Узагальнення за темами розділу 1: «Право, держава і суспільство»
НАЗВІТЬ
Юридичні професії, галузі права, ознаки держави, єдиний орган законодавчої влади в Україні, органи місцевого самоврядування, елементи системи права, ознаки правовідносин, склад правовідносин, склад і ознаки правопорушення, ознаки юридичної відповідальності, види адміністративних стягнень, види кримінальних покарань.
Я можу назвати такі юридичні професії: суддя, прокурор, адвокат, нотаріус, слідчий, поліцейський, юрисконсульт та вчений-правознавець.
Основні галузі права: конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне, трудове, сімейне, екологічне, а також процесуальні галузі — цивільне процесуальне та кримінальне процесуальне право.
Головні ознаки держави: визначена територія з кордонами, постійне населення, суверенітет (незалежність влади), наявність публічної влади та апарату примусу (армія, поліція), збирання податків для бюджету, а також наявність загальнообов’язкових правових норм.
Єдиним органом законодавчої влади в нашій державі є парламент — Верховна Рада України.
До органів місцевого самоврядування належать місцеві ради (сільські, селищні, міські, районні та обласні), їхні виконкоми, а також сільські, селищні й міські голови.
Система права складається з таких елементів: норми права, правові інститути, підгалузі та галузі права.
Ознаки правовідносин: це суспільні відносини, які врегульовані нормами права, виникають на основі прав і обов’язків учасників та охороняються силою держави.
Склад правовідносин включає три елементи: суб’єкти (хто бере участь), об’єкти (з приводу чого виникли) та зміст (суб’єктивні права й юридичні обов’язки сторін).
Склад правопорушення складається з чотирьох елементів: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона (вина). Ознаками будь-якого правопорушення є діяння (дія чи бездіяльність), протиправність, суспільна шкідливість чи небезпечність, вина, деліктоздатність порушника та караність законом.
Ознаки юридичної відповідальності: вона настає тільки за вчинене правопорушення, спирається на державний примус, полягає у позбавленні порушника певних благ і здійснюється суворо за законом у визначеному процесуальному порядку.
Види адміністративних стягнень: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація, позбавлення спеціального права (наприклад, права керування авто), громадські роботи, виправні роботи, суспільно корисні роботи та адміністративний арешт.
Види кримінальних покарань: штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи, конфіскація майна, пробаційний нагляд, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні для військових, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.
ПОЯСНІТЬ ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ
Держава, право, суверенітет, Конституція, джерело права, закон, підзаконний акт, місцеве самоврядування, фізична особа, юридична особа, юридичний факт, правосуб’єктність, правовідносини, правопорушення, деліктоздатність, злочин, юридична відповідальність, неповнолітні, територіальна громада, правоздатність, дієздатність.
Держава — це політико-територіальна організація влади, яка за допомогою своїх органів керує справами всього суспільства і захищає його інтереси.
Право — це система загальнообов’язкових і чітко сформульованих правил поведінки, встановлених і гарантованих державою.
Суверенітет — це верховенство й незалежність державної влади всередині країни та в міжнародних відносинах з іншими державами.
Конституція — це Основний Закон держави з найвищою юридичною силою, який визначає устрій держави, засади влади та головні права й обов’язки людей.
Джерело права — це офіційний спосіб закріплення і зовнішнього вираження норм права (наприклад, закон чи звичай).
Закон — це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий парламентом або на референдумі, що регулює найважливіші суспільні відносини.
Підзаконний акт — це правовий акт уповноважених органів (наприклад, указ Президента чи постанова Уряду), виданий на основі закону і для його виконання.
Місцеве самоврядування — це право та можливість жителів громади самостійно або через обрані ради вирішувати питання свого села, селища чи міста.
Фізична особа — це кожна конкретна людина (громадянин, іноземець або особа без громадянства) як учасник правовідносин.
Юридична особа — це офіційно зареєстрована організація, підприємство чи установа, яка має власне майно, права та обов’язки і може виступати в суді.
Юридичний факт — це конкретна життєва обставина (дія чи подія), з якою закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Правосуб’єктність — це здатність особи бути повноцінним учасником правовідносин, яка складається з правоздатності, дієздатності та деліктоздатності.
Правовідносини — це відносини між людьми чи організаціями, врегульовані нормами права, де сторони мають взаємні права та обов’язки.
Правопорушення — це протиправне, винне та шкідливе діяння деліктоздатної особи, за яке передбачено юридичну відповідальність.
Деліктоздатність — це здатність особи самостійно нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.
Злочин — це найбільш небезпечний вид правопорушення, за який настає кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним кодексом.
Юридична відповідальність — це застосування державного примусу до порушника у формі позбавлення певних благ чи прав за вчинене правопорушення.
