1. Криза «старого порядку». Французька революція кінця xviii ст.

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте, які революційні події ви аналізували, вивчаючи історію у 8 класі.

У 8 класі під час вивчення історії аналізувалися Нідерландська революція, Англійська революція середини XVII століття та Війна за незалежність США.

Які причини змушували людей вдаватися до різних форм боротьби, щоб досягти бажаного?

До боротьби людей змушували економічна криза, відсутність політичних прав і свобод, соціальна нерівність, непосильні податки та прагнення національного визволення.

Чим подібні події в Україні відрізнялися від революційних рухів у країнах Західної Європи?

Революційні події в Україні, зокрема Національно-визвольна війна середини XVII століття, мали на меті насамперед здобуття державної незалежності та релігійну свободу, тоді як у країнах Західної Європи основною метою було повалення абсолютизму, ліквідація феодальних пережитків та утвердження прав буржуазії.

ПОМІРКУЙТЕ

Розгляньте схему. Визначте, які фактори зумовили кризу «старого порядку» у Франції.

Кризу «старого порядку» у Франції зумовили такі фактори:

• Економічні: виснаження бюджету через тривалі війни, витрати на військо та розкішне життя королівського двору; зростання державного боргу; непосильний податковий тиск і церковна десятина; високий рівень безробіття, зростання цін на хліб та неврожаї, що спричинили голод і зростання смертності.
• Політичні: абсолютна влада монарха, низький авторитет королівської влади, привілейоване становище аристократії й вищого духовенства, позбавлення Генеральних штатів скликання протягом 175 років (із 1614 по 1789 рік) та відсутність у третього стану можливості впливати на державні рішення.
• Соціальні: становий поділ суспільства на привілейовані (перший — духовенство, другий — дворянство) та непривілейований (третій — селяни, міщани, буржуазія, робітництво, ремісництво) стани, де основний тягар податків ніс третій стан, не маючи політичних прав, а також зростання самосвідомості освіченої буржуазії.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карикатуру 1789 р. «Пробудження третього стану». На ній чоловік, який уособлює третій стан, розриває кайдани і тягнеться до зброї. Чому автор зобразив початок революції саме так?

Автор зобразив початок революції саме так, щоб показати усвідомлення представниками третього стану своєї сили та початок активної боротьби за власну свободу. Розривання кайданів символізує звільнення від феодальної залежності та станового пригнічення, а зброя в руках уособлює рішучість народу захищати свої інтереси та силою змінювати політичний устрій держави.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому гаслом революції 1789 р. стали слова «Свобода, рівність, братерство!»?

Це гасло відображало основні прагнення третього стану, спрямовані на ліквідацію абсолютизму та станового поділу суспільства. Свобода означала особисту недоторканність і громадянські права, рівність — однаковий статус усіх громадян перед законом і скасування привілеїв дворянства, а братерство — єдність французької нації в боротьбі за спільні інтереси.

Чи втілилося це гасло в життя протягом 1789–1799 рр. Чому?

Гасло втілилося лише частково, оскільки проголошені в Декларації прав людини і громадянина ідеали постійно порушувалися в ході революційних подій. Політична нестабільність, встановлення якобінської диктатури з її масовим терором, економічна криза та подальша корупція часів Директорії призвели до того, що реальне забезпечення свобод і рівності було замінене насильством і боротьбою за владу.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок з історичного джерела. Які нові норми були запроваджено Конституцією 1791 р.? Чи можна назвати їх демократичними? Чому? Порівняйте положення Конституції Франції 1791 р. із правами і свободами людини в сучасній Україні. Назвіть спільні риси.

Конституція 1791 року запровадила скасування дворянства, станових відмінностей, феодального порядку, вотчинної юстиції, титулів та цехових управ. Ці норми є демократичними, оскільки вони утверджували принцип рівності громадян перед законом і визнавали природні права людини основою суспільного устрою. Спільними рисами з правами людини в сучасній Україні є законодавче закріплення рівності всіх громадян незалежно від походження, відсутність станових привілеїв та захист державою природних прав людини.

