§ 10. Соціально-політичний та економічний розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. (Власов)

Зміст

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВКИ З ДЖЕРЕЛ І ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

• 1. Що було характерним для повсякденного життя західноукраїнських селян у першій половині XIX ст.?

Життя селян минало у бідності та злиднях. Вони мешкали в темних курних хатах без димарів разом із худобою та птицею. Замість ліжок селяни спали на соломі під грубими веретами чи кожухами. Їхньою щоденною їжею були лише картопля, перекисла капуста та чорний ячмінний хліб. М’ясо вони споживали лише раз або два на рік.

• 2. У чому, на вашу думку, причини такого становища?

Головною причиною була особиста залежність селян від поміщиків і тягар панщини. Поміщики забирали селянські землі та змушували людей більше відробляти у маєтках. Селяни не мали грошей і стимулу покращувати господарство. Влада Австрійської монархії не захищала селян від визиску панів.

• 3. На підставі поданих уривків зробіть висновок про рівень розвитку сільського господарства у краї.

Рівень розвитку сільського господарства був надзвичайно низьким і примітивним. Поміщики використовували застарілі знаряддя праці та виснажували сили селян. Агрокультура залишалася відсталою, тому врожаї були мізерними. Будь-який неврожай прирікав людей на голод.

1. Що визначало економічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині XIX ст.?

Економічний розвиток регіону визначала колоніальна політика Відня. Австрійський уряд перетворив край на постачальника дешевої сировини і ринок збуту для західних провінцій — Чехії, Моравії та Нижньої Австрії. Розвиток гальмували кріпосне право, лихварство та небажання поміщиків вкладати кошти у промисловість. Справу ускладнювали погані гірські дороги через Карпати, високі мита та низька якість місцевих руд.

ПІДТВЕРДІТЬ ФАКТАМИ ПОДАНІ ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.:

• 1) Уряд прагнув перетворити західноукраїнські землі на джерело сировини і ринок збуту.

З Галичини до західних австрійських провінцій вивозили дешеву вовну, деревину та целюлозу. Назад у край завозили дорогий готовий фабричний одяг і промислові товари.

• 2) Урядові рішення гальмували розвиток промисловості.

Через митну політику та конкуренцію з фабриками Заходу занепали традиційні мануфактури краю: текстильні, суконні, шкіряні, залізорудні та ливарні. Перші дві парові машини з’явилися в Галичині лише в 1843 році.

• 3) Дедалі сильнішим ставав визиск селян.

Поміщики вели екстенсивне господарство: відбирали в селян кращі польові наділи та постійно збільшували дні панщини й розміри інших повинностей.

• 4) Селяни вдавалися до пасивного опору, а часом і до гострих соціальних протестів.

Селяни тікали від поміщиків, масово скаржилися до судів та урядових інстанцій і десятками сіл відмовлялися відробляти панщину. У Карпатах відновився опришківський рух, а на Буковині в 1843–1844 роках спалахнуло велике селянське повстання під проводом Лук’яна Кобилиці.

ПРОЧИТАЙТЕ УРИВОК ІЗ ПРАЦІ ІВАНА ФРАНКА, ДЕ ВІН НАВОДИТЬ СЛОВА ШЛЯХТИЧА ТАДЕЯ ВАСИЛЕВСЬКОГО З ЙОГО ВИСТУПІВ НА ОДНОМУ ІЗ СЕЙМІВ:

• Що пропонує шляхтич? З якою метою?

Шляхтич пропонує панам добровільно та повністю скасувати панщину в краї. Він прагне відвернути селянські повстання, зберегти спокій у краї і забезпечити поміщикам стабільне майбутнє. Також він боїться, що влада у Відні сама ліквідує панщину на невигідних для шляхти умовах.

• Висловіть припущення, чи підтримали пропозиції депутати сейму.

Більшість депутатів шляхетського сейму не підтримала цей заклик. Поміщики трималися за безкоштовну працю кріпаків і не хотіли добровільно втрачати свої давні права та прибутки.

2. Якою була роль західноукраїнських міст у господарському розвитку регіону?

Міста краю майже не мали зв’язку з фабричною промисловістю і не стали потужними виробничими центрами. Вони виконували насамперед функції адміністративного управління або місць для ярмарків і торгівлі. Більшість міст і містечок зберігали аграрний характер, а до 40% їхніх мешканців вели сільське господарство й обробляли землю.

