23 серпня 2026 р. Модерна доба

Франція в 1815–1848 рр.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.1)

1. Послуговуючись словником, з’ясуйте значення слова «реставрація». Чому так називали період історії Франції 1814–1830 рр.?

Слово «реставрація» означає відновлення чогось зруйнованого або повернення до влади раніше поваленого суспільного ладу чи правлячої династії. Період 1814–1830 років в історії Франції називають «реставрацією Бурбонів», оскільки за рішеннями Віденського конгресу після поразки Наполеона I Бонапарта на французькому троні відновили правління династії Бурбонів в особі королів Луї XVIII та Карла Х. Дворянство й духівництво повернули свої втрачені впливи та спробували відродити дореволюційні порядки.

2. Яке зі словосполучень: «абсолютна монархія», «конституційна монархія», «парламентська демократія» доцільно використати, розповідаючи про правління Бурбонів у післяреволюційній Франції?

Доцільно використати словосполучення «конституційна монархія». Король Луї XVIII усвідомлював неможливість цілковитого повернення до абсолютизму й 4 червня 1814 року дарував народу Конституцію. Вона проголосила Францію конституційною монархією. Хоча виконавчу владу уособлював король, закони ухвалював двопалатний Законодавчий корпус: верхня палата перів і нижня палата депутатів. Також зберігалися громадянська рівність, недоторканність приватної власності та свободи слова й віросповідання.

3. Розгляньте портрет Карла Х. Якими засобами художник відобразив відновлення монархізму у Франції?

Художник Генрі Боун відобразив відновлення монархізму через використання традиційних атрибутів королівської влади дореволюційних часів: розкішну горностаєву мантію з золотими королівськими ліліями Бурбонів, корону, скіпетр, орденські стрічки й знаки монаршої гідності, а також урочисту позу правителя, яка підкреслює велич, старі станові порядки та всевладдя короля.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.2)

1. Чому «реставрація Бурбонів» спричиняла неминучу революцію? Відповідь підтвердьте фактами.

«Реставрація Бурбонів» вела до революції, оскільки монархи намагалися повернути дореволюційні привілеї та знехтували суспільними змінами. Це підтверджують такі факти:

Розгортання «білого терору» та переслідування прибічників республіки й бонапартистів.
Відновлення Карлом Х станових привілеїв, всевладдя католицької церкви та запровадження покарань за «святотатство».
Спроба виплатити дворянам компенсацію в 1 млрд франків за конфісковані в роки революції землі шляхом підвищення податків на буржуазію та третій стан.
Видання королем 26 липня 1830 року диктаторських «ордонансів», що скасовували Конституцію, розпускали Законодавчий корпус, обмежували виборчі права на користь великих землевласників і посилювали цензуру.

2. Розгляньте картину Жана-Віктора Шнетца. Які її елементи свідчать, що події відбувались у Франції? Які верстви населення брали участь у подіях? Чи мирною була революція?

Про події у Франції свідчать національний триколірний французький прапор у руках повстанця та будівля Паризької ратуші, яку штурмують повсталі.

У подіях брали участь представники різних верств: ремісники, міські робітники, студенти, буржуазія та бійці Національної гвардії.

Революція не була мирною, оскільки на картині зображено збройні сутички, спорудження барикад, стрілянину, дим від пороху, поранених та вбитих учасників протистояння.

3. Липнева революція 1830 р. у Франції увійшла в історію під назвою «трьох славних днів». Поясніть влучність такої назви.

Ця назва влучна, оскільки вирішальні революційні події у Парижі відбулися надзвичайно швидко — упродовж трьох днів: 27, 28 і 29 липня 1830 року. За цей короткий час повсталі парижани звели барикади, розбили королівські війська, зайняли ратушу й палац, що змусило Карла Х скасувати диктаторські ордонанси, зректися престолу й утікати з країни.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.3)

1. Назвіть спільні і відмінні ознаки монархічної влади у Франції до та після Липневої революції 1830 р.

Спільні ознаки:

Монархічна форма державного правління.
Збереження двопалатного Законодавчого корпусу.
Збереження дії кодексів Наполеона та захист приватної власності.

