Новий час в історії України

Зміст

Пригадайте з курсу 8 класу характерні риси періоду Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби) в історії людства.

Характерними рисами періоду Раннього Нового часу були Великі географічні відкриття, розпад феодальних відносин і зародження ринкової економіки, бурхливий розвиток науки, техніки та мануфактурного виробництва. У суспільно-духовному житті цей час відзначився поширенням гуманізму, ідеями Відродження, Реформацією та Контрреформацією, а також утвердженням централізованих держав і абсолютних монархій.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте колекцію пам’ятних монет і поштових марок. Поясніть, чим, на вашу думку, зумовлений вибір авторів для формування колекції. Кого з видатних діячів / діячок історії України за Ранньомодерної доби ви запропонували б для доповнення колекції? Обґрунтуйте свій вибір.

Вибір зумовлений тим, що ці постаті відіграли ключову роль у державотворенні, військовій звитязі та збереженні культури України Ранньомодерної доби: князі Острозькі були меценатами й оборонцями православ’я, Петро Сагайдачний зміцнив козацтво як провідну суспільну силу, Богдан Хмельницький створив козацьку державу, а Іван Мазепа і Пилип Орлик відстоювали права та суверенітет Гетьманщини.

Для доповнення колекції можна запропонувати Петра Могилу або Галшку Гулевичівну. Петро Могила провів масштабні церковні реформи та заснував Києво-Могилянський колегіум, піднісши вищу освіту до європейського рівня, а діячка й меценатка Галшка Гулевичівна заклала основу для розвитку Київського братства та братської школи, пожертвувавши для цього власні маєтності.

1. Розгляньте схему та поясніть, яке значення для розвитку українських земель мали наведені історичні факти.

Події зі схеми свідчать про активний розвиток української культури, книгодрукування та освіти за європейськими зразками, що дозволило зберегти національну й релігійну ідентичність. Заснування Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму та Львівського університету підготувало інтелектуальну еліту, реформи Петра Могили та відновлення православної ієрархії зміцнили церкву, а імперська заборона українських букварів 1769 року ознаменувала початок колоніального наступу на українську самобутність.

2. Які зі згаданих фактів ілюструють релігійну історію українських земель, а які — світську?

Релігійну історію ілюструють такі події: видання Острозької Біблії (1581 рік), Берестейська церковна унія (1596 рік), відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 рік) та церковні реформи Петра Могили (1632–1647 роки). До світської історії належать: друк перших кириличних книг у Кракові (1491 рік), заснування Острозької академії (1576 рік), Києво-Могилянського колегіуму (1632 рік) та Львівського університету (1661 рік), відкриття музичної школи в Глухові (1753 рік), а також заборона друку й використання українських букварів у Російській імперії (1769 рік).

3. Які процеси і явища європейської історії Ранньомодерної доби вплинули на появу згаданих у схемі подій і явищ?

На ці події вплинули поширення ідей гуманізму та Відродження, розвиток книгодрукування, а також Реформація та Контрреформація, які стимулювали релігійні дискусії, оновлення церкви та відкриття навчальних закладів за європейськими зразками.

2. «ДОВГЕ» XIX СТОЛІТТЯ

Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, які зміни в житті суспільства за Ранньомодерної доби свідчили про початок модернізації. В яких країнах модернізація розпочалася у XVIII ст.?

Про початок модернізації свідчили перехід від ручної ремісничої праці до мануфактур і машинного виробництва (промисловий переворот), розвиток ринкових відносин, зростання міст, утвердження світських цінностей та поширення ідей Просвітництва. У XVIII столітті модернізація найактивніше розпочалася у Великій Британії, а також охопила Францію, Нідерланди та північноамериканські колонії (майбутні США).

1. Скільки років тривало «довге» XІХ століття?

«Довге» XIX століття тривало 125 років — від початку Французької революції 1789 року до спалаху Першої світової війни в 1914 році.

2. У чому, на вашу думку, полягає причина цивілізаційного лідерства Європи в XIX ст.?

Причина лідерства полягала у здійсненні промислового перевороту й переході до машинного виробництва, розвитку капіталістичних відносин, стрімкому прогресі науки й освіти, а також формуванні правової держави та громадянського суспільства.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Які головні ознаки процесу модернізації визначає Ярослав Грицак?

Ярослав Грицак визначає модернізацію як перетворення аграрного, малограмотного й маломобільного суспільства на індустріальне, освічене та мобільне, що забезпечує політичні права й економічну свободу громадянам. Головними процесами доби історик називає поширення модерної демократії, індустріалізацію, а також появу націоналізму й соціалізму.

