1. Криза «старого порядку». Французька революція кінця XVIII ст.

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Пригадайте, які революційні події ви аналізували, вивчаючи історію у 8 класі.

У 8 класі на уроках історії ми вивчали Нідерландську революцію, Англійську революцію середини XVII століття та Війну за незалежність США.

Які причини змушували людей вдаватися до різних форм боротьби, щоб досягти бажаного?

До боротьби людей змушували економічна криза, відсутність політичних прав і свобод, соціальна нерівність, непосильні податки та прагнення національного визволення.

Чим подібні події в Україні відрізнялися від революційних рухів у країнах Західної Європи?

Революційні події в Україні, зокрема Національно-визвольна війна середини XVII століття, мали на меті здобуття державної незалежності та релігійну свободу. У країнах Західної Європи головною метою були ліквідація феодальних пережитків, повалення абсолютизму та захист прав буржуазії.

ПОМІРКУЙТЕ

Розгляньте схему на с. 12. Визначте, які фактори зумовили кризу «старого порядку» у Франції.

Кризу «старого порядку» у Франції зумовили такі фактори:

• Економічні: виснаження скарбниці через тривалі війни, витрати на армію та розкіш королівського двору; зростання державного боргу; високі податки та церковний збір на врожай; безробіття, дорожнеча хліба, неврожаї та масовий голод.
• Політичні: абсолютна влада монарха та падіння її авторитету; панування аристократії й вищого духовенства; відсутність скликання Генеральних штатів протягом 175 років (з 1614 до 1789 року); повне усунення третього стану від державних рішень.
• Соціальні: поділ суспільства на привілейовані стани (духовенство і дворянство), які не платили податків, та третій непривілейований стан (селяни, міщани, буржуазія), що сплачував усі збори і не мав політичних прав; зростання самосвідомості та прагнення реформ серед освіченої буржуазії.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карикатуру 1789 р. «Пробудження третього стану». На ній чоловік, який уособлює третій стан, розриває кайдани і тягнеться до зброї. Чому автор зобразив початок революції саме так?

Автор зобразив початок революції саме так, щоб показати пробудження сили третього стану та початок рішучої боротьби народу за свободу. Розірвані кайдани символізують скидання станового гніту й феодальної залежності, а зброя вказує на готовність зі зброєю в руках здобувати громадянські права перед наляканими дворянством і духовенством.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому гаслом революції 1789 р. стали слова «Свобода, рівність, братерство!»?

Це гасло відображало основні прагнення третього стану, спрямовані на ліквідацію абсолютизму та станового поділу суспільства. Свобода означала особисту недоторканність і громадянські права, рівність — однаковий статус усіх громадян перед законом і скасування привілеїв дворянства, а братерство — єдність французької нації в боротьбі за спільні інтереси.

Чи втілилося це гасло в життя протягом 1789–1799 рр.? Чому?

Гасло втілилося лише частково, оскільки проголошені в Декларації прав людини і громадянина ідеали постійно порушувалися в ході революційних подій. Політична нестабільність, встановлення якобінської диктатури з її масовим терором, економічна криза та подальша корупція часів Директорії призвели до того, що реальне забезпечення свобод і рівності було замінене насильством і боротьбою за владу.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок з історичного джерела. Які нові норми були запроваджені Конституцією 1791 р.? Чи можна назвати їх демократичними? Чому? Порівняйте положення Конституції Франції 1791 р. із правами і свободами людини в сучасній Україні. Назвіть спільні риси.

Конституція 1791 року ліквідувала дворянство, станові відмінності, феодальний лад, вотчинну юстицію, титули та цехові корпорації. Вона скасувала обов’язкові релігійні обітниці й закріпила рівний доступ до посад за заслугами. Ці норми були демократичними, тому що вони скасували привілеї меншості та вперше проголосили рівність усіх громадян перед законом на основі природних прав людини. Спільними рисами з правами людини в сучасній Україні є юридична рівність усіх людей, відсутність станових чи дворянських привілеїв, свобода вибору професії та захист основоположних прав і свобод Конституцією.

