§ 10. Соціальні та національні рухи (Щупак)

Зміст

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ)

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. (Інша версія підручника) У чому І. Франко бачить значення видання «Русалки Дністрової» для творення української нації?

Іван Франко вважав появу «Русалки Дністрової» подією величезної ваги, оскільки вона вивела народну мову галицьких українців у світ друкованого слова й літератури. Альманах подолав провінційну замкненість і заявив, що українці Галичини є невіддільною частиною великого українського народу.

1. Поясніть поняття «будителі», «автономія».

«Будителі» — це діячі національного відродження в країнах Центральної та Східної Європи, які досліджували народну культуру, розвивали рідну мову й пробуджували національну гідність свого народу.

«Автономія» — це право певної території чи народу в межах держави самостійно вирішувати внутрішні справи через власні органи управління відповідно до закону чи конституції.

2. Які чинники сприяли формуванню сучасної української національної свідомості?

Формуванню національної свідомості сприяли поширення ідей Просвітництва і Романтизму, глибокий інтерес до козацького минулого й фольклору, а також поява творів народною мовою від «Енеїди» Івана Котляревського до «Кобзаря» Тараса Шевченка. Важливу роль відіграло створення університетів у Харкові та Києві, де гуртувалася патріотична інтелігенція.

3. Які ідеї сповідували члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка?

Діячі Новгород-Сіверського гуртка виступали за відновлення широкої автономії Гетьманщини та повернення козацьких прав і привілеїв. Вони прагнули відродити українське козацьке військо й шукали зовнішньополітичної підтримки для захисту прав України від імперського наступу Росії.

4. (Інша версія підручника) Співвіднесіть дату і подію:

Дата	Подія
1798 р.	Вихід поеми «Енеїда» І. Котляревського
1805 р.	Відкриття Харківського університету
1834 р.	Відкриття Київського університету
1837 р.	Вихід альманаху «Русалка Дністрова»
1845 р.	Утворення Кирило-Мефодіївського братства

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

Об’єднайтеся в групи. Уявіть себе представником / представницею: а) Новгород-Сіверського гуртка; б) Кирило-Мефодіївського братства; в) «Руської трійці». Складіть чекліст своїх ідей та цілей як учасник / учасниця відповідного гуртка. Результати обговоріть у класі. Які ідеї виявилися спільними / відмінними?

Чекліст учасника Новгород-Сіверського автономістського гуртка:

• домогтися повернення прав і вольностей колишньої Гетьманщини;
• зберегти шляхетські й козацькі права місцевої еліти;
• відродити українські військові козацькі формування;
• шукати дипломатичні шляхи протистояння імперському централізму.

Чекліст учасника Кирило-Мефодіївського братства:

• створити союз вільних слов’янських республік із центром у Києві;
• скасувати кріпосне право й стани;
• запровадити рівні права, свободу совісті, друку та загальну освіту рідною мовою;
• обстоювати християнські засади рівності й братерства між людьми.

Чекліст учасника «Руської трійці»:

• видавати книги та збірки живою народною українською мовою;
• вивчати й записувати народні пісні, легенди та історичні перекази;
• піднести національну свідомість українців у Галичині;
• об’єднати духовно західні та східні українські землі.

Спільними для всіх гуртків були захист української самобутності, опір асиміляції та віра в гідне майбутнє народу. Відмінності полягали в тому, що Новгород-Сіверський гурток дбав про дворянсько-козацьку автономію, «Руська трійця» зосередилася на культурно-мовній праці, а кирило-мефодіївці висунули першу цілісну програму демократичних і федеративних перетворень.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

Уявіть себе інтелігентною українською людиною першої половини ХІХ ст. Які політичні ідеї ви могли підтримувати? Від чого могло залежати ваше ставлення до тогочасних гуртків та організацій інтелектуалів? Наскільки безпечною була участь у таких гуртках в умовах нагляду з боку російської влади?