2. На основі аналізу слів історика та схеми на с. 9 поясніть, чому модернізаційні зміни в господарстві викликали зрушення й у суспільній свідомості.

Перехід до машинного виробництва та ринкової економіки докорінно змінив умови праці та побуту людей. Це прискорило урбанізацію, підвищило рівень грамотності, зруйнувало патріархальні станові бар’єри й сформувало новий тип активної людини, яка почала усвідомлювати свої громадянські інтереси й вимагати участі в управлінні державою.

Пригадайте з курсу історії 8 класу, які соціальні групи починали відігравати вагому роль у розвитку суспільства в епоху модернізації.

Провідну роль у суспільстві починали відігравати підприємці-промисловці (буржуазія), наймані робітники (пролетаріат) та світська інтелігенція (інженери, лікарі, вчителі, науковці, юристи).

За інформацією таблиці зіставте поняття «етнос» і «нація». Визначте в них спільні і відмінні риси.

Спільною рисою етносу та нації є те, що обидва поняття позначають великі спільноти людей, які мають історичне коріння, спільну територію проживання, мову, культуру та звичаї.

Відмінні риси відображені в таблиці:

Критерій порівняння	Етнос	Нація
Сфера формування	Культура	Політика
Походження єдності	Спільні історія, культура, мова, звичаї	Спільна політична воля, громадянська свідомість
Тип зв’язку	Родинно-кровний, культурно-традиційний	Громадянський, правовий
Форма існування	Історична, може існувати без власної державності	Переважно у формі національної держави або прагнення до неї
Приклад ідентичності	«Ми — українці за походженням, мовою, культурою»	«Ми — українська нація, ми — громадяни української держави»
Динаміка розвитку	Повільні зміни, тяглість традицій	Активна трансформація через участь у політичному процесі
Взаємодія з державою	Може існувати в межах різних держав або без держави	Зазвичай пов’язана з ідеєю суверенітету й державності

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Що, на думку історика, є головною ознакою нації?

Головною ознакою нації є суб’єктивне самоусвідомлення людей, їхня згода та свідоме бажання жити разом і належати до єдиної спільноти, а не лише походження чи спільна мова.

2. Чи погоджуєтесь ви з його думкою? Аргументуйте свою позицію, спираючись на досвід сьогодення.

Ця думка є переконливою, оскільки нація тримається на свідомому виборі людей творити спільне майбутнє. Сучасний досвід України доводить, що люди різного етнічного походження, рідної мови чи віросповідання об’єднуються як єдина українська нація заради захисту незалежності, свободи та суверенітету своєї держави.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

На яку особливість розвитку українського народу в епоху модернізації вказує історик?

Історик підкреслює, що абсолютна більшість українців зберігала традиційний сільський уклад і залишалася мало зачепленою модернізаційними процесами аж до початку XX століття. Головна особливість полягає в тому, що українці зуміли зберегти свою національну ідентичність не завдяки модернізації, а всупереч її імперському характеру.

3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ

З якою метою історики визначають періодизацію історії?

Історики визначають періодизацію для структурування історичного процесу, виокремлення якісно відмінних етапів у житті суспільства та кращого розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

На основі схеми відтворіть шлях нації від зародження до створення національної держави.

Шлях нації розпочинається з формування спільноти, яка усвідомлює свою окремішність та формулює національну ідею. Далі ця ідея переростає в організований національний рух та боротьбу за визволення від чужоземного панування. Завершальним етапом цього поступу є створення власної суверенної національної держави.

1. Які основні завдання ставили перед собою діячі академічного етапу національного руху?

Основними завданнями були наукове вивчення історії України, збирання літописів, дослідження мови, фіксація фольклору й народних звичаїв, а також публікація перших художніх творів народною мовою.

2. Чому національне відродження розпочиналося саме з мови та історії?

Саме мова та історія є фундаментом самобутності народу, які наочно доводять його відмінність від імперських націй. Вивчення героїчного минулого та збереження рідної мови пробуджували історичну пам’ять і закладали основу для національного самоусвідомлення.

1. Чим культурницький етап відрізнявся від академічного?

Культурницький етап вийшов за межі суто кабінетних наукових досліджень і набув масового просвітницького характеру. Знання почали активно поширювати серед народу: створювалися недільні школи, відкривалися читальні й бібліотеки, друкувалася доступна література та ставилися театральні вистави.

