23 серпня 2026 р. Модерна доба

Практична робота. Освіта, науки, мистецтва у світі та в Україні

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Увідповідніть уривки і зображення. Яка змістова лінія поєднує ці уривки та зображення? Як вони свідчать про взаємозв’язки та взаємовпливи між українською і світовою культурою?

Увідповіднення уривків та ілюстрацій:

Уривок І (тріумфальне відродження опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй») відповідає світлині: Соломія Крушельницька у ролі Чіо-Чіо-сан в опері Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» (1904 рік).
Уривок ІІ (винайдення лампи, яка випромінювала Х-промені, будівництво електростанцій та переклад Біблії) відповідає портрету: Іван Пулюй (художник Юрій Журавель, 2019 рік).
Уривок ІІІ (подорож країнами Західної Європи, вивчення досвіду барбізонців та створення картин) відповідає картині: «Ранок у Безансоні» (художник Сергій Васильківський, 1886 рік).

Змістова лінія, що поєднує уривки та зображення:
Усі матеріали показують тісну інтеграцію українських діячів у загальноєвропейський культурний та науковий простір, а також їхній вагомий внесок у світову цивілізацію XIX — початку XX століття.

Взаємозв’язки та взаємовпливи між українською і світовою культурою:

Українські митці та вчені переймали передовий європейський досвід. Сергій Васильківський опановував колористику французьких пейзажистів, Соломія Крушельницька вдосконалювала вокал в італійській оперній традиції, а Іван Пулюй спирався на здобутки європейської фізики й техніки.
Українці водночас збагачували світову скарбницю. Талант Соломії Крушельницької врятував оперу Джакомо Пуччіні від забуття і приніс їй світове визнання. Дослідження Івана Пулюя випередили відкриття рентгенівських променів і заклали основу сучасної радіології. Полотна Сергія Васильківського знайомили європейських глядачів із самобутньою українською природою та історією.

2. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про внесок українців у скарбницю світової культури впродовж «довгого» ХІХ ст. Підготуйте 2–3 добірки відповідних фактів та зображень. Презентуйте свої добірки у класі. Якщо можете, розмістіть у соцмережах. Визначте найцікавіші способом «голосування» вподобайками.

Добірка 1. «Світові відкриття у сфері медицини та природничих наук»:

Ілля Мечников (уродженець Харківщини) разом із Миколою Гамалією створив в Одесі першу в Російській імперії бактеріологічну станцію. Пізніше він очолив лабораторію в Інституті Пастера в Парижі і в 1908 році одержав Нобелівську премію за відкриття клітинного імунітету та явища фагоцитозу.
Михайло Остроградський (родом із Полтавщини) здобув світове визнання як математик. Він зробив відкриття в математичному аналізі й теоретичній механіці, а також став дійсним членом Паризької, Петербурзької, Римської та Туринської академій наук.

Добірка 2. «Українське мистецтво на світових сценах і вернісажах»:

Соломія Крушельницька підкорила провідні оперні театри Рима, Парижа, Неаполя, Варшави та Нью-Йорка. Її вважали неперевершеною примадонною доби, а її партія Чіо-Чіо-сан принесла тріумф опері Джакомо Пуччіні.
Марія Башкирцева (уродженка Полтавщини) здобула славу талановитої художниці у Франції. Її роботи відзначали золотими медалями Паризького салону та виставляли в Люксембурзькому музеї і Луврі, а її автобіографічний «Щоденник» переклали багатьма європейськими мовами.

Добірка 3. «Новаторські ідеї в техніці та освіті»:

Петро Прокопович у 1814 році сконструював перший у світі розбірний рамковий вулик. Він створив першу в Європі школу бджільництва і тим самим започаткував сучасну промислову галузь бджільництва.
Христина Алчевська відкрила в Харкові приватну безкоштовну жіночу недільну школу. Вона розробила методику початкового навчання дорослих, яку високо оцінили на Всесвітніх виставках у Парижі й Чикаго.

