6 липня 2026 р. Модерна доба

1. Новий час в історії України

Пригадайте з курсу 8 класу характерні риси періоду Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби) в історії людства.

Характерними рисами періоду Раннього Нового часу були Великі географічні відкриття, розпад феодальних відносин і зародження ринкової економіки, бурхливий розвиток науки, техніки та мануфактурного виробництва. У суспільно-духовному житті цей час відзначився поширенням гуманізму, ідеями Відродження, Реформацією та Контрреформацією, а також утвердженням централізованих держав і абсолютних монархій.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте колекцію пам’ятних монет і поштових марок. Поясніть, чим, на вашу думку, зумовлений вибір авторів для формування колекції. Кого з видатних діячів / діячок історії України за Ранньомодерної доби ви запропонували б для доповнення колекції? Обґрунтуйте свій вибір.

Вибір авторів зумовлений тим, що зображені діячі відіграли ключову роль у державотворенні, військовій звитязі та збереженні культури України в Ранньомодерну добу: князі Острозькі були визначними меценатами й оборонцями православ’я, Петро Сагайдачний зміцнив козацтво як провідну суспільну силу, Богдан Хмельницький створив козацьку державу, а Іван Мазепа і Пилип Орлик відстоювали державні права та суверенітет Гетьманщини на міжнародному рівні.

Для доповнення колекції можна запропонувати Петра Могилу або Галшку Гулевичівну. Петро Могила провів масштабні церковні реформи та заснував Києво-Могилянський колегіум, піднісши українську вищу освіту до європейського рівня, а діячка й меценатка Галшка Гулевичівна заклала основу для розвитку Київського братства та братської школи, пожертвувавши для цього власні маєтності.

1. Розгляньте схему та поясніть, яке значення для розвитку українських земель мали наведені історичні факти.

Події зі схеми свідчать про активний розвиток української культури, книгодрукування та освіти за європейськими зразками, що сприяло збереженню національної й релігійної ідентичності українців. Заснування Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму та Львівського університету підготувало національну інтелектуальну еліту, реформи Петра Могили та відновлення православної ієрархії зміцнили церкву, а імперська заборона українських букварів 1769 року засвідчила початок колоніального наступу на українську самобутність.

2. Які зі згаданих фактів ілюструють релігійну історію українських земель, а які — світську?

Релігійну історію ілюструють такі події: видання Острозької Біблії (1581 р.), Берестейська церковна унія (1596 р.), відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 р.) та церковні реформи Петра Могили (1632–1647 рр.). До світської історії (культурної, освітньої та політичної) належать: друк перших кириличних книг у Кракові (1491 р.), заснування Острозької академії (1576 р.), Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.) та Львівського університету (1661 р.), відкриття музичної школи в Глухові (1753 р.), а також заборона друку й використання українських букварів у Російській імперії (1769 р.).

3. Які процеси і явища європейської історії Ранньомодерної доби вплинули на появу згаданих у схемі подій і явищ?

На ці події вплинули поширення ідей європейського Відродження та гуманізму, розвиток книгодрукування, а також Реформація та Контрреформація, які стимулювали релігійні дискусії, оновлення церкви та відкриття нових навчальних закладів за європейськими зразками.

Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, які зміни в житті суспільства за Ранньомодерної доби свідчили про початок модернізації. В яких країнах модернізація розпочалася у XVIII ст.?

Про початок модернізації свідчили перехід від ручної ремісничої праці до мануфактур і машинної фабричної індустрії (початок промислового перевороту), розвиток ринкових відносин, розширення міст, утвердження світських цінностей та поширення ідей Просвітництва. У XVIII столітті модернізація найшвидше та найактивніше розпочалася у Великій Британії, а також охопила Францію, Нідерланди та північноамериканські колонії (майбутні США).

ПОМІРКУЙМО!

1. Скільки років тривало «довге» XІХ століття?

«Довге» XIX століття тривало 125 років — від початку Французької революції 1789 року до вибуху Першої світової війни в 1914 році.