2. Розгляньте гравюру, що зображує суд над лідерами жирондистів. Чому парижани підтримували розправу над учасниками цієї політичної сили? Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що розправа з політичною опозицією не могла мати позитивних наслідків для Франції?

Парижани підтримували розправу над жирондистами через радикалізацію суспільства, спричинену економічною кризою, зростанням цін на продовольство та пропагандою якобінців, які звинувачували жирондистів у зраді. Твердження про негативні наслідки є обґрунтованим, оскільки фізичне знищення політичної опозиції призвело до встановлення диктатури, неконтрольованого терору та розколу нації, що зрештою виснажило революційний потенціал країни.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте за текстом основні риси якобінського терору та правління Директорії.

Основними рисами якобінського терору були встановлення жорсткої диктатури, обмеження громадянських свобод, масові страти “підозрілих” осіб, тотальний державний контроль над усіма сферами життя та спроби викорінити традиційну релігію. Правління Директорії характеризувалося пом’якшенням внутрішньої політики щодо опозиції, амністією повстанців та поверненням емігрантів, проте супроводжувалося глибокою економічною кризою, корупцією, постійною боротьбою за владу та переходом до загарбницьких зовнішніх війн.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте портрети визначних діячів Французької революції XVIII ст. на с. 19. Висловіть свою думку, чому популярні на різних етапах революції, вони втрачали вплив і владу.

Діячі революції втрачали популярність і владу через швидку радикалізацію суспільних настроїв, коли ідеї одного етапу ставали занадто поміркованими для наступного. Помірковані лідери, як-от Жильбер де Лафаєт, втрачали вплив через відданість ідеї конституційної монархії в час, коли народ вимагав республіки. Радиклальні діячі, як-от Жан-Поль Марат, ставали жертвами атентатів (вбитий Шарлоттою Корде через заклики до терору), а Максиміліан Робесп’єр втратив владу через острах оточення перед його тиранією, що призвело до Термідоріанського перевороту та його страти.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Визнач основні причини Французької революції XVIII ст.

Головними причинами революції стали глибока економічна криза, спричинена боргами за війни та розкішним життям королівського двору, політичне безправ’я третього стану при пануванні привілейованих дворянства та духовенства, а також невідповідність абсолютної монархії потребам капіталістичного розвитку країни. Зростання самосвідомості буржуазії та поширення ідей Просвітництва щодо рівності й свободи підготували ідеологічне підґрунтя для повалення старого порядку.

2. Назви дати початку революції у Франції, проголошення Декларації прав людини і громадянина, установлення якобінського терору та Термідоріанського перевороту.

Початок революції (захоплення Бастилії) відбувся 14 липня 1789 року, Декларація прав людини і громадянина була проголошена 26 серпня 1789 року, якобінський терор офіційно розпочався восени 1793 року, а Термідоріанський переворот стався у липні 1794 року.

3. Назви основні політичні сили, які боролися за владу в революційній Франції.

• Фельяни (праві) — прихильники конституційної монархії, велика буржуазія та ліберальне дворянство.
• Жирондисти (помірковані ліві) — представники торговельно-промислової буржуазії, виступали за республіку без радикальних методів.
• Якобінці-монтаньяри (радикальні ліві) — виразники інтересів дрібної буржуазії та санкюлотів, прихильники диктатури й терору (лідери: Робесп’єр, Марат).
• «Болото» — політично нестійкі депутати без чіткої ідеології, які займали вичікувальну позицію.
• Роялісти — прихильники відновлення неограниченої монархії Бурбонів.

4. Пригадай, як діячі Просвітництва пропонували змінити політичний устрій у європейських країнах. Чи вплинули їхні ідеї на Французьку революцію? Аргументуй свої міркування.

Діячі Просвітництва пропонували обмежити абсолютну владу монарха через поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також запровадити народний суверенітет і рівність усіх громадян перед законом. Ці ідеї безпосередньо вплинули на Французьку революцію, оскільки вони стали основою для головних програмних документів, зокрема Декларації прав людини і громадянина, та визначили мету побудови громадянського суспільства замість станового поділу.