Відмінні ознаки:

Критерій порівняння	До Липневої революції (Реставрація Бурбонів, 1814–1830 рр.)	Після Липневої революції (Липнева монархія, 1830–1848 рр.)
Джерело влади	Спиралася на «божественне право» королів на трон.	«Божественне право» скасовано; король правив на основі оновленої Конституції.
Правляча династія	Старша гілка династії Бурбонів (Луї XVIII, Карл X).	Орлеанська гілка династії Бурбонів (Луї-Філіп І).
Виборче право	Жорсткий ценз: право голосу мали лише близько 90 тис. великих землевласників.	Ценз знижено: право голосу отримали сотні тисяч французів (переважно буржуазія).
Статус церкви	Католицизм визнано державною релігією.	Католицьку церкву позбавлено державного статусу.
Соціальна опора	Родова дворянська аристократія та вище духовенство.	Фінансисти, великі підприємці та промислова буржуазія.

2. Чи можна вважати, що Липневій монархії були притаманні ознаки демократії?

Так, Липневій монархії були притаманні певні демократичні ознаки: відновлено громадянські права і свободи, розширено коло виборців, ліквідовано «божественне право» монархів на трон, католицьку церкву позбавлено державного статусу, а король мусив рахуватися з Конституцією та парламентом. Водночас демократія була обмеженою, оскільки більшість незаможного населення, робітники й жінки не мали виборчих прав, а влада захищала переважно інтереси верхівки буржуазії.

3. Обміркуйте, чому у Франції впродовж кінця ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. двічі відбувалися революції? Як вони вплинули на подальший розвиток держави?

Революції відбувалися двічі, оскільки після повалення феодалізму наприкінці XVIII ст. повернуті до влади монархи Бурбони намагалися реставрувати абсолютизм, станові привілеї дворянства та обмежити громадянські права. Суспільство, яке розвивалося на засадах капіталізму та ідей Просвітництва, чинило цьому активний спротив.

Революції остаточно знищили пережитки «старого порядку», закріпили рівність громадян перед законом, сприяли розвитку ринкової економіки, промисловості, залізниць і банківської справи («держава-лихварка»), а також проклали шлях до остаточного становлення республіканського ладу.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно з розгортанням Липневої революції у Франції.

Синхронно з Липневою революцією 1830 року у Франції відбувалися такі події на українських землях:

29 листопада 1830 року спалахнуло Польське визвольне повстання (1830–1831 рр.), яке незабаром поширилося на терени Правобережної України.
У цей же період у місті Одеса завдяки діяльності колишнього генерал-губернатора графа Луї Олександра де Ланжерона розвивався Рішельєвський ліцей, діяв Ботанічний сад, облаштовували Приморський бульвар та друкували першу одеську газету.
Видатний український учений Михайло Остроградський, навчаючись у Парижі, у 1826 році опублікував свою першу відому наукову працю з математики.

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Франції в європейських подіях першої третини ХІХ ст.

Спираючись на історичну карту Європи першої третини XIX століття, участь Франції простежується в таких подіях:

За рішеннями Віденського конгресу 1814–1815 років сухопутні кордони Франції на сході повернули до меж 1792 року вздовж річки Рейн та гірських пасом Альп і Піренеїв.
На півдні Європи французька ескадра спільно з кораблями Великої Британії та Російської імперії у 1827 році розгромила османський флот у Наваринській бухті Іонічного моря, завдяки чому Греція здобула автономію.
У басейні Середземного моря з південних французьких портів у 1830 році вирушив флот, який розпочав колоніальне завоювання Алжиру в Північній Африці.
Липнева революція 1830 року в Парижі спричинила ланцюгову реакцію по всій Європі, надихнувши Бельгійську революцію на північному кордоні Франції та повстання поляків на східноєвропейських землях.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли відбулися події Липневої революції у Франції?
Що проголошувала дарована королем Луї XVIII Конституція 1814 року?
Хто очолив французький уряд за призначенням Карла Х і викликав обурення Палати депутатів?
Де у 1832 році прихильники поваленого Карла X підняли збройне повстання проти влади Луї-Філіпа I?
Звідки ми можемо дізнатися про гостру критику уряду Карла Х з боку Орлеанської партії напередодні революції?
Чому спроби відновити дореволюційні стани та компенсації дворянам спричинили суспільну кризу?
Як називали Францію часів Липневої монархії через величезну концентрацію банківського капіталу та роздачу позик іноземним урядам?
Який результат мали «три славні дні» для старшої гілки династії Бурбонів?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «реставрація Бурбонів».

«Реставрація Бурбонів» — це період в історії Франції з 1814 по 1830 рік, коли після поразки Наполеона I за рішенням союзних монархів на французькому троні було відновлено владу королівської династії Бурбонів (Луї XVIII та Карла X). Цей період характеризувався встановленням конституційної монархії, поверненням політичного впливу дворян-емігрантів і католицької церкви, «білим терором» проти революціонерів, проте зі збереженням засад громадянського права та непорушності створеної в революцію земельної власності.