2. У чому, на вашу думку, полягає причина цивілізаційного лідерства Європи в XIX ст.?

Причина лідерства полягала у процесах модернізації: здійсненні промислового перевороту й переході до машинного виробництва, розвитку ринкових відносин, поширенні освіти, науки та утвердженні світських і демократичних цінностей.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Які головні ознаки процесу модернізації визначає Ярослав Грицак?

Ярослав Грицак визначає модернізацію як перетворення аграрного, малограмотного й маломобільного суспільства на індустріальне, освічене та мобільне, яке гарантує широкі політичні права й економічну свободу всім громадянам. Основними процесами цієї доби історик називає поширення модерної демократії, індустріалізацію, а також появу націоналізму й соціалізму.

2. На основі аналізу слів історика та схеми на с. 9 поясніть, чому модернізаційні зміни в господарстві викликали зрушення й у суспільній свідомості. Пригадайте з курсу історії 8 класу, які соціальні групи починали відігравати вагому роль у розвитку суспільства в епоху модернізації.

Модернізаційні зміни в господарстві, перехід до машинного виробництва та розвиток ринкових відносин сформували новий тип активної й підприємливої людини, підвищили рівень освіченості та мобільності населення. Зруйнувався традиційний патріархальний уклад, що спонукало людей усвідомлювати свої громадянські інтереси та вимагати рівних політичних прав. В епоху модернізації провідну роль у розвитку суспільства починали відігравати буржуазія (підприємці), наймані промислові робітники та інтелігенція.

За інформацією таблиці зіставте поняття «етнос» і «нація». Визначте в них спільні і відмінні риси.

Спільною рисою етносу та нації є те, що обидва поняття позначають спільноти людей, які мають історичне коріння, спільну територію проживання, мову, культуру та звичаї.

Відмінні риси відображені в порівняльній таблиці:

Критерій порівняння	Етнос	Нація
Сфера формування	Культура	Політика
Походження єдності	Спільні історія, культура, мова, звичаї	Спільна політична воля, громадянська свідомість
Тип зв’язку	Родинно-кровний, культурно-традиційний	Громадянський, правовий
Форма існування	Історична, може існувати без власної державності	Переважно у формі національної держави або прагнення до неї
Приклад ідентичності	«Ми — українці за походженням, мовою, культурою»	«Ми — українська нація, ми — громадяни української держави»
Динаміка розвитку	Повільні зміни, тяглість традицій	Активна трансформація через участь у політичному процесі
Взаємодія з державою	Може існувати в межах різних держав або без держави	Зазвичай пов’язана з ідеєю суверенітету й державності

1. Що, на думку історика, є головною ознакою нації?

На думку історика, головною ознакою нації є не певний набір обов’язкових рис чи походження, а суб’єктивне відчуття самоусвідомлення людей, їхня згода та свідоме бажання жити спільним життям і належати до єдиної спільноти.

2. Чи погоджуєтесь ви з його думкою? Аргументуйте свою позицію, спираючись на досвід сьогодення.

Думка історика є цілком слушною, оскільки нація визначається передусім свідомим вибором людей і прагненням будувати спільне майбутнє. Досвід сьогодення, зокрема згуртованість громадян України різного етнічного походження та поглядів задля захисту незалежності й суверенітету держави, доводить, що вирішальним чинником існування нації є спільна громадянська воля та взаємна солідарність.

На яку особливість розвитку українського народу в епоху модернізації вказує історик?

Історик вказує на те, що абсолютна більшість українців зберігала традиційний сільський спосіб життя та слабко реагувала на модернізаційні й економічні зрушення аж до 1920-х років. Головна особливість полягає в тому, що українцям вдалося зберегти свою національну ідентичність не внаслідок процесів модернізації, а всупереч їм.

3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ

З якою метою історики визначають періодизацію історії?

