Практична робота. Вплив Французької революції та наполеонівських війн на історичні процеси в Україні
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
1. Послуговуючись тлумачним словником, дізнайтеся значення слова «нація». Чому саме наприкінці ХVІІІ ст. формувалися уявлення про націю? Чому в Україні «довге» ХІХ століття — це період «національного відродження»? У чім його сутність? Висловіть свої припущення або згадайте з історії України, що насамперед взялися робити українські «ентузіасти».
Нація — це історична спільнота людей, яку об’єднують спільна мова, культура, історична пам’ять, територія та прагнення жити у власній державі.
Наприкінці XVIII століття європейські мислителі почали розуміти націю не просто як підданих певного монарха, а як культурну єдність і джерело влади. На це вплинули ідеї Просвітництва та німецького вченого Йоганна-Готфріда Гердера. Він пов’язав націю з народною мовою та культурою.
В Україні «довге» XIX століття називають періодом національного відродження, тому що тоді українці заново відкривали й утверджували свою самобутність після ліквідації автономії Гетьманщини та Запорозької Січі. Сутність цього періоду полягала в пробудженні народу та формуванні модерної спільноти через культуру, освіту й боротьбу за права.
Українські інтелектуали та фольклористи насамперед узялися збирати народні пісні, казки, думи, записувати живу мову та досліджувати козацьку історію.
2. Як ви вважаєте, чому деякі історики називають Французьку революцію «Великою»?
Цю революцію називають Великою через її грандіозний масштаб і наслідки для всього світу. Вона зруйнувала феодальні порядки, знищила старі привілеї шляхти та проголосила рівність громадян перед законом. Її гасла свободи, рівності й братерства стали початком створення сучасних європейських держав.
3. Які ідеї Французької революції вплинули на події в Україні? Як ви розумієте значення слів автора «Історії Русів» про «право боронити своє існування»?
На українські землі вплинули ідеї громадянських прав, рівності перед законом, вільної нації та справедливості. Також важливим стало розуміння нації як спільноти громадян, а не рабів чи кріпаків.
Слова з «Історії Русів» означають, що кожен народ має природне право захищати свою землю, волю, власність і життя від будь-якого загарбника чи тирана. Автор доводить, що прагнення українців до свободи є законним і справедливим.
4. Навіщо Наполеон І Бонапарт планував створення «васальної Української держави — Наполеоніди»? Чи при цьому він зважав на інтереси різних верств українського суспільства? Висловіть свої припущення, чому виявилися безуспішними «всі спроби наполеонівської пропаганди».
Наполеон готувався до війни з Росією і знав про її проблеми з підкореними народами та кріпацтвом. Головна мета створення Наполеоніди полягала в тому, щоб відрізати Росію від виходу до Чорного моря та отримати 60 тисяч українських легкокіннотників для своїх потреб.
Інтереси українського народу Наполеон не враховував. Державу мали очолити його родичі або маршали, а сама вона залишалася б слухняним васалом Франції.
Спроби пропаганди провалилися, тому що французькі агенти діяли слабко і не мали зв’язку з місцевим населенням. До того ж українське дворянство боялося революційних змін, а селяни не повірили чужоземним обіцянкам і стали на захист рідної землі від іноземного війська.
5. Послуговуючись підручником історії України та «Енциклопедією історії України» (Варварцев М., Мартинов А. Французька революція 1789–1804. Енциклопедія історії України. Т. 10: Т – Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: Вид-во «Наукова думка», 2013. С. 331–333), дізнайтеся, як різні верстви українського суспільства поводилися під час французько-російської війни.
Під час війни 1812 року різні верстви українського суспільства поводилися неоднорідно:
- Українські поміщики та дворяни: більшість підтримала царський уряд, жертвувала гроші та коней, бо боялася втратити маєтки і кріпаків. Лише невелика частина автономістів таємно симпатизувала Наполеону і сподівалася на відновлення гетьманського устрою.
- Польська шляхта Правобережжя: здебільшого підтримувала Наполеона та сподівалася відродити Річ Посполиту. Багато поляків вступало до лав французької армії.
- Українські селяни: масово йшли до ополчення і козацьких полків. Вони повірили обіцянкам царського уряду про скасування кріпацтва за військову службу.
- Козаки Лівобережжя: активно записувалися до козацьких полків, які допомагав збирати Іван Котляревський. Вони хотіли відновити свої старі станові привілеї та козацькі права.
