Велика Британія в 1815–1870 рр.

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому період 1837–1901 рр. у Великій Британії називають «вікторіанською епохою»? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте значення цього словосполучення в культурі.

Цей період називають «вікторіанською епохою», бо в 1837–1901 роках Великою Британією правила королева Вікторія. Тоді країна досягла найбільшої промислової могутності, внутрішньої стабільності та розширила колоніальні володіння.

У культурі це словосполучення позначає добу суворих правил поведінки, поваги до праці, родини та релігії, які називають вікторіанською мораллю. Також це час розквіту реалізму в літературі (твори Чарльза Дікенса, Вільяма Теккерея), моди на неоготичний стиль в архітектурі та формування класичних британських традицій, наприклад вечірнього чаювання.

2. Традиційну двопартійність Великої Британії зазвичай описують як «систему гойдалки». Розглянувши схему, поясніть доречність цієї характеристики.

Порівняння з гойдалкою є влучним, тому що влада в країні почергово переходила від однієї партії до іншої. У Великій Британії змагалися дві головні сили: консерватори (торі), які представляли землевласників, і ліберали (віги), які захищали інтереси промисловців.

Коли одна партія перемагала на виборах, вона здобувала більшість у Палаті громад та формувала кабінет міністрів. Якщо виборці були незадоволені її діями, на чергових виборах перемагали суперники й очолювали уряд. Таке чергування забезпечувало рівновагу в суспільстві й розвиток країни без революцій.

3. Обговоріть у групах причини і наслідки чартистського руху у Великій Британії. Чому він набув піднесення саме в 1848 р.?

Причини чартистського руху:

• Робітники залишилися без виборчих прав після реформи 1832 року, яка захистила інтереси лише буржуазії;
• «Закон про бідних» 1834 року створив робітничі доми з тюремними порядками для злидарів;
• Тяжкі умови праці, низька платня і відсутність соціального захисту робітників.

Наслідки чартистського руху:

• Влада побачила силу робітничого класу та пішла на поступки;
• У 1867 році уряд провів другу виборчу реформу, зменшив майновий ценз і збільшив кількість виборців із 600 тисяч до 2 мільйонів осіб за рахунок кваліфікованих робітників;
• Парламент ухвалив перші закони про обмеження робочого дня та захист праці.

Піднесення руху саме в 1848 році спричинила «Весна народів» — революційна хвиля, яка охопила країни Європи й підштовхнула британських робітників до рішучих виступів за хартію.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Згадайте, коли розпочався і як розгортався промисловий переворот в Англії.

Промисловий переворот в Англії розпочався у другій половині XVIII століття з бавовняної та ткацької галузей. Спочатку майстри винайшли механічну прядку «Дженні» та нові ткацькі верстати. Головним кроком уперед стало створення парового двигуна Джеймса Ватта, який замінив ручну працю машинною на заводах і фабриках.

Далі промисловий переворот охопив видобуток вугілля, виплавку чавуну, машинобудування і будівництво залізниць. До середини XIX століття Велика Британія повністю перейшла на машинне виробництво й завершила індустріалізацію.

2. Чому Велику Британію називали «майстернею світу»? Відповідь підтвердьте фактами.

Велику Британію називали «майстернею світу», бо в середині XIX століття вона виготовляла найбільше промислових товарів і постачала їх у всі куточки планети.

Факти на підтвердження цього статусу:

• В Англії виробляли майже 45% усієї світової промислової продукції;
• Країна давала половину світового чавуну та лідирувала за видобутком вугілля;
• Потужність британських парових машин у рази перевищувала машини інших держав;
• Довжина залізниць із 1835 по 1849 рік зросла з 590 км до 9,5 тис. км і з’єднала фабричні райони з морськими портами;
• Фунт стерлінгів став провідною світовою валютою, а Англійський банк — світовим фінансовим центром.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про Всесвітню виставку 1851 р. та історію Кришталевого палацу. Поділіться інформацією в класі.