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

«Синхрон культури». Створіть синхроністичну лінію / шкалу / стрічку часу, на якій відобразіть ключові події в освіті, науках та мистецтвах у світі, в Європі та в Україні. Накресліть дві або три паралельні лінії (наприклад, «Світ і Європа», «Світ, Європа і підавстро-угорська Україна», «Світ, Європа і підросійська Україна»). Позначте дати та помістіть короткі описи подій.

Період	Світ і Європа	Підросійська Україна	Підавстро-угорська Україна
1800–1830-ті рр.	1809 р. — заснування Берлінського університету за проєктом В. фон Гумбольдта. 1820 р. — відкриття Антарктиди. 1824 р. — прем’єра Дев’ятої симфонії Л. ван Бетховена («Ода до радості»).	1805 р. — відкриття університету в Харкові з ініціативи В. Каразіна. 1814 р. — винахід розбірного рамкового вулика П. Прокоповичем. 1834 р. — заснування Київського університету Святого Володимира.	1817 р. — відновлення діяльності Львівського університету. 1837 р. — видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» діячами «Руської трійці».
1840–1870-ті рр.	1844 р. — початок роботи електричного телеграфу С. Морзе. 1859 р. — вихід праці Ч. Дарвіна «Походження видів». 1869 р. — відкриття Д. Менделєєвим Періодичного закону. 1872 р. — поява картини К. Моне «Враження. Схід сонця», що дала назву імпресіонізму.	1862 р. — заснування Х. Алчевською жіночої недільної школи в Харкові. 1865 р. — відкриття Новоросійського університету в Одесі. 1876 р. — видання імператором Емського указу про заборону українського друку.	1848 р. — діяльність Головної Руської Ради; вихід першої української газети «Зоря Галицька». 1868 р. — заснування товариства «Просвіта» у Львові. 1875 р. — заснування Чернівецького університету.
1880-ті – 1914 рр.	1889 р. — спорудження Ейфелевої вежі до Всесвітньої виставки в Парижі. 1895 р. — відкриття Х-променів В. К. Рентгеном. 1898 р. — відкриття радіоактивних елементів полонію та радію П. і М. Кюрі. 1903 р. — перший у світі керований політ на літаку братів Райт.	1881 р. — виготовлення І. Пулюєм лампи, що випромінювала невидимі промені. 1882 р. — створення М. Кропивницьким першої української професійної трупи («Театру корифеїв»). 1908 р. — присудження Нобелівської премії І. Мечникову за дослідження імунітету.	1893 р. — реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ). 1896 р. — С. Окуневська здобула ступінь докторки медицини у Швейцарії. 1904 р. — тріумфальний виступ С. Крушельницької в опері «Мадам Баттерфляй».

«Мапа інновацій». На контурній мапі світу позначте держави, міста, де розміщувалися відомі університети, відбулися знакові наукові відкриття, зародилися нові мистецькі напрями. Позначте українські міста, які були освітніми, науковими та мистецькими центрами. Вкажіть, до яких імперій ці міста належали. Заповніть легенду мапи.

Об’єкти для позначення на карті:

Західна Європа та Північна Америка:

Париж (Франція) — осередок виникнення імпресіонізму й постімпресіонізму, зведення Ейфелевої вежі, робота Інституту Пастера, дослідження радіоактивності П’єром і Марією Кюрі.
Берлін (Німеччина) — діяльність Берлінського університету імені Гумбольдта, мікробіологічні відкриття Роберта Коха, квантова теорія Макса Планка.
Вюрцбург (Німеччина) — університетська лабораторія, де Вільгельм Рентген відкрив Х-промені.
Лондон, Кембридж, Оксфорд (Велика Британія) — найстаріші наукові центри, розробка теорії еволюції Чарльзом Дарвіном, Всесвітня виставка у «Кришталевому палаці».
Клівленд, Вашингтон, Кітті-Гок (США) — винайдення телефону Александром Беллом, лампи розжарювання Томасом Едісоном, здійснення першого польоту літака братами Райт.

