Узагальнення з розділів 6 і 7

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛІВ 6 І 7

1. ІСТОРІЯ НА ЛІНІЇ ЧАСУ. Увідповідніть дати й історичні події. Назвіть причини і наслідки кожної з подій хронологічної послідовності. Доберіть з курсу всесвітньої історії дві-три синхронні події до представлених у вправі.

Увідповіднення дат та історичних подій:

• 1 (1865 р.) — В (Заснування університету в Одесі)
• 2 (1875 р.) — Г (Заснування університету в Чернівцях)
• 3 (1894 р.) — Д (Заснування українського гімнастичного товариства «Сокіл»)
• 4 (1900 р.) — А (Створення Революційної української партії)
• 5 (1908 р.) — Е (Створення Товариства українських поступовців)
• 6 (1911 р.) — Б (Початок «Справи Бейліса»)

Причини і наслідки подій у хронологічній послідовності:

1. Заснування університету в Одесі (1865 р.):

• Причина: потреба модернізації господарства Півдня України, яка вимагала підготовки кваліфікованих наукових, технічних, медичних та управлінських кадрів.
• Наслідок: Одеса перетворилася на провідний освітній та науковий осередок Наддніпрянщини, де згодом виникли всесвітньо відомі наукові школи (зокрема відкриття у 1886 р. першої бактеріологічної станції І. Мечниковим та М. Гамалією).

2. Заснування університету в Чернівцях (1875 р.):

• Причина: культурно-освітні потреби коронного краю Буковина та політика Австро-Угорщини щодо розвитку мережі вищої освіти в провінціях.
• Наслідок: заклад став головним інтелектуальним осередком регіону; відкриття українських кафедр сприяло піднесенню буковинського народовецького руху та вихованню національної інтелігенції.

3. Заснування українського гімнастичного товариства «Сокіл» (1894 р.):

• Причина: поширення європейського сокільського руху та прагнення галицьких патріотів забезпечити спортивно-патріотичне й моральне виховання української молоді.
• Наслідок: формування масового молодіжного руханкового руху в Галичині та Буковині (до 1914 р. діяло 974 осередки, що об’єднували приблизно 33 тис. учасників), дисциплінування українства та вишкіл майбутніх оборонців української державності.

4. Створення Революційної української партії (1900 р.):

• Причина: розчарування студентської молоді у поміркованій та аполітичній діяльності громадівців, прагнення перейти до активної безкомпромісної політичної боротьби проти імперського режиму.
• Наслідок: постала перша українська політична партія в Наддніпрянській Україні; оприлюднення її програми — брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» — уперше в Російській імперії проголосило ідеал державної незалежності.

5. Створення Товариства українських поступовців (1908 р.):

• Причина: поразка революції 1905–1907 рр., наступ столипінської політичної реакції, заборона діяльності українських партій і закриття національних періодичних видань.
• Наслідок: об’єднання діячів ліберального й автономістського крила (М. Грушевський, Є. Чикаленко, С. Єфремов) у міжпартійну організацію для легальної координації українського руху, захисту національних прав через пресу, «Просвіти» та співпрацю з думською опозицією.

6. Початок «Справи Бейліса» (1911 р.):

• Причина: розгул великодержавного російського шовінізму й антисемітизму за підтримки влади та чорносотенців, спроба відвернути увагу суспільства від революційних настроїв фальсифікацією судового звинувачення єврея М. Бейліса в ритуальному вбивстві дитини.
• Наслідок: гучний міжнародний резонанс, згуртування демократичної громадськості та української інтелігенції на захист безвинного; виправдання Бейліса київським судом присяжних (переважно українськими селянами) у 1913 р., що дискредитувало імперську систему правосуддя.

Синхронні події з курсу всесвітньої історії:

• 1865 р. — завершення Громадянської війни у США, прийняття 13-ї поправки до Конституції США про скасування рабства.
• 1875 р. — ухвалення Конституції Третьої республіки у Франції (остаточне законодавче закріплення республіканського устрою).
• 1894 р. — початок першої японо-китайської війни за панування над Кореєю; початок політичної «справи Дрейфуса» у Франції.
• 1900 р. — кульмінація Боксерського (Іхетуаньського) повстання в Китаї проти колоніального панування іноземних держав; створення Комітету робітничого представництва (майбутньої Лейбористської партії) у Великій Британії.
• 1908 р. — Молодотурецька революція в Османській імперії; анексія Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною (Боснійська криза).
• 1911 р. — початок Синьхайської революції в Китаї, яка повалила маньчжурську імператорську династію Цін і проголосила республіку; початок Італо-турецької війни за території Триполітанії та Кіренаїки.

2. ІСТОРІЯ НА ФОТО. Ознайомтеся із перекладом повідомлення київської газети кінця ХІХ ст. та визначте, яку із представлених історичних фотографій варто використати як ілюстрацію до новини.

Для ілюстрації замітки з газети «Кієвлянін» за 30 червня 1897 року слід використати фотографію під номером 2.

У газетному повідомленні йдеться про появу на Подолі в Києві першого саморухомого екіпажа з прихованим у ньому гасовим двигуном та трьома пасажирами (першого київського автомобіля). Саме на фото 2 зафіксовано відкритий саморухомий екіпаж — автомобіль раннього типу з пасажирами. На фото 1 зображено електричний трамвай, а на фото 3 — інший характерний засіб пересування тієї доби.

Об’єднайтеся в групи та складіть власний рейтинг новинок в житті суспільства на українських землях епохи модернізації.

Рейтинг найважливіших інновацій доби модернізації на українських землях:

1. Залізничний транспорт — будівництво залізниць Перемишль — Львів (1861 р.) та Одеса — Балта (1865 р.) прискорило перевезення людей і вантажів у десятки разів, об’єднало сільськогосподарські й промислові райони України з портами Чорного моря та світовим ринком.
2. Електричний трамвай — запуск у 1892 році в Києві першого електричного трамвая в усій Російській імперії (а згодом у Львові, Катеринославі, Севастополі) докорінно змінив міську інфраструктуру та забезпечив швидке щоденне перевезення робітників до підприємств.
3. Електричне освітлення міст — створення міських електростанцій та електричних підстанцій витіснило тьмяні гасові ліхтарі, зробило вулиці безпечними у вечірній час і подовжило період активного суспільного життя містян.
4. Телефонний зв’язок — монтаж міських телефонних станцій (в Одесі з 1882 р., у Києві з 1886 р.) забезпечив швидку передачу комерційної та особистої інформації, ставши новим стандартом ділових контактів.
5. Автомобільний транспорт — поява перших автомобілів у містах (в Одесі 1891 р., у Києві та Львові 1897 р.) започаткувала сучасну епоху дорожнього руху, зумовивши впровадження перших правил їзди та дорожніх знаків.
6. Кінематограф («сінематограф», «жива фотографія») — перші публічні сеанси кіно в Одесі, Харкові, Києві наприкінці 1890-х років відкрили новий напрям масового культурного дозвілля, заклавши основу для розвитку українського кіномистецтва.