Зміст

Практичне заняття за розділом ІІ. Європа, Америка і світ у 50—70-ті рр. ХІХ ст.

Пригадайте

1. Назвіть хронологічні межі матеріалу розділу та країни, розгортання подій у яких ви вивчали.

Хронологічні межі розділу охоплюють 50—70-ті роки ХІХ століття (приблизно 1850—1870-ті рр.). У розділі вивчався розвиток провідних держав Європи, Америки та Азії: Великої Британії, Франції (Друга республіка, Друга імперія та початок Третьої республіки), Пруссії та німецьких земель (об’єднання Німеччини), Сардинського королівства та італійських земель (об’єднання Італії), Російської імперії, Австрійської (з 1867 р. — Австро-Угорської) імперії, Сполучених Штатів Америки (Громадянська війна та Реконструкція Півдня) та Японії («доба Мейджі»).

2. Наведіть факти, на підставі яких можна зробити висновок, що 50—70-ті рр. ХІХ ст. у Європі та Америці були добою революцій і національного об’єднання.

Цей період відзначився масштабними процесами створення єдиних національних держав та докорінними перетвореннями суспільства:

• Національне об’єднання Німеччини: завдяки зусиллям Отто фон Бісмарка після воєн із Данією (1864 р.), Австрією (1866 р.) та Францією (1870—1871 рр.) роздроблені німецькі землі об’єдналися в єдину державу — Німецьку імперію (1871 р.).
• Національне об’єднання Італії (Рісорджименто): рух на чолі з Камілло Кавуром та Джузеппе Гарібальді завершився утворенням у 1861 р. Італійського королівства та остаточним приєднанням Венеції (1866 р.) і Рима (1870 р.).
• Революційні зміни у Франції: повалення Другої республіки, встановлення режиму Другої імперії Наполеона ІІІ (1852 р.), революційне падіння монархії у вересні 1870 р., проголошення Третьої республіки та повстання Паризької комуни 1871 р.
• Громадянська війна в США (1861—1865 рр.): збройне протистояння між Північчю та рабовласницьким Півднем зберегло єдність держави, знищило рабство (13-та поправка) і відкрило шлях до капіталістичної модернізації Півдня («Реконструкція»).
• Революція та реформи Мейджі в Японії (з 1868 р.): ліквідація сьогунату, повернення влади імператору та швидка модернізація традиційного устрою за європейським зразком.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Повторіть матеріал розділу.

Матеріал параграфів § 15—19 повторено, ключові дати, персоналії та причинно-наслідкові зв’язки опрацьовано.

2. Підготуйте аналітичну записку за однією із запропонованих тем (на вибір):

Нижче наведено зразки аналітичних записок до обох тем, щоб кожен учень міг обрати бажаний варіант.

Варіант 1. Аналітична записка «Суспільні наслідки індустріальної революції»

1. Тема дослідження: Суспільні наслідки індустріальної революції у провідних країнах світу в 50—70-х рр. ХІХ ст.

2. Мета роботи: З’ясувати, як перехід від мануфактурного виробництва до машинної індустрії змінив соціальну структуру суспільства, умови життя та політичну активність населення.

3. Ключові зміни в соціальній структурі:

• Формування двох провідних верств індустріального суспільства: буржуазії (підприємців, фінансистів, власників заводів) та найманих промислових робітників (пролетаріату).
• Зростання міського населення (урбанізація): селяни масово переселялися до міст у пошуках заробітку, перетворюючись на фабричних працівників.
• Зниження частки та політичного впливу традиційної земельної аристократії на тлі піднесення промислової еліти.
• Виокремлення «середнього класу» (інженерів, лікарів, юристів, менеджерів, освічених службовців).

4. Становище та боротьба робітництва:

• Тривалий час умови праці залишалися важкими: робочий день тривав по 12–14 годин, широко використовувалася дешева праця жінок і дітей (особливо в Російській імперії та на початку індустріалізації у Великій Британії).
• Зростання самосвідомості робітників привело до виникнення профспілок (тред-юніонів у Британії, визнаних законом у 1871 р.) та розгортання страйкового руху.
• Держави поступово переходили до поступок: запроваджувалося фабричне законодавство (обмеження робочого дня 54 годинами на тиждень і захист дитячої праці в Британії в 1875 р., право на страйки у Франції з 1864 р.).

5. Висновки:
Індустріальна революція створила матеріальний базис сучасного світу, зруйнувала старі станові перепони та привела до урбанізації. Водночас вона породила глибокі соціальні суперечності між працею й капіталом, що змусило держави розширювати виборчі права, легалізувати робітничі організації та впроваджувати перші соціальні реформи.

Варіант 2. Аналітична записка «Зміни в житті та побуті різних верств населення в XIX ст.»

1. Тема дослідження: Зміни в повсякденному житті та побуті населення Європи та США в 50—70-х рр. ХІХ ст.

2. Мета роботи: Проаналізувати, як технологічний прогрес, транспортна революція та міське планування змінили щоденне середовище існування людини.