2. Розгляньте гравюру, на якій зображено суд над лідерами жирондистів. Чому парижани підтримували розправу над учасниками цієї політичної сили? Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що розправа з політичною опозицією не могла мати позитивних наслідків для Франції?

Парижани підтримували розправу над жирондистами через тяжку економічну кризу, голод, зростання цін і військову загрозу, а також через агітацію радикальних якобінців, які звинуватили опонентів у зраді революції. Я погоджуюся з твердженням про шкідливість розправи з опозицією. Знищення інакодумців розв’язало кривавий терор, знищило паростки свободи слова й призвело до диктатури, яка потім знищила і самих її творців.

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте за текстом основні риси якобінського терору та правління Директорії.

Основними рисами якобінського терору були встановлення жорсткої диктатури, обмеження громадянських свобод, масові страти “підозрілих” осіб, тотальний державний контроль над усіма сферами життя та спроби викорінити традиційну релігію. Правління Директорії характеризувалося пом’якшенням внутрішньої політики щодо опозиції, амністією повстанців та поверненням емігрантів, проте супроводжувалося глибокою економічною кризою, корупцією, постійною боротьбою за владу та переходом до загарбницьких зовнішніх війн.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте портрети визначних діячів Французької революції XVIII ст. на с. 19. Висловіть свою думку, чому популярні на різних етапах революції, вони втрачали вплив і владу.

Лідери революції втрачали популярність і владу через швидку радикалізацію суспільних настроїв, коли помірковані погляди переставали задовольняти народ. Прихильник конституційної монархії Жильбер де Лафаєт утратив авторитет під час вимог проголосити республіку. Радикальний публіцист Жан-Поль Марат нажив ворогів закликами до насильства і загинув від рук Шарлотти Корде. Максиміліан Робесп’єр утратив владу через страх оточення перед його кривавою тиранією, тому під час Термідоріанського перевороту його заарештували та стратили.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Визнач основні причини Французької революції XVIII ст.

Головними причинами революції стали глибока економічна криза, спричинена боргами за війни та розкішним життям королівського двору, політичне безправ’я третього стану при пануванні привілейованих дворянства та духовенства, а також невідповідність абсолютної монархії потребам капіталістичного розвитку країни. Зростання самосвідомості буржуазії та поширення ідей Просвітництва щодо рівності й свободи підготували ідеологічне підґрунтя для повалення старого порядку.

2. Назви дати початку революції у Франції, проголошення Декларації прав людини і громадянина, установлення якобінського терору та Термідоріанського перевороту.

Початок революції (захоплення Бастилії) відбувся 14 липня 1789 року, Декларація прав людини і громадянина була проголошена 26 серпня 1789 року, якобінський терор офіційно розпочався восени 1793 року, а Термідоріанський переворот стався у липні 1794 року.

3. Назви основні політичні сили, які боролися за владу в революційній Франції.

Основні політичні сили революційної Франції:

• Фельяни (праві) — прихильники конституційної монархії, велика буржуазія та ліберальне дворянство.
• Жирондисти (помірковані ліві) — представники торговельно-промислової буржуазії, виступали за республіку без радикальних методів.
• Якобінці-монтаньяри (радикальні ліві) — виразники інтересів дрібної буржуазії та санкюлотів, прихильники диктатури й терору на чолі з Робесп’єром і Маратом.
• «Болото» — депутати без чіткої ідеології, які займали вичікувальну позицію і коливалися між різними силами.
• Роялісти — прихильники відновлення необмеженої монархії Бурбонів.

4. Пригадай, як діячі Просвітництва пропонували змінити політичний устрій у європейських країнах. Чи вплинули їхні ідеї на Французьку революцію? Аргументуй свої міркування.

Діячі Просвітництва пропонували обмежити абсолютну владу монарха через поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також запровадити народний суверенітет і рівність усіх громадян перед законом. Ці ідеї безпосередньо вплинули на Французьку революцію, оскільки вони стали основою для головних програмних документів, зокрема Декларації прав людини і громадянина, та визначили мету побудови громадянського суспільства замість станового поділу.