У першій половині XIX ст. освічений українець найчастіше поділяв ідеї скасування кріпацтва, рівності громадян перед законом, розвитку освіти рідною мовою та повернення самоврядування. Ставлення до таємних гуртків залежало від особистої сміливості, родинного походження та віри в те, чи можна змінити імперію законними реформами або тільки підпільною працею. Участь у таких товариствах була вкрай небезпечною, бо за підозру у «вільнодумстві» царська жандармерія карала арештами, допитами у казематах, відправкою рядовими на Кавказ або засланням у віддалені губернії, як це сталося з братчиками Кирило-Мефодіївського товариства.

ПРИГАДАЙТЕ

• Як наполеонівські війни сприяли національному та соціальному руху народів Європи?

Французькі армії принесли до європейських країн ліквідацію феодальних привілеїв, Цивільний кодекс і поняття рівності громадян перед законом. Водночас опір наполеонівському пануванню згуртував народи Німеччини, Іспанії та Італії, викликавши бурхливе піднесення національної гідності й патріотизму.

• Чому Священний союз намагався зупинити ці процеси?

Монархи Австрії, Пруссії та Росії прагнули зберегти абсолютну владу та кордони, встановлені після перемоги над Наполеоном. Будь-які революційні рухи чи національні виступи вони сприймали як загрозу порядку і спрямовували війська на їх придушення.

1. ВИКЛИКИ ВІДЕНСЬКОЇ СИСТЕМИ: РЕВОЛЮЦІЇ І РЕФОРМИ

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (робота з таблицею «Революції 1816–1847 рр. в Європі» за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/ZHb6C, стор. 66)

• Визначте спільні причини для більшості революцій першої половини XIX ст.

Головними причинами виступів були неприйняття абсолютизму, відсутність у громадян реальних політичних прав і свобод, обмеження свободи слова й преси, а також прагнення народів до створення незалежних держав чи здобуття автономії.

• Знайдіть у таблиці приклади революцій, що досягли успіху, та тих, що зазнали поразки. Спробуйте пояснити, чим відрізнялися їхні наслідки.

Успіху досягли Липнева революція 1830 року у Франції, Бельгійська революція 1830–1831 років і національно-визвольна боротьба Греції 1821–1829 років. Поразкою завершилися виступи в Іспанії, Неаполітанському королівстві, італійських князівствах і Польське повстання 1830–1831 років.

Наслідки різнилися тим, що переможні революції привели до здобуття незалежності, ухвалення ліберальних конституцій та обмеження прав монархів. Натомість поразки супроводжувалися іноземною військовою інтервенцією Священного союзу, масовими стратами, скасуванням автономій і відновленням жорсткої цензури.

• На основі даних таблиці сформулюйте, як революції 1816–1847 рр. кидали виклик Віденській системі. Які принципи Віденського конгресу вони порушували?

Революції показали, що народи відкидають накинутий їм лад і не бажають жити під абсолютною владою колишніх династій. Вони прямо порушували принципи «легітимізму» (відновлення старих королівських родів) та «непорушності кордонів», проголошуючи нові незалежні держави й ухвалюючи конституції всупереч волі монархів Віденського конгресу.

ПОМІРКУЙТЕ (стор. 67)

• Якими мотивами керувалися реформатори?

Реформатори прагнули модернізувати державу мирним шляхом зверху, щоб запобігти народним вибухам і громадянським війнам, зберегти суспільну стабільність і залучити заможні верстви до управління.

• Які загальні тенденції розвитку Європи відображають революції 1820–1830-х років?

Вони відображають незворотний рух Європи від феодального абсолютизму до конституційного ладу, зростання ролі громадянського суспільства та перетворення народів на свідомі політичні нації.

• Чому цей період можна вважати етапом боротьби між старими монархічними порядками та новими ідеями?

Монархи спиралися на армію, цензуру й угоди Священного союзу, намагаючись законсервувати старі станові привілеї. Нове покоління вимагало конституцій, свободи думки, виборів і національної свободи, тому між цими двома силами тривало безперервне протиборство.

2. «ВЕСНА НАРОДІВ»

ПОМІРКУЙТЕ (стор. 67)

• Чому період революцій 1848–1849 рр. отримав назву «Весна народів»?