3. Міський простір і житлові умови:

• Перебудова великих міст: яскраві приклади — масштабна модернізація Парижа префектом Османом за часів Наполеона ІІІ (знесення старих нетрів, прокладання широких прямих бульварів, облаштування парків, каналізації та газового освітлення).
• Соціальний контраст житла: буржуазія мешкала у просторих багатокімнатних квартирах або заміських віллах із водогоном та новими зручностями; робітничі родини тулилися у вогких підвалах або перенаселених бараках на околицях поблизу заводів.

4. Транспорт і зв’язок у побуті:

• Розвиток залізниць та поява першого у світі метрополітену в Лондоні (1863 р.) скоротили відстані й зробили пересування доступним.
• Трансатлантичний (1858 р.) і міжконтинентальний телеграфний зв’язок (зв’язок Лондона з Бомбеєм 1870 р.) забезпечили небачену швидкість передачі новин.

5. Одяг, харчування та дозвілля:

• Фабричне виробництво тканин і поява швейної машинки зробили готовий якісний одяг дешевшим та доступнішим; поширювалася європейська міська мода (навіть у Японії періоду Мейджі).
• Поліпшилося постачання міст продуктами завдяки залізничному сполученню; у робітників зростала роль споживчих кооперативів для купівлі якісної їжі.
• Зародження організованого масового дозвілля: відкриття публічних парків, музеїв, бібліотек, робітничих освітніх клубів, розвиток преси та популярних спортивних ігор.

6. Висновки:
У другій половині ХІХ ст. побут людини модернізувався швидше, ніж будь-коли в історії. Комфорт, швидкість сполучення й санітарні норми покращилися насамперед у великих містах. Попри збереження гострої нерівності між багатими й бідними верствами, загальний рівень грамотності та доступ до благ цивілізації поступово розширювалися.

Хід заняття

I. Робота з контурною картою

1. Підпишіть назви територій, охоплених національно-визвольною боротьбою в 1848—1849 рр.

Інструкція для контурної карти Європи:

• Франція: підпишіть місто Париж (центр революції 1848 р.).
• Німецькі держави: підпишіть Пруссію, Баден, Саксонію, Баварію, місто Франкфурт-на-Майні.
• Австрійська імперія: підпишіть Австрію (Відень), Угорщину (Будапешт), Чехію (Прага), Галичину (Львів).
• Італійські держави: підпишіть Ломбардію (Мілан), Венеціанську область (Венеція), Сардинське королівство (П’ємонт), Рим (Папська область), Неаполітанське королівство (Королівство Обох Сицилій).

2. Зафарбуйте територію Прусського королівства в 1864 р.

Інструкція:

• Знайдіть кордони Пруссії станом на початок 1864 р. (держава складалася з двох частин: східної із Берліном, Кенігсбергом, Бреслау, Познанню та західної — Рейнської провінції та Вестфалії).
• Зафарбуйте ці землі суцільним кольором (наприклад, синім або темно-зеленим).

3. Заштрихуйте території, що увійшли до складу Прусського королівства в 1865—1866 рр.

Інструкція:

• Після війни з Данією (1864–1865 рр.) Пруссія закріпила за собою герцогство Шлезвіг.
• Після війни з Австрією (1866 р.) Пруссія приєднала Гольштейн, Ганновер, Гессен-Кассель, Нассау та вільне місто Франкфурт-на-Майні, ліквідувавши розрив між східними й західними землями.
• Нанесіть діагональну штриховку на ці новоприєднані землі між Рейном і Ельбою.

4. Обведіть межі Північнонімецького союзу в 1866 р.

Інструкція:

• Проведіть чітку яскраву лінію (наприклад, червоним фломастером) по зовнішньому периметру всіх німецьких земель на північ від річки Майн, які увійшли до союзу (Пруссія, Саксонія та інші північнонімецькі князівства).
• Держави Південної Німеччини (Баварія, Вюртемберг, Баден, Гессен-Дармштадт) повинні залишитися за межами цієї лінії.

5. Зафарбуйте назву італійської держави, яка стала центром об’єднавчого руху в Італії в 50-х рр. XIX ст.

Інструкція:

• Знайдіть на північному заході Апеннінського півострова Сардинське королівство (П’ємонт зі столицею Турин, до якого також входив острів Сардинія).
• Виділіть або зафарбуйте жовтим кольором назву: «Сардинське королівство (П’ємонт)».

6. Заштрихуйте території, приєднані до Сардинського королівства в 1859 і 1866 рр.

Інструкція:

• 1859 р.: заштрихуйте Ломбардію з містом Мілан (звільнену від влади Австрії після битв під Мадженто і Сольферіно).
• 1866 р.: заштрихуйте Венеціанську область із містом Венеція (приєднану внаслідок австро-пруссько-італійської війни).

7. Обведіть межі Італійського королівства, утвореного в 1861 р.

Інструкція:

• Візьміть зелений або синій олівець і проведіть лінію вздовж кордонів проголошеного в 1861 р. королівства.
• До його складу входять: П’ємонт, Ломбардія, Модена, Парма, Тоскана, Романья, колишнє Королівство Обох Сицилій (Неаполь і острів Сицилія), Марке та Умбрія.
• Увага: у 1861 р. до складу держави ще НЕ входили Венеція (під Австрією) та Римська область із містом Рим (під владою Папи Римського).

