§ 1. Повторення. Вступ (Гісем)
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке історія?
Історія — це наука, яка досліджує минуле людства за збереженими історичними джерелами. Вона встановлює зв’язки між подіями та вивчає розвиток людського суспільства.
2. Чим різняться історія як наука та історія як навчальний предмет?
Історія як наука відкриває нові знання, аналізує невідомі факти та досліджує джерела, а історія як навчальний предмет подає вже перевірені та впорядковані знання, адаптовані для вивчення в школі.
3. Що таке «історична періодизація» та «історичні джерела»?
Історична періодизація — це поділ історії на окремі часові етапи, що мають характерні економічні, політичні та культурні особливості.
Історичні джерела — це будь-які збережені пам’ятки минулого (речі, тексти, споруди, усні перекази), які свідчать про життя людей у попередні епохи.
4. Які періоди всесвітньої історії ви розглянули в попередні роки? Назвіть їхні хронологічні межі.
У попередніх класах вивчалися такі періоди:
- Історія Стародавнього світу (поява людини на Землі — кінець V ст., до 476 р.);
- Середні віки (кінець V — XV ст.);
- Ранньомодерна доба (кінець XV — XVIII ст.).
5. Назвіть події Ранньомодерної доби всесвітньої історії, які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.
Найважливішими подіями є Великі географічні відкриття, які об’єднали континенти в єдину світову торговельну систему, та Реформація, що змінила релігійне й політичне життя Європи. Також визначальне значення мали Просвітництво, яке утвердило права людини й силу розуму, та початок промислової революції в Англії, що заклав підвалини машинного виробництва.
6. Які основні зміни відбулися у розвитку людства в цей період?
Сформувалися світовий ринок і колоніальні імперії, відбувся поступовий перехід від феодальних відносин до ринкових, поширилося друкарство, зросла роль наукових знань, а абсолютні монархії поступово поступилися першим конституційним державам.
7. Покажіть на карті атласу країни, з розвитком яких у Ранньомодерну добу ви ознайомилися минулого року.
На карті показують провідні держави Європи та світу: Англію на Британських островах, Францію та Іспанію на заході Європи, Священну Римську імперію в центрі, Річ Посполиту на сході Європи разом із землями Війська Запорозького, Османську імперію на південному сході та в басейні Середземного моря, Московське царство (згодом Російську імперію) на північному сході, а також держави Сходу — Китай, Індію та Японію в Азії.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Метод «Уявний мікрофон». Чи можна вважати Модерну добу відмінним від попереднього періодом всесвітньої історії? Чому?
Так, Модерну добу можна вважати цілком відмінним періодом. У цей час унаслідок індустріальної революції відбувся перехід від традиційного аграрного до індустріального суспільства. Замість ручної праці поширилося машинне фабричне виробництво, виникли сучасні нації, а джерелом влади став народ.
Чи є доцільним поділ всесвітньої історії на періоди? Поясніть чому.
Поділ є доцільним, тому що він допомагає впорядкувати величезний масив історичних подій, простежити зміни в розвитку людства та краще зрозуміти особливості кожного етапу.
ПРАЦЮЄМО В ПАРАХ
Метод «Удвох». Доведіть, що національне відродження стало одним з важливих явищ цього періоду всесвітньої історії.
Національне відродження стало одним із ключових явищ, оскільки започаткувало процес формування сучасних націй і зруйнувало старий імперський лад. Французька революція оголосила націю джерелом вищої влади в державі. У результаті бездержавні народи Європи почали відроджувати рідну мову й культуру та розгорнули боротьбу за створення власних незалежних держав.
ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ
Метод «ПРЕС». Висловіть власну думку та обґрунтуйте її: чи є база історичних джерел для вивчення Модерної доби такою самою, як і для попередніх періодів всесвітньої історії.
Я вважаю, що база історичних джерел Модерної доби суттєво відрізняється від попередніх періодів.
Оскільки в цей час з’явилися принципово нові технології фіксації подій і значно зросла кількість письмових матеріалів.
Наприклад, дослідники отримали такі нові види джерел, як фотографії, звукозаписи та кінодокументи, а також масову щоденну пресу, статистичні звіти й численні мемуари.
Отже, джерельна база Модерної доби стала значно багатшою, масовішою та точнішою.
Золота монета часів Першої і Другої імперій у Франції — зразок речових джерел Модерної доби. Чому оформлення нагадує монети часів Римської імперії?
