1. «Довге XIX століття» – формування модерного суспільства
ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте хронологічні межі Раннього Нового часу в історії Європи та світу. Чим відрізняється цей історичний період від попереднього?
Ранній Новий час тривав від кінця XV століття (відкриття Америки Христофором Колумбом у 1492 році) до кінця XVIII століття (початок Французької революції 1789 року). Цей період відрізняється від Середньовіччя Великими географічними відкриттями, виникненням капіталістичних відносин, появою мануфактурного виробництва, Реформацією церкви, стрімким розвитком науки та формуванням перших колоніальних імперій і світового ринку.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Подумайте, що визначає сучасну Україну як національну державу. За допомогою мережі «Інтернет» або застосунків ШІ створіть зображення (колаж), яке б представило Україну як національну державу.
Сучасну Україну як національну державу визначають такі ознаки:
- утвердження суверенітету української нації на всій території в міжнародно визнаних кордонах;
- функціонування єдиної державної мови — української;
- наявність державних символів (Герба, Прапора, Гімну) та спільної історичної пам’яті;
- формування політичної нації, де всі громадяни України мають рівні права незалежно від етнічного походження;
- захист державної незалежності та демократичний устрій, закріплений у Конституції.
Опис ідеї для колажу: у центрі розташований малий Державний Герб України на синьо-жовтому тлі. Навколо розміщені зображення сучасної української молоді, пам’яток Києва (Софійський собор, Майдан Незалежності), цифрових технологій і тексту першої статті Конституції України.
Промпт для генерації зображення:
“A vibrant digital collage representing modern Ukraine as a democratic nation-state. In the center is the golden Trident on a blue and yellow background. Surrounding elements include modern Ukrainian architecture, proud citizens holding state flags, books of law and Constitution, and industrial innovation symbols. Realistic educational art style.”
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Як ви розумієте принцип, проголошений на початку ХІХ ст.: «Кожній нації — своя національна держава»?
Цей принцип закріплює природне право кожного народу, який має спільну мову, культуру та історичну пам’ять, самостійно вирішувати власну долю та створювати власну незалежну державу. Він заперечує імперську систему, де великі держави утримували підкорені народи силою і позбавляли їх рівних прав.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому, на вашу думку, полягає причина цивілізаційного лідерства Європи в ХІХ ст.?
Причина лідерства полягає у швидкому переході до машинної індустрії та капіталістичної економіки. Європейські країни першими запровадили винаходи парового двигуна, фабричне виробництво і мережу залізниць. Водночас у Європі розвивалися наукова думка, освіта, верховенство права та політичні свободи, що забезпечило країнам континенту перевагу в економіці, технологіях і військовій справі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте зображення, створені за допомогою штучного інтелекту:
• Подумайте, чому саме так ШІ побачив поняття «модернізація»?
ШІ подав модернізацію через два взаємодоповнюючі візуальні образи:
- Ліве (схематично-концептуальне) зображення показує модернізацію через взаємодію людей, шестерень, світлових ліній та лампочки (символу ідеї/розуму). ШІ акцентує на тому, що модернізація — це не лише залізо й машини, а зміна мислення, інтелектуальний пошук, наукові винаходи, нова організація праці та активність людини.
- Праве (сюжетно-історичне) зображення наочно ілюструє історичний перехід: від традиційного аграрного життя (селянин із конем у полі, пасовище, вітряк і дерев’яні будівлі) до індустріального світу (фабрики з димарями, залізниця з паровозом, книга як символ поширення освіти й науки та люди, які крокують уперед).
Штучний інтелект обрав такі сюжети, оскільки модернізація була комплексним цивілізаційним стрибком від аграрно-ремісничого суспільства до машинного виробництва, освіти й урбанізації.
• Які промти (запити) надавали автори, щоб отримати подібні зображення?
Автори могли використовувати запити: «індустріалізація XIX століття, парові машини, заводи, зростання міст, перехід від традиційного села до промислового міста, шестерні прогресу, науково-технічна революція».
• За допомогою QR-коду самостійно згенеруйте зображення до поняття «модернізація».
Промпт для створення ілюстрації:
“A conceptual historical illustration of 19th-century modernization. The left part shows a traditional peaceful rural landscape with a windmill and wooden houses. The right part smoothly transforms into an industrial 19th-century town with brick factories, steam locomotives, railway tracks, and telegraph lines. High details, textbook style.”
• Порівняйте й проаналізуйте отримані результати в класі. Які неточності вони мають?
Штучний інтелект часто зображує модернізацію однобічно — лише як техніку та заводи. Головна неточність полягає у відсутності соціальних і політичних явищ: виборів, шкіл, лікарень, судів і націєтворення. Також ШІ нерідко плутає епохи, поєднуючи механізми кінця XIX століття з архітектурою чи деталями значно пізніших часів.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Які головні ознаки процесу модернізації визначає історик? Спробуйте порівняти основні ознаки традиційного та модерного суспільств.
