§ 10. Національне відродження на українських землях (Васильків)
ЗГАДАЙТЕ…
• які європейські країни охопила «Весна народів»;
«Весна народів» охопила Францію, німецькі та італійські держави, а також Австрійську імперію. Вона поширилася і на її підвладні землі: Угорщину, Чехію, польські краї та українські землі Галичини, Буковини й Закарпаття.
• які вимоги піднімали слов’янські народи під час цих подій.
Слов’янські народи вимагали скасувати кріпацтво й панщину та запровадити конституцію. Вони прагнули отримати демократичні свободи, вільно розвивати рідні мови й культури та здобути національно-територіальну автономію.
ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…
• поняття «національне відродження», «революція»?
Національне відродження — це процес пробудження самосвідомості народу. Він проявляється у розвитку рідної мови, вивченні власної історії, творенні нової культури та боротьбі за власні політичні права. Революція — це докорінна й швидка зміна політичного устрою, суспільного ладу або економічних відносин, яку народ часто здійснює через відкриту боротьбу проти старої влади.
МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
1. Яка основна думка цього уривка?
Основна думка уривка полягає в тому, що руський (український) народ від природи вільний і ніколи добровільно не мирився з чужим пануванням. Коли цар почав обмежувати стародавні права та вольності, українці піднялися на боротьбу, щоб відновити давню славу та незалежність.
2. Які історичні події могли спонукати автора до написання цих рядків?
Автора спонукала ліквідація автономії Гетьманщини у другій половині XVIII століття, знищення Запорозької Січі в 1775 році та закріпачення українських селян російським самодержавством. Нащадки козацької старшини прагнули нагадати про втрачені вольності та козацькі права.
3. Чому, на вашу думку, важливо вивчати такі історичні джерела сьогодні?
Вивчення таких джерел допомагає побачити, що українці боролися за свою свободу в усі часи. Твір спростовує імперські вигадки про покірність українського народу та нагадує про історичну тяглість нашої державності.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
1. Охарактеризуйте мету та напрямки діяльності Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.
Головною метою гуртка було відновлення козацьких вольностей та адміністративно-політичної автономії України в кордонах Російської імперії. Учасники доводили вищість української шляхти над російським дворянством, створили й поширювали славетну «Історію Русів», а лідер гуртка Василь Капніст у 1791 році здійснив таємну поїздку до Берліна з проханням про підтримку Пруссії у визволенні України з-під російського ярма.
2. Поміркуйте, чому національне відродження на українських землях, підвладних Російській імперії, розпочали нащадки козацької старшини.
Вони мали високий рівень освіти, володіли родинними архівами з грамотами та козацькими літописами. Вони ще пам’ятали часи Гетьманщини та дуже гостро відчували втрату колишніх станових привілеїв і власної держави.
3. Назвіть діячів української культури та науки, чиї твори сприяли пробудженню національної свідомості українців.
Свідомість пробуджували Іван Котляревський своєю «Енеїдою», збирачі народних пісень Микола Цертелєв та Михайло Максимович, історик Дмитро Бантиш-Каменський, автор першої граматики Олексій Павловський, філолог Ізмаїл Срезневський, а також кирило-мефодіївці Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Чому греко-католицькі священники стали лідерами національного відродження?
Вони були єдиною освіченою українською верствою в Галичині та на Закарпатті. Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосифа II статус духовенства зріс. Священники жили серед селян, зберігали рідну мову, викладали в парафіяльних школах і могли повести людей за собою.
2. Хто такі будителі та яку роль вони відіграли в культурному піднесенні Закарпаття та Буковини?
Будителі — це закарпатські культурно-освітні діячі кінця XVIII — середини XIX століття, які пробуджували національну гідність народу. Андрій Бачинський сприяв відкриттю семінарії та шкіл, а Олександр Духнович, Михайло Лучкай та Іоаникій Базилович писали книги, історичні твори й граматики народною мовою. Вони відновили духовні зв’язки Закарпаття з Галичиною та Наддніпрянщиною.
