1. Новий час і «довге XIX століття» в історії України
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
1. Спираючись на знання з історії 8 класу, пригадайте, на які етапи поділяють період Нової історії. У чому особливості української історії Ранньої модерної доби? Що стало найбільшим здобутком українського народу за тих часів?
Період Нової історії вчені поділяють на два етапи:
- Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) — кінець XV — кінець XVIII ст.;
- Новий час (Модерна доба) — кінець XVIII — початок XX ст.
Особливість української історії Ранньої модерної доби полягає в тому, що українські землі перебували під владою Великого князівства Литовського, Корони Польської, Речі Посполитої, Османської та Російської імперій. Саме в цей час сформувалося та зміцніло українське козацтво, яке очолило боротьбу народу за свої права.
Найбільшим здобутком українців за цієї доби стало заснування козацької держави — Війська Запорозького (Гетьманщини) під час Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Також народ зберіг рідну мову, віру та самобутню культуру.
2. Розгляньте ілюстрації й розкажіть про зображених на них осіб та головні події в історії України Раннього модерного часу. Які настрої про тогочасну Україну вони передають? Що повідомляють про суспільні процеси?
На ілюстраціях відтворено провідні події козацької епохи:
- Ілюстрація 1 («Запорожці» Йозефа фон Брандта) показує козацький загін у степу. Вона передає настрій волі, готовності до походів і труднощів прикордонного життя козаків.
- Ілюстрація 2 (гравюра з книги Касіяна Саковича, 1622 р.) зображує гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на коні. Малюнок нагадує про блискучі морські походи, перемогу під Хотином і захист православної церкви.
- Ілюстрація 3 («В’їзд Богдана Хмельницького до Києва 1649 року» Миколи Івасюка) передає радість і тріумф перемоги. Кияни та духовенство вітають гетьмана як визволителя України, що свідчить про народну підтримку нової козацької держави.
- Ілюстрація 4 («Остання рада на Січі» Віктора Ковальова) змальовує трагічний момент знищення Запорозької Січі російськими військами в 1775 році. Картина сповнена смутку та тривоги за долю козацтва й України.
Ці твори передають піднесення козацтва, згуртування народу навколо ідеї власної держави та наступний біль від втрати незалежності через політику імперій.
3. Створіть хмару слів, яка, на вашу думку, асоціюватиметься з ранньомодерною Україною.
Ключові слова ранньомодерної доби України: Козацтво, Гетьманщина, Воля, Запорозька Січ, Хмельниччина, Петро Сагайдачний, Бароко, Клейноди, Конституція Пилипа Орлика, Братства, Православ’я.
4. Об’єднайтеся в пари й визначте, які найважливіші події відбувалися в житті Європи та на українських землях у XV–XVIII ст. Накресліть таблицю за зразком на с. 5 і заповніть її. Які тенденції, на вашу думку, були загальними, і чим розвиток українських земель відрізняється від загальноєвропейського контексту?
| Регіон | Економіка | Політичний розвиток | Соціальна структура населення | Релігійна сфера | Наука і культура |
|---|---|---|---|---|---|
| Європа | Поява мануфактур, Великі географічні відкриття, розширення світової торгівлі, початок промислової революції. | Занепад феодалізму, утвердження абсолютних монархій, ранні революції в Нідерландах та Англії. | Відхід від кріпацтва на заході, посилення міщанства та буржуазії, початки громадянського суспільства. | Реформація та Контрреформація, релігійні війни, поступовий перехід до віротерпимості. | Доба Відродження, наукова революція, формування світського світогляду, ідеї Просвітництва. |
| Українські землі | Фільваркове господарство, посилення кріпацтва, розвиток козацьких промислів і торгівлі. | Перебування у складі сусідніх держав, створення Війська Запорозького, ліквідація автономії Гетьманщини. | Становий поділ, поява козацтва як провідного стану, шляхта, міщани та закріпачені селяни. | Берестейська церковна унія 1596 року, боротьба за православну віру, діяльність братств. | Розквіт козацького бароко, мережа братських шкіл, відкриття Києво-Могилянської колегії, книгодрукування. |
Спільною тенденцією було руйнування середньовічного порядку та зміна суспільних станів. Головна відмінність полягає в тому, що західноєвропейські держави розвивали капіталізм і власні інститути влади, а Україна втратила самоврядування, опинилася під владою двох імперій та повернулася до жорсткого кріпацтва.
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть перелік особливостей процесів модернізації в Україні.
Особливості модернізації на українських землях:
- Контроль імперських урядів: промислові підприємства відкривали за наказами з Петербурга та Відня, які викачували українську сировину;
- Гальмування кріпацтвом: збереження кріпосного права до 1861 року в Російській імперії заважало утворенню ринку вільної найманої праці;
- Нерівномірність регіонів: Схід і Південь розвивали гірничу та металургійну галузі, а західні землі залишалися аграрним краєм Австрійської імперії;
- Провідна роль інтелігенції: через слабкість українських підприємців національний рух очолили діячі культури та освіти;
- Відсутність підтримки держави: українська культура розвивалася виключно зусиллями ентузіастів усупереч імперським заборонам.