Перша Всесвітня виставка промислових робіт усіх народів відкрилася 1 травня 1851 року в Лондоні в Гайд-парку. Для неї архітектор Джозеф Пакстон побудував величний Кришталевий палац зі скла та чавуну. Ця будівля вражала сучасників розмірами й показувала успіхи будівельної інженерії.

На виставці представили понад 100 тисяч експонатів, серед яких переважали британські винаходи: парові верстати, локомотиви, зразки сталі та тонких тканин. За пів року захід відвідали 6 мільйонів людей. Після виставки споруду перенесли в передмістя Лондона Сиденгем, де вона стояла до пожежі 1936 року.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розгляньте картину Томаса-Джона Баркера. У чому, на думку художника, полягала таємниця британської величі?

На думку художника, таємниця могутності Великої Британії полягала в християнській вірі та біблійних цінностях. На полотні королева Вікторія передає Біблію послу з Африки. Художник показав тогочасне переконання британців у тому, що саме християнська мораль, закон і освіта забезпечили процвітання імперії та її світове панування.

2. Послуговуючись мапою, розкажіть про зовнішню політику Великої Британії в ХІХ ст.

У ХІХ столітті Велика Британія вела загарбницьку зовнішню політику й панувала на світових океанах. Вона утримувала Канаду, підкорила Австралію та Нову Зеландію, захоплювала території в Африці та Азії.

В Азії англійці провели «опіумну» війну проти Китаю, нав’язали йому вигідні собі умови торгівлі та захопили острів Сянган (Гонконг). У 1857–1859 роках вони жорстоко розправилися з повстанням сипаїв і встановили повний контроль над Індією. У Європі британці підтримували баланс сил. У Кримській війні 1853–1856 років вони воювали проти Росії, щоб не дати їй вийти до Середземного моря та підкорити Османську імперію.

3. У чому сутність «ірландського питання»? Згадайте його історичні передумови, назвіть причини.

Сутність «ірландського питання» полягала в боротьбі ірландського народу проти англійського поневолення за національну незалежність, землю та рідну культуру.

Історичні передумови: підкорення Ірландії почалося ще у XII столітті. Лише в 1801 році на основі унії її офіційно включили до складу Об’єднаного Королівства, але ірландці не змирилися з втратою самостійності.

Головні причини конфлікту:

• Релігійний тиск: ірландці залишалися вірними католицизму, а посади в країні віддавали протестантам-англіканцям;
• Мовна асиміляція: влада насаджувала англійську мову й обмежувала ірландську;
• Аграрне розорення: селяни орендували власну землю в англійських поміщиків на тяжких умовах;
• «Картопляний голод» 1845–1849 років: через хворобу картоплі помер майже 1 мільйон ірландців, а ще понад 1,5 мільйона виїхали в злиднях до США.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно із розгортанням чартистського руху у Великій Британії.

Чартистський рух тривав у 1830–1840-х роках. У цей самий час в Україні відбувалися такі події:

• Діяльність культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» в Галичині та видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 рік);
• Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві (1845–1847 роки);
• Початок промислового перевороту на українських землях (1830–1840-ві роки);
• Селянські виступи під проводом Устима Кармалюка на Поділлі (до 1835 року) та повстання під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині (1843–1844 роки).

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Великої Британії в європейських подіях ХІХ ст.

Упродовж ХІХ століття Велика Британія дбала про те, щоб жодна європейська держава не стала надто сильною:

• Держава брала участь у розгромі імперії Наполеона I, а за рішенням Віденського конгресу 1814–1815 років закріпила за собою острів Мальта в Середземному морі та острів Гельголанд у Північному морі;
• Підтримувала визвольні рухи за незалежність Греції та Бельгії в 1820–1830-х роках;
• У ході Кримської війни 1853–1856 років разом із союзниками воювала проти Російської імперії на Чорному та Балтійському морях і не допустила посилення царату на Балканах.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбулася перша парламентська реформа у Великій Британії?
• Що таке «хлібні закони» і для чого їх ввели торі?
• Хто був одним із лідерів чартистського руху?
• Де у Великій Британії видобували найбільше вугілля?
• Звідки ми можемо дізнатися про британські технічні винаходи середини XIX століття?
• Чому британську двопартійну систему називали «гойдалкою»?
• Як уряд змінив виборче право під час реформи 1867 року?
• Який результат мало повстання сипаїв для влади Ост-Індської компанії в Індії?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «парламентська демократія», «професійна спілка», «чартистський рух».