Історики визначають періодизацію історії з метою структурування та систематизації історичного процесу, виокремлення якісно відмінних етапів у розвитку суспільства, а також для виявлення закономірностей і причино-наслідкових зв’язків між подіями.

На основі схеми відтворіть шлях нації від зародження до створення національної держави.

Шлях нації розпочинається з формування спільноти, яка прагне мати власну державність і формулює національну ідею у формі націоналізму. Далі ця ідея переходить у практичну площину — національний рух та національну революцію, спрямовані на визволення країни. Кінцевим результатом і станом цього процесу є побудова незалежної національної держави.

ПОМІРКУЙМО!

1. Які основні завдання ставили перед собою діячі академічного етапу національного руху?

Основними завданнями діячів академічного етапу були наукове дослідження минулого України, збирання козацьких літописів, фіксація фольклору і традицій, а також розвиток живої української мови та створення перших художніх творів.

2. Чому національне відродження розпочиналося саме з мови та історії?

Національне відродження розпочиналося з мови та історії, оскільки саме вони є основою культурної самобутності народу й доводять його окремішність від панівних імперських націй. Дослідження власного минулого та збереження рідної мови дозволяли пробудити історичну пам’ять і закласти фундамент для усвідомлення себе єдиною нацією.

ПОМІРКУЙМО!

1. Чим культурницький етап відрізнявся від академічного?

Культурницький етап вийшов за межі вузьких наукових кіл та набув характеру широкого просвітництва серед населення, передусім студентства й інтелігенції. Замість суто кабінетного збирання історичних фактів і фольклору розпочалася практична популяризація знань: створення недільних шкіл, видання літератури для народу, відкриття бібліотек і проведення вистав.

2. Які організації відігравали ключову роль у поширенні національної ідеї?

Ключову роль у поширенні національної ідеї відігравали гуртки та товариства інтелігенції, серед яких важливе місце посідали Кирило-Мефодіївське братство, громади, а також товариство «Просвіта».

3. Як культурницька діяльність могла сприяти формуванню політичного руху?

Поширюючи рідну мову, освіту та знання з історії, діячі культурницького етапу виховували в людей почуття національної гідності й спільної ідентичності. Накопичений завдяки просвітництву культурний потенціал та сформована самосвідомість закономірно переросли у прагнення боротися за свої права на державному рівні через політичні партії та вимоги автономії чи незалежності.

ПОМІРКУЙМО!

1. Які основні завдання ставили перед собою учасники політичного етапу національного руху?

Учасники політичного етапу ставили перед собою завдання досягти політичного самовизначення українського народу через здобуття автономії або повної державної незалежності. Також важливими завданнями були об’єднання всіх українських земель в одній державі (ідея соборності) та створення політичних партій для захисту прав нації.

2. Як перехід до політичного етапу вплинув на характер національного руху?

Національний рух вийшов за межі суто культурного просвітництва й наукових досліджень та набув організованої політичної форми. Його учасники почали створювати політичні партії з чіткими програмами, брати участь у виборах, проводити мітинги й демонстрації, відкрито висуваючи вимоги самоврядування або незалежності.

3. Поясніть / дізнайтеся, чим відрізняються автономія і державна незалежність.

Автономія — це право певної території чи народу самостійно здійснювати внутрішнє управління в межах єдиної союзної чи імперської держави. Державна незалежність означає повний політичний суверенітет, верховенство влади всередині країни та цілковиту самостійність у проведенні внутрішньої й зовнішньої політики.

1. За якими головними ознаками історик виділяє періоди історії України XIX ст.?

Іван Лисяк-Рудницький виділяє періоди за соціальним складом провідників українського руху та ступенем залучення суспільства до процесу національного відродження. Головною ознакою є те, яка саме суспільна верства брала на себе провідну роль на кожному етапі — дворянство, інтелігенція чи широкі верстви народу.

2. Які ще ознаки, на вашу думку, можна покласти в основу періодизації «українського XIX століття»?