2. Які організації відігравали ключову роль у поширенні національної ідеї?

Ключову роль відігравали таємні гуртки та легальні товариства інтелігенції, зокрема Кирило-Мефодіївське братство, Київська та інші громади, а також товариство «Просвіта».

3. Як культурницька діяльність могла сприяти формуванню політичного руху?

Поширюючи освіту та рідне слово, діячі виховували у населення національну гідність і почуття єдності. Зростання національної самосвідомості закономірно привело до розуміння необхідності боротися за свої соціальні й національні права через створення політичних організацій та партій.

1. Які основні завдання ставили перед собою учасники політичного етапу національного руху?

Учасники політичного етапу домагалися автономії або повної державної незалежності України, об’єднання всіх українських земель в одній соборній державі та створення політичних партій для захисту прав українців.

2. Як перехід до політичного етапу вплинув на характер національного руху?

Рух переріс межі культурно-просвітницької роботи та перетворився на відкриту політичну боротьбу. З’явилися політичні партії з чіткими програмами, почали висуватися державницькі вимоги, організовуватися мітинги, збори та участь у парламентських виборах.

3. Поясніть / дізнайтеся, чим відрізняються автономія і державна незалежність.

Автономія — це право самостійного внутрішнього управління певною територією в межах єдиної союзової чи імперської держави. Державна незалежність — це повний політичний суверенітет, верховенство державної влади на всій території та цілковита самостійність у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. За якими головними ознаками історик виділяє періоди історії України XIX ст.?

Іван Лисяк-Рудницький визначає періоди за соціальним походженням лідерів руху та ступенем залучення суспільства до боротьби — тобто за тим, яка саме суспільна верства (дворянство, інтелігенція чи широкий загал народу) очолювала процес національного відродження.

2. Які ще ознаки, на вашу думку, можна покласти в основу періодизації «українського XIX століття»?

В основу періодизації можна покласти форми діяльності національного руху (науково-дослідницька, культурно-просвітницька, партійно-політична), а також стадії модернізації економіки — до і після скасування кріпацтва та розгортання промислового перевороту.

3. Визначте, які соціальні групи відігравали провідну роль на різних етапах національного відродження. На основі висловлювань історика графічно зобразіть розширення соціального підґрунтя українського національного відродження протягом ХІХ ст.

Ще варіант схеми:

На першому (шляхетському) етапі провідниками були лівобережне дворянство козацького походження та правобережна шляхта. На другому (народницькому) етапі провідну роль перебрала різночинна інтелігенція — студенти, вчителі, письменники. На третьому (модерністичному) етапі до руху долучилися найширші народні верстви: селяни, міщани та робітники.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Систематизуйте отриману з параграфа інформацію про розвиток українського національного відродження, визначте основні риси кожного етапу національно-визвольного руху. Доповніть запропоновану інфографіку.

• Академічний етап:
  • діяльність окремих науковців і дворянських кіл;
  • збирання козацьких літописів, фольклору та вивчення народної мови;
  • сприйняття нації як культурно-історичної самобутності.
• Культурницький етап:
  • розгортання просвітницької діяльності серед студентів та інтелігенції;
  • створення громад, товариства «Просвіта», відкриття недільних шкіл і видання книжок;
  • зосередження на розвитку культури без висування прямих політичних гасел.
• Політичний етап:
  • створення перших українських політичних партій;
  • висування вимог автономії або повної державної незалежності;
  • утвердження ідеї соборності та залучення до руху широких народних мас.

Висловіть припущення, як імперська політика впливатиме на розвиток українського руху. В якій з імперій — Російській чи імперії Габсбургів — умови для розвитку українського руху були сприятливішими?

Імперська влада намагалася гальмувати український рух через цензурні утиски та асиміляцію, проте умови в Австрійській імперії (імперії Габсбургів) були значно сприятливішими. На відміну від Російської імперії, де діяли жорсткі заборони українського слова й переслідувалися будь-які організації, конституційний устрій Австрії дозволяв легально видавати пресу, засновувати культурно-освітні товариства та утворювати політичні партії.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Новий час в історії України»:

Можу пояснити значення понять «меценат», «модернізація», «нація», «національне відродження», «національний рух».

