселялися колоністи й селяни з Галичини, Поділля та сусіднього Молдавського князівства через помірніші податки та розвиток торгівлі в краї.

ГР 1. Поміркуйте, що впливало на відмінності одягу.

На відмінності в селянському одязі жителів Тернопільщини, Буковини та Східної Галичини впливали природно-кліматичні умови, доступність матеріалів (льон, вовна, овчина, коноплі) та культурна взаємодія із сусідніми народами — поляками й румунами.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Хто більше?». Правила гри. Учні та учениці мають за встановлений час пригадати й навести якомога більше характеристик певного історичного явища. Перемагають ті, що запропонують найдовший перелік (без помилок). (Характеристики політики освіченого абсолютизму Марії-Терезії та Йосифа II на західноукраїнських землях)

Основні характеристики реформ освіченого абсолютизму:

• Проведення перепису земельних володінь і чітке визначення селянських повинностей та податків для поміщиків.
• Скасування особистої залежності селян і заохочення до викупу наділів.
• Законодавче обмеження панщини певною кількістю днів на рік.
• Надання селянам мінімальних громадянських прав (дозвіл одружуватися без згоди пана, учити дітей у школі, шукати заробітки поза селом).
• Вимога до землевласника скласти суддівський іспит або найняти освіченого юриста для суду над селянами.
• Надання німецькій мові статусу офіційної на території всієї імперії.
• Шкільна реформа 1777 року та визнання права навчати дітей у початковій школі рідною материнською мовою.
• Зрівняння в правах греко-католицької та римо-католицької церков.
• Відкриття греко-католицьких семінарій у Відні («Барбареум»), Львові та Ужгороді.
• Відновлення діяльності Львівського університету та створення при ньому «Студіум рутенум» («Руського інституту»).

2. ГР 1. Які західноукраїнські регіони першими увійшли до складу володінь австрійських Габсбургів?

Першими у складі володінь австрійських Габсбургів опинилися Закарпаття, Пряшівщина і Мармарощина.

3. ГР 1. Назвіть найбільші етнічні групи, що жили на західноукраїнських землях наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.

Найбільшими етнічними групами краю були русини (українці), поляки, євреї, румуни, угорці, німці та словаки.

4. ГР 1. Як відбувалося адміністративне управління в Королівстві Галичини і Лодомерії?

Усю владу в краї зосереджувало губернське управління на чолі з губернатором (пізніше намісником), якого призначав імператор. В округах і дистриктах керували війти, а в селах — мандатори (наглядачі). Містами управляли магістрати, а представницьким органом краю був становий сейм.

5. ГР 1. Поясніть, із якою метою імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.

Імператриця Марія-Терезія прийняла цей титул для того, щоб історично обґрунтувати приєднання краю як спадщини давніх угорських королів на землі Галицько-Волинської держави.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

6. ГР 1. Покажіть на карті атласу адміністративно-територіальні утворення, організовані владою на українських землях у складі Австрійської імперії.

На карті показуємо:

• Коронний край Королівство Галичини і Лодомерії із центром у місті Львів, який охоплював Східну Галичину та Західну Галичину по межі річки Сян.
• Окремий округ Буковина із центром у Чернівцях, який у 1786–1849 роках входив до складу Королівства Галичини і Лодомерії (у 1861 році став окремим коронним краєм).
• Закарпатські землі (Закарпаття, Пряшівщину і Мармарощину), які підпорядковувалися Пожонському намісництву Угорського королівства та ділилися на комітати Унг, Берег, Угоча і Мармарош.

7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Скільки років розділяють перший поділ Речі Посполитої та шкільну реформу Марії-Терезії? Поясніть, що означає право на навчання «материнською» мовою.
2) Складіть перелік подій у світі, що відбулися за часів реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ.

1. Перший поділ Речі Посполитої відбувся в 1772 році, а шкільна реформа Марії-Терезії — у 1777 році. Ці дві події розділяють 5 років (1777 - 1772 = 5). Право на навчання «материнською» мовою означало дозвіл дітям усіх народів імперії здобувати початкову освіту своєю рідною розмовною мовою.