5. Поясни, як ти розумієш вислів «Революції, як бог Сатурн, поїдають своїх дітей». Наведи приклад із параграфа, який ілюструє ці слова.

Вислів означає, що під час революційних потрясінь радикалізація боротьби призводить до того, що лідери та активні учасники революції стають жертвами створеної ними системи і гинуть від рук своїх же соратників. Прикладом із параграфа є доля впливового революціонера Жоржа Дантона, якого стратили за рішенням якобінської влади, а також доля самого очільника терору Максиміліана Робесп’єра, якого гільйотинували після Термідоріанського перевороту.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Накресли таблицю за зразком і заповни її: упиши до відповідних комірок найважливіші події із зазначених періодів. Добери з відкритих джерел ілюстрації до цих подій. Підготуй кілька запитань про вибрані тобою події для своїх однокласників та однокласниць.

Періоди Французької революції	Найважливіші події
Початок революції (1789–1792)	Скликання Генеральних штатів; створення Національних (Установчих) зборів; формування Паризького комітету та Національної гвардії; взяття Бастилії (14 липня 1789 р.); ухвалення Декларації прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.); прийняття Конституції 1791 року; початок війни з першою антифранцузькою коаліцією.
Установлення республіки (1792–1794)	Повстання в Парижі та повалення монархії (серпень 1792 р.); перемога біля села Вальмі; проголошення Франції республікою Національним конвентом (вересень 1792 р.); страта короля Луї XVI (21 січня 1793 р.); вигнання та страта лідерів жирондистів.
Якобінська диктатура (1793–1794)	Встановлення режиму терору Комітетом громадського порятунку; придушення повстань у Вандеї; запровадження «релігії розуму» та нового календаря; масові страти (Марія-Антуанетта, Жорж Дантон); Термідоріанський переворот i страта Робесп’єра (липень 1794 р.).
Термідоріанський режим (1794–1799)	Пом’якшення внутрішньої політики; ухвалення Конституції 1795 року; формування Директорії та Законодавчого корпусу; перехід від оборонних війн до загарбницьких; Італійський (1796 р.) та Єгипетський (1798 р.) походи Наполеона Бонапарта.

Підготуй кілька запитань про вибрані тобою події для своїх однокласників та однокласниць.

1. Які основні причини змусили представників третього стану оголосити себе Національними зборами у 1789 році?
2. Чому Декларація прав людини і громадянина вважається одним із найважливіших документів в історії демократії?
3. Які чинники зумовили падіння якобінської диктатури та перехід влади до Директорії?

Працюємо з відео «Завершення Великої французької революції»

Перегляньте відео. Які риси якобінського терору називає автор? Про що йшлося в тексті параграфа, а про що ви дізналися з відео?

Які риси якобінського терору називає автор?
Автор називає такі риси якобінського терору:

• Вбивства, залякування, заслання та інші форми насильства для «рятування» держави.
• Нехтування демократичними правами (Конституцію 1793 року підписано не було).
• Масові страти й арешти за «декретом про підозрілих» (загинуло від 17 до 116 тисяч осіб, особливо постраждали жінки).
• Знищення колишніх соратників і революціонерів (Ебера, Демулена, Дантона).
• Тотальні соціальні й культурні зміни (запровадження «храмів розуму», патріотичних девізів, червоно-біло-синього одягу, нового календаря та 10-годинного відліку часу).
• Проведення реквізицій (вилучення товарів і продовольства у населення).

Про що йшлося в тексті параграфа, а про що ви дізналися з відео?
У тексті параграфа зазвичай йдеться про основні факти й хронологію: повалення монархії, проголошення республіки, страту короля Людовика XVI, прихід якобінців до влади, реформи армії та термідоріанський переворот. З відео додатково можна дізнатися про шпигунську історію з передачею документів Марією-Антуанеттою, активну роль жінок у революційному русі й деталі їх переслідування під час терору, а також про незвичні культурні експерименти якобінців із календарем, новим часом і «храмами розуму».