Українські міста у складі Російської імперії:

Харків — Харківський університет (1805 рік), жіноча недільна школа Христини Алчевської, фізичні та хімічні дослідницькі гуртки.
Київ — Київський університет Святого Володимира (1834 рік), діяльність Історичного товариства Нестора-Літописця, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Одеса — Новоросійський університет (1865 рік), перша в Україні бактеріологічна станція Іллі Мечникова та Миколи Гамалії.
Єлисаветград (нині Кропивницький) — колиска українського професійного театру («Театру корифеїв», 1882 рік).

Українські міста у складі Австро-Угорської імперії:

Львів — Львівський університет, Наукове товариство імені Тараса Шевченка (академічний центр української науки), оперний театр, де співала Соломія Крушельницька.
Чернівці — Чернівецький університет (1875 рік), культурно-освітні осередки Буковини.

Легенда контурної мапи:

Умовний знак	Значення	Приклади географічних пунктів
Синій квадрат	Провідні університети та освітні осередки	Берлін, Оксфорд, Париж, Харків, Київ, Одеса, Львів, Чернівці
Червоне коло	Центри визначних наукових відкриттів	Париж (радіоактивність), Вюрцбург (Х-промені), Берлін (мікробіологія), Одеса (фагоцитоз)
Чорний трикутник	Центри появи технічних винаходів	Лондон (верстати), Кітті-Гок (авіація), Штайр (електротехніка)
Зелена зірочка	Осередки формування мистецьких стилів та театру	Париж (імпресіонізм), Єлисаветград (Театр корифеїв), Брешія (тріумф опери «Мадам Баттерфляй»)
Червона штрихова лінія	Кордони Російської імперії	Охоплює території з містами Київ, Харків, Одеса, Єлисаветград
Синя штрихова лінія	Кордони Австро-Угорської імперії	Охоплює Галичину, Буковину та Закарпаття (Львів, Чернівці, Ужгород)

«Культурні мости». Оберіть одну галузь (освіта, науки або мистецтва). Проаналізуйте взаємозв’язки й взаємовпливи між світовими, європейськими та українськими процесами. Створіть схему (наприклад, інтелект-мапу або діаграму), яка демонструватиме: а) які світові, європейські напрями, стилі впливали на Україну; б) які українські досягнення (освітні, наукові, мистецькі) стали відомі в Європі або у світі, поповнивши скарбницю світової культури; в) приклади наукових шкіл, осіб та їхніх здобутків.

Взаємозв’язки між світовими та українськими культурними процесами:
Протягом «довгого» XIX століття українська культура перебувала в постійному діалозі з європейською. З одного боку, українські митці засвоювали романтизм, критичний реалізм, імпресіонізм та модерн. З іншого боку, українські фахівці здобували європейську освіту й самі виходили на передові позиції світового рівня в оперному мистецтві, живописі, фізиці та мікробіології.

Структура схеми:

Європейські впливи на Україну: романтизм, критичний реалізм, імпресіонізм і стиль модерн збагатили тематику та форму творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Мурашка й Михайла Коцюбинського.
Український внесок у світову скарбницю: вокал Соломії Крушельницької дав нове життя опері «Мадам Баттерфляй», картини Марії Башкирцевої та Сергія Васильківського виставлялися в галереях Парижа, а винаходи Петра Прокоповича змінили світове бджільництво.
Наукові школи та здобутки: одеська бактеріологічна школа та дослідження Іллі Мечникова з фагоцитозу принесли Нобелівську премію, а досліди Івана Пулюя заклали підвалини рентгенології та розбудови електростанцій у Чехії.

«Словник прогресу культури». У парах чи в групах попрацюйте з поняттями: «імпресіонізм», «класицизм», «модерн», «модернізація в культурі», «народна освіта», «наукова школа», «реалізм», «романтизм», «театр корифеїв», «університетська автономія». Для кожного запропонуйте зрозуміле визначення. Із кожним створіть речення, де розкрийте взаємозв’язки і взаємовпливи культури української, європейської та світової. Оцініть, які цінності (наприклад, прагнення до знань, пошук істини, естетична досконалість, національна самобутність) відображає кожне поняття.