5. Поясни, як ти розумієш вислів «Революції, як бог Сатурн, поїдають своїх дітей». Наведи приклад із параграфа, який ілюструє ці слова.

Вислів означає, що під час революційних потрясінь радикалізація боротьби часто призводить до того, що лідери та активні учасники революції стають жертвами створеної ними системи, гинучи від рук своїх же соратників. Прикладом із параграфа, що ілюструє ці слова, є доля впливового революціонера Жоржа Дантона, якого було страчено за рішенням якобінської влади, а також доля самого Максиміліана Робесп’єра, якого гільйотинували після Термідоріанського перевороту.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Накресли таблицю за зразком і заповни її: упиши до відповідних комірок найважливіші події із зазначених періодів. Добери з відкритих джерел ілюстрації до цих подій.

Періоди Французької революції	Найважливіші події
Початок революції (1789–1792)	Скликання Генеральних штатів; створення Національних (Установчих) зборів; формування Паризького комітету та Національної гвардії; взяття Бастилії (14 липня 1789 р.); ухвалення Декларації прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.); прийняття Конституції 1791 року; початок війни з першою антифранцузькою коаліцією.
Установлення республіки (1792–1794)	Повстання в Парижі та повалення монархії (серпень 1792 р.); перемога біля села Вальмі; проголошення Франції республікою Національним конвентом (вересень 1792 р.); страта короля Луї XVI (21 січня 1793 р.); вигнання та страта лідерів жирондистів.
Якобінська диктатура (1793–1794)	Встановлення режиму терору Комітетом громадського порятунку; придушення повстань у Вандеї; запровадження «релігії розуму» та нового календаря; масові страти (Марія-Антуанетта, Жорж Дантон); Термідоріанський переворот i страта Робесп’єра (липень 1794 р.).
Термідоріанський режим (1794–1799)	Пом’якшення внутрішньої політики; ухвалення Конституції 1795 року; формування Директорії та Законодавчого корпусу; перехід від оборонних війн до загарбницьких; Італійський (1796 р.) та Єгипетський (1798 р.) походи Наполеона Бонапарта.

Підготуй кілька запитань про вибрані тобою події для своїх однокласників та однокласниць.

1. Які основні причини змусили представників третього стану оголосити себе Національними зборами у 1789 році?
2. Чому Декларація прав людини і громадянина вважається одним із найважливіших документів в історії демократії?
3. Які чинники зумовили падіння якобінської диктатури та перехід влади до Директорії?

Працюємо з відео «Завершення Великої французької революції»

Перегляньте відео. Які риси якобінського терору називає автор? Про що йшлося в тексті параграфа, а про що ви дізналися з відео?

Які риси якобінського терору називає автор?
Автор називає такі риси якобінського терору:

• Вбивства, залякування, заслання та інші форми насильства для «рятування» держави.
• Нехтування демократичними правами (Конституцію 1793 року підписано не було).
• Масові страти й арешти за «декретом про підозрілих» (загинуло від 17 до 116 тисяч осіб, особливо постраждали жінки).
• Знищення колишніх соратників і революціонерів (Ебера, Демулена, Дантона).
• Тотальні соціальні й культурні зміни (запровадження «храмів розуму», патріотичних девізів, червоно-біло-синього одягу, нового календаря та 10-годинного відліку часу).
• Проведення реквізицій (вилучення товарів і продовольства у населення).

Про що йшлося в тексті параграфа, а про що ви дізналися з відео?
У тексті параграфа зазвичай йдеться про основні факти й хронологію: повалення монархії, проголошення республіки, страту короля Людовика XVI, прихід якобінців до влади, реформи армії та термідоріанський переворот. З відео додатково можна дізнатися про шпигунську історію з передачею документів Марією-Антуанеттою, активну роль жінок у революційному русі й деталі їх переслідування під час терору, а також про незвичні культурні експерименти якобінців із календарем, новим часом і «храмами розуму».