Цю добу назвали «Весною народів», бо майже одночасно в багатьох країнах Європи прокинулися пригноблені нації, які голосно заявили про свої права, подібно до того, як природа оживає і розквітає після довгої зимової сплячки.

• Які асоціації викликає у вас ця назва?

Вона асоціюється з відродженням, енергією молодості, звільненням від криги старих заборон, надією на свободу та єднанням людей.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ (Кирило Галушко про Луї-Філіппа I, стор. 68)

• Чому політика правителя викликала невдоволення різних соціальних груп?

Король створив вигідні умови лише для вузької групи банкірів і фінансових ділків, які наживалися на спекуляціях і приховували державні справи. Середній бізнес не мав доступу до ухвалення рішень, а робітники й селяни жили у злиднях без соціального захисту.

• У чому полягає суперечність між образом «демократа» і реальною політикою правителя?

Він показував себе скромним королем-громадянином, який гуляє вулицями з парасолькою без варти, але насправді побудував режим корупції та кумівства в інтересах жменьки найбагатших олігархів.

• Як описані події ілюструють кризу монархічної влади у Франції?

Вони свідчать, що влада повністю відірвалася від потреб суспільства, відмовилася від виборчої реформи та спиралася на махінації, що неминуче привело до народного гніву й зведення барикад.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (З Прокламації І Слов’янського конгресу до народів Європи 12 червня 1848 р., стор. 68)

• Які ідеї проголошував Слов’янський конгрес? Чому вони вважаються революційними?

Конгрес проголосив право слов’янських народів на свободу, рівність і братерство, відкинув будь-яке національне поневолення та запропонував перебудувати Австрійську імперію на добровільну федерацію вільних народів.

Ці ідеї були революційними, бо вони докорінно руйнували німецько-австрійське панування над іншими етносами, заперечували імперський абсолютизм і стверджували рівність прав кожного народу.

ПОМІРКУЙМО (стор. 68–69)

• Визначте країни, прапори яких зображено на літографії, що подана на наступній сторінці. Чому саме ці прапори зображені на передньому плані?

На картині Фредеріка Сорр’ю «Алегорія на “Весну народів”» зображено прапори Франції (синьо-біло-червоний), Німеччини (чорно-червоно-золотий), Італії (зелено-біло-червоний), Польщі (біло-червоний) та Угорщини. Вони висунуті на передній план колони народів, бо саме в цих країнах визвольний і революційний рух 1848 року спалахнув найяскравіше та повів за собою решту Європи.

• Які ідеї європейських революцій 1848 р. передає це зображення? Як художник протиставляє «старий порядок» і «нову епоху»? Наведіть приклади із зображення.

Зображення втілює ідеї народної свободи, демократичної республіки, загального миру та рівності. Художник протиставляє епохи дуже наочно: на передньому плані лежать поламані скипетри, корони та розірвані ланцюги зруйнованого трону, що уособлюють знищений абсолютизм. Їм протистоїть нескінченна жива хода людей різного віку й станів до сяючої статуї Свободи.

• Чому серед символів революції показано релігійні постаті та образ Христа з хрестом і словом FRATERNITE (братерство)?

Художник прагнув підкреслити, що революційне гасло братерства відповідає євангельським заповідям любові до ближнього й миру між людьми, показуючи благословення визвольної боротьби народів небесними силами.

ПОМІРКУЙМО (стор. 69)

• Хоча більшість революцій були придушені, чи можна стверджувати, що «Весна народів» була марною? Які довгострокові наслідки, на вашу думку, вона мала для Європи?

«Весна народів» не була марною, бо вона завдала нищівного удару феодальним порядкам. Наслідком подій стало остаточне скасування кріпацтва в Австрійській імперії, закріплення ідей парламентаризму та конституціоналізму, а також закладення надійного ґрунту для майбутнього об’єднання Німеччини та Італії.

АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (стор. 70)

• Чи є право на повстання необхідним елементом демократії? Напишіть 3–5 речень, у яких аргументуйте відповідь на запитання: чому «голос народу» є основою демократії?