Наполеон Бонапарт орієнтувався на античні традиції та проголосив себе імператором, наслідуючи правителів Стародавнього Риму. Портрет правителя у лавровому вінку на монеті підкреслював велич монарха, його військові тріумфи та спадкоємність влади від великих імперій давнини.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
Доцільність застосування поняття «довге ХІХ століття» до нового періоду розвитку людства.
Поняття «довге XIX століття» (1789–1914 рр.) є доцільним, тому що історичні процеси не вкладаються в точні календарні межі століття. Саме від початку Французької революції до вибуху Першої світової війни європейська цивілізація пережила цілісну епоху докорінних змін: утвердження капіталізму, фабричного виробництва, громадянських прав і створення національних держав.
Необхідність знань про події початку Модерної доби у всесвітній історії для розуміння процесів, що відбувалися в цей період на українських землях.
Ці знання необхідні, оскільки тогочасні українські землі перебували під владою Російської та Австрійської імперій і розвивалися під впливом загальноєвропейських процесів. Ідеї Французької революції дали поштовх українському національному відродженню, а індустріальна революція привела до будівництва фабрик, заводів, залізниць і зростання міст на українських теренах. Без світового контексту неможливо зрозуміти причини та характер подій в Україні.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ПАМ’ЯТАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст визначеного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагають ті, чия розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст матеріалу.
- Французька революція оголосила націю джерелом влади та започаткувала рух бездержавних народів за свої права.
- Європейські народи почали збирати фольклор, відроджувати рідну мову та розвивати національну літературу через товариства «матиці».
- Чеський учений Мірослав Грох поділив національне відродження на три послідовні етапи: фольклорно-етнографічний, культурницько-літературний і політичний.
2. Як змінилися історичні джерела для дослідження Модерної доби?
Джерела стали значно різноманітнішими та масовішими. Завдяки технічному прогресу з’явилися аудіо-, фото- та кінодокументи. Також масового поширення набула преса (газети й журнали), зросла кількість наукових праць, особистих щоденників, листів і різноманітних державних актів та звітів.
3. У чому полягало національне відродження в тогочасній Європі?
Національне відродження полягало в пробудженні національної самосвідомості та формуванні нових націй серед народів, які не мали власної держави. Воно починалося зі збирання народної творчості та вивчення мови, продовжувалося створенням культурних товариств і завершувалося появою політичних партій та боротьбою за право націй на самовизначення.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
4. Покажіть на карті атласу українські землі й держави, до складу яких вони входили на початку Модерної доби.
На початку Модерної доби українські землі були підпорядковані двом державам:
- Російська імперія володіла більшістю українських земель: Лівобережжям, Слобожанщиною, Правобережжям та Півднем (це центральні, східні та південні регіони від річки Дніпро на схід і південь до узбережжя Чорного моря);
- Австрійська імперія (згодом Австро-Угорська) контролювала західноукраїнські землі: Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття (західний регіон України від Карпат на схід до річки Збруч).
5. Проаналізуйте національне відродження в Європі та доведіть, що воно було новим явищем суспільного життя цієї доби.
Національне відродження стало якісно новим явищем, оскільки перетворило колишніх підданих королів на свідому політичну спільноту — націю. Джерелом влади почали вважати не монарха, а весь народ. За класифікацією чеського вченого Мірослава Гроха, цей рух охоплював три нові етапи:
- фольклорно-етнографічний (інтелігенція вивчала історію, мову та звичаї народу);
- культурницько-літературний (освічені люди створювали товариства «матиці», видавали книжки рідною мовою та поширювали знання серед населення);
- політичний (виникли перші політичні партії, які висунули програми боротьби за самовизначення нації).
У попередні епохи таких організованих масових національних рухів не існувало.
6. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Обговоріть і складіть перелік порад, як краще організувати роботу з підручником на уроках і вдома.
| Місце роботи | Поради щодо організації роботи з підручником |
|---|---|
| На уроці | 1. Опрацьовувати рубрику «Пригадайте» для швидкого повторення вивченого. |
| 2. Звертати увагу на виділені в тексті терміни, дати та імена діячів. | |
| 3. Зіставляти текст із картами, схемами та ілюстраціями підручника. | |
| 4. Активно обговорювати питання з рубрик «Працюємо в парах» і «Поміркуйте». | |
| Вдома | 1. Читати параграф уважно, подумки виділяючи головну думку кожного підпункту. |
| 2. Перевіряти розуміння матеріалу за допомогою запитань для самоконтролю в кінці теми. | |
| 3. Сканувати QR-коди для виконання тестів або перегляду додаткових відеоматеріалів. | |
| 4. Занотовувати нові терміни та хронологію в робочий зошит. |
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
7. Підготуйте есе за темою «Чому саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію».
