Вступ. Модерна доба в історії людства та України
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
У чому, на вашу думку, різниця між цими особами?
Різниця між підданим і громадянином полягає в обсязі прав та правовому статусі особи в державі. Підданий є об’єктом влади монарха, він зобов’язаний виконувати волю правителя та не має політичних прав чи можливості впливати на державне управління. Громадянин є суб’єктом права, який володіє встановленим колом невід’ємних прав і свобод, бере участь у політичному житті країни та є рівним перед законом незалежно від походження.
Пригадайте, які події та явища сприяли таким змінам.
Основними подіями та явищами, що сприяли перетворенню підданого на громадянина, стали епоха Просвітництва з її ідеями природних прав людини, Реформація, яка утвердила право на свободу совісті, а також буржуазні революції в Нідерландах, Англії, США та Франції. Розвиток ринкових відносин та індустріальна революція також сприяли економічній незалежності особи, що стало підґрунтям для політичного самовизначення.
Як європейське суспільство поступово активізовувалося в боротьбі за свої права?
Європейське суспільство активізовувалося через поширення грамотності та друкованого слова, створення політичних клубів і таємних організацій, а також через масові протести та повстання проти абсолютизму. Формування буржуазії як активного соціального стану призвело до висунення вимог щодо прийняття конституцій, обмеження влади монархів та запровадження загального виборчого права.
ДОСЛІДІТЬ
1. Розгляньте таблицю на с. 5. Накресліть її й доповніть важливими подіями зі всесвітньої історії та історії України. Порівняйте свої результати з результатами однокласників і однокласниць. Які події вони згадували найчастіше? Чому?
| ПЕРІОД | ПОДІЇ У СВІТІ | ПОДІЇ В УКРАЇНІ |
|---|---|---|
| Кінець XV–XVI ст. | Великі географічні відкриття; Початок Реформації в Німеччині (1517 р.) | Заснування Січі; Вихід першої друкованої книги в Україні — «Апостола» (1574 р.); Люблінська унія (1569 р.) |
| XVII ст. | Тридцятилітня війна; Англійська революція; Вестфальський мир (1648 р.) | Козацька революція під проводом Б. Хмельницького; Укладення Березневих статей (1654 р.) |
| XVIII ст. | Північна війна; Війна за незалежність США; Велика французька революція (1789 р.) | Ухвалення «Конституції Пилипа Орлика»; Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.) |
Найчастіше під час обговорення згадувалися Великі географічні відкриття, Козацька революція та Велика французька революція, оскільки ці події мали визначальний вплив на зміну світогляду, кордонів та політичних систем тогочасного суспільства.
2. Розгляньте інфографіку. Наведіть приклади конкретних подій раннього Нового часу, які ілюструватимуть означені процеси та явища. Які зображення з історії України ви до неї додали б? Що варто пам’ятати про ранньомодерну добу? Які важливі зміни кінця XV–XVIІІ ст. можна назвати за допомогою використаних в інфографіці ілюстрацій? Чи можна послуговуватися цими прикладами для пояснення неперервності в історії суспільства? Чому?
Прикладами подій, що ілюструють процеси на інфографіці, є подорож Христофора Колумба 1492 року (Географічні відкриття), виступ Мартіна Лютера з «95 тезами» 1517 року (Реформація), поява мануфактурного розсіяного та централізованого виробництва вовни в Англії (Мануфактури), правління Людовіка XIV у Франції (Абсолютизм), створення перших торговельних гільдій і компаній буржуазією Нідерландів (Буржуазія).
До інфографіки з історії України доцільно додати портрет Петра Конашевича-Сагайдачного для ілюстрації розвитку козацького війська та зображення Києво-Могилянської академії як центру європейської освіти.
Про ранньомодерну добу варто пам’ятати, що це час глибокої трансформації традиційного аграрного суспільства в індустріальне, формування національних держав та глобалізації світової торгівлі.
Використані ілюстрації вказують на такі зміни: розширення знань про світ, релігійний розкол Європи, централізація державної влади, перехід від ремісничого до мануфактурного виробництва та зростання впливу міського населення.
Цими прикладами можна послуговуватися для пояснення неперервності історії, оскільки вони демонструють еволюційний розвиток людства: нові економічні відносини та ідеї свободи, що зародилися в ранній Новий час, стали фундаментом для демократичних та технологічних досягнень наступних епох.
3. Пригадайте, що таке неперервність, цілісність та змінність історії. Розгляньте схему й доберіть відповідні приклади з історії України.
Неперервність історії — це зв’язок між різними часовими періодами, де події минулого стають основою для майбутніх змін. Цілісність історії передбачає розгляд подій та явищ як взаємопов’язаних частин єдиного світового процесу. Змінність історії відображає постійний розвиток, трансформацію суспільних структур, влади та ідей з плином часу.
| Поняття | Приклад з історії України |
|---|---|
| Неперервність | Традиції самоврядування, що розвинулися від норм звичаєвого права Русі-України до козацьких рад та магдебурзького права у містах та створення «Конституції Пилипа Орлика». |
| Цілісність | Участь українських земель у загальноєвропейських економічних процесах XVI–XVII ст., зокрема через експорт зерна та товарів промислів до Західної Європи. |
| Змінність | Перехід від козацького самоврядування та володінь імперій до формування сучасної української нації та боротьби за відновлення ідентичності. |
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте хронологічні межі Нового часу. Назвіть найважливіші риси періоду, який ви вивчали у 8 класі. На які особливості історичного періоду, на вашу думку, вказує назва «довге ХІХ століття»? Порівняйте свої висновки з текстом параграфа.
Новий час охоплює період з кінця XV ст. (Великі географічні відкриття) до початку XX ст. (1914 рік). Найважливішими рисами раннього Нового часу, який вивчався у 8 класі, є доба Відродження, Реформація та Контрреформація, формування абсолютних монархій, виникнення мануфактурного виробництва та початок формування колоніальних імперій. Назва «довге ХІХ століття» вказує на внутрішню єдність процесів модернізації, які розпочалися з Великої французької революції 1789 року і тривали до початку Першої світової війни у 1914 році. Цей термін запровадив історик Ерік Гобсбаум. Він визначив цей період як час переходу від аграрно-ремісничого суспільства до індустріальної цивілізації.
ДОСЛІДІТЬ
Прочитайте уривок із дослідження Ярослава Грицака. Чому не всі люди підтримували необхідність модернізації? Чи є подібні проблеми в сучасному світі? Які саме?
Люди не підтримували модернізацію через страх перед змінами, оскільки старе аграрне суспільство звикло до традиційного способу життя. Зміни в ментальності та соціальній структурі сприймалися як загроза звичним цінностям і стабільності.
У сучасному світі існують подібні проблеми, пов’язані з цифровою трансформацією, розвитком штучного інтелекту та переходом до відновлюваної енергетики. Частина суспільства опирається цим змінам через побоювання втратити робочі місця, порушення приватності або через невідповідність нових технологій усталеним соціальним нормам.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, які історичні джерела ви досліджували, вивчаючи ранньомодерний час. Які нові історичні джерела з’явилися в ту добу, зважаючи на вплив модернізації?
Під час вивчення ранньомодерного часу досліджувалися літописи, актові документи, мемуари, карти, а також пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Під впливом модернізації у «довгому ХІХ столітті» з’явилися такі нові види джерел, як масова періодична преса (газети та журнали), фотографії, статистичні звіти підприємств, партійні програми, агітаційні плакати та пізніше — перші кінозйомки.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте ілюстрації. Визначте, які види історичних джерел на них представлено, і поміркуйте, про що можна дізнатися за їх допомогою.
- Дизайн дирижабля (графічне та науково-технічне джерело): дозволяє дізнатися про рівень технічного прогресу, розвиток інженерної думки та пошуки нових засобів транспорту у ХІХ столітті.
- Газета «Зоря Галицька» (писемне періодичне джерело): дає інформацію про розвиток українського національного руху, громадську думку, культурні події та стан мови тогочасного періоду.
- Фото «Боротьба жінок за виборчі права» (зображальне фотоджерело): свідчить про соціальні конфлікти, рух суфражисток за виборчі права, політичні вимоги суспільства та моду початку ХХ століття.
- Картина Ежена Делакруа «Свобода, що веде народ» (зображальне художнє джерело): відображає ідеологічні цінності епохи, революційне піднесення суспільства та стиль романтизму в мистецтві.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Поясни значення понять «модернізація» та «національне відродження». Склади речення з ними й запиши.
Модернізація — це перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до світського, міського й індустріального.
Національне відродження — це складний історичний процес, під час якого певна етнічна спільнота усвідомлює себе єдиним народом і активно працює над відновленням, розвитком та зміцненням своєї національної ідентичності.
Речення:
У XIX столітті швидка модернізація привела до будівництва фабрик та розвитку залізниць.
Українське національне відродження розпочалося з виходу «Енеїди» Івана Котляревського та збереження рідної мови.
2. Назви загальні часові рамки Нового часу та періоду «довгого ХІХ століття».
Новий час охоплює період від кінця XV століття до початку ХХ століття (1914 рік). Період «довгого ХІХ століття» за періодизацією історика Еріка Гобсбаума починається з Великої французької революції 1789 року і завершується початком Першої світової війни у 1914 році.
3. Якими джерелами послуговуються історики та історикині, вивчаючи «довге ХІХ століття»? До яких із них треба ставитися критично? Чому?
Історики та історикині послуговуються офіційними урядовими документами, текстами законів, дипломатичним листуванням, пресою (газетами й журналами), щоденниками, особистими листами, мемуарами, листівками, плакатами та фотографіями.
Найбільш критично слід ставитися до спогадів (мемуарів), публікацій у пресі та політичних плакатів. Ці джерела завжди суб’єктивні, виражають особисті оцінки або ідеологічні погляди авторів і можуть викривляти реальні факти.
4. Визнач, які найважливіші зміни відбувалися в житті світового співтовариства та суспільства на українських землях у ХІХ ст.
У світовому співтоваристві відбувся перехід від аграрного до індустріального суспільства, з’явилися нові засоби зв’язку і транспорту, посилилася міграція. На українських землях розпочалося національне відродження, формувалася сучасна українська нація, а також поступово модернізувалося господарство в умовах панування Російської та Австрійської імперій.
5. Наведи приклади змін та неперервності в історії суспільства в ранній Новий час та «довге ХІХ століття».
Зміни: у ранній Новий час з’явилися мануфактури та абсолютні монархії; у «довге ХІХ століття» завершився промисловий переворот, фабрики замінили мануфактури, виникли конституційні монархії та республіки, а піддані стали громадянами.
Неперервність: релігія залишалася важливою частиною суспільного життя протягом обох періодів; боротьба за природні права людини, яка розпочалася в епоху Просвітництва, продовжилася у ХІХ столітті у вигляді рухів за рівні виборчі права.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Підготуй постер на тему «“Довге ХІХ століття” — що це?». Продемонструй найважливіші зміни цього часу за допомогою ілюстрацій. Представ свою роботу в класі.
«Довге ХІХ століття» — це історичний період, що тривав від початку Великої французької революції (1789 р.) до початку Першої світової війни (1914 р.). Ця доба характеризується радикальною трансформацією суспільства: переходом від аграрно-ремісничого устрою до індустріальної цивілізації, розвитком демократичних ідей та формуванням національної свідомості народів.