Ярослав Грицак визначає модернізацію як комплексний перехід від аграрного, малограмотного й маломобільного суспільства до індустріального, освіченого й мобільного, де всі верстви населення отримують широкі права та економічні свободи. Головними рушійними силами цієї доби він вважає розвиток сучасної демократії, промислове зростання та піднесення націоналізму й соціалізму.
Порівняння ознак традиційного та модерного суспільств:
| Критерій | Традиційне суспільство | Модерне суспільство |
|---|---|---|
| Основа економіки | Сільське господарство, ручна праця, ремесло | Машинна індустрія, фабрики, ринкова конкуренція |
| Суспільна структура | Становий поділ (привілейовані дворяни й духовенство, безправний третій стан) | Громадянська рівність перед законом, поділ на класи (буржуазія, наймані робітники) |
| Політичний устрій | Абсолютна монархія, піддані без виборчих прав | Конституційна монархія або республіка, парламентаризм, демократичні вибори |
| Освіта та знання | Низький рівень письменності, привілей еліти | Масова освіта, розвиток науки й техніки |
| Мобільність людей | Селяни все життя мешкали в одному селі | Висока мобільність, переселення в міста (урбанізація) |
| Світогляд | Релігійний, вірність давнім традиціям | Світський, віра в прогрес, ідеології націоналізму й лібералізму |
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим, на вашу думку, пояснюється така особливість розвитку українського суспільства ХІХ ст.?
Особливість українського суспільства полягала в його бездержавному статусі та підпорядкуванні Російській і Австрійській імперіям. Імперські уряди тривалий час зберігали кріпацтво (в Австрії — до 1848 року, в Росії — до 1861 року) і стримували розвиток національної освіти. Українські селяни не поспішали до міст через мовний і культурний тиск, адже міста були русифікованими або полонізованими. Тому саме збереження традиційного сільського побуту допомогло українцям зберегти рідну мову, фольклор і самобутність всупереч асиміляції.
ПОМІРКУЙМО!
Прокоментуйте думку українсько-канадського історика Ореста Субтельного: «Все, що в Україні було модерним, не було українськім, а все, що було українським — не було модерним». Чому, на думку автора, модерні явища в Україні не були пов’язані з українською культурою? Чи поділяєте ви цю думку?
Історик Орест Субтельний указав на колоніальний характер розвитку підросійської та підавстрійської України. Міста, заводи, банки, залізниці та університети розбудовували імперська влада та іноземні підприємці, через що міська модерна культура була російською, польською або німецькою. Натомість українська мова, звичаї та традиції зберігалися переважно на селі серед селянства.
Модерні явища не були пов’язані з українською культурою через імперську політику заборон, яка не пускала українську мову до гімназій, університетів, заводських контор та державних установ.
Повністю погодитися з цим твердженням не можна. Воно влучно описує початок XIX століття, проте в другій половині століття з’явилися українські промисловці-меценати (Симиренки, Терещенки), виникла модерна література на чолі з Тарасом Шевченком та Іваном Франком, постали перші українські кооперативи й політичні партії. Це довело спроможність українського народу творити власну модерну культуру.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим, на думку історика, «народ» відрізняється від «модерної нації»? Наведіть приклади «народів» і «націй» у сучасному світі.
За висновком Ольгерда Бочковського, «народ» є наслідком природного й давнього історичного розвитку, тоді як «модерна нація» виникає як результат усвідомленої волі людей до самостійного державного життя та розвитку власної культури. Народ існує пасивно в межах традицій, а нація прагне політичного самовизначення.
Приклади народів у сучасному світі, які не мають власної суверенної держави: курди, баски, каталонці, тибетці.
Приклади націй, які створили власні держави та мають розвинені інститути громадянського суспільства: українці, поляки, французи, німці, японці.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Підготуйте історичне есе на тему: «Чому формування націй є ознакою модернізації суспільства?».
Формування націй стало прямим наслідком переходу від середньовічного устрою до сучасного суспільства. У добу абсолютних монархій люди не мали громадянських прав і вважали себе підданими володаря або представниками певного стану чи релігійної громади. Патріотизм і державні інтереси стосувалися виключно монарха та дворянської верхівки.
Промислова революція та урбанізація докорінно змінили суспільне життя. Розвиток фабрик вимагав освічених фахівців, які володіли грамотою і єдиною мовою. Масова початкова школа, преса та залізниці створили єдиний інформаційний простір. Французька революція проголосила засаду народного суверенітету: влада належить не королю, а всьому народу, де кожен громадянин є рівним у правах.
Коли мільйони селян і робітників усвідомили свою культурну спорідненість і спільну долю, етноси перетворилися на модерні нації. Люди забажали брати участь у виборах, ухвалювати закони та розбудовувати власну країну. Тому виникнення націй є невіддільною ознакою суспільної модернізації, яка принесла рівноправність, демократію і свободу.
I. ЗНАЮ Й СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Дайте визначення понять: «модернізація», «етнос», «національна держава», «національний рух», «націєтворення».
- Модернізація — перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального через запровадження технічних, наукових, суспільних і культурних інновацій.
- Етнос — спільнота людей, яку об’єднують спільна територія формування, мова, культура, звичаї та традиції.