В основу періодизації можна покласти характер і форми національної боротьби: академічний етап збирання фольклору та вивчення мови, культурно-просвітницьку діяльність громад та політичний етап із появою партій і вимогою автономії чи незалежності. Також періодизацію можна пов’язати з етапами модернізації суспільства — до і після селянської реформи та початку промислового перевороту.

3. Визначте, які соціальні групи відігравали провідну роль на різних етапах національного відродження. На основі висловлювань історика графічно зобразіть розширення соціального підґрунтя українського національного відродження протягом ХІХ ст.

На першому (шляхетському) етапі провідну роль відігравали дворяни козацького походження та шляхта, на другому (народницькому) етапі ініціативу перехопила демократична інтелігенція, а на третьому (модерністичному) етапі рух охопив широкі верстви населення — селян, міщан і робітників.

Схема розширення соціального підґрунтя національного руху:

Шляхетська епоха (початок XIX ст.):
Вузьке коло дворянства козацького походження та шляхти
↓
Народницька епоха (середина — друга половина XIX ст.):
Демократична інтелігенція, студентство, вчителі, різночинці
↓
Модерністична епоха (кінець XIX — початок XX ст.):
Широкі народні маси (селянство, робітництво, міське населення разом з інтелігенцією)

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Систематизуйте отриману з параграфа інформацію про розвиток українського національного відродження, визначте основні риси кожного етапу національно-визвольного руху. Доповніть запропоновану інфографіку.

Академічний етап:
- діяльність освічених людей;
- дослідження минулого України, її мови, фольклору і традицій;
- нація розглядалася через призму культурної самобутності.
Культурницький етап:
- поширення національних ідей серед інтелігенції та студентства через просвітництво;
- створення культурно-освітніх товариств, громад, товариства «Просвіта», недільних шкіл і видавництв;
- зосередження на збереженні мови, традицій та історичної пам’яті без чітких політичних вимог.
Політичний етап:
- формулювання чітких політичних вимог автономії або повної державної незалежності;
- утворення перших політичних партій та залучення широких народних мас до руху;
- обґрунтування та поширення ідеї соборності всіх українських земель.

Висловіть припущення, як імперська політика впливатиме на розвиток українського руху. В якій з імперій — Російській чи імперії Габсбургів — умови для розвитку українського руху були сприятливішими?

Імперська політика обох держав стримувала розвиток українського руху шляхом цензурних обмежень та асиміляції, проте сприятливішими умови були в імперії Габсбургів (Австрійській імперії). На відміну від Російської імперії з її жорстким самодержавством і заборонами українського друку, австрійське законодавство надавало певні конституційні свободи, що дозволяло легально засновувати українські періодичні видання, товариства, школи та політичні партії.

ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Новий час в історії України».

Що означають поняття «модернізація», «нація», «національне відродження» та «національний рух»?

Модернізація — це перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до світського, міського й індустріального.
Нація — спільнота людей, об’єднана спільними політичними інтересами, ціннісними орієнтирами та прагненням до спільного майбутнього в рамках певної держави.
Національне відродження — історичний процес усвідомлення етносом своєї культурної, мовної та політичної окремішності, що проявляється у прагненні до створення власної держави.
Національний рух — суспільно-політична діяльність, спрямована на захист, утвердження прав, культури, мови та самовизначення нації.

Як історики обґрунтовують хронологічні межі «довгого ХІХ століття»?

Історики використовують цей термін, оскільки події від початку Французької революції 1789 року до розгортання Першої світової війни 1914 року становлять єдину історичну епоху за своєю суттю та наслідками.

Як змінилися уявлення про націю у ХІХ столітті?

Уявлення про націю змінилися завдяки просвітницьким ідеям про рівність прав: націю почали розглядати не як етнос аристократів, а як спільноту вільних і рівноправних громадян, об’єднаних спільною політичною волею та громадянською свідомістю.

Які є особливості та періоди розвитку національного відродження в українських землях?

