23 серпня 2026 р. Модерна доба

7. Австрійська та Російська імперії в першій половині ХІХ ст.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Згадайте реформи, що їх упровадили Марія-Терезія та Йосиф ІІ. Як ці реформи вплинули на розвиток Австрії?

Марія-Терезія та Йосиф ІІ провели реформи в дусі «освіченого абсолютизму». Вони створили розвинений державний апарат, упорядкували податки та фінанси, обмежили сваволю поміщиків і чітко визначили панщину. Також монархи запровадили загальну шкільну освіту та послабили вплив католицької церкви.

Ці перетворення надали Австрійській монархії Габсбургів прогресивного вигляду і зміцнили державу. Реформи поліпшили розвиток господарства, підвищили рівень освіченості людей та посилили роль Відня в Центральній Європі.

2. Чому Австрію називали «клаптиковою» імперією? Поясніть, послуговуючись мапою.

Австрійську імперію називали «клаптиковою» через її надзвичайну строкатість: вона була багатонаціональною, багатоконфесійною державою з нерівномірним рівнем економічного розвитку провінцій.

Із близько 37 млн населення лише 7 млн були австрійцями, 5 млн — угорцями, а майже 18 млн — слов’янами (українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби, словенці), а також італійцями та румунами. Територіально імперія складалася з багатьох приєднаних у різні часи історичних земель (Чехія, Угорщина, Галичина, Ломбардія, Венеція, Далмація тощо), кожна з яких мала свої особливості господарювання та культури.

3. Із підручника історії України чи додаткових посібників дізнайтесь, як уряд Клемента фон Меттерніха ставився до українців, які проживали в межах Австрії. Чи можна це ставлення схарактеризувати як принцип «розділяй і володарюй»?

Уряд Клемента фон Меттерніха ставився до українців доволі прихильно й називав їх «тірольцями Сходу» за вірність монархії. Проте влада не дбала про їхні національні права. Віденський двір використовував українців як противагу, щоб стримувати потужний польський визвольний рух у Галичині та угорські домагання.

Це ставлення повністю відповідає принципу «розділяй і володарюй». Імперська влада штучно підтримувала рівновагу між народами, щоб не допустити їхнього спільного виступу проти монархії.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Послуговуючись історичним словником, дізнайтеся значення слова «декабристи». Які ідеї Просвітництва та Французької революції відображали їхні програмні документи?

Декабристи — учасники опозиційного дворянського руху в Російській імперії, члени таємних товариств (Північного та Південного), які 14 грудня 1825 р. здійснили спробу збройного державного перевороту з метою ліквідації самодержавства та скасування кріпосного права.

Програмні документи декабристів («Руська правда» Павла Пестеля і «Конституція» Микити Муравйова) відображали такі ідеї:

ліквідацію або обмеження абсолютизму, запровадження республіки або конституційної монархії;
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;
повне скасування кріпацтва і ліквідацію станового поділу суспільства;
рівність усіх громадян перед законом;
гарантування основних прав і демократичних свобод (слова, друку, віросповідання, пересування, недоторканності особи).

2. У чому відмінності в поглядах слов’янофілів і західників щодо розвитку Росії? Чи можна вважати, що в першій половині ХІХ ст. відбувалося формування ідеології «російського світу»?

Слов’янофіли (Олексій Хом’яков, Іван Кириєвський, Юрій Самарін) відстоювали самобутній, відокремлений від Європи шлях розвитку Росії. Вони ідеалізували допетровську минувшину, православ’я, монархічну владу та селянську общину.

Західники (Тимофій Грановський, Сергій Соловйов, Костянтин Кавелін) вважали Росію невіддільною частиною європейської цивілізації, обстоювали спільність історичного поступу, вимагали скасування кріпацтва, проведення ліберальних реформ і встановлення конституційної монархії за зразком передових країн Західної Європи.

У першій половині ХІХ ст. відбувалося активне зародження ідеології «російського світу». Її офіційним підґрунтям стала «теорія офіційної народності» міністра освіти Сергія Уварова, що базувалася на гаслі «самодержавство, православ’я, народність». Вона проголошувала цивілізаційну винятковість Росії, виправдовувала агресивну політику росіянізації підкорених етносів та прагнення самодержавства підпорядкувати собі всі слов’янські та православні народи.

3. Розгляньте карикатуру. Як вона ілюструє відстале становище Російської імперії та її поразку в Східній (Кримській) війні?

Карикатура «Двоголова ворона в Криму» сатирично висміює імперський символ Росії — двоголового орла, зображеного у вигляді безпорадної, обскубаної ворони, яку впіймали за крила союзники (Велика Британія, Франція та Сардинське королівство).