Сьогодні вивчення історії має особливе значення для кожного з нас. Знання минулого допомагає орієнтуватися в подіях сьогодення, розуміти справжні корені воєн і конфліктів, а також надійно захищатися від ворожої дезінформації й пропаганди. Коли ми добре знаємо історію своєї держави та світових процесів, нами неможливо маніпулювати.
Окрім цього, історичний досвід застерігає суспільство від повторення давніх помилок. Модерна доба наочно демонструє, як наполеглива боротьба за громадянські права, свободу та незалежність змінює хід історії на краще. Вивчаючи минуле, ми бережемо власну національну ідентичність і свідомо будуємо вільну та сильну Україну.
8. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою (на вибір): 1) Видатні дослідники Модерної доби. 2) Періодизація Модерної доби: підходи та рішення.
В історичній науці існують різні підходи до визначення меж Модерної доби. Більшість науковців пов’язують її початок із двома масштабними подіями кінця XVIII століття: Промисловою революцією в Англії та Французькою революцією 1789 року. Ці події докорінно перебудували економічне та політичне життя Європи.
Широковідомою є концепція британського історика Еріка Гобсбаума про «довге XIX століття», яке тривало з 1789 по 1914 рік — від початку Французької революції до вибуху Першої світової війни. Цей період учені розглядають як цілісну епоху формування індустріального суспільства, розквіту парламентаризму, зародження сучасних ідеологій і піднесення національних рухів.
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОДАТАК (ОНЛАЙН-ЗАВДАННЯ)
Активізуйте свої знання
1. Наука, яка вивчає минуле людства та закономірності його розвитку, — це
історія. Ця наука досліджує розвиток людського суспільства в часі за збереженими речовими, писемними та іншими джерелами.
2. У 8 класі за курсом всесвітньої історії вами розглядався період
Ранньомодерної доби. Цей етап тривав від кінця XV до кінця XVIII ст. та охоплював епоху Великих географічних відкриттів, Реформації, Контрреформації та Просвітництва.
3. Що з наведеного належить до речових історичних джерел?
монети. Монети є пам’ятками матеріальної культури, які надають цінні відомості про розвиток торгівлі, економіки, технологій карбування та правителів певної доби.
Перевірте здобуті знання
1. Модерна доба Всесвітньої історії розпочалася наприкінці
XVIII ст. Її початок пов’язують із докорінними зрушеннями у світовому розвитку — початком індустріальної революції та Французькою революцією.
2. «Довге ХІХ ст.» тривало до
початку ХХ ст. Цей період охоплює часовий проміжок від початку Французької революції (1789 р.) до початку Першої світової війни (1914 р.).
3. Події Модерної доби в підручнику, за яким ви її будете вивчати, поділяються на
три розділи. Саме таку структуру має навчальний курс всесвітньої історії для 9 класу згідно з програмою.
4. Стадія розвитку суспільства, за якої завершено створення розвиненої промисловості та відповідних соціальних і політичних структур, — це
індустріальне суспільство. Воно формується в результаті промислового перевороту й переходу від ручної мануфактурної праці до фабрично-заводського виробництва.
5. Схему поділу процесів національного відродження слов’янських народів на декілька стадій запропонував
М. Грох. Чеський історик і суспільствознавець Мірослав Грох дослідив закономірності розвитку національних рухів у Центрально-Східній Європі.
6. Скільки етапів визначають у національному відродженні слов’янських народів?
три. Модель М. Гроха охоплює три послідовні фази: фольклорно-етнографічну, культурницько-літературну та політичну.
7. На якій стадії національного відродження слов’янських народів групи інтелектуалів визначалися за своїми культурними і політичними вимогами і почали агітацію за їх поширення серед широких верств населення?
культурницько-літературна. На цій стадії створювалися культурні товариства («матиці»), розвивалася національна література та поширювалася освіта рідною мовою.
8. Який вид історичних джерел став набувати поширення з винайденням технік звукозапису, кіно і фотографії?
аудіо- та фотоджерела. Завдяки винаходам Модерної доби виникли технічні способи фіксації подій, що породили аудіо-, фото- та кінодокументи.
9. Що в наведеному переліку належить до усних історичних джерел?
перекази. Народні перекази, легенди та пісні зберігаються в усній традиції та передаються від покоління до покоління на відміну від писемних документів.