Право на повстання є крайнім засобом захисту тоді, коли влада відбирає всі мирні шляхи боротьби та перетворюється на тиранію. Демократія тримається на принципі, що єдиним джерелом влади виступає сам народ. Якщо уряд не чує голос громадян і порушує їхні базові права, він втрачає свою законність. Саме воля вільних людей визначає курс розвитку держави і слугує головною гарантією справедливості в суспільстві.

3. «ВЕСНА НАРОДІВ» І УКРАЇНА

• Які вимоги «Весни народів» могли поділяти українці?

Українці всіляко підтримували скасування панщини й феодальних поборів, визнання своєї нації рівною серед інших народів, запровадження навчання рідною мовою в школах і право обирати своїх представників до парламенту.

ПОМІРКУЙМО (стор. 70)

• Назвіть причини відсутності революційного руху в Наддніпрянській Україні.

У Наддніпрянщині панував жорсткий поліцейський режим Миколи I з надзвичайним станом і розгалуженим шпигунством жандармів. Крім того, напередодні влада розгромила Кирило-Мефодіївське братство, вислала активних діячів і перекрила кордони від проникнення європейських видань.

ПОМІРКУЙМО (стор. 70)

• Висловіть припущення, якими були наслідки аграрної реформи 1848 р. для селянства.

Селяни Галичини отримали особисту свободу, позбулися панщини й стали власниками своїх наділів. Проте збереглася проблема сервітутів — права користування лісами й пасовищами, за які ще багато десятиліть тривали судові тяганини з поміщиками.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ (за QR-кодами, стор. 71)

• Перегляньте відеоматеріали «Головна Руська Рада» (qr.orioncentr.com.ua/MIqJe) та «Зоря Галицька» (qr.orioncentr.com.ua/VCWW9). Яку додаткову інформацію про становлення українського руху вони розкривають?

Відеоматеріали показують, що збережені протоколи засідань Головної Руської Ради є унікальним історичним свідченням перших відкритих політичних дискусій українців про свої права та майбутнє. Водночас випуск першої україномовної щотижневої газети «Зоря Галицька» став справжнім проривом у пресі: часопис доносив правду про ухвалені закони, боровся за розширення вживання рідної мови та духовно єднав галицьких русинів з українцями Наддніпрянщини.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (З першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 р., стор. 72)

• Як Головна Руська Рада обґрунтовувала права українців?

Рада заявила, що галицькі українці є частиною великого кількамільйонного народу з власною мовою, історією та славним княжим минулим, який через історичні біди потрапив під чужу владу, але тепер відроджується до вільного життя.

• Яке завдання Головна Руська Рада визначала як найголовніше у своїй діяльності?

Найпершим завданням було зберегти віру та зрівняти греко-католицьке духовенство в правах з іншими обрядами, а також всебічно розвивати рідну мову через освіту, видання книжок і впровадження її в усіх установах краю.

• В чому полягає значення Собору руських учених для Галичини?

Собор став першим з’їздом українських науковців і просвітителів, який ухвалив створення товариства «Галицько-руська матиця», затвердив фонетичний правопис та окреслив план розвитку рідної школи й друку.

• Чому про виступи учасників Собору писали, що вони «дихали свободою і патріотизмом»?

Уперше після століть приниження українські інтелектуали публічно виступали рідною мовою у Львові, відкрито вимагали поваги до свого народу та сміливо заявляли про прагнення до національного відродження.

ПОМІРКУЙМО (стор. 72)

• За оцінкою історика Я. Грицака, «польський та український націоналізми змагалися між собою за Галичину як за територію власного П’ємонту — територію, з якої у майбутньому постане їх національна держава. А один П’ємонт на два не ділиться». Залучивши додаткову інформацію, аргументовано підтвердіть або заперечте таку оцінку.

Ця оцінка цілком відповідає дійсності. Поляки вважали Галичину невіддільною частиною історичної Польщі та бачили її трампліном для відродження власної держави в кордонах 1772 року, тому заперечували окремішність українців. Натомість Головна Руська Рада відстоювала Галичину як корінну землю українського народу, вимагала розділити край на українську й польську частини та дивилася на Львів як на духовно-політичний центр українського відродження. Через те, що обидві нації претендували на одну й ту саму територію для розбудови своєї державності, досягти міцного компромісу між ними в межах однієї провінції було неможливо.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ (Кирило Галушко про русинську мову, стор. 73)

• Чи можна вважати мовну політику важливим чинником формування нації? Обґрунтуйте.