3. Охарактеризуйте діяльність «Руської трійці». Яке історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»?
«Руську трійцю» заснували Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький у 1830-х роках у Львові. Друзі збирали фольклор, переходили на українську мову в побуті й проповідях, а Шашкевич створив дитячу «Читанку». У 1837 році вони надрукували альманах «Русалка Дністровая» живою народною мовою. Ця книга довела єдність галичан з українцями Наддніпрянщини та започаткувала нову українську літературу в Галичині.
4. Перегляньте за покликанням та опрацюйте інформацію рубрик «Історична розвідка», «Вір, але перевір», «Машина часу».
В інтерв’ю історик Володимир Маслійчук пояснює: землям не пощастило, бо Україна не мала власної держави й була розірвана між імперіями, тому діячам довелося зосередитися на культурному виживанні. Рубрика «Вір, але перевір» доводить, що прижиттєвих портретів Маркіяна Шашкевича не збереглося, а відоме зображення — це пізніша художня реконструкція за портретом його сина Володимира. Графічна адаптація історичної повісті Івана Франка «Герой поневолі» показує повстання у Львові 1848 року очима простого міщанина, який потрапляє у вир революційних барикад.
МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
1. Прочитайте уривок із маніфесту Головної Руської Ради. Що із його тексту ви дізналися про співвідношення прагнень українців та вимог інших слов’янських народів Європи? Обміркуйте в групах.
У маніфесті русини Галичини заявили про себе як про частину великого українського народу з власною гідністю та правами. Автори закликали жити в мирі й любові з іншими слов’янськими народами та водночас рішуче боронити власні національні інтереси.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
1. Які слов’янські народи проживали в Австрійській імперії? Згадайте із попередніх параграфів, яким було їхнє становище.
В імперії жили українці (русини), поляки, чехи, словаки, хорвати, серби та словенці. Вони не мали своєї державності, зазнавали онімечування та утисків від панівних еліт (поляків у Галичині чи угорців на Закарпатті).
2. Чому ідеї Слов’янського конгресу не втілилися в життя?
Між різними слов’янськими делегаціями виникли гострі суперечки щодо кордонів і національних інтересів, наприклад між поляками та українцями. Крім того, червневе повстання 1848 року в Празі розстріляли австрійські війська генерала Віндишгреца, конгрес розігнали, а згодом імперія відновила самодержавний порядок.
3. Як ви вважаєте, які питання обговорювала польсько-українська комісія?
Комісія намагалася домовитися про рівні права української та польської мов у школах і судах Галичини, про представництво у спільних органах влади та про вимогу українців поділити Галичину на дві окремі частини.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Вправа «Мініпостер». Об’єднайтесь у пари чи групи. Створіть мініпостер з гаслом «Мова – серце народу» на прикладі діяльності «Руської трійці».
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Складіть хронологічну стрічку подій національного відродження на українських землях.
Основні етапи національного відродження:
- 1791 рік — таємна поїздка Василя Капніста до Берліна.
- 1798 рік — поява першої друкованої поеми нової української літератури «Енеїда» Івана Котляревського.
- 1805 рік — відкриття Харківського університету зусиллями Василя Каразіна.
- 1816 рік — заснування Товариства греко-католицьких священників у Перемишлі.
- 1834 рік — заснування Київського університету Святого Володимира (перший ректор — Михайло Максимович).
- 1837 рік — публікація у Буді альманаху «Русалка Дністровая» діячами «Руської трійці».
- 1846 рік — утворення Кирило-Мефодіївського братства у Києві.
- 1848–1849 роки — «Весна народів»: скасування панщини в Галичині та Буковині, діяльність Головної Руської Ради у Львові.
2. Покажіть на карті: міста, що стали центрами національного відродження на українських землях, поневолених Російською та Австрійською імперіями; місто, в якому утворено Головну Руську Раду.
Географічні орієнтири для показу на карті:
- Російська імперія (Наддніпрянщина): місто Новгород-Сіверський (на північному сході, біля річки Десна), місто Харків (на сході України — осередок першого університету та гуртка романтиків), місто Київ (у центрі на берегах Дніпра — університет Святого Володимира та Кирило-Мефодіївське братство).