2. Події у світі доби реформ Марії-Терезії та Йосифа II (1770–1780-ті роки):

• Війна за незалежність США та ухвалення Декларації незалежності США (1775–1783 рр.).
• Ліквідація Запорозької Січі військами Російської імперії (1775 р.).
• Анексія Кримського ханства Російською імперією (1783 р.).
• Початок промислового перевороту у Великій Британії (1780-ті рр.).
• Початок Великої французької революції та взяття Бастилії (1789 р.).

8. ГР 3. Працюємо в парах. Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку, як реформи в аграрній сфері вплинули на селянське населення українських земель.

Реформи помітно полегшили повсякденне життя селян, адже ліквідували особисту залежність від поміщика, встановили чітку межу для панщини й дозволили дітям навчатися в школі. Селяни дістали право брати шлюб без дозволу пана та вільно їздити на заробітки. Проте земля залишилася у власності панів, тому селянські господарства страждали від малоземелля і мусили далі відбувати важкі повинності.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

9. ГР 2. Напишіть лист від особи українця (українки) із Закарпаття, Буковини або Галичини, де розкажіть, що відбулося в його (її) житті після переходу краю під владу Австрійської імперії.

Дорогий брате! Пишу тобі зі Східної Галичини, щоб розповісти про життя під владою нового австрійського цісаря. Наше село тепер живе спокійніше. Цісар скасував особисту залежність, і поміщик більше не може карати нас за власним бажанням. Кількість днів панщини чітко записали в книги, тому пан не має права змушувати нас працювати понад міру. Ми з дружиною дуже радіємо за нашого сина: тепер він ходить до сільської початкової школи і вчиться читати нашою материнською мовою. Наших греко-католицьких священників влада зрівняла в правах із польськими ксьондзами, тож наша церква має належну повагу. Жити все одно важко, бо земля належить панові, але сваволі стало набагато менше.

10. ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Плакат думок». Якими були можливі наслідки політики денаціоналізації для майбутнього українських територій?

Можливими негативними наслідками були поступова втрата рідної мови, онімечення місцевого чиновництва й розчинення українців серед польської, угорської та румунської еліт. Проте цей зовнішній тиск породив і зворотну дію: він сприяв згуртуванню греко-католицьких та православних священників, які почали активно боронити свою культуру, відкривати школи та пробуджувати національну гідність народу.

11. ГР 2. Працюємо разом. Чи справді адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій ураховував історичні традиції, що склалися в цих регіонах? Поясніть свою думку.

Адміністративний поділ в обох імперіях не враховував історичних прав та етнічних інтересів українців. Обидві держави діяли лише заради власного зручного контролю та централізації влади. Австрійська влада штучно об’єднала Східну українську та Західну польську Галичину в одне королівство, що закріпило владу польської шляхти над українськими селянами. Подібно повелася й Російська імперія: вона знищила давній полково-сотенний устрій Гетьманщини та розділила українські землі на звичайні губернії під орудою призначених царем чиновників.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Адміністративно-територіальний устрій українських земель під владою австрійських Габсбургів: Українські землі були штучно розірвані між двома адміністраціями — Королівством Галичини і Лодомерії та Угорським королівством (комітатами Закарпаття). Влада належала призначеним імператором губернаторам і підпорядковувалася інтересам імперського центру.
• Національне і соціальне становище українського населення: Більшість українців краю становило знедолене селянство, яке опинилося під потрійним гнітом чужоземної шляхти (польської, угорської або румунської). Єдиною освіченою верствою та захисником народних інтересів виступало місцеве духовенство.
• Політику австрійського уряду щодо українських земель: Реформи освіченого абсолютизму полегшили соціальне становище селян, захистили права церкви й надали змогу навчатися в початковій школі рідною мовою, однак запровадження німецької мови як єдиної державної створювало загрозу поступової денаціоналізації.