Мова є стрижнем національної ідентичності та єдності. Офіційне визнання мови відкриває доступ до шкільництва, преси, науки й самоврядування, що перетворює простий етнос на згуртовану політичну націю.

• Чому історик підкреслює різницю між становищем українців у двох імперіях?

В Австрійській імперії українська мова здобула статус офіційної мови початкової школи та державних документів, що дало простір для легального культурного поступу. У Російській імперії українську мову взагалі не визнавали, вважали штучним діалектом і жорстоко переслідували будь-які спроби навчати чи друкувати нею.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ (Лук’ян Кобилиця — ватажок буковинських селян, за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/qulFu, стор. 73)

• Схарактеризуйте діяльність Лук’яна Кобилиці в роки «Весни народів».

Лук’ян Кобилиця очолив рух буковинських селян за скасування панщини, повернення лісів і громадських пасовищ. Його обрали депутатом від Буковини до віденського парламенту, де він сміливо виступав на захист прав селянства та національної рівності українців, а після розпуску рейхстагу продовжував очолювати збройний спротив селян у горах.

РОБОТА З КАРТОЮ (стор. 74)

• Скориставшись QR-кодом або покликанням, розгляньте карту «Європа у 1830–1849 рр. Весна народів» і з її допомогою схарактеризуйте події 1848–1849 рр. у Європі.

Карта свідчить про загальноєвропейський масштаб визвольного руху, що розпочався у Франції та миттєво охопив німецькі землі, Австрійську монархію та Апеннінський півострів. Напрямки рухів та ареали барикад показують, що в центрі та на півдні континенту боротьба за громадянські права поєднувалася з вимогами державного об’єднання німців та італійців. Натомість у багатонаціональній імперії Габсбургів повстали народи Галичини, Угорщини, Чехії та Північної Італії, що загрожувало повним розпадом цієї монархії.

ПОМІРКУЙМО (стор. 74)

• Які виклики могли постати перед українцями для ефективної роботи в рейхстазі?

Більшість українських депутатів складали неосвічені селяни, які не знали німецької мови та не володіли тонкощами парламентської процедури й права. Вони потерпали від перешкод з боку заможніших польських поміщиків і консервативних австрійських чиновників, тому їм було складно протистояти політичному тиску в столиці імперії.

• Як і що дала революція українцям Австрійської імперії?

Революція принесла звільнення селянства від панщини, створила першу політичну організацію — Головну Руську Раду, першу газету «Зоря Галицька» та синьо-жовтий прапор. Вона вперше вивела українців Галичини та Буковини на європейську політичну арену як самостійний суб’єкт боротьби.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (стор. 74)

I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. У яких країнах Європи в 1848–1849 рр. відбулися революції?

Революції спалахнули у Франції, численних німецьких державах (зокрема у Пруссії), італійських державах (Сардинському королівстві, Тоскані, Папській державі, Неаполі) та в Австрійській імперії, де повстали австрійці, угорці, чехи, українці, поляки й словаки.

2. Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії. Які передумови революцій були характерні для окремих держав?

Спільними передумовами були глибока криза монархічних режимів, відсутність у більшості населення політичних свобод, незадоволення цензурою та погіршення життя через неврожаї й промислову кризу кінця 1840-х років.

Окремими передумовами для Німеччини та Італії була потреба подолати політичну роздробленість і об’єднатися в єдину державу. Для Австрійської імперії головною передумовою виступав національний гніт слов’янських та угорського народів і збереження феодальної панщини на селі. Для Франції — монополія на владу вузької фінансової олігархії за короля Луї-Філіппа.

3. Назвіть основні прояви «Весни народів» на українських землях.

