1 Вступ. Новий час в історії України
Згадайте, які територіальні зміни сталися в українських землях наприкінці XVIII століття?
Наприкінці XVIII століття внаслідок трьох поділів Речі Посполитої, російсько-османських війн та ліквідації автономних утворень українські землі потрапили під владу двох імперій. До Російської імперії відійшли Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя та Південь, що становило близько 85% української етнічної території. До складу Австрійської імперії увійшли західноукраїнські землі: Галичина, Буковина та Закарпаття (близько 15%).
Як ви розумієте значення понять «абсолютизм» та «кріпосництво».
Абсолютизм — це форма державного правління, за якої вся повнота влади належить монарху й не обмежується конституцією чи виборними органами влади. Кріпосництво — це система правових норм, яка закріплювала особисту залежність селянина від поміщика, прикріплювала його до землі та змушувала безоплатно працювати на землевласника.
Чи пам’ятаєте ви які події відбулися в 1764 та 1775 роках і як вони пов’язані з історією української державності?
У 1764 році російська імператриця Катерина II остаточно скасувала інститут гетьманства, а в 1775 році російські війська зруйнували Запорозьку Січ. Ці події означали остаточну ліквідацію залишків української автономії та знищення державних традицій козацької доби.
Упродовж уроку з’ясуйте суспільно-політичні, економічні, етнічні зміни, які відбулися в українських землях у «довгому» ХІХ столітті.
У суспільно-політичній сфері розпочалася імперська доба, формувалася національна ідея та розгорнулося українське відродження від збирання фольклору до утворення перших політичних партій. В економіці відбувалися індустріалізація та промисловий переворот, розвивалися залізниці й зростала фабрична промисловість. В етнічній сфері більшість населення становили українці, зростала чисельність міських жителів, а поряд проживали росіяни, поляки, євреї, німці та інші народи.
1. СУТНІСТЬ НОВОГО ЧАСУ
1. Чому ХІХ століття прийнято називати «довгим»?
Його називають «довгим», тому що воно охоплює події від кінця XVIII століття до початку Першої світової війни в 1914 році. За основу такого поділу історики взяли не календарні сто років, а зміст глибоких модернізаційних перетворень цього періоду.
1. (Інша версія підручника) Визначте головну рису розвитку суспільства в Новий час.
Визначальною рисою розвитку суспільства стала модернізація. Вона охопила всі сфери життя та забезпечила перехід від традиційних до нових, технічно досконаліших способів господарювання зі зміною суспільних відносин.
2. Які зміни відбулися в економічній та соціальній сферах?
В економіці тривала індустріалізація, тобто перехід від ручної ремісничої праці до машинного виробництва на фабриках і заводах. У соціальній сфері виникли нові групи суспільства: підприємці (промислова буржуазія) та вільнонаймані робітники, а також зросла кількість інтелігенції.
3. Назвіть новації, які торкнулися повсякденного життя населення.
У повсякденному житті з’явилися нові види транспорту, електричне освітлення, телефон, телеграф і кінематограф. Поліпшилося медичне обслуговування, підвищився рівень освіти, а соціальні закони почали обмежувати дитячу та жіночу працю й регулювати умови праці.
БАРВОГРАЙ ІДЕЙ
Розгляньте схему: «Розгортання модернізаційних процесів». Запишіть у зошиті зміни, які відбулися: а) в економіці; б) суспільстві; в) повсякденному житті населення.
| Сфера життя | Зміни за схемою |
|---|---|
| а) В економіці | Накопичення стартового капіталу, промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики), розбудова промислової інфраструктури (залізниць, телеграфу, телефону, шосейних та морських шляхів сполучення). |
| б) Суспільстві | Масове переселення селян до міст, знищення станових привілеїв, проголошення громадянських прав і свобод унаслідок революцій. |
| в) Повсякденному житті населення | Становлення масової освіти, поліпшення добробуту людей, використання швидкого транспорту та нових засобів зв’язку. |
2. НОВИЙ ЧАС В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
1. Який період в історії України називають імперською добою?
Імперською добою називають період із кінця XVIII століття до 1917 року. У цей час українські землі перебували під владою Російської та Австрійської імперій.
2. Визначте чинники, які вплинули на становлення українського національного руху.
На становлення українського національного руху вплинули багаті традиції власної державності, самобутня культура та гасла Французької революції кінця XVIII століття про свободу, рівність і братерство. Також велику роль відіграли ідеї німецького філософа Йоганна-Готфріда Гердера та англійського поета-романтика Джорджа Гордона Байрона, які проголошували право кожного народу на своє історичне буття.
3. Сформулюйте зміст кожного з етапів українського національного відродження.
Українське національне відродження пройшло три послідовні етапи:
- Фольклорно-етнографічний (романтичний) етап (1830-ті — 1850-ті роки): діячі збирали, вивчали й друкували народні пісні, перекази, досліджували минуле народу та доводили існування самобутньої української культури.
- Академічний (українофільський) етап (1860-ті — початок 1890-х років): учені обґрунтовували тяглість української історії від часів княжої Русі, доводили право нації на існування, засновували культурно-освітні й наукові організації.
- Політичний етап (початок 1890-х років — 1917 рік): передова інтелігенція утворила перші політичні партії та громадські спілки, висунула чіткі політичні вимоги автономії й повної державної незалежності України.
PRO ІСТОРІЮ
1. Поясніть, які чинники сприяли національному відродженню в Лівобережній Україні.