Визначення понять:

Імпресіонізм — мистецький напрям останньої третини XIX — початку XX століття, представники якого прагнули зафіксувати миттєві враження, мінливі настрої та природну гру світла й тіні.
Класицизм — художній стиль і напрям у мистецтві XVII — початку XIX століття, що орієнтувався на античні зразки, сувору гармонію, симетрію та порядок.
Модерн — стильовий напрям у мистецтві та архітектурі кінця XIX — початку XX століття, який відмовився від прямих ліній на користь хвилястих природних форм і використовував нові матеріали: метал, скло й бетон.
Модернізація в культурі — процес оновлення культурного життя під впливом індустріалізації, що виявився у поширенні грамотності, доступі широких верств до освіти та виникненні масової культури.
Народна освіта — мережа початкових шкіл та освітніх курсів для широких кіл населення, яку створювали держава або громадські діячі для подолання неписьменності.
Наукова школа — колектив дослідників різних поколінь під проводом визнаного лідера, об’єднаний спільною науковою темою, методикою та традиціями.
Реалізм — напрям у літературі й мистецтві другої половини XIX століття, що ставив за мету правдиве та об’єктивне відображення повсякденної соціальної дійсності.
Романтизм — ідейний і мистецький напрям кінця XVIII — першої половини XIX століття, який звертався до внутрішнього світу людини, почуттів, фольклору та героїки минулого.
Театр корифеїв — перший український професійний театр, заснований у 1882 році в Єлисаветграді під керівництвом Марка Кропивницького.
Університетська автономія — право вищого навчального закладу на академічне самоврядування, вільний вибір керівництва та наукових програм без втручання державної влади.

Речення про взаємозв’язки та цінності:

Імпресіонізм (естетична досконалість): Французький імпресіонізм вплинув на творчість українського художника Олександра Мурашка, і його полотна здобули міжнародне визнання на виставках у Мюнхені та Венеції.
Класицизм (естетична досконалість): Архітектура класицизму поширилася всією Європою і визначила урочистий вигляд міських ансамблів Києва, Одеси та Львова.
Модерн (естетична досконалість, національна самобутність): Загальноєвропейський стиль модерн надихнув українських архітекторів, і вони створили самобутній український модерн у будівлі Полтавського земства.
Модернізація в культурі (прагнення до знань): Завдяки процесам культурної модернізації та розвитку залізниць українські дослідники вільно обмінювалися досвідом із провідними науковими центрами Європи.
Народна освіта (прагнення до знань): Запровадження народної освіти через українські недільні школи наближало рівень письменності народу до європейських показників.
Наукова школа (пошук істини): Наукова школа біологів під керівництвом Іллі Мечникова тісно співпрацювала з паризьким Інститутом Пастера у боротьбі зі спалахами інфекційних хвороб.
Реалізм (пошук істини): Твори українських реалістів Івана Франка та Панаса Мирного відображали соціальні конфлікти індустріального суспільства так само глибоко, як і романи Еміля Золя та Чарльза Дікенса.
Романтизм (національна самобутність): Європейський романтизм підштовхнув українських авторів вивчати народну історію, і цей процес викликав появу поетичних творів Тараса Шевченка.
Театр корифеїв (національна самобутність): Театр корифеїв заклав основи національного сценічного мистецтва, виступав на гастролях у багатьох містах і привернув увагу зарубіжних критиків.
Університетська автономія (пошук істини): Боротьба професорів і студентів за університетську автономію у Львові та Харкові була частиною загальноєвропейського руху вчених за свободу думки й дослідження.