Це зображення символізує повний крах загарбницьких планів царизму на Балканах і Чорному морі, військово-технічну відсталість феодально-кріпосницької Росії перед передовими індустріальними державами Європи, а також її дипломатичну ізоляцію та нищівну воєнну поразку в Криму.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Згадайте значення поняття «українське національне відродження». Які етапи виокремлюють у цьому процесі?

Українське національне відродження — це процес пробудження й формування модерної української нації, усвідомлення українцями своєї окремішності, відновлення історичної пам’яті, розбудови рідної мови, культури та розгортання боротьби за національні, громадянські й державні права.

У цьому процесі традиційно виокремлюють три етапи:

науковий (академічний / фольклорно-етнографічний) — збирання усної народної творчості, запис пісень, вивчення історії, дослідження особливостей народної мови;
культурницький (літературний) — відродження та становлення сучасної літературної мови, поява художніх творів, видання альманахів, створення освітніх гуртків і товариств;
політичний — створення перших нелегальних і легальних політичних організацій і партій, формування національної програми з вимогами культурно-національної автономії або повної державної незалежності України.

2. Чому австрійська влада не боронила українцям виявляти національні почуття, створювати товариства, займатися просвітницькою діяльністю?

Австрійська влада враховувала фактор багатонаціональності своєї імперії і не проводила політики насильницького перетворення всіх підданих на австрійців. Дозвіл на культурно-просвітницьку діяльність українців був вигідним імперському уряду задля нейтралізації небезпечного для монархії польського національно-визвольного руху в Галичині та угорських домагань на Закарпатті. Завдяки цьому українські патріоти дістали змогу вести легальні дослідження, видавати твори народною мовою та засновувати громадські організації.

3. Чому правителі Російської імперії негативно ставилися до національних рухів?

Російські самодержці прагнули побудувати унітарну імперію шляхом тотального зросійщення підкорених народів на основі «теорії офіційної народності». Будь-які прояви національної свідомості, мовної самобутності, створення товариств чи згадки про колишню козацьку автономію розглядалися царським урядом як сепаратизм, загроза самодержавству та територіальній цілісності держави, тому вони жорстоко придушувалися каральними органами.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Укладіть синхроністичну схему-таблицю «Таємні товариства, повстання декабристів у Росії та в Україні».

Критерій порівняння	Північне товариство	Південне товариство
Час і осередки створення	1821 р., м. Санкт-Петербург	1821 р., м. Тульчин (Поділля, Україна)
Керівники та чільні діячі	Микита Муравйов, Сергій Трубецький, Кіндрат Рилєєв	Павло Пестель, Сергій Муравйов-Апостол, Олексій Юшневський, Михайло Бестужев-Рюмін
Головний програмний документ	«Конституція» Микити Муравйова	«Руська правда» Павла Пестеля
Державний устрій і форма правління	Конституційна монархія, федеративний устрій	Республіка, унітарна централізована держава
Селянське й аграрне питання	Скасування кріпацтва; земля в поміщиків, селянам лишається садиба і по 2 десятини на двір	Скасування кріпацтва; поділ землі на громадський (невідчужуваний) і приватний фонди
Права людини та національне питання	Рівність усіх перед законом, громадянські свободи; права народів на автономію відкидалися	Знищення станів, рівність громадян; злиття всіх націй в один народ (крім автономії Польщі)
Збройний виступ	14 грудня 1825 р., Сенатська площа в Санкт-Петербурзі	29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р., повстання Чернігівського полку (с. Триліси на Київщині)

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про перебіг Східної (Кримської) війни.

Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. виникла через прагнення Росії посилити вплив на Балканах і захопити чорноморські протоки Босфор і Дарданелли. Російські війська зайняли князівства Молдову та Волощину. Проти Росії виступила коаліція у складі Османської імперії, Великої Британії, Франції та Сардинського королівства.

Головні воєнні дії розгорнулися на Кримському півострові. Восени 1854 р. війська союзників висадилися в Криму і розпочали облогу фортеці Севастополь, яка тривала 349 днів. Бої також точилися на Дунаї, Кавказі, у Чорному, Балтійському та Білому морях. Росія зазнала поразки через військово-технічну відсталість свого дерев’яного вітрильного флоту та кріпосницької системи. 30 березня 1856 р. сторони підписали Паризький мирний договір. За ним води Чорного моря оголосили нейтральними, а Росії заборонили тримати там військовий флот.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли відбувся збройний виступ декабристів у Санкт-Петербурзі та в селі Триліси на Київщині?
Що проголошувала запропонована графом Сергієм Уваровим «теорія офіційної народності»?
Хто був багаторічним канцлером Австрійської імперії і визначав її внутрішню й зовнішню політику в першій половині ХІХ ст.?
Де діяли осередки декабристського Південного товариства в Україні?
Звідки ми можемо дізнатися про окремішність українського народу та козацькі традиції в першій половині ХІХ ст.?
Чому Російська імперія зазнала нищівної поразки у Східній (Кримській) війні 1853–1856 рр.?
Як уряд Австрійської імперії використовував українців Галичини для стримування польського руху?
Який результат мала видавнича діяльність гуртка «Руська трійця» у 1837 р.?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «слов’янофіли», «західники». У зошиті складіть із цими поняттями асоціативні грона.