8. Позначте території, включені до складу Італійського королівства в 1866—1871 рр.

Інструкція:

• Позначте Венецію та Венеціанську область, приєднані в 1866 р.
• Позначте Рим і залишок Папської області (Лаціо), зайняті італійськими військами у вересні 1870 р. (після чого Рим став столицею королівства в 1871 р.). Заштрихуйте їх особливим кольором (наприклад, помаранчевим).

9. Обведіть територію США напередодні Громадянської війни.

Інструкція для контурної карти Північної Америки:

• Обведіть суцільною лінією зовнішній державний кордон США станом на 1860 р. (від Атлантичного до Тихого океану, включаючи східні штати, територію Техасу, Каліфорнію, Орегон та внутрішні організовані території).

10. Підпишіть назви штатів США.

Інструкція:

• Північні штати: Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Огайо, Індіана, Іллінойс, Мічиган, Вісконсин, Міннесота, Айова, Канзас, Каліфорнія, Орегон.
• Південні штати (Конфедерація): Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана, Техас, Вірджинія, Арканзас, Теннессі, Північна Кароліна.
• Прикордонні рабовласницькі штати: Делавер, Меріленд, Кентуккі, Міссурі (а також Західна Вірджинія, що відокремилася в 1861–1863 рр.).

11. Підкресліть різними кольорами:

1) назви штатів, які в грудні 1860 — січні 1861 р. вийшли зі складу США та утворили Конфедерацію;

• Підкресліть червоним кольором: Південна Кароліна (вийшла першою у грудні 1860 р.), Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія, Луїзіана (у січні 1861 р., на початку лютого додався Техас).

2) назви штатів, які приєдналися до Конфедерації під час Громадянської війни;

• Підкресліть помаранчевим або коричневим кольором: Вірджинія, Арканзас, Теннессі, Північна Кароліна (приєдналися навесні 1861 р. після битви за форт Самтер).

3) назви рабовласницьких штатів, які залишилися вірними федератам;

• Підкресліть синім або зеленим кольором: Делавер, Меріленд, Кентуккі, Міссурі.

12. Різними умовними позначками покажіть:

1) місце події, яка започаткувала Громадянську війну в США;

• Поставте зірочку або значок прапорця біля міста Чарлстон у штаті Південна Кароліна та зробіть підпис: «Форт Самтер (квітень 1861 р.)».

2) місце капітуляції головних сил Конфедерації.

• Поставте значок схрещених шпаг або прапорця капітуляції біля містечка Аппоматтокс у штаті Вірджинія (на захід від Річмонда) і підпишіть: «Капітуляція армії генерала Лі під Аппоматтоксом (квітень 1865 р.)».

II. Робота в малих групах

Об’єднайтеся в групи за тематикою підготовлених до уроку аналітичних записок, обговоріть їх, презентуйте спільні висновки, окремі думки й визначте найкращі роботи, які доцільно заслухати в класі.

Орієнтовний хід презентації результатів групової роботи:

Група 1 (Тема «Суспільні наслідки індустріальної революції»):

• Спільні висновки: Індустріалізація кардинально змінила структуру населення, перетворивши селян на найманих фабричних робітників і вивівши на авансцену промислову буржуазію. Попри тяжке становище пролетаріату на початкових етапах, робітничий рух довів свою спроможність мирно виборювати соціальні гарантії (легалізація профспілок у Великій Британії 1871 р., скорочення робочого дня до 54 годин у 1875 р.).
• Окрема думка: Модернізація в різних країнах відбувалася нерівномірно. Якщо в Британії та Франції робітники отримували права, то в Російській імперії запізніла індустріалізація законсервувала безправ’я, 14-годинний робочий день та низьку оплату, що породжувало радикальний терор народників.

Група 2 (Тема «Зміни в житті та побуті різних верств населення в XIX ст.»):

• Спільні висновки: Друга половина ХІХ ст. стала революцією комфорту й мобільності. Будівництво залізниць, поява пароплавів, міського метро (Лондон, 1863 р.) та трансатлантичного телеграфу об’єднали континенти. Великі міста стали осередками нових санітарних і побутових стандартів (водогін, каналізація, газове освітлення бульварів Парижа).
• Окрема думка: Технічні блага цивілізації розподілялися вкрай нерівно. Для плантаторів Півдня США або російського дворянства життя залишалося розкішним і патріархальним, тоді як звільнені раби чи селяни після викупної операції 1861 р. ще десятиліттями жили в злиднях та економічній залежності.

III. Підсумки заняття

Самостійно визначте, чим проведене практичне заняття стало корисним для вас.

• Навчилися встановлювати просторові зв’язки та відображати на контурній карті ключові процеси об’єднання Німеччини, Італії та воєнні дії Громадянської війни в США.
• Поглибили вміння систематизувати історичні джерела та складати лаконічні аналітичні записки про соціальні наслідки промислового перевороту.
• Зрозуміли взаємозв’язок між розвитком економіки, змінами в повсякденному побуті людей та великими політичними революціями XIX століття.