Національному відродженню сприяла пам’ять про козацьке самоврядування та часи Гетьманщини. Коли з 1796 року імперська влада ускладнила підтвердження дворянства, нащадки козацької старшини змушені були шукати документи у власних сімейних архівах, що пробудило щирий інтерес до минулого рідного краю.
3. СОЦІАЛЬНИЙ І ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
СВІТЛИНИ
1. Розгляньте світлину й визначте, який напрямок модернізації вона ілюструє.
Світлина, де показано Львівську майстерню для ремонту паротягів і пасажирських вагонів, ілюструє розвиток залізничного транспорту та промислової інфраструктури. Вона показує впровадження машинного виробництва й формування верстви кваліфікованих робітників.
1. Користуючись інтернет ресурсами дізнайтеся, які товари ввозилися й вивозилися через Одеський порт в ХІХ столітті.
| Напрямок торгівлі | Товари |
|---|---|
| Вивезення (експорт) | Зерно (переважно пшениця), вовна, сало, шкіра, насіння льону, прядиво, канати. |
| Ввезення (імпорт) | Промислові машини, верстати, кам’яне вугілля, тканини, бакалійні товари (чай, кава, прянощі, цукор), цитрусові, оливкова олія, виноградні вина. |
1. Яких змін зазнала соціальна структура українського суспільства?
Соціальна структура поступово ускладнилася під впливом модернізації. Більшість населення й далі становили селяни, але поряд із традиційними станами (поміщиками, духовенством, міщанами) виникли та збільшили свою чисельність нові верстви: наймані робітники, підприємці, торговці, чиновники та інтелігенція.
2. Чи можна стверджувати, що населення українських земель було поліетнічним? Відповідь обґрунтуйте.
Так, населення українських земель було цілком поліетнічним. Наприкінці XIX століття українці становили майже три чверті мешканців, але разом із ними мешкали росіяни, поляки, євреї, німці, кримські татари, румуни, молдавани, греки, угорці та інші народи.
3. В якій сфері економіки переважало українське населення?
Українське населення абсолютно переважало в сільському господарстві. Українці здебільшого належали до селянського стану й не поспішали переїжджати до промислових міст, обираючи освоєння нових хліборобських земель.
МОВОЮ ЦИФР
Об’єднайтеся у дві групи. Складіть по п’ять запитань до схеми «Історія в цифрах». Запропонуйте іншій групі дати на них відповіді.
П’ять запитань та відповіді до схеми:
- Яка частка українців проживала в Наддніпрянській Україні за переписом 1897 року? (Відповідь: близько 72–73%, тобто майже три чверті населення).
- Яка етнічна група переважала серед міського населення Наддніпрянщини у 1897 році? (Відповідь: росіяни, частка яких у містах становила понад третину).
- Які два етноси становили більшість населення Галичини в 1851 році? (Відповідь: українці та поляки).
- Яка етнічна меншина посідала друге місце за чисельністю на Закарпатті у 1851 році? (Відповідь: угорці).
- Який етнічний склад був характерний для Буковини в середині XIX століття? (Відповідь: українці та румуни утворювали найбільші групи, а поряд із ними проживали євреї та німці).
НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Розгляньте лінію часу, накресліть її в зошиті. Назвіть хронологічні межі «Довгого ХІХ століття». Використовуючи інтернет-ресурси, підберіть по дві події з історії України, що стосуються модернізації та національного відродження. Позначте їх на лінії часу.
Хронологічні межі «Довгого ХІХ століття»: кінець XVIII століття (1789 рік — початок Французької революції) — 1914 рік (початок Першої світової війни).
Події модернізації в Україні:
- 1830-ті роки — початок промислового перевороту в Наддніпрянщині.
- 1861 рік — відкриття першої залізниці Перемишль — Львів на західноукраїнських землях.
Події національного відродження:
- 1798 рік — видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського.
- 1846–1847 роки — діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві.
ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ
Об’єднайтеся в групи. Створіть лепбук на тему: «Етнічні спільноти на українських теренах».
Структура навчального лепбука:
- Титульна обкладинка: карта поліетнічного розселення народів в Україні у XIX столітті.
- Кишенька 1 («Корінний народ»): відомості про українців, їхню частку у населенні (майже 75%) та переважання у хліборобстві й сільській місцевості.
- Кишенька 2 («Народи Правобережжя та Півдня»): інформація про поляків, євреїв («смуга осілості»), німецьких та грецьких колоністів Півдня.
- Кишенька 3 («Західноукраїнські землі»): діаграми етнічного співіснування українців, поляків, євреїв, румунів та угорців у Галичині, Буковині й на Закарпатті.
- Кишенька 4 («Словничок понять»): картки з визначеннями понять «нація», «поліетнічний регіон», «колонізація», «смуга осілості».
У ТОЙ ЧАС, КОЛИ… ТОДІ… У СВІТІ
У той час, коли… на теренах України були втрачені всі ознаки автономії, …
Тоді… у світі у Північній Америці 13 британських колоній розпочали визвольну боротьбу проти колоніального визиску метрополії.
У той час, коли на теренах України російський царат остаточно знищив автономію (у 1764 році скасував посаду гетьмана, у 1765 році скасував полковий устрій Слобожанщини, а в 1775 році зруйнував Запорозьку Січ), тоді у світі тривала Війна за незалежність тринадцяти британських колоній у Північній Америці (1775–1783 роки) та постала незалежна держава Сполучені Штати Америки.