4. Обміркуйте ситуацію: «Після Липневої революції у Франції видавали 700 газет і журналів. До кінця 1832 р. уряд ініціював проти них 411 судових процесів. Зокрема, журналістів газети «Трибюн» упродовж 1831–1833 рр. притягали до суду 111 разів». Які процеси відображають ці цифри? Чи свідчать вони, що у Франції відбувалося становлення демократії?

Наведені факти свідчать про таке:

Велика кількість періодичних видань (700 назв) свідчить про реальну свободу друку, виникнення відкритої громадської думки та скасування попередньої попередньої цензури.
Розгляд конфліктів уряду з опозиційними газетами в судових залах доводить функціонування правових інститутів і законних процедур, а не свавільне позасудове закриття видань поліцією.
Водночас величезна кількість позовів і переслідувань викриває спроби уряду приборкати незручну критику та доводить, що влада захищала власні позиції від лібералів і республіканців.

Ці цифри підтверджують суперечливий процес становлення демократії. Вона ще не була стійкою і вимагала постійної боротьби суспільства за збереження своїх прав.

5. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті та побуті різних верств населення Франції в 1815–1830 рр.

Аналітична записка: Зміни в житті та побуті різних верств населення Франції в 1815–1830 рр.

Дворянство та аристократія: Дворяни-емігранти прагнули повернути колишній вплив, посади та маєтки. Вони демонстрували розкішне дореволюційне життя в палацах, влаштовували бали, вимагали грошових компенсацій за втрачені землі («закон про мільярд франків»). Попри реваншистські настрої, повернути колишній абсолютний феодальний контроль над суспільством їм не вдалося.
Буржуазія (фінансисти, комерсанти, промисловці): Ця верства активно зміцнювала свій матеріальний і суспільний статус. Їхній побут набув практичності та міського комфорту. У помешканнях з’явилися фабричні меблі, бавовняні тканини, порцеляна, каміни. Чоловіки носили строгий діловий костюм (темні фраки, циліндри), поширилася мода на читання ранкових газет у міських кафе, салонах та обговорення політики.
Робітники та міські ремісники: Їхній побут залишався вкрай важким і злиденним. Вони працювали на перших мануфактурах і фабриках по 12–14 годин на добу за низьку оплату, жили в тісних і сирих підвалах міських околиць. Високі податки та ціни на хліб спричиняли масове невдоволення, через що робітники охоче долучалися до таємних товариств і виходили на барикади.
Селянство: Більшість населення держави продовжувала жити традиційним хліборобським побутом, але вже як вільні власники землі, здобутої в часи революції. Селяни важко працювали на полях пшениці й виноградниках, забезпечуючи зростання міст продуктами харчування. Побут залишався скромним, орієнтованим на релігійні свята та ярмарки.

6. Оцініть особливості парламентаризму у Великій Британії та Франції першої третини ХІХ ст.

Порівняльна характеристика двох парламентських систем першої третини XIX століття:

Критерій оцінки	Велика Британія (перша третина XIX ст.)	Франція (1815–1830-ті рр.)
Форма правління	Парламентська монархія.	Конституційна монархія.
Структура парламенту	Палата лордів (спадкова аристократія) і Палата громад (виборна).	Двопалатний Законодавчий корпус: Палата перів (призначав монарх) і Палата депутатів (виборна).
Виборче право	Високий майновий ценз; парламентська реформа 1832 року ліквідувала «гнилі містечка» й розширила права промисловців.	Вкрай обмежене коло виборців (близько 90 тис. осіб за Реставрації); ценз дещо знизили лише після 1830 року.
Політична система	Усталена двопартійна система (торі та віги), уряд формувала партія парламентської більшості.	Багатопартійна гостра боротьба (роялісти, ультрароялісти, ліберали, орлеаністи, бонапартисти, республіканці).
Спосіб вирішення криз	Еволюційний шлях мирних реформ, гострих дебатів і правових компромісів.	Гострі конфлікти між короною та парламентом, які часто завершувалися розпуском палат і народними революціями.

Висновки:
Британський парламентаризм спирався на міцні багатовікові традиції та здатності до мирних реформ без зміни державного ладу. У Франції парламентаризм робив перші кроки, перебував під постійною загрозою реваншу з боку монархів і знаті, тому політичні конфлікти тут розв’язувалися не лише в стінах парламенту, але й на барикадах революцій.