Неповнолітні — за цивільним і кримінальним правом це особи віком від 14 до 18 років (а загалом дітьми вважаються всі до 18 років).
Територіальна громада — це жителі одного або кількох сіл, селища чи міста, об’єднані спільними місцевими інтересами.
Правоздатність — це визнана законом здатність мати юридичні права й обов’язки, яка у людей виникає від самого народження.
Дієздатність — це здатність особи власними усвідомленими діями набувати прав, самостійно їх реалізовувати і виконувати свої юридичні обов’язки.
НАВЕДІТЬ ПРИКЛАДИ
Джерел права, юридичних фактів, конституційних прав громадян, конституційних обов’язків громадян, центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, адміністративних правопорушень, нормативно-правових актів, обставин, що виключають протиправність діяння.
Прикладами джерел права є правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий акт (Конституція України, закони) та нормативно-правовий договір.
Прикладами юридичних фактів є народження дитини (подія) або укладення договору купівлі-продажу (дія).
До конституційних прав громадян (політичних прав) належать право обирати та бути обраним до органів державної влади й місцевого самоврядування, право брати участь в управлінні державними справами, право об’єднуватися в політичні партії.
Конституційними обов’язками громадян є захист Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України (а також загальні обов’язки: сплата податків, повага до державних символів, дотримання Конституції та законів).
До центральних органів виконавчої влади належать міністерства (наприклад, Міністерство освіти і науки України), державні служби, агентства та інспекції (при цьому Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади). Місцевими органами виконавчої влади є обласні та районні державні адміністрації.
Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, районні та обласні ради (наприклад, Київська міська рада).
Прикладами адміністративних правопорушень є дрібне хуліганство, булінг, порушення правил дорожнього руху. Нормативно-правовими актами є Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України. Обставинами, що виключають протиправність діяння, є необхідна оборона, крайня необхідність, стан неосудності (для адміністративних правопорушень) та фізичний чи психічний примус, виконання наказу тощо (для кримінальних).
РОЗКАЖІТЬ ПРО
Роль Конституції України, розподіл гілок влади в Україні, державний лад, етапи становлення української державності, систему судоустрою в Україні склад правовідносин, значення юридичної відповідальності, види правопорушень, види юридичної відповідальності, відповідальність за окремі правопорушення, вчинені в умовах воєнного стану.
Конституція України є Основним Законом нашої держави. Вона має найвищу юридичну силу, тому всі інші закони повинні узгоджуватися з нею. Конституція закріплює права і свободи людини як найвищу цінність та визначає засади роботи держави.
Державна влада в Україні поділяється на три гілки: законодавчу (Верховна Рада України), виконавчу (Кабінет Міністрів України, міністерства та місцеві держадміністрації) та судову (суди, що здійснюють правосуддя). Це потрібно для балансу, щоб влада не зосереджувалася в одних руках.
За державним ладом Україна є суверенною, незалежною, унітарною, республіканською (парламентсько-президентська республіка) та демократичною державою.
Етапи державності: українська державна традиція має давні корені — від доби Русі-України та Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), через козацьку державу Богдана Хмельницького та Запорозьку Січ, визвольні змагання 1917–1921 років (УНР, Гетьманат, ЗУНР), Карпатську Україну — до відновлення незалежності у 1991 році.
Система судів в Україні побудована за інстанціями: перша інстанція — це місцеві суди, далі йдуть апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, а найвищим є Верховний Суд. Окремо діє Конституційний Суд України, який перевіряє закони на відповідність Конституції.
Склад правовідносин має три складові: суб’єкти (учасники), об’єкт (майно, послуги, блага, заради яких виникли відносини) та зміст (суб’єктивні права й обов’язки сторін).
Значення юридичної відповідальності полягає в покаранні винного, захисті потерпілого, відновленні справедливості та попередженні нових порушень з боку інших людей.
Правопорушення поділяються на проступки (дисциплінарні, цивільні, адміністративні) та кримінальні правопорушення (кримінальні проступки і тяжкі чи особливо тяжкі злочини). Відповідно, існують і види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна та матеріальна.
В умовах воєнного стану відповідальність за низку правопорушень значно посилена. Зокрема, суворіше караються державна зрада, колабораціонізм, передача ворогу інформації про пересування ЗСУ, а також злочини проти власності (крадіжка, грабіж, розбій, мародерство), які під час війни автоматично кваліфікуються як тяжкі.
СХАРАКТЕРИЗУЙТЕ / ПОЯСНІТЬ
Принцип верховенства права.
Принцип верховенства права означає, що право стоїть вище за будь-яку владу чи чиновників. Держава має служити людині, а не навпаки. Жоден закон чи рішення влади не можуть порушувати природні права людини, а всі правові акти обов’язково повинні відповідати нормам справедливості та Конституції.