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
Готуючи матеріали для цієї практичної роботи, авторський колектив поставив штучному інтелекту «Джеміні» запитання: «Як Французька революція та наполеонівські війни вплинули на історичні процеси в Україні»? Прочитайте уривки відповіді, об’єднайтеся в групи, де взаємонавчаючись, з’ясуйте: яких історичних помилок припустився штучний інтелект та які його твердження збігаються з думками істориків і є достовірними.
Достовірні твердження штучного інтелекту:
- Французька революція поширила нову концепцію нації як спільноти громадян, а не підданих монарха.
- Українські офіцери після походів у Європу познайомилися з ліберальними та конституційними ідеями й принесли їх в Україну.
- Масонські ложі в Україні справді стали осередками поширення європейських вільнолюбних поглядів.
- Нові ідеї дали поштовх вивченню української мови, звичаїв, пісень та створенню культурних гуртків.
Історичні помилки та неточності штучного інтелекту:
- Штучний інтелект стверджує, що війна 1812 року принесла на українські землі широкі бойові дії. Це перебільшення, бо головний фронт проходив через Білорусь та центральну Росію. В Україні бойові дії торкнулися лише західних повітів Волині.
- Твердження про те, що широкі верстви пішли воювати через нові європейські ідеї, є помилковим. Селяни та козаки йшли на війну через патріотизм, захист свого дому та обіцянки царя звільнити їх від кріпацтва.
МІРКУЄМО І ДІЄМО!
«Мапа змін: українські терени в Європі»
1. На контурній мапі Європи позначте українські терени, які перебували у складі Австрії і Російської імперії.
- До складу Російської імперії належали: Правобережна Україна (Київщина, Волинь, Поділля), Лівобережжя (Чернігівщина, Полтавщина) та Південна Україна. Їх варто зафарбувати зеленим кольором.
- До складу Австрійської імперії належали західні землі: Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Їх варто зафарбувати жовтим кольором.
- Кордон між імперіями слід провести жирною лінією вздовж річок Збруч і Дністер.
2. Позначте ключові битви наполеонівських війн, кордони імперій до та після Заключного акта Віденського конгресу.
- Позначити битви: біля мису Трафальгар (1805 р., морська битва на південному заході Іспанії), під Аустерліцем (1805 р., Чехія), під Бородіно (1812 р., Росія, на захід від Москви), під Лейпцигом (1813 р., Німеччина), під Ватерлоо (1815 р., Бельгія).
- Кордони до Віденського конгресу (на 1812 р.): обвести суцільною червоною лінією Французьку імперію та її васальні держави на піку могутності.
- Кордони після Віденського конгресу (1815 р.): нанести синім пунктиром зменшені межі Франції та нові кордони Пруссії, Австрії й Росії.
3. Позначте, як зміни на політичній мапі Європи, наприклад, утворення Варшавського герцогства, вплинули на українські терени.
- Заштрихувати Варшавське герцогство (1807–1815 рр.) на захід від Правобережної України.
- Стрілками показати його вплив на Волинь і Поділля. Сусідство з герцогством підбурювало польську шляхту сподіватися на відновлення Польщі разом із Правобережжям.
- Виділити Тернопільський край, який у 1809 році Наполеон передав Росії, а за рішенням Віденського конгресу 1815 року край повернули Австрії.
4. Створіть відповідну легенду мапи.
| Умовне позначення | Значення |
|---|---|
| Зелена заливка | Українські землі у складі Російської імперії |
| Жовта заливка | Українські землі у складі Австрійської імперії |
| Червона суцільна лінія | Кордони Французької імперії та підвладних їй держав у 1812 р. |
| Синя пунктирна лінія | Кордони європейських держав після Віденського конгресу 1815 р. |
| Червоне штрихування | Територія Варшавського герцогства (1807–1815 рр.) |
| Значок схрещення двох ліній | Місця визначних битв наполеонівських війн |
| Стрілки | Напрямки впливу наполеонівської політики та переміщення військ |
«ЛИСТ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУАЛА»
Уявіть себе в образі українського інтелектуала, наприклад, учасника масонського гуртка або сповідника поглядів просвітників кінця ХVІІІ – початку XIX ст. Напишіть лист до однодумця, в якому: а) оцініть події Французької революції та наполеонівських війн із позиції українських інтересів (зокрема, як ці події могли відобразитися на становищі різних верств); б) висловіть свої очікування або побоювання щодо майбуття українських земель і людей у контексті європейських змін; в) укажіть, які здобутки Французької революції та чому могли бути привабливими для українського суспільства того часу.
Дорогий друже!