• Меценат — особа, яка надає добровільну безкорисливу матеріальну підтримку розвитку культури, освіти, науки чи мистецтва.
• Модернізація — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського та індустріального.
• Нація — політична спільнота людей, об’єднана громадянською свідомістю, спільними цілями та прагненням жити у власній державі.
• Національне відродження — процес пробудження національної свідомості народу, що розпочинається з вивчення мови та історії й завершується боротьбою за державу.
• Національний рух — організована суспільно-політична боротьба за захист прав, мови, культури та здобуття самовизначення народу.

Можу обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ століття.

Хронологічні межі «довгого» XIX століття охоплюють 1789–1914 роки: від початку Французької революції, що зруйнувала феодальні підвалини й розпочала епоху громадянських прав, до спалаху Першої світової війни, яка зруйнувала старий імперський лад у Європі.

Можу пояснити, як змінилися уявлення про націю у ХІХ столітті.

До XIX століття «нацією» вважали лише привілейовану еліту (шляхту чи дворянство). У XIX столітті під впливом Просвітництва та революційних ідей націю почали розуміти як рівноправну спільноту всіх громадян країни, незалежно від їхнього соціального чи станового походження.

Можу визначити особливості «довгого» ХІХ століття на українських землях.

• Розчленування українських земель між Російською та Австрійською імперіями;
• запізнілий початок промислового перевороту та тривале збереження кріпосного права;
• спрямування імперської індустріалізації на викачування сировини (вугілля, метал, зерно, нафта);
• переважання українців серед сільського населення та повільне зростання міст;
• проходження трьох послідовних фаз націєтворення: академічної, культурницької та політичної.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Зіставте поняття «етнос» і «нація» відповідно до наданої на с. 10–11 таблиці, визначивши їхні ключові відмінності у сфері формування, походженні єдності, типі зв’язку, формі існування та динаміці розвитку.

Критерій	Етнос	Нація
Сфера формування	Культура	Політика
Походження єдності	Спільні історія, культура, мова, звичаї	Спільна політична воля, громадянська свідомість
Тип зв’язку	Родинно-кровний, культурно-традиційний	Громадянський, правовий
Форма існування	Історична, може існувати без власної держави	Переважно у формі національної держави або боротьби за неї
Динаміка розвитку	Повільні зміни, тяглість традицій	Активний розвиток через політичну діяльність

Етнос є культурно-мовним об’єднанням, сформованим традицією та походженням, тоді як нація є громадянською спільнотою людей, які об’єднані спільною політичною волею та прагненням розбудовувати власну державу.

3. За матеріалами параграфа подискутуйте в класі, чому належність до українського етносу не завжди означає належність до української нації.

Етнічна належність дається людині від народження через мову, походження й побутову культуру, тоді як національна належність вимагає усвідомленого політичного вибору. У XIX столітті чимало етнічних українців перебували на службі імперій, асимілювалися та вважали себе частиною імперського народу. Бути частиною нації означає займати активну громадянську позицію, брати відповідальність за долю своєї країни та прагнути її незалежності й процвітання.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. За ініціативи молоді м. Бориспіль у липні 2022 р. було створено громадську політичну організацію «Всенародний Національний Визвольний Рух України». Організація ставить перед собою мету забезпечити національну безпеку України, зміцнити державну владу, зберегти культурну спадщину та ідентичність українців, сприяти економічному розвитку країни та зміцнити міжнародний статус України. Подумайте, чи є ця громадська організація націоналістичною за своїм спрямуванням. Про що свідчить виникнення подібних громадських організацій у сучасній Україні? Проаналізуйте емблему «Всенародного Національного Визвольного Руху України». Які історичні символи використали її автори? Що, на вашу думку, вони означають? Запропонуйте ідею створення власної громадської організації та створіть її емблему, яка відображала б ідею творення національної держави й захисту національних прав українського народу.

Ця організація має націоналістичне спрямування в науковому розумінні цього поняття: її завданнями є зміцнення суверенітету, захист національної ідентичності та розбудова успішної незалежної держави. Поява таких об’єднань у сучасній Україні свідчить про високу зрілість громадянського суспільства, патріотизм молоді та готовність брати відповідальність за захист держави під час війни.

В емблемі організації поєднано ключові державні та історичні символи:

• сокіл у формі Тризуба відсилає до княжого знака Володимира Великого й уособлює спадкоємність державності та волю до свободи;
• меч символізує рішучість у збройному захисті Батьківщини та боротьбу за визволення рідної землі;
• синьо-жовті барви позначають кольори державного прапора України та соборність народу.

Для захисту прав та популяризації української культури пропоную молодіжну ініціативу «Варта Національної Свободи» (ВНС).