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Уявіть, що ви можете змінити один фактор в історичному розвитку України XIX ст. Який саме фактор ви вибрали б і як, на вашу думку, це вплинуло б на подальшу історію? Обґрунтуйте свою відповідь, спираючись на інформацію з тексту параграфа.
Я вибрав би фактор збереження власної державності або автономії замість поділу між імперіями. Своя держава захистила б ресурси України від колоніального визиску, скасувала б кріпацтво раніше й підтримала б вітчизняні заводи. Це також дало б змогу відкривати школи рідною мовою без заборон, що пришвидшило б згуртування українців у сильну сучасну націю.
2. Що розуміють під українським національним відродженням
ПОМІРКУЙТЕ
Які чинники обумовили особливості національного відродження в Україні? Якими були ці особливості?
На особливості руху вплинули бездержавний статус України та її розподіл між Російською й Австрійською імперіями. Через слабкий промисловий розвиток лідерами руху стали вчителі, письменники й науковці, а не підприємці. Також на українців подіяли ідеї романтизму та Французької революції.
Український рух розвивався поступово і пройшов три етапи: вивчення фольклору та минулого, культурно-просвітницьку працю й боротьбу за політичні права. Культурне відродження трималося лише на силі волі української інтелігенції без допомоги влади.
ДОСЛІДІТЬ
Поясніть своїми словами, що таке національне відродження і чому цей процес важливий для народу.
Національне відродження — це пробудження почуття національної гідності й боротьба народу за свою мову, культуру та власну державу. Цей процес допомагає народу не зникнути серед інших націй, згадати спільне коріння та об’єднатися для побудови майбутнього.
1. Які риси українського народу підкреслює Котляревський у цьому уривку?
Іван Котляревський виділяє моторність, кмітливість, завзяття, товариськість і щиру любов до народної пісні. Також він прославляє мужність, відвагу та бойову виправку козацького війська.
2. Чому саме використання народної мови, змалювання козаків та їхніх звичаїв в «Енеїді» можна вважати першим кроком до національного відродження? Як цей твір міг вплинути на самосвідомість українців того часу?
Поема повернула живій народній мові гідність і показала, що вона придатна для великої літератури. Змалювання козацьких звичаїв нагадало читачам про героїчні часи Гетьманщини. Твір допоміг українцям усвідомити свою єдність і дав поштовх боротьбі за рідну культуру.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Які хронологічні межі Нового часу та «довгого ХІХ століття»?
Новий час охоплює межу XVIII–XIX століть — початок XX століття (до 1914 року). «Довге XIX століття» в історії України тривало від кінця XVIII століття (розподіли Речі Посполитої та ліквідація козацьких автономій) до початку Першої світової війни в 1914 році.
2. Що таке «модернізація суспільства»?
Модернізація суспільства — це перехід від традиційного аграрного суспільства до міського промислового. Вона передбачає заміну монархій національними державами, утвердження науки замість релігійного світогляду та захист громадянських прав замість станових привілеїв.
3. У чому полягали особливості модернізації на українських землях?
Модернізація відбувалася в умовах бездержавності й підпорядкування двом імперіям. Промисловість обслуговувала чужі столиці, українські землі постачали сировину і купували готові вироби з метрополій. Економічний поступ довго стримувало кріпацтво. Очолила рух не буржуазія, а творча інтелігенція без державної підтримки.
4. Що таке національне відродження і хто його очолював в Україні?
Національне відродження — це процес пробудження національної свідомості народу та його боротьби за власні культурні й політичні права. В Україні цей процес очолила національна інтелігенція: письменники, історики, вчителі та науковці.
5. Склади речення, що допоможуть розкрити зміст понять «довге XIX століття», «модернізація», «національне відродження», і запиши їх.
Протягом «довгого XIX століття» українські землі пережили глибокі перетворення під владою двох сусідніх імперій.
Індустріальна модернізація змінила життя міст, спосіб виробництва та прискорила формування громадянських прав.
Українське національне відродження згуртувало людей навколо рідної мови, історії та прагнення до політичної свободи.
6. Як відсутність власної державності вплинула на особливості модернізації українських земель у XIX ст.?
Модернізація відбувалася в колоніальних інтересах Російської та Австрійської імперій. Україна залишалася сировинною базою та ринком збуту товарів з імперських центрів. Кріпосне право заважало формуванню ринку найманої праці, а національні культурні потреби не мали державної допомоги. Вони спиралися лише на ентузіазм і зусилля нечисленної інтелігенції.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Письмово обґрунтуй або спростуй тезу: «Колоніальний статус українських земель у складі імперій визначив особливий шлях українського національного руху». Наведи аргументи та історичні факти на підтвердження своєї позиції.
Ця теза є правильною. Колоніальне становище українських земель дійсно сформувало особливості визвольного руху:
- Слабкість українського капіталу привела до того, що на чолі руху стали не фабриканти чи банкіри, а інтелігенти;
- Імперські заборони змусили патріотів тривалий час діяти лише на теренах етнографії, мови та літератури;
- Поділ території зумовив різний темп: у підавстрійській Галичині діячі мали більше конституційних свобод, ніж у підросійській частині, де царат запровадив суворі цензурні обмеження.