Національний рух в Україні пройшов три етапи: академічний (кінець XVIII — перша половина ХІХ ст., коли досліджували мову, фольклор та історію), культурницький (середина — друга половина ХІХ ст., коли виникли просвітницькі гуртки й громади) та політичний (кінець ХІХ — початок ХХ ст., що відзначився появою політичних партій та вимогами автономії чи незалежності). Особливістю було те, що через слабку модернізацію та імперські обмеження абсолютна більшість українців тривалий час зберігала традиційний селянський устрій.

ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Зіставте поняття «етнос» і «нація» відповідно до наданої на с. 10–11 таблиці, визначивши їхні ключові відмінності у сфері формування, походженні єдності, типі зв’язку, формі існування та динаміці розвитку.

Критерій	Етнос	Нація
Сфера формування	Культура	Політика
Походження єдності	Спільні історія, культура, мова, звичаї	Спільна політична воля, громадянська свідомість
Тип зв’язку	Родинно-кровний, культурно-традиційний	Громадянський, правовий
Форма існування	Історична, може існувати без державності	Переважно у формі національної держави або прагнення до неї
Динаміка розвитку	Повільні зміни, тяглість традицій	Активна трансформація через участь у політичному процесі

Головна відмінність полягає в тому, що етнос базується на спільному походженні, традиціях і мові, тоді як нація є свідомим політико-правовим об’єднанням громадян, які прагнуть мати власну державу та спільне майбутнє.

3. За матеріалами параграфа подискутуйте в класі, чому належність до українського етносу не завжди означає належність до української нації.

Належність до етносу визначається походженням і мовно-культурним середовищем від народження, тоді як належність до нації — це результат свідомого громадянського та політичного вибору. У ХІХ столітті багато людей українського походження ототожнювали себе з імперськими державами, у складі яких жили: служили царській чи австрійській адміністрації, асимілювалися та переймали чужу політичну ідентичність. Творення нації вимагає усвідомленої громадянської позиції, спільної політичної волі та прагнення до розбудови власної держави, чого етнічне походження саме по собі не гарантує.

МИСЛЮ ТВОРЧО

4. За ініціативи молоді м. Бориспіль у липні 2022 р. було створено громадську політичну організацію «Всенародний Національний Визвольний Рух України». Організація ставить перед собою мету забезпечити національну безпеку України, зміцнити державну владу, зберегти культурну спадщину та ідентичність українців, сприяти економічному розвитку країни та зміцнити міжнародний статус України. Подумайте, чи є ця громадська організація націоналістичною за своїм спрямуванням. Про що свідчить виникнення подібних громадських організацій в сучасній Україні? Проаналізуйте емблему «Всенародного Національного Визвольного Руху України». Які історичні символи використали її автори? Що, на вашу думку, вони означають? Вигадайте власну громадську організацію та створіть її емблему, яка відображала б ідею творення національної держави та захисту національних прав українського народу.

Ця громадська організація є націоналістичною за своїм спрямуванням, оскільки її програмні цілі повністю відповідають науковому визначенню націоналізму: боротьба за зміцнення незалежності, збереження і розвиток власної національної ідентичності та захист державних інтересів. Поява таких організацій у сучасній Україні свідчить про високий рівень патріотизму, активізацію громадянського суспільства та готовність молоді брати відповідальність за захист суверенітету держави в умовах боротьби проти зовнішньої агресії.

На емблемі «Всенародного Національного Визвольного Руху України» зображено сокола у формі Тризуба на тлі національних кольорів.

Сокіл-Тризуб є давнім символом княжої доби Рюриковичів, що уособлює державність, прагнення до свободи та незалежності.
Меч символізує готовність до збройного захисту своєї Батьківщини, військову доблесть та боротьбу за визволення національних територій.
Синьо-жовті кольори означають державний прапор України, символізуючи мирне небо та золоті ниви, а також єдність українського народу.

Для відображення ідеї творення та захисту національної держави я пропоную громадську організацію «Варта Національної Свободи» (ВНС).