ПОРІВНЯЙТЕ УМОВИ РОЗВИТКУ МІСТ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ТА В ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ:

• Де склалися сприятливіші умови? Як це було пов’язано з індустріальним розвитком цих регіонів?

Набагато сприятливіші умови для розвитку міст склалися в Південній Україні. Цей край мав вихід до Чорного моря і вільно торгував зерном через порти. Там швидше формувався вільний ринок праці та розвивалися підприємства. На західноукраїнських землях урбанізацію стримували кріпосні порядки та урядова політика, тому міста залишалися напівселянськими.

Регіон	Головна роль міст	Зв’язок з промисловістю	Зайнятість населення
Західноукраїнські землі	Адміністративні та дрібні торговельні центри	Слабкий, переважали дрібне ремесло й занепадні мануфактури	До 40% жителів займалися сільським господарством
Південна Україна	Великі морські порти та центри міжнародної торгівлі	Високий, швидкий ріст підприємств та обслуговування флоту	Торгівля, портове господарство, мануфактури й заводи

• Спираючись на текст параграфа, прокоментуйте динаміку зростання населення Львова, відображену в діаграмі. Чому Львів на середину XIX ст. втратив першість серед українських міст за кількістю мешканців, поступившись місцем Одесі?

Згідно з діаграмою, населення Львова поступово зростало: у 1772 році воно становило 25 тисяч осіб, у 1816 році — 41,4 тисячі, у 1827 році — 55,5 тисячі, а в 1848 році досягло 70,3 тисячі мешканців. Проте Львів ріс переважно як адміністративний центр провінції і поступився Одесі. Одеса мала статус порто-франко, вела експорт зерна у світових масштабах і стрімко будувала фабрики, що приваблювало значно більше нових поселенців.

ОБМІРКУЙТЕ

На підставі уривка з праці українського історика, у якому йдеться про історію рідного села класика української літератури та видатного громадського діяча Івана Франка, обміркуйте зв’язок між індустріалізацією та розвитком міст:

• Як пов’язані індустріалізація та розвиток міст?

Індустріалізація створює фабрики, вимагає багато робочих рук і цим перетворює звичайні поселення на густонаселені міста. Якщо промислове підприємство не розвивається, поселення залишається звичайним селом.

• Чому, попри сприятливі умови, Нагуєвичі не стали містом?

Нагуєвичі стояли на торговельному тракті, добували сіль, а згодом і нафту. Село не отримало міського статусу, бо частина селян чинила опір запровадженню магдебурзького права через острах перед новими панщинними повинностями на користь війта. Крім того, австрійська влада у 1818 році закрила солеварню, а перероблена місцева нафта аж до середини XIX ст. не мала масового попиту.

• Яка роль серед причин цього належить економічній політиці австрійської монархії щодо українських земель?

Австрія монополізувала видобуток корисних копалин і гальмувала створення місцевої фабричної промисловості. Влада розглядала провінцію виключно як джерело сировини. Через це переробка нафти в Нагуєвичах залишилася на рівні кустарного промислу і не переросла у велике виробництво.

ДОСЛІДІТЬ

Роздивіться ілюстрації та прочитайте уривок із праці вченого:

• Що довідалися на підставі джерел про повсякденне життя мешканців західноукраїнських міст?

На початку XIX ст. у містах з’явилося постійне вуличне освітлення олійними ліхтарями зі склом. Вулиці почали вимощувати бруківкою, розбирали старі оборонні вали й створювали бульвари для прогулянок. Змінився й вигляд містян: замість давніх жупанів і хутряних шапок з’явилися фраки, сюртуки, циліндри, пишні сукні з кринолінами та вишукані зачіски.

• Із чим пов’язані зміни в побуті та звичках містян?

Зміни пов’язані з приходом нової австрійської адміністрації та поширенням західноєвропейської моди. У Львові виходили європейські модні часописи, зокрема «Вісник мод паризьких», які формували нові смаки еліти.

• Поділіться припущеннями, у яких суспільних та етнічних групах ці зміни поширювалися найшвидше.

Найшвидше нові звички переймали австрійські урядовці, польська шляхта, заможні купці, багаті єврейські підприємці та представники світської інтелігенції. Міські низи та міщани-хлібороби ще довго трималися традиційного побуту й простого одягу.