Пишу тобі під враженням від великих потрясінь у Європі. Події у Франції та походи Наполеона підірвали непорушність старих абсолютних монархій. Для нас це важливий знак. Нащадки козацької старшини знову заговорили про втрачені права Гетьманщини, а селяни сподіваються скинути ярмо панщини. Проте війна несе й біду: цар забирає наших людей у рекрути і спустошує господарства податками.
Я побоююся, що великі держави знову використають Україну лише як поле бою і плацдарм для торгу. Наполеон шукає лише власної слави, а цар не поспішає давати волю селянам. Але є й світла надія: наш народ уже почув про волю і більше не зможе жити в темряві й покірності.
Для нас найпривабливішими є скасування кріпацтва, рівність усіх людей перед законом і суд без станового свавілля. Коли кожна людина має права і повагу до своєї праці, держава стає міцною. Вірю, що ці ідеї приживуться і на нашій рідній землі.
Твій вірний однодумець.
«НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ: ПРОВІСНИК ЗМІН ЧИ РУЙНІВНИК?»
Організуйте дискусію між двома групами, кожна з яких обстоюватиме одну з частин тези. Першій необхідно довести позитивний (наприклад, поширення ідей Просвітництва, законотворення, модернізація господарства, зародження українського національного руху), другій — негативний (наприклад, війни, жертви, зміцнення імперій, відсутність реальної підтримки українських прагнень) вплив Наполеона І Бонапарта на події й процеси в Україні. Обговоріть можливі сценарії розгортання українського національного відродження, спираючись на історичні факти. Намагайтеся аналізувати, критично мислити, обстоювати свою думку.
Позиція першої групи («Провісник змін»):
Наполеон зруйнував старі феодальні порядки в усій Європі. Він затвердив цивільний кодекс, який закріпив рівність людей перед законом і право приватної власності. Походи французької армії розбудили поневолені народи. Українські офіцери побачили вільне європейське життя, створили перші таємні гуртки та масонські ложі й задумалися про зміни вдома. Проєкт Наполеоніди вперше за багато років повернув тему українських земель у європейську політику.
Позиція другої групи («Руйнівник»):
Наполеон приніс війну, пожежі, смерть і грабунки мирного населення. Його цікавила лише світова корона та перемога над суперниками. Проєкт Наполеоніди мав на меті розділити українські землі між французькими генералами і створити безправну маріонеткову державу. Після його розгрому імперії об’єдналися у Священний союз, посилили цензуру, поліційний нагляд і кріпосницький тиск, що загальмувало розвиток нашого народу.
Сценарії розгортання українського національного відродження:
- Культурний шлях (реальний): після наполеонівських воєн і розчарування в царських обіцянках патріоти зосередилися на вивченні мови, фольклору та минулого. Це врятувало народ від зросійщення та підготувало ґрунт для політичної боротьби.
- Революційний шлях (альтернативний): якби Наполеон переміг і дійсно ліквідував кріпацтво в Україні, суспільство отримало б шанс на швидку модернізацію, але потрапило б під французький контроль і тривалу партизанську боротьбу.
«МАНІФЕСТ УКРАЇНСЬКИХ ІДЕЙ»
Створіть «Маніфест українських ідей», натхненних Французькою революцією та наполеонівськими війнами. В парах чи в групах розробіть лаконічний (5–7 тез) документ, який би відображав: а) ключові принципи, що базуються на цінностях свободи, рівності, братерства, але адаптовані до українських реалій кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.; б) вплив цих принципів на життя різних верств українського суспільства (селян, містян, інтелігенції); в) нові норми соціальної справедливості, які могли б виникнути.
- Скасування кріпосного права: кожен селянин має бути вільним і володіти власною землею без панщини й поборів.
- Громадянська рівність: знищення станового поділу, щоб селянин, міщанин і дворянин мали однакові права перед законом.
- Рівний і справедливий суд: створення відкритих судів без підкупу та дворянського привілею.
- Свобода праці та торгівлі для містян: надання містам вільного самоврядування і захист ремісників від імперських утисків.
- Розвиток рідної мови й культури: право інтелігенції відкривати школи українською мовою та вільно досліджувати власну історію.
- Народний суверенітет і право на самоуправління: відновлення автономних козацьких прав та захист рідного краю від свавілля імперських чиновників.
«ДІАЛОГ ДОБИ: ПІДДАНІ Й ПРАВИТЕЛІ»
Створіть сценарій нетривалого (1–2 хв) діалогу між українським підданим (селянином-землеробом, містянином-робітником, торговцем, землевласником, підприємцем, інтелігентом тощо) і монархом, зважаючи на особливості їхнього проживання (правління) в Австрії та в Російській імперії на початку XIX ст. У діалозі відобразіть розбіжності сприйняття: а) подій Французької революції та наполеонівських війн; б) ідей свободи, рівності, братерства та їхнього впливу на повсякдення й майбуття; в) поняття гідності людини, незважаючи на її статус і становище в суспільстві.
