23 серпня 2026 р. Модерна доба

21. Освіта. Науки. Техніка - Васильків 9 клас

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Прочитайте вислови Отто фон Бісмарка: «Успіх у війні забезпечують два чинники: рушниця нового зразка і шкільний учитель», «Ставлення до вчителя — це політика, що демонструє або силу, або слабкість держави». Як вони свідчать про значення освіти в модерному суспільстві?

Ці вислови доводять, що в модерному суспільстві шкільна освіта стала основою сили й обороноздатності держави. Шкільний учитель виховував грамотного й дисциплінованого громадянина, який умів керувати складними технічними засобами та новітньою зброєю. Державна підтримка вчителів і розвиток шкільництва прямо визначали міць та міжнародний авторитет країни.

2. Чому в другій половині ХІХ ст. в Європі та в США набували популярності технічні професії? Чому вони затребувані сьогодні?

У другій половині XIX ст. технічні професії здобули популярність через розгортання промислового перевороту, поширення машинних фабрик, будівництво залізниць і розвиток електротехніки. Заводам і підприємствам були вкрай потрібні фахові інженери, конструктори й механіки.

Сьогодні технічні професії затребувані через активну цифровізацію суспільства, впровадження штучного інтелекту, розвиток робототехніки та новітніх джерел енергії.

3. Розгляньте картини, що вище. Як перша свідчить про освіченість жіноцтва? Шкільну освіту якої з європейських держав відображує друга?

Перша картина («Автопортрет» Александра Карса, 1795 р.) свідчить про високу освіченість жінок того часу: мати й старша донька самі навчають молодших дітей читати та писати вдома.

Друга картина («Чорна пляма на мапі» / «Урок географії» Альбера Беттаньє, 1887 р.) відображує шкільну освіту Франції: учитель показує учням карту країни із зафарбованими в чорний колір провінціями Ельзас і Лотарингія, які були втрачені у війні проти Пруссії.

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Укладіть перелік найважливіших наукових відкриттів ХІХ ст., скориставшись підручником і додатковими джерелами інформації.

Галузь науки	Рік	Науковці	Зміст наукового відкриття
Географія	1820 р.	Фабіан Готліб фон Беллінсгаузен, Едвард Брансфілд	Першовідкриття берегів Антарктиди
Біологія	1859 р.	Чарльз Дарвін	Створення еволюційної теорії в праці «Походження видів»
Генетика	1866 р.	Георг Мендель	Експериментальне доведення законів спадковості
Хімія	1869 р.	Дмитро Менделєєв	Створення періодичної системи хімічних елементів
Фізика	1881 р. (1895 р.)	Іван Пулюй, Вільгельм Конрад Рентген	Створення лампи Пулюя та відкриття властивостей Х-променів
Радіологія	1898 р.	П’єр Кюрі, Марія Склодовська-Кюрі	Відкриття радіоактивних елементів полонію та радію
Фізика	1897–1911 рр.	Джозеф Томсон, Ернест Резерфорд	Відкриття електрона та планетарної моделі будови атома
Мікробіологія	Друга половина ХІХ ст.	Луї Пастер, Роберт Кох	Відкриття збудників сибірки, холери, туберкульозу; створення перших вакцин

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, знайдіть інформацію про те, які важкі хвороби вдалося подолати за допомогою вакцинування.

За допомогою вакцин людство змогло здолати або взяти під жорсткий контроль такі смертельні інфекційні недуги:

Натуральна віспа — особливо небезпечна вірусна хвороба, яку повністю викорінили на планеті завдяки щепленням.
Сказ — смертельна хвороба нервової системи, вакцину проти якої створив Луї Пастер.
Сибірка та холера — бактеріальні інфекції, масові епідемії яких лікарі зупинили вакцинацією.
Туберкульоз — тяжке ураження легень; боротьба з ним стала можливою після виявлення Робертом Кохом бактерії-збудника та створення вакцини БЦЖ.
Поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк і кір — захворювання, спалахи яких припинилися завдяки масовій імунізації дітей.

3. Чому впродовж ХІХ ст. в побуті жінки перебували в «тіні» чоловіків, а в науках часто перевершували «чоловічі» здобутки?

У тогочасному суспільстві діяли патріархальні закони й звичаї, тому більшість жінок займалися лише хатніми справами та родиною. Проте освічені дослідниці (як-от Марія Склодовська-Кюрі, Ада Лавлейс, перші жінки-докторки наук Софія Окуневська-Морачевська та Олександра Єфименко) мали виняткову волю та працьовитість. Вони долали жорсткі суспільні бар’єри і досягали визначних результатів завдяки особистій наполегливості й таланту.

МІРКУЄМО І ДІЄМО!

1. Чому винайдення гуми стало одним із поворотних моментів у розвитку людства?

Чарльз Гуд’їр у 1839 р. відкрив спосіб вулканізації каучуку за допомогою сірки й нагрівання. Людство отримало міцну та еластичну гуму, яка не плавилася від спеки й не тріскалася на холоді. Гума стала незамінною для виготовлення автомобільних і велосипедних шин, ізоляції електричних дротів, деталей машин і різноманітних речей щоденного вжитку.

2. Як технології передавання інформації безповоротно змінювали суспільство?

Створення електричного телеграфу Семюеля Морзе (1844 р.), телефона Александра Белла (1876 р.) та радіоприймача Гільєрме Марконі (1896 р.) скоротило час передачі новин між країнами від тижнів до хвилин і секунд. Це об’єднало світ у єдиний інформаційний простір, прискорило міжнародну торгівлю, полегшило управління державами й дало початок оперативній журналістиці.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки світлин, що ілюструватимуть поступ кораблебудування, авіабудування, автомобілебудування від ХІХ ст. дотепер.