До головних проявів належать:

• дострокове скасування панщини в Галичині 17 квітня 1848 року;
• створення Головної Руської Ради у Львові 2 травня 1848 року як першої української політичної організації;
• поява першої щотижневої газети «Зоря Галицька» та утвердження синьо-жовтого прапора як національного символу;
• скликання Собору руських учених у Львові та заснування «Галицько-руської матиці»;
• вибори 44 українських депутатів до австрійського парламенту й участь делегатів у Слов’янському конгресі у Празі;
• селянський рух на Буковині під проводом Лук’яна Кобилиці.

II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

1. Чому, на вашу думку, соціальні та національні рухи виявилися сильнішими за спроби їх придушення?

Ідеї свободи, гідності та рівності захопили мільйони людей з усіх прошарків суспільства. Старий феодальний світ уже вичерпав себе економічно й морально. Монархи могли тимчасово придушити вуличні барикади військами, але вони не могли повернути назад свідомість людей і були змушені залишити селян вільними та зберегти початки парламентаризму.

2. Який існує зв’язок між економічними проблемами, відсутністю політичних свобод та національними питаннями?

Ці чинники тісно перепліталися між собою. Безправний селянин не міг покращити господарство через панщину й сваволю пана, а розв’язати це питання мирно заважала відсутність виборів і парламенту. У таких державах, як Австрійська імперія, соціальний визиск збігався з національним: поміщик був чужинцем (німцем чи поляком), а селянин — поневоленим українцем. Тому вимога покращення життя неминуче переростала у боротьбу за конституцію та національне визволення.

III. МИСЛИМО ТВОРЧО

1. Створіть макет однієї сторінки уявної української газети революційного періоду (наприклад, «Зоря свободи»). Напишіть новини, статтю від редакції, звернення до народу чи листи читачів.

Назва: «Зоря свободи» — часопис для народу руського. Львів, 20 травня 1848 року.

Стаття від редакції:
«Брати-русини! Блиснуло довгождане сонце свободи! Століттями наш народ терпів у темряві та безправ’ї, але нині ми скинули кайдани панщини. У Львові засновано Головну Руську Раду, яка боротиметься за честь нашого імені, за нашу золоту мову та за добробут рідної землі. Прокидайся, народе, вставай до світла правди й науки!»

Новини тижня:

• «Відень у русі: цісар ухвалив скликання загального парламенту, куди оберуть депутатів від міст і сіл».
• «У Східній Галичині по селах ставлять пам’ятні хрести на честь скасування панщини. Селяни вітають свободу молебнями».
• «У Празі готується великий Слов’янський з’їзд. Делегати від нашої Ради вирушають відстоювати права русинів перед братами-слов’янами».

Лист до редакції від селянина з Дрогобиччини:
«Панове редактори! Пише вам громада з підгірського села. Почули ми радісну вість, що панщини більше нема. Дякуємо Богові й Раді за заступництво! Тільки просимо: поясніть панам комісарам, щоб не забирали в нас ліс і пасовиська, бо худобу пасти ніде. Стоятимемо за свою віру й землю до кінця!»

2. Зробіть доповіді з презентаціями про українських діячів часів «Весни народів».

План доповіді: «Григорій Яхимович — духовний і громадський провідник галицького відродження 1848 року»:

• Походження, освіта у Відні та становлення як єпископа Української греко-католицької церкви.
• Очолення Головної Руської Ради у Львові: відстоювання мовних і культурних прав русинів перед австрійською владою.
• Виступ за єдність українського народу та розмежування Галичини на українську й польську частини.
• Внесок у відкриття перших українських народних шкіл та підтримку газети «Зоря Галицька».
• Значення діяльності для пробудження громадянського життя в західноукраїнських землях.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1: «ХІХ ст.: ВИКЛИКИ І ЗМІНИ ДЛЯ ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ» (§ 11)

1. ЧАСОВА ЛІНІЯ: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО

Пригадайте. Як ідеї Французької революції вплинули на інші народи Європи, зокрема українців? Як формувалася модерна українська нація в умовах імперського тиску та під впливом європейських національних рухів?