СХАРАКТЕРИЗУЙТЕ / ПОЯСНІТЬ
Взаємозв’язок між правами / потребами та правом і законом
Усе починається з життєвих потреб людини — у безпеці, їжі, житлі, навчанні та самовираженні. Щоб ці потреби можна було справедливо задовольняти й уникати конфліктів, суспільство виробило правові норми, а держава закріпила їх у законах. Тобто закон є офіційним інструментом, який гарантує та захищає реалізацію наших прав і потреб.
Роль держави та демократії щодо забезпечення прав людини і створення умов для розвитку особистості
При демократії джерелом влади є народ, тому держава орієнтується саме на потреби людини. Роль держави — бути надійним гарантом прав: створювати справедливі закони, забезпечувати роботу правоохоронних органів і незалежних судів, фінансувати школи, лікарні та створювати умови, щоб кожен підліток і дорослий міг вільно розвивати свої здібності.
Права / обов’язки людини і права / обов’язки громадянина
Права людини належать абсолютно кожному від народження незалежно від громадянства (право на життя, свободу, безпеку, освіту, повагу до гідності). А от права громадянина пов’язані саме з наявністю українського паспорта — це політичні права (обирати й бути обраним, брати участь у референдумах, перебувати на держслужбі).
Так само й з обов’язками: берегти природу, не порушувати чужі права, платити податки і поважати закони зобов’язані всі, хто перебуває в Україні. А от захищати Вітчизну (стаття 65 Конституції) — це священний обов’язок виключно громадян України.
Засади діяльності та компетенцію вищих органів влади в Україні
Вищі органи влади діють суворо за принципом законності: вони можуть робити тільки те, що прямо дозволено Конституцією і законами. Верховна Рада приймає закони та держбюджет; Президент є главою держави, верховним головнокомандувачем і гарантом суверенітету; Кабмін керує економікою, міністерствами та забезпечує виконання законів; а суди чесно й незалежно розглядають спори та карають правопорушників.
Компетенцію вищих органів влади в Україні
Парламент (Верховна Рада) має компетенцію ухвалювати закони, змінювати Конституцію, затверджувати прем’єр-міністра та контролювати бюджет. Президент веде зовнішню політику, призначає вище військове командування та представляє Україну у світі. Кабінет Міністрів України забезпечує функціонування фінансової системи, оборони, освіти та медицини. Судова влада має виключну компетенцію вершити правосуддя та захищати порушені права громадян.
СХАРАКТЕРИЗУЙТЕ / ПОЯСНІТЬ
Засади діяльності та компетенція самоврядних територіальних спільнот?
Громади діють на засадах відкритості, законності та фінансової незалежності. Компетенція громади — це повсякденні місцеві питання: ремонт вулиць, прибирання сміття, водопостачання, розпорядження комунальними будівлями й парками, затвердження власного бюджету та утримання комунальних шкіл і лікарень.
Механізми формування та діяльності органів місцевого самоврядування?
Жителі громад на прямих місцевих виборах раз на 5 років обирають депутатів місцевих рад і міського, селищного чи сільського голову. Місцеві ради працюють колегіально (збираються на сесії), а для поточної роботи формують виконавчі комітети (виконкоми) та профільні комісії.
Механізми формування та діяльності органів державної влади в Україні?
Президента і депутатів Верховної Ради обирає народ на загальних прямих виборах строком на 5 років. Парламент призначає Прем’єр-міністра за поданням Президента та затверджує склад Уряду. Місцеві державні адміністрації формуються урядом і затверджуються Президентом. Судді призначаються Президентом за результатами прозорого конкурсу за поданням Вищої ради правосуддя і діють безстроково та незалежно.
Систему нормативно-правових актів?
Ця система нагадує піраміду за юридичною силою. На самій вершині — Конституція України. Під нею розташовані закони України. Ще нижче — підзаконні акти: укази Президента, постанови Уряду, накази окремих міністерств і рішення місцевих органів влади. Будь-який підзаконний акт повинен суворо відповідати Конституції та законам.
Особливості кримінальної та адміністративної відповідальності неповнолітніх?
Адміністративна відповідальність зазвичай настає з 16 років. До підлітків 16–18 років частіше застосовують заходи виховного впливу (догана, публічне вибачення, передача під нагляд батьків), але за булінг, дрібні крадіжки чи порушення ПДР вони несуть відповідальність на загальних підставах.
Кримінальна відповідальність настає з 16 років, а за тяжкі злочини (умисне вбивство, розбій, крадіжка, вимагання, хуліганство тощо) — з 14 років. До неповнолітніх ніколи не застосовують довічне позбавлення волі, строки покарань суттєво скорочені (максимум до 10–15 років), а за нетяжкі порушення суд може замінити покарання примусовими заходами виховного характеру (обмеження дозвілля, застереження).