Згідно з матеріалом підручника:

• Парламентська демократія — державне правління, за якого урядовців призначають депутати парламенту, а главі держави (монарху) належать обмежені представницькі або церемоніальні повноваження.
• Професійна спілка — громадська організація, що об’єднує працівників певної галузі для захисту їхніх трудових прав та інтересів.
• Чартистський рух — масовий рух британських робітників у 30–40-х роках XIX століття, які домагалися демократизації державного устрою та виборчих прав через подання петицій (хартій) до парламенту.

4. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті й побуті населення Великої Британії в 1815–1870 рр.

Аналітична записка: Зміни в житті й побуті населення Великої Британії (1815–1870 рр.)

1. Швидке зростання міст: Селяни масово переїжджали до міст у пошуках заробітку. Великі центри (Манчестер, Бірмінгем, Лідс) розрослися довкола заводів і шахт.
2. Розподіл суспільства: Головними верствами стали промислова буржуазія та робітники. Праця на фабриках тривала по 12–14 годин, а умови життя в робітничих бараках були тяжкими.
3. Поява залізниць: Будівництво залізничних колій дозволило людям швидко подорожувати між містами та забезпечило доставку свіжих продуктів до міських ринків.
4. Зміни в побуті: Завдяки фабрикам одяг із бавовни став дешевим і доступним кожному. На міських вулицях та в будинках заможних жителів з’явилося газове освітлення.
5. Початок соціальних законів: Робітничий рух домігся перших обмежень дитячої праці та скорочення робочого часу, хоча знедолені верстви все ще потрапляли до принизливих робітничих домів.

5. Експонати Всесвітньої виставки 1851 р. живили фантазії французького письменника Жуля Верна. Ознайомтеся з його творами й укладіть перелік винаходів, які згодом стали звичними в побуті.

Перелік передбачень Жуля Верна, які пізніше втілилися в життя:

• Підводний човен з електричним двигуном («20 000 льє під водою»);
• Автономний акваланг для вільного плавання під водою («20 000 льє під водою»);
• Гелікоптер та керовані літальні апарати («Робур-Завойовник»);
• Космічні ракети та пілотовані польоти на Місяць («Із Землі на Місяць»);
• Електричне освітлення вулиць та міські електропоїзди («Париж у ХХ столітті»);
• Факсимільний апарат і передача зображень на відстань («Париж у ХХ столітті»);
• Відеозв’язок і телевізійні випуски новин («В ХХІХ столітті»).

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Оцініть наслідки становлення парламентської демократії для Великої Британії. Запишіть у зошит факти для підтвердження ваших висновків.

Становлення парламентської демократії забезпечило стабільний розвиток держави без насильства й революцій. Влада навчилася розв’язувати конфлікти мирним шляхом через реформи в парламенті.

Факти на підтвердження висновку:

• Розширення кола виборців: Реформа 1832 року ліквідувала «гнилі містечка» на користь промислових міст, а реформа 1867 року збільшила кількість виборців до 2 мільйонів осіб за рахунок кваліфікованих робітників;
• Мирне розв’язання спорів: Чартистські петиції та мітинги змусили політиків піти на соціальні поступки замість збройного повстання;
• Контроль над урядом: Кабінет міністрів відповідав перед обраною Палатою громад, що захищало країну від свавілля монархів;
• Захист громадянських свобод: Парламент дозволив роботу профспілок і проведення страйків, гарантував свободу слова, скасував рабство в колоніях і надав рівні права вірянам різних церков.