Французька революція поширила в Європі гасла «Свобода, Рівність, Братерство» та запровадила розуміння нації як спільноти рівноправних громадян, а не підданих монарха. Для українців це стало потужним поштовхом до переосмислення свого місця в історії. В умовах імперського тиску Росії та Австрії українська модерна нація народжувалася через вивчення народної культури й мови, публікацію книг («Енеїда», «Кобзар», «Русалка Дністрова») та поступовий перехід від культурного краєзнавства до створення таємних і легальних політичних товариств.

А) Розгляньте подані зображення. Визначте події, які вони відображають. Накресліть у зошиті чи нотатнику лінію часу або скористайтеся сервісом tiki-toki та розташуйте зображення у хронологічній послідовності.

Події за зображеннями:

• Зображення 1: Початок Французької революції, взяття Бастилії (1789 рік).
• Зображення 2: Вихід поеми «Енеїда» Івана Котляревського у Петербурзі (1798 рік).
• Зображення 3: Затвердження Цивільного кодексу Наполеона (1804 рік).
• Зображення 4: Віденський конгрес монархів-переможців (1815 рік).
• Зображення 5: Видання альманаху «Русалка Дністрова» у Будимі (1837 рік).
• Зображення 6: Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві (1845 рік).
• Зображення 7: Події «Весни народів» та створення Головної Руської Ради у Львові (1848 рік).

Хронологічна послідовність на лінії часу:
1789 рік ➔ 1798 рік ➔ 1804 рік ➔ 1815 рік ➔ 1837 рік ➔ 1845 рік ➔ 1848 рік.

Б) Встановіть логічні пари, поєднавши представлені ілюстрації із датами, поданими нижче:

Ілюстрація	Подія	Дата
1	Штурм Бастилії, початок Французької революції	А. 1789
2	Видання «Енеїди» І. Котляревського	Б. 1798
3	Ухвалення Цивільного кодексу Наполеона	В. 1804
4	Віденський конгрес	Г. 1815
5	Вихід альманаху «Русалка Дністрова»	Ґ. 1837
6	Створення Кирило-Мефодіївського братства	Д. 1845
7	«Весна народів» у Європі та в Галичині	Е. 1848

2. МАНДРИ ЧЕРЕЗ ПРОСТІР ІСТОРІЇ: РОЗВИВАЄМО ПРОСТОРОВЕ УЯВЛЕННЯ

А) За допомогою покликання або QR-коду проаналізуйте карту. Скориставшись умовними позначеннями, назвіть країни або імперії, де розгорталися події революції 1848–1849 рр.

Події охопили Французьку республіку, держави Німецького союзу (зокрема Пруссію, Баварію, Саксонію), італійські держави (Сардинське королівство, Ломбардо-Венеційське королівство, Папську державу, Королівство Обох Сицилій) та Австрійську імперію (Австрію, Чехію, Угорщину, Галичину й Буковину).

Б) Поміркуйте, які чинники (географічне розташування, адміністративно-територіальні кордони) могли спричинити початок революції у цих державах або імперіях.

Центральне розташування Франції та швидкий обмін поштою і пресою допомогли революційній хвилі миттєво перетнути Рейн і Альпи. Штучні імперські кордони об’єднували десятки поневолених народів без урахування їхньої волі, що викликало вибух національного спротиву в Австрійській монархії. Роздробленість кордонів у Німеччині та Італії гальмувала торгівлю й господарство, тому жителі цих земель прагнули знищити митниці й створити єдині держави.

В) Розгляньте територіальні межі імперій, у складі яких перебували українські землі. Вкажіть землі, які могли відчути «вплив революції» та які наслідки це могло мати для українських земель у зазначений час.

Вплив революції безпосередньо відчули західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії: Галичина, Буковина та Закарпаття. Наслідком революції стало скасування кріпацтва, створення перших легальних українських громадсько-політичних інституцій (Головна Руська Рада, «Галицько-руська матиця»), вихід преси рідною мовою та початок боротьби за адміністративне об’єднання українських земель імперії в окремий край. Натомість у Наддніпрянщині, підвладній Російській імперії, царський уряд посилив військову присутність і жандармський нагляд, щоб не допустити поширення революційного руху.

3. ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ: ШУКАЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО

Уважно розгляньте зображення та проаналізуйте уривок історичного джерела. Доберіть до нього назву та підготуйте пост для соціальної мережі, скориставшись орієнтовним планом, поданим нижче.

«…Коли постало питання, чи є сенс у цього повстання, чи є надія на перемогу, його сучасник відповів: “Не знаю, чи є сенс, але є необхідність”. Це був прорив шляхти, людей гідності, людей зброї, які усвідомлювали свою відповідальність за державу, яку вони втратили…» (Юрій Земський)

Назва: «Бій за втрачену державу: шляхетська честь проти імперського ярма».

Пост для соціальної мережі:
«Чи має сенс битися, якщо шанси мізерні? “Не знаю, чи є сенс, але є необхідність!” — саме так відповідали шляхтичі, які підняли шаблі за відродження своєї вітчизни. Це була битва гідності проти імперії, яка намагалася стерти цілі народи з мапи Європи. Навіть після поразки пам’ять про таких бійців живе й надихає нові покоління не миритися з окупацією!»

1. Яку подію відображено у поданих джерелах?

У джерелі описано Листопадове польське національно-визвольне повстання 1830–1831 років проти влади Російської імперії, метою якого було відновлення незалежної Польської держави.

2. Які наслідки мав процес, представлений у джерелах?

Повстання було жорстоко розгромлене царськими військами. Цар Микола I ліквідував конституцію Царства Польського, скасував польський сейм і військо, закрив Варшавський і Віленський університети, провів масову конфіскацію шляхетських маєтків та посилив русифікацію краю.

3. Висловте власну думку: чи мав досвід описаної події вплив на українські землі Наддніпрянщини? Чому?

Польське повстання відчутно вплинуло на Правобережну Україну, де проживало багато польської шляхти. Українські селяни не підтримали польських повстанців, оскільки ті відмовилися дати селянам землю і свободу та прагнули відновити Річ Посполиту в старих межах. Російський царат використав поразку повстання для посилення власного контролю: у Києві відкрили Університет святого Володимира спеціально для русифікації місцевого краю та витіснення польського культурного впливу, ліквідували греко-католицьку церкву на Правобережжі (1839 рік) і скасували дію Литовських статутів.

4. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

• 1. Як музика Бетховена (зокрема твори, виконані на Віденському конгресі) могли сприяти об’єднанню народів після війни?

Музика видатного композитора промовляла мовою, зрозумілою всім європейцям без перекладу. Його урочисті кантати та симфонії передавали спільну радість настання довгоочікуваного миру, пробуджували почуття вселюдського братерства й допомагали колишнім ворогам відчути себе єдиною європейською родиною.

• 2. Проаналізуйте подані карикатури, що зображують політичні відносини між великими державами. Які складнощі у встановленні миру вони відображають?

Карикатури Чарльза Вільямса «Віденські забави» та Ежена Делакруа «Політичний баланс» висміюють лицемірство учасників конгресу: поки монархи й дипломати кружляли на балах, за кулісами тривав цинічний торг за кордони й поділ чужих земель. Складність полягала в тому, що великі держави піклувалися виключно про власну вигоду та задоволення імперських апетитів, абсолютно ігноруючи національні інтереси поляків, італійців, німців та інших менших народів.

• 3. Сформулюйте спільний висновок про те, як культура та мистецтво можуть сприяти подоланню конфліктів між народами.

Мистецтво виступає найважливішим мостом порозуміння між різними суспільствами. Через спільну музичну, літературну чи архітектурну спадщину люди різних культур усвідомлюють спільні людські цінності, позбуваються ворожості та вчаться поважати право кожного народу на гідне мирне життя.

• 4. Підготуйте тези, які відображають вашу громадянську позицію щодо важливості толерантності та співпраці у сучасному суспільстві.

• Повага до прав кожного народу та кожної людини є головною запорукою миру й безпеки у світі.
• Справжня толерантність вимагає взаємного визнання кордонів, культурної гідності та рішучого засудження імперської агресії.
• Конструктивний діалог і співпраця відкривають можливості для економічного розвитку, спільної безпеки та захисту демократичних свобод.