- Австрійська імперія (західноукраїнські землі): місто Перемишль (на заході Галичини, на березі річки Сян — перший осередок священників-просвітителів), місто Ужгород (на Закарпатті за Карпатськими горами — осередок діяльності закарпатських будителів), місто Чернівці (на півдні Буковини біля річки Прут).
- Місто утворення Головної Руської Ради: місто Львів — розташоване в центральній частині Галичини на річці Полтва; саме тут 2 травня 1848 року українські патріоти заснували першу самоврядну організацію.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли … ? Що … ? Хто … ? Де … ? Звідки ми можемо дізнатися про … ? Чому … ? Як … ? Який результат … ? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли відбулося повстання студентів і міщан на барикадах у Львові?
- Що символізував золотий лев на блакитному тлі прапора Руської національної гвардії?
- Хто був автором головного програмного документа братчиків «Книга буття українського народу»?
- Де Василь Капніст провів таємну зустріч із прусським міністром?
- Звідки ми можемо дізнатися про перші військові терміни народної української мови?
- Чому австрійська влада конфіскувала наклад альманаху «Русалка Дністровая»?
- Як греко-католицькі священники допомагали селянським послам у Віденському парламенті?
- Який результат мало підписання цісарського патенту від 17 квітня 1848 року для галицьких селян?
4. Визначте спільні риси національного відродження в різних регіонах України. Що об’єднувало ці рухи, попри різні умови розвитку?
В обох імперіях рух починався зі збирання фольклору, дослідження історії та видання книг живою розмовною мовою. Обидва регіони спиралися на освічену еліту: дворянство на Лівобережжі та духовенство на Заході. Усі діячі чітко усвідомлювали, що українці по обидва боки кордонів є єдиним народом з однією історією. З часом культурні ініціативи скрізь переросли у політичні вимоги самоврядування та рівності прав.
5. Створіть профайл (набір даних, загальнодоступна інформація про щось або когось) про одного з діячів національного відродження або учасника революційних подій 1848–1849 років на українських землях (на вибір).
| Категорія | Дані про діяча |
|---|---|
| Прізвище, ім’я | Маркіян Шашкевич |
| Роки життя | 1811–1843 |
| Місце діяльності | Галичина (Львів, Перемишль) |
| Освіта | Львівський університет і греко-католицька духовна семінарія |
| Організація | Засновник та ідейний натхненник гуртка «Руська трійця» |
| Головні досягнення | Створив дитячу «Читанку», підготував до друку альманах «Русалка Дністровая» |
| Роль у відродженні | Першим у Галичині почав виголошувати церковні проповіді народною українською мовою |
| Історичне значення | Пробудив національну гідність галичан і відкрив нову добу в літературі краю |
6. Вправа «Зоря Галицька»:
• Створіть короткий текст статті до першої української газети «Зоря Галицька» про важливість скасування панщини.
Дорогі краяни! Прийшла велика пора свободи для нашого люду. Цісарським патентом від 17 квітня 1848 року панщину скасовано назавжди. Віднині хлібороб більше не панський підневільний слуга, а вільний господар на своїй ниві. Ця перемога відкриває шлях до чесної праці, науки та розвитку всієї руської громади.
• Опишіть, які права людини порушував цей тип земельної ренти.
Панщина відбирала право на особисту свободу та вільне пересування, адже прикріплювала селянина до панської землі. Вона позбавляла людину права вільно розпоряджатися заробленим хлібом і часом. Селянин зазнавав фізичних покарань і не мав рівного захисту в суді, що порушувало людську гідність.
• Зосередьтесь на реакції населення українських земель на інформацію про відміну панщини.
Люди зустріли цю звістку з радістю та сльозами щастя. Селяни йшли до церков на подячні молебні та масово ставили на роздоріжжях пам’ятні хрести свободи. Вони одразу перестали ходити на панщину ще до травневих термінів і відчули себе вільними громадянами.