- Національна держава — тип держави, що постає як результат самовизначення певної нації та забезпечує її розвиток на своїй етнічній території.
- Національний рух — суспільно-політична боротьба нації за збереження своєї культури, рівні права та здобуття власної державності на етнічних землях.
- Націєтворення — культурно-політичний процес, під час якого етнос усвідомлює власну єдність, перетворюється на націю і виборює політичну самостійність.
2. Визначте основні риси модернізації і національного відродження в Європі та Україні. Які спільні / відмінні риси вони мали?
Спільні риси:
- перехід від ручної праці до фабричного виробництва та парових машин;
- зростання міст, будівництво мережі залізниць і поява нових верств — промисловців та найманих робітників;
- скасування особистої залежності селян (кріпацтва) та формування ринкових відносин;
- розгортання національного відродження через дослідження народної мови, звичаїв та історії.
Відмінні риси:
- країни Західної Європи модернізувалися у власних державах за підтримки урядів, а модернізація в Україні відбувалася в колоніальних умовах Російської та Австрійської імперій;
- промисловий переворот в Україні розпочався на пів століття пізніше і мав ресурсний характер (видобуток вугілля, металу та нафти для потреб метрополій);
- керівні посади в промисловості й торгівлі України посідали представники інших національностей, тоді як українці здебільшого залишалися селянами;
- український національний рух долав жорстокі імперські заборони (зокрема Валуєвський циркуляр і Емський указ у Росії), тому тривалий час був змушений зосереджуватися на культурницькій роботі.
3. Чому ХІХ століття історики називають «довгим»?
Історики називають XIX століття «довгим», тому що визначальні історичні зміни цього періоду не вкладаються в звичайні календарні межі. Британський історик Ерік Гобсбаум окреслив цю добу від початку Французької революції 1789 року до спалаху Першої світової війни в 1914 році. Ці 125 років складають єдиний історичний процес зламу феодалізму, утвердження індустріальної економіки, розбудови демократії та постання модерних націй.
II. ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ
Обговоріть у групах поняття: «нація» та «етнос». Спільно складіть порівняльну таблицю значення цих термінів.
| Ознака | Етнос | Нація |
|---|---|---|
| Визначення | Історична спільнота людей, що базується на спільній мові, звичаях, побуті та спільній території предків. | Спільнота громадян із розвиненою самосвідомістю, яка має спільне бачення майбутнього та прагне власної державності. |
| Головний зв’язок | Кровна спорідненість, спільне походження, традиційна культура й обряди. | Громадянська єдність, політичні права, конституційні обов’язки та патріотизм. |
| Політична мета | Не має обов’язкової політичної мети; може мирно жити в складі інших держав без власного правління. | Обов’язково прагне політичного самовизначення, власного суверенітету або широкої автономії. |
| Історичний час появи | Виник у первісні часи, сформувався в добу Стародавнього світу й Середньовіччя. | Сформувалася в Новий час під час індустріалізації, урбанізації та революцій кінця XVIII–XIX століть. |
III. МИСЛИМО ТВОРЧО
Уявіть себе істориком / історикинею. За матеріалами параграфа складіть історичну довідку (або напишіть коротку статтю до історичного видання) на тему: «Початок творення модерного суспільства».
Історична довідка: Початок творення модерного суспільства
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття у Західній Європі та США розпочалося формування модерного суспільства, що базувалося на принципах свободи особистості, політичної демократії та верховенства права. Цей історичний період, що тривав до початку Першої світової війни у 1914 році, отримав у науці назву «довге XIX століття». Його вихідними точками стали Французька революція 1789 року та промисловий переворот у Великій Британії.
Політична сфера зазнала трансформації через перехід від абсолютних монархій до конституційних монархій та республік. Влада почала сприйматися не як власність монарха, а як представництво інтересів усіх громадян, що започаткувало рух за самовизначення націй та створення національних держав. Сформувалися виборні органи влади (парламенти), які залучали широкі верстви населення до політичного життя.
В економічній сфері відбувся перехід від аграрно-ремісничого ладу до індустріального. Машинне виробництво замінило ручну працю, прискоривши розвиток промисловості та технічний прогрес. Нові економічні відносини базувалися на приватній власності, ринковому обміні, вільній конкуренції та використанні найманої робочої сили. Розвиток промисловості супроводжувався швидкою урбанізацією та зростанням міст.
Соціальна структура змінилася через появу нових суспільних груп: промислової буржуазії, найманих робітників та інтелігенції. Поступово відходив у минуле становий поділ суспільства. Спільність мови, культури та історичної пам’яті сприяла консолідації етнічних груп у модерні нації.
На українських землях, які перебували у складі Російської та Австрійської імперій, процеси модернізації відбувалися із запізненням. Вони супроводжувалися скасуванням кріпосного права (1848 року в Австрійській імперії та 1861 року в Російській імперії), початком промислового перевороту в ключових галузях (вугільній, металургійній, нафтовій) та розвитком українського національного руху, спрямованого на усвідомлення самобутності та відродження власної державності.