Для добору світлин доцільно обрати такі історичні етапи розвитку техніки:

Кораблебудування: перший колісний пароплав «Клермонт» Роберта Фултона (1807 р.) або гігантський трансатлантичний пароплав «Великий Схід» (1858 р.) -> парові броненосці кінця XIX ст. -> сучасні океанські лайнери й гігантські контейнеровози.
Авіабудування: парові аеростати Анрі Жіффара та дирижаблі Фердинанда Цеппеліна -> біплан «Флаєр-1» братів Райт (1903 р.) -> надзвукові пасажирські та реактивні літаки сучасності.
Автомобілебудування: триколісний бензиновий візок Карла Бенца (1886 р.) -> серійний автомобіль Генрі Форда «Ford Model T» -> сучасні безпілотні електромобілі.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. А. Обчисліть найближчі ювілеї відомих наукових відкриттів і винаходів модерної доби. Задачі запишіть у зошит.

Дано:

Рік створення недільної жіночої школи Х. Алчевською: 1862 рік.
Рік доведення законів спадковості Г. Менделем: 1866 рік.
Рік створення періодичної системи хімічних елементів Д. Менделєєвим: 1869 рік.
Рік появи телефону А. Белла: 1876 рік.
Рік конструювання лампи І. Пулюєм: 1881 рік.
Рік появи радіоприймача Г. Марконі: 1896 рік.
Рік першого польоту літака братами Райт: 1903 рік.
Розрахунковий рік: 2026 рік.

Розв’язання:

Недільна школа Христини Алчевської (1862 р.):
2026 – 1862 = 164 роки. Найближчий ювілей 165 років буде у 2027 році (1862 + 165 = 2027).
Закони спадковості Георга Менделя (1866 р.):
2026 – 1866 = 160 років (у 2026 році виповнюється круглий ювілей 160 років).
Періодична система Дмитра Менделєєва (1869 р.):
2026 – 1869 = 157 років. Найближчий ювілей 160 років буде у 2029 році (1869 + 160 = 2029).
Телефон Александра Белла (1876 р.):
2026 – 1876 = 150 років (у 2026 році виповнюється круглий ювілей 150 років).
Газорозрядна лампа Івана Пулюя (1881 р.):
2026 – 1881 = 145 років (у 2026 році виповнюється ювілей 145 років; 150 років буде у 2031 році).
Радіоприймач Гільєрме Марконі (1896 р.):
2026 – 1896 = 130 років (у 2026 році виповнюється круглий ювілей 130 років).
Перший політ літака братів Райт (1903 р.):
2026 – 1903 = 123 роки. Найближчий ювілей 125 років буде у 2028 році (1903 + 125 = 2028).

Відповідь: У 2026 році круглі ювілеї святкують закони спадковості Менделя (160 років), телефон Белла (150 років) та радіоприймач Марконі (130 років).

1. Б. Об’єднайтеся в групи. Виготовте мапу «Досягнення наук і техніки у провідних державах світу впродовж “довгого” ХІХ ст.». Презентуйте свій виріб у класі.

План наповнення настінної або цифрової карти:

Велика Британія: відкриття Антарктиди (Едвард Брансфілд), праця «Походження видів» (Чарльз Дарвін), відкриття електрона (Джозеф Томсон), обчислювальна машина (Ада Лавлейс), токарний верстат (Генрі Модслі).
Франція: маятник для доведення обертання Землі (Жан Фуко), дослідження радіоактивності полонію та радію (П’єр Кюрі та Марія Склодовська-Кюрі), щеплення проти сказу й сибірки (Луї Пастер), мартенівська піч (П’єр Мартен).
Німеччина: дослідження Х-променів (Вільгельм Конрад Рентген), виявлення збудника туберкульозу (Роберт Кох), двигуни внутрішнього згоряння (Ніколаус Отто, Рудольф Дизель), перший дирижабль (Фердинанд фон Цеппелін).
США: фрезерний верстат (Елі Вітні), вулканізація каучуку (Чарльз Гуд’їр), електротелеграф (Семюель Морзе), телефон (Александр Белл), електрична лампа (Томас Едісон), перший літак (Орвілл і Вілбер Райти).
Україна: створення прототипу рентгенівської трубки та дослідження Х-променів (Іван Пулюй), відкриття клітинного імунітету (Ілля Мечников), створення мережі жіночих недільних шкіл (Христина Алчевська), докторська праця з історії України (Олександра Єфименко).

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли Пруссія оголосила державними всі школи своєї країни?
Що таке «масове виробництво» згідно з текстом параграфа?
Хто у 1881 р. створив лампу, яка стала прототипом рентгенівського апарата?
Де у 1860-х роках уперше в Європі дозволили жінкам здобувати вищу освіту в університетах?
Звідки ми можемо дізнатися про побут і звичаї корінних жителів островів Океанії у XIX ст.?
Чому на картах у французьких школах Ельзас і Лотарингію позначали чорним кольором?
Як Чарльз Гуд’їр випадково винайшов спосіб вулканізації каучуку?
Який результат для порятунку людства мало відкриття Робертом Кохом збудника туберкульозу?

3. У зошиті стрілками відобразіть зв’язки підлеглості між поняттями «предмет повсякденного вжитку», