23 серпня 2026 р. Модерна доба

22. Мистецтва. Масова культура. Повсякдення - Васильків 9 клас

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.1)

1. Назвіть напрями літератури та образотворчого мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. В чому їхні особливості?

У літературі та образотворчому мистецтві цього періоду розвивалися такі напрями:

Реалізм: правдоподібне відображення життя і побуту звичайних людей, викриття вад тогочасного суспільства та показ конфліктів людини із соціумом.
Імпресіонізм: прагнення передати особисті враження, миттєві переживання, мінливість світла й красу природи, зображення міських пейзажів та людей у русі.
Постімпресіонізм: вираження внутрішнього світу та особистого трагізму митця, використання геометричних фігур (циліндрів, куль, конусів) та яскравих контрастних кольорів.
Модернізм: відмова від старих академічних традицій, пошук нових форм у творчості та зосередження на естетичній неповторності.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку цікавих фактів із життєпису Марії Башкирцевої. З’ясуйте, які з поширених є неправдоподібними.

Цікаві факти з життєпису:

Світове визнання: Марія Башкирцева народилася на Полтавщині в селі Гавронці і стала відомою художницею у Франції. Її роботи придбав Лувр, нині вони зберігаються в музеї д’Орсе в Парижі.
Знаменитий «Щоденник»: із тринадцяти років вона вела французькою мовою відвертий щоденник. Британський прем’єр-міністр Вільям Гладстон назвав його однією з найвизначніших книг століття.
Іменна премія: з 1885 року у Франції щороку вручають мистецьку премію імені Марії Башкирцевої молодим художникам.
Усебічний талант: вона володіла кількома мовами, чудово грала на музичних інструментах і мала сильний голос.
Рання смерть: через туберкульоз художниця померла у віці неповних 26 років.

Поширені неправдоподібні факти (міфи):

Міф про вік авторки: тривалий час вважали, що вона народилася 1860 року і померла у 23 роки. Насправді рідні навмисно змінили рік народження на два роки пізніше, щоб додати постаті більшого трагізму.
Міф про роман із письменником Гі де Мопассаном: часто пишуть про їхнє палке кохання, але насправді між ними було лише листування, у якому мисткиня писала під вигаданим ім’ям, і особисто вони ніколи не зустрічалися.
Міф про автентичність першого видання щоденника: першу опубліковану версію щоденника родина суттєво скоротила і відцензурувала, видаливши багато відвертих думок дівчини.

3. Одним із найвизначніших представників постімпресіонізму був Вінсент ван Гог. Послуговуючись сервісом Ґуґл «Мистецтва і Культура», підготуйте про нього нетривалу (1–2 хв) розповідь.

Вінсент ван Гог — нідерландський художник, який став одним із найяскравіших творців постімпресіонізму. Його творчий період тривав лише близько десяти років, проте за цей час митець написав понад дві тисячі творів. До найвідоміших шедеврів належать полотна «Зоряна ніч», «Соняшники», «Півники» та «Автопортрет із перев’язаним вухом і люлькою».

Він відмовився від звичайного копіювання дійсності. Митець малював густими динамічними мазками, використовував яскраві кольори та експресивні лінії. Через живопис він виливав свій душевний біль та особисті переживання. За життя Ван Гог терпів матеріальні злидні й не мав визнання публіки. Проте його сміливий живопис кардинально змінив образотворче мистецтво і відкрив дорогу течіям модернізму в ХХ столітті.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.2)

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку зображень найвідоміших пам’яток світової архітектури, що зведені в класичному та модерному стилях. Розмістіть їх у ваших віртуальних групах. Оберіть вподобайками чільну десятку.

Добірка шедеврів класичного та модерного стилів:

Тріумфальна арка в Парижі (Франція) — зразок величного класицизму доби ампіру.
Пантеон у Парижі (Франція) — класична будівля з античним портиком і куполом.
Бранденбурзькі ворота в Берліні (Німеччина) — символ німецького класицизму за зразком афінських Пропілеїв.
Будівля парламенту у Відні (Австрія) — втілення давньогрецьких архітектурних форм.
Капітолій у Вашингтоні (США) — велична урядова споруда в неокласичному стилі.
Ейфелева вежа в Парижі (Франція) — смілива інженерна металева споруда Александра Ейфеля.
Кришталевий палац у Лондоні (Велика Британія) — революційне поєднання чавунного каркаса і скла.
Будинок з химерами в Києві (Україна) — зразок раннього модерну архітектора Владислава Городецького.
Храм Святого Сімейства (Саграда Фамілія) в Барселоні (Іспанія) — шедевр органiчного модерну Антоніо Гауді.
Будинок Тасселя в Брюсселі (Бельгія) — відома споруда стилю ар-нуво архітектора Віктора Орта.

2. Поміркуйте, чому спочатку вважали, що Ейфелева вежа «паплюжила» столицю Франції?

У другій половині XIX століття архітектурний простір Парижа формували старовинні кам’яні палаци, собори та гармонійні бульвари. Величезна 312-метрова відкрита металева споруда виглядала абсолютно чужою в цьому середовищі. Паризькі митці та письменники обурювалися і вважали її грубою заводською трубою з металу. Вони стверджували, що ця інженерна конструкція руйнує естетичну гармонію історичного міста.

3. Як відомо, «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена є гімном Європейського Союзу. Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся, чому саме ця композиція удостоєна такої честі.

Мелодію «Оди до радості» обрали європейським гімном, оскільки вона прославляє мир, братерство, свободу та солідарність народів. Ця музика є фіналом Дев’ятої симфонії композитора на вірш Фрідріха Шиллера. Під час офіційних заходів гімн виконують виключно інструментально, без слів. Це рішення підкреслює рівноправність усіх націй Європи і не віддає переваги жодній національній мові.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 22.3)

1. Позначте в зошиті стрілками « → », « ← » або « ↔ » своє розуміння взаємозв’язків між поняттями «масова культура», «масове виробництво».

«Масове виробництво» ↔ «Масова культура»

Між цими поняттями існує прямий двосторонній зв’язок (↔). Фабричне виробництво забезпечило швидкий і дешевий друк книг, випуск платівок та появу вільного часу в працівників. Своєю чергою, масова культура створила величезний ринок збуту для фабричних товарів і розваг.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про запровадження Генрі Фордом конвеєрного виробництва автомобілів. Як на його підприємствах дбали про працівників? Яких умов їм належало дотримуватися, щоб мати високу заробітну плату?

Конвеєр: у 1913 році Генрі Форд запустив рухому складальну лінію, завдяки чому час складання автомобіля скоротився в кілька разів, а вартість машини суттєво знизилася.
Турбота про працівників: Форд скоротив робочий день до 8 годин, запровадив високу денну платню у розмірі 5 доларів, створював безпечні умови праці та відкривав медичні пункти на заводах.
Умови отримання високої заробітної плати: робітник мав працювати на заводі понад шість місяців, вести тверезий спосіб життя, не грати в азартні ігри, піклуватися про родину та ощадливо витрачати гроші. Спеціальний відділ компанії перевіряв побут працівників удома.

3. Як ви розумієте поняття «фемінізм»? Чому цей рух став можливим на початку ХХ ст.? Як він пов’язаний із політичними подіями?

Фемінізм — це суспільно-політичний рух жінок за зрівняння в правах із чоловіками в усіх сферах життя та проти дискримінації за ознакою статі.
Причини активізації на початку ХХ ст.: завдяки індустріалізації жінки почали масово працювати на підприємствах і здобули фінансову незалежність. Одночасно зріс рівень їхньої освіти, з’явилися жінки-лікарки, вчительки та письменниці, які об’єднувалися в перші організації.
Зв’язок із політичними подіями: жінки почали активну боротьбу за виборчі права (рух суфражисток). Першою країною, де жінки здобули право голосу на виборах, стала Нова Зеландія в 1893 році. У Східній Європі та Україні жіночий рух тісно переплітався з національно-визвольною боротьбою за відродження культури й державну незалежність.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Укладіть хронологічну таблицю найвідоміших (на ваш погляд) мистецьких досягнень модерного періоду.

Дата / період	Митець / архітектор	Мистецьке досягнення (твір / споруда)	Напрям / стиль
1782 р.	Елізабет Віже-Лебрен	Картина «Автопортрет у солом’яному капелюсі»	Класицизм
1806–1836 рр.	Франсуа Рюд, Жан-П’єр Корто	Скульптурне оздоблення Тріумфальної арки в Парижі	Класицизм (ампір)
1840-ві рр.	Чарльз Беррі, Огастес П’юджин	Будівля британського парламенту в Лондоні	Неоготика
1851 р.	Джозеф Пакстон	Спорудження «Кришталевого палацу» в Лондоні	Модерн
1872 р.	Клод Моне	Картина «Враження. Схід сонця»	Імпресіонізм
1880-ті рр.	Ілля Рєпін	Полотно «Запорожці пишуть листа турецькому султану»	Реалізм
1881 р.	Марія Башкирцева	Картина «У студії»	Реалізм
1885 р.	Вільям Ле Барон Дженні	Спорудження першого хмарочоса в Чикаго	Модерн
1889 р.	Александр Ейфель	Спорудження Ейфелевої вежі в Парижі	Модерн
1889 р.	Вінсент ван Гог	Картина «Зоряна ніч»	Постімпресіонізм
1888–1890 рр.	Поль Сезанн	Полотно «Гора Сен-Віктуар»	Постімпресіонізм

Б. Покажіть на глобусі або мапі основні культурно-мистецькі центри Європи і світу.

Головні культурно-мистецькі центри на карті світу:

Париж (Франція, Західна Європа) — провідний світовий центр малярства, де народилися імпресіонізм і постімпресіонізм, а також місто сміливих архітектурних проектів.
Лондон (Велика Британія, Західна Європа) — центр світової літератури, театру, масової преси та передової промислової архітектури.
Відень (Австро-Угорщина, Центральна Європа) — столиця класичної європейської музики й оперного мистецтва.
Нью-Йорк і Чикаго (США, Північна Америка) — батьківщина перших у світі багатоповерхових хмарочосів та розважальної масової культури.
Київ, Львів, Одеса (Україна, Східна Європа) — центри розвитку українського професійного театру, національного реалістичного живопису й жіночого громадського руху.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли в Парижі відкрили Ейфелеву вежу?
Що таке емансипація і масова культура?
Хто з українських художниць написала картину «У студії» та вела всесвітньо відомий «Щоденник»?
Де вперше у світі жінки здобули право голосу на загальних виборах?
Звідки ми можемо дізнатися про походження назви стилю «імпресіонізм»?
Чому в XIX столітті зросла популярність пригодницьких повістей, детективів і товстих журналів?
Як нові матеріали (залізо, сталь і скло) змінили вигляд європейських міст?
Який результат мали перші виступи жінок за рівні права в країнах Європи та Америки?

3. Розкажіть про розвиток мистецтв, їх напрями, стилі, зміни в світогляді людей протягом «довгого» ХІХ ст. Використовуйте нові слова, що вивчили на уроці.

Протягом «довгого» ХІХ століття світогляд людей зазнав суттєвих змін. Спочатку панував суворий класицизм, який спирався на античні зразки. Згодом виник романтизм, який зосередився на внутрішніх почуттях особистості. У середині століття утвердився реалізм, майстри якого правдиво показували щоденний побут і соціальні конфлікти.

У другій половині століття художники створили імпресіонізм, щоб передавати особисті враження та гру світла. Архітектура поєднала різні історичні форми через еклектику, відродила готику і відкрила стиль модерн із використанням сталі та скла. Поширення конвеєрів та писемності започаткувало явище масової культури, а боротьба жінок за рівні права розпочала процеси емансипації та розвиток фемінізму.

4. Поясніть, чому з картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця» пов’язують виникнення імпресіонізму?

Назва цього напряму походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression, soleil levant»), яку глядачі побачили на виставці 1874 року. Французьке слово «impression» перекладається як «враження». Журналіст Луї Леруа у своїй статті глузливо назвав молодих художників «імпресіоністами». Він заявив, що вони малюють лише поверхові враження замість закінчених картин. Художники підхопили цю назву, і вона стала офіційним найменуванням усього мистецького стилю.

5. Із доступних джерел доберіть інформацію та підготуйте невелику (3–5 слайдів) презентацію «Суперечності повсякдення на початку ХХ ст.». Продемонструйте її в класі.

План презентації:

Слайд 1. Технічний прогрес і міські нетрі: поява трамваїв, електричного освітлення, телефонів та авто поруч із бідними фабричними кварталами без каналізації та водогону.
Слайд 2. Зростання багатства та виснажлива праця: надприбутки промислових корпорацій поруч із тривалим робочим днем, низькою зарплатою та працею дітей на заводах.
Слайд 3. Доступність культури й нерівність: поширення дешевих книжок, газет і кінематографа на тлі збереження соціальних перепон для вищої освіти незаможних верств.
Слайд 4. Нова роль жінки та правова безправність: масове залучення жінок до фабричної роботи за умови відсутності виборчих прав і суттєво нижчої оплати праці порівняно з чоловіками.
Слайд 5. Підсумок: початок ХХ століття приніс небачений технічний комфорт, але водночас загострив соціальні конфлікти, які вимагали швидких реформ.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

6. Обміркуйте в класі, як емансипація та фемінізм відображали ті світоглядні зміни, що відбувалися в суспільстві впродовж «довгого» ХІХ ст.

Емансипація та фемінізм стали практичним утіленням ідей Просвітництва і революцій про природну свободу та рівність кожної людини. Суспільство поступово відмовлялося від старих звичаїв, за якими жінка мусила займатися лише домашнім господарством і вихованням дітей.

Жінки прагнули освіти, займалися наукою, як Марія Склодовська-Кюрі, писали книжки та творили картини, як Марія Башкирцева. Багато жінок пішли працювати на підприємства і стали фінансово самостійними. Їхня боротьба за рівну платню та право голосу показала перехід до сучасного відкритого суспільства, де гідність людини визначають її знання і праця, а не стать чи походження.