«Культурний форум». Організуйте рольову гру «Міжнародний культурний форум», що міг би відбутися на початку ХХ ст. Утворіть групи: «Німецькі науковці», «Українські літератори», «Французькі художники» тощо. Кожній належить підготувати нетривалу (до 1 хв) промову, в якій необхідно висвітлити: а) як демократичні принципи (наприклад, доступ до освіти, свобода особистісного вираження) впливали на їхню галузь; б) із якими обмеженнями (наприклад, цензура, відсутність фінансування) вони стикалися; в) як відбувався культурний обмін упродовж «довгого» ХІХ ст. Обговоріть, як діячі відстоювали свободу освітніх ініціатив, наукових досліджень, творчості.

Промова групи «Німецькі науковці»:
«Шановні колеги! Досягнення нашої науки стали можливими завдяки свободі досліджень та системі університетської освіти Вільгельма фон Гумбольдта. Проте ми відчуваємо дедалі більший тиск мілітаризму, коли держава прагне підпорядкувати лабораторії воєнним потребам. Наука не повинна знати кордонів. Ми відкриті до співпраці з дослідниками з усіх країн, адже пошук істини є спільною справою людства!»

Промова групи «Українські літератори»:
«Дорогі друзі! Для нас демократичні принципи та вільне слово — це основа виживання нації. Ми творимо в умовах імперських утисків, Валуєвського циркуляра та Емського указу, які намагалися стерти нашу мову. Ми долаємо цензуру через видання книжок у Галичині, перекладаємо шедеври європейських авторів і доводимо, що українська література є повноцінною частиною світової культури!»

Промова групи «Французькі художники»:
«Панове! Париж став центром світового мистецтва, тому що ми відкинули сухі академічні догми. Від імпресіонізму до нових течій ми виборюємо право митця відтворювати гру світла та індивідуальні почуття. Ми стикалися з нерозумінням критиків і браком коштів, проте Париж гостинно приймає митців з усіх куточків світу для вільного культурного обміну!»

Обговорення щодо відстоювання свободи:
Діячі освіти, науки та культури гуртувалися навколо незалежних товариств (Наукового товариства імені Шевченка, товариства «Просвіта», незалежних мистецьких салонів). Вони організовували приватні школи й курси, поширювали друковані видання за кордоном і захищали право на вільну творчість через взаємну солідарність у пресі.

«Інтерв’ю із творцем». Об’єднайтеся в групи. Оберіть одного із українських діячів культури (наприклад, Леся Українка, Микола Лисенко, Іван Франко, Марія Заньковецька) або когось із європейських чи світових (наприклад, Вінсент ван Гог, Людвіг ван Бетховен, Огюст Роден). Від їхнього імені підготуйте відповіді на запитання про те, як суспільні зміни (революції, реформи) впливали на їхню діяльність / творчість; чи стикалися вони з дискримінацією через свою національність або новаторські погляди, і як вони це долали; як вони бачили значення своєї діяльності для розвитку суспільства.

Інтерв’ю від імені Івана Франка:

— Пане Іване, як суспільні зміни, реформи та піднесення громадського руху вплинули на вашу працю?
— Усі ці процеси сформували мене як митця і громадянина. Скасування панщини 1848 року, поширення освіти та зростання робітничого руху показали необхідність оновлення суспільства. Це надихнуло мене поєднати літературу з прямою громадською працею, писати про життя простого селянина й робітника та заснувати першу українську партію в Галичині.

— Чи стикалися ви з утисками через українське походження чи сміливі погляди, і як ви їм протистояли?
— Мені довелося пережити несправедливість сповна. Влада Австро-Угорщини тричі кидала мене за ґрати за соціальні переконання. Консервативні кола заблокували мені доступ до викладання у Львівському університеті, хоча я успішно захистив докторську дисертацію у Відні. Я не скорився перед перешкодами. Моєю відповіддю стала невпинна праця: я писав повісті, статті, перекладав світову класику українською мовою та розвивав українознавчі дослідження в Науковому товаристві імені Шевченка.

— У чому ви бачили головне значення своєї діяльності для народу?
— Я бачив свій обов’язок у щоденній праці «каменяра», який розбиває темряву невігластва та безправ’я. Моя мета полягала в тому, щоб перетворити українців на освічену, свідому й згуртовану націю, гідну зайняти рівне місце серед європейських народів.