ЗАВДАННЯ ДО СЮЖЕТУ ПРО МУЗЕЙ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/or0XIt9A або кодом, перегляньте сюжет про львівський Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького («Шевченківський гай»):

• Доберіть фрагменти з тексту параграфа, які можна проілюструвати кадрами з відео.

Відеокадрами садиб можна проілюструвати рядки параграфа про повсякденне життя селян: дерев’яні хати під солом’яними стріхами, курні печі без димарів, дерев’яні лави та солом’яні постелі з грубими веретами, а також повітки, де худобу тримали поруч із житлом.

• Яким роком датують найдавніший експонат музею?

Найдавніший експонат музею — селянську хату з села Либохора — датують 1749 роком.

• У чому історична і культурна цінність музеїв просто неба?

Музеї просто неба зберігають оригінальні дерев’яні пам’ятки та ремісничі споруди різних історико-етнографічних регіонів. Вони наочно показують сучасникам повсякденний побут, працю й матеріальну культуру предків у їхньому природному середовищі.

ПОМІРКУЙТЕ

Узагальніть матеріал уроку, обґрунтувавши або спростувавши фактами думку Я. Грицака: «На карті світу є такі місця, де програєш уже через те, що народився саме тут. У XIX ст. австрійська Галичина була одним із них».

Я погоджуюся з цією думкою історика, тому що австрійська Галичина того часу перебувала у глухому економічному кутку імперії. Український селянин від народження потрапляв у кріпосну залежність, потерпав від щоденних злиднів, недоїдання та безправ’я. Місцеве ремесло занепадало через конкуренцію з австрійськими товарами, а відкрити власну справу чи знайти роботу на заводах було майже неможливо через слабку індустріалізацію. Крім бідності, українці зазнавали національного та релігійного гніту з боку польської шляхти, яка володіла всією владою в провінції.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Укладіть перелік найважливіших понять з теми уроку та витлумачте їх.

Поняття	Визначення та зміст поняття за темою параграфа
Екстенсивне господарство	Спосіб ведення сільського господарства, коли збільшення виробництва досягають не кращим обробітком, а розширенням площ і посиленням визиску селян.
Панщина	Примусова відробіткова повинність залежних селян у маєтку та на користь поміщика власним інвентарем.
Опришківський рух	Збройний народний рух селян Карпат проти поміщиків і державного гніту.
Мануфактура	Підприємство, що базується на ручній праці та її розподілі між працівниками, без парових машин.
Внутрішня колонізація (економічна)	Політика імперської влади, яка перетворювала підкорений край на ринок збуту товарів і сировинний придаток для розвитку власних центральних провінцій.
Променад	Спеціально облаштоване місце на центральних вулицях або бульварах міста для публічних прогулянок містян.

2. Що характерне для економічного становища західноукраїнських земель наприкінці XVIII – на початку XIX ст.?

Край залишався відсталим аграрним регіоном імперії Габсбургів. Основною галуззю було землеробство з низькою врожайністю, де панували кріпосне право й обтяжлива панщина. Промисловість була слабкою і складалася переважно з поміщицьких сільських мануфактур і міських ремесел. Вони занепадали під тиском фабричних товарів із заходу імперії. Більшість міст зберігали напівсільський вигляд і правили лише за адміністративні центри або пункти ярмаркової торгівлі.

3. Порівняйте господарський розвиток на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій. Визначте спільні та відмінні риси. Зробіть висновок про зумовленість становища українських земель колоніальною політикою обох держав.

Ознака	Українські землі під владою Російської імперії	Українські землі під владою Австрійської імперії
Спільне	Збереження кріпосного права та виснажливої панщини; перетворення українських земель на аграрно-сировинний придаток імперії та ринок збуту фабричної продукції метрополій; гальмування місцевої промисловості імперською митною політикою; низький рівень життя селян.
Відмінне	Швидко розвивалися великі товарні галузі (цукроварство на Правобережжі, зерновий експорт через південні морські порти Одеси та Миколаєва); зароджувалися нові промислові райони (вугільний Донбас, металургія).	Сільське господарство розвивалося повільно; промисловість перебувала у стані глибокої кризи; перші парові машини з’явилися лише в 1840-х роках; міста мали слабкий зв’язок з індустрією та зберігали аграрні риси.

Обидві імперії дивилися на українські землі як на завойовані колоніальні провінції. Вони викачували сировину, продавали дорогі готові вироби й штучно стримували прогрес місцевого виробництва, прирікаючи українське населення на бідність.