Дійові особи:
- Олександр І — імператор Російської імперії.
- Григорій — український викладач Харківського університету, нащадок козацького роду.
Місце дії: прийомна зала в Санкт-Петербурзі.
Олександр І:
Я покликав вас через ваші статті про права університетів. Французький заколот і війна з Бонапартом ледь не перевернули всю Європу. Зараз імперії потрібні порядок і повна покора престолу, а не небезпечні вільнодумні думки.
Григорій:
Ваша Величносте, європейські події показали, що часи змінилися. Наші козаки та селяни грудьми зупинили ворога. Вони чекають від монарха не лише наказів, а й правди: скасування ганебного кріпацтва і повернення колишніх свобод рідного краю.
Олександр І:
Французькі розмови про рівність і братерство привели лише до бунту і крові. Справжнє благо народу — це батьківська влада монарха і спокій у державі. Кожен стан повинен знати своє місце.
Григорій:
Але людська гідність не залежить від багатства чи дворянської грамоти, Ваша Величносте. Навіть простий селянин має душу, право на власну працю і повагу. Нові ідеї не спинити указами, вони вже живуть у думках людей і кличуть до справедливості.
Олександр І:
Ви забуваєтесь, Григорію. Головна гідність підданого — це вірність своєму володарю. Досить розмов про свободи. Аудієнцію закінчено!
«ГАЛЕРЕЯ ГЕРОЇВ І АНТИГЕРОЇВ: МОРАЛЬНИЙ ВИБІР»
Послуговуючись довільно обраними цифровими застосунками, створіть галерею із 6–8 зображень реальних чи уявних історичних постатей, пов’язаних із періодом Французької революції та наполеонівських війн. Це можуть бути реальні особистості (наприклад, Жорж-Жак Дантон, Жан-Поль Марат, Максиміліан Робесп’єр, Наполеон І Бонапарт, Василь Капніст, Іван Котляревський) або загальні соціальні персонажі (наприклад, селянин — солдат російської армії, священник зі Східної Галичини, викладач Харківського університету, нащадок козацької старшини). До кожного зображення напишіть короткий (2–3 речення) моральний коментар, оцінюючи діяльність цієї людини з огляду на універсальні цінності: а) як її вчинки відповідали або суперечили ідеалам свободи, рівності і братерства, принципам демократії, поваги до гідності; б) чиї інтереси вона відстоювала і яким чином це впливало на інших; в) який її внесок в життя найближчої спільноти, в історію?
1. Максиміліан Робесп’єр
Робесп’єр спочатку захищав рівність і народне право, але згодом утопив країну в крові через якобінський терор. Він захищав власне бачення влади і знищував будь-яку гідність та життя опонентів. Його досвід показав світові, що терор не здатний збудувати справедливе суспільство.
2. Наполеон І Бонапарт
Наполеон увів передові цивільні закони й рівність перед судом, але сам став одноосібним правителем. Він відстоював власні амбіції та інтереси імперії і відправив сотні тисяч людей на загибель у загарбницьких війнах. Його діяльність модернізувала право Європи, проте зруйнувала мільйони людських доль.
3. Василь Капніст
Василь Капніст відстоював права українців і засуджував покріпачення селян у своїй «Оді на рабство». Він захищав гідність рідного краю і прагнув повернути втрачену козацьку автономію мирним шляхом. Його діяльність підтримала патріотичний дух українців у скрутні часи імперського тиску.
4. Іван Котляревський
Котляревський сформував український козацький полк у 1812 році, бо сподівався зберегти козацький стан для своїх земляків. Своєю «Енеїдою» він повернув українцям гордість за власну мову, народні звичаї та історію. Його творчість заклала фундамент нової української літератури і пробудила національну свідомість.
5. Селянин — солдат ополчення 1812 року
Простий селянин чесно захищав рідну землю і родину від ворога та щиро вірив обіцянкам царя дати волю. Він проявив мужність і самопожертву, але царська влада цинічно обдурила його і знову повернула в панщину. Цей образ показує трагедію безправного народу, чиї зусилля імперія використала для власного порятунку.
6. Священник зі Східної Галичини
Цей священник навчав селянських дітей грамоти і захищав народні звичаї від польського тиску в Австрійській імперії. Він керувався заповідями любові й братерства та служив простим парафіянам. Його праця допомогла зберегти українську громаду і підготувала майбутнє галицьке відродження.