Слов’янофіли — представники суспільного руху в Російській імперії 1830–1860-х рр., які обстоювали окремий, самобутній шлях Росії, ідеалізували православні традиції та селянську общину.

Західники — представники ліберального напряму 1840–1850-х рр., які вважали Росію частиною європейської цивілізації і вимагали скасування кріпацтва та проведення реформ за європейським зразком.

Структура понять:

Слов’янофіли: самобутній розвиток, православні цінності, сільська община, допетровські звичаї та ідеалізація монархії.
Західники: європейський вектор, конституційна монархія, скасування кріпосного права, ринкова економіка й права громадян.

4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету: а) доберіть цікаві факти про участь українців у подіях Східної (Кримської) війни, виготовте тематичний буклет або інформаційний плакат; б) підготуйте усне повідомлення про участь британки Флоренс Найтінгейл у подіях Східної (Кримської) війни, обміркуйте відповідь на запитання: «Чому солдати називали її “леді зі світильником”»?

а) Факти про участь українців у Кримській війні:

Українці становили майже половину особового складу піхотних частин та матросів Чорноморського флоту.
Адмірал Павло Нахімов походив із роду козацької старшини Охтирського полку зі Слобожанщини.
Легендарний матрос Петро Кішка, який відзначився сміливими нічними вилазками в тил ворога, був українським селянином із Вінниччини.
Південні українські міста (Миколаїв, Одеса, Херсон) виготовляли зброю, постачали харчі та лікували поранених.
Тягар війни та рекрутчина викликали на Київщині та Чернігівщині масове селянське повстання — «Київську козаччину» 1855 року.

б) Повідомлення про Флоренс Найтінгейл:
Флоренс Найтінгейл — британська громадська діячка, яка створила першу професійну службу сестер милосердя. Під час Кримської війни вона прибула до військового госпіталю в Скутарі. Завдяки наведенню санітарного порядку, чистоті й правильному харчуванню смертність серед поранених зменшилася з 42% до 2%.

Поранені воїни прозвали її «леді зі світильником» («The Lady with the Lamp»). Щоночі вона сама обходила палати з лампою в руках, перевіряла стан поранених та підтримувала їх добрим словом.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Австрійському державцеві Клементу фон Меттерніху приписують фразу: «Представницьке правління — це інструмент, на якому здатні грати лише чудові музиканти». Назвіть держави, що могли похвалитися віртуозами парламентської гри в середині ХІХ ст. Поясніть свої міркування в групах.

У середині ХІХ ст. такими державами були насамперед Велика Британія, Франція та Сполучені Штати Америки.

У Великій Британії існували багатовікові звичаї парламентаризму, ефективна двопартійна система (торі та віги), а найгостріші суспільні та економічні протиріччя вирішувалися шляхом діалогу, виборчих реформ та ухвалення законів (як-от реформа 1832 р. чи скасування «хлібних законів»), що дозволило країні уникнути революційних катастроф.

У Франції парламентарі набули досвіду суспільно-політичних дебатів і контролю за монархією під час діяльності палат епохи Реставрації та Липневої монархії.

У США конгресмени впевнено розвивали принципи конституціоналізму, балансу гілок влади та представництва інтересів різних штатів.

6. Зіставте, порівняйте й оцініть ставлення Австрії та Росії до національно-визвольних рухів. У якій з імперій українці мали більше можливостей для самовиявлення? Чому? Доведіть фактами.

Ставлення обох імперій до визвольних рухів було консервативним, але їхня політика відрізнялася:

Австрійська імперія Габсбургів враховувала багатонаціональний склад держави. Вона діяла за принципом компромісів і противаг. Влада не прагнула тотально асимілювати всі народи. Вона дозволяла культурний розвиток українців, щоб послабити вплив польської та угорської еліти.
Російська імперія спиралася на самодержавство і проводила жорстоке зросійщення. Царський уряд відкидав права підкорених народів. Будь-який прояв національної культури влада вважала бунтом і державною зрадою.

Українці мали набагато більше можливостей для самовиявлення в Австрійській імперії.

Факти на підтвердження:

В Австрії діячі «Руської трійці» змогли видати альманах «Русалка Дністровая» (1837 рік), а на Закарпатті активно працювали «будителі». Під час революції 1848 року у Львові діяла легальна організація Головна Руська Рада і виходила перша газета українською мовою «Зоря Галицька».
У Росії перша українська політична організація — Кирило-Мефодіївське братство — діяла таємно. Уже в 1847 році жандарми розгромили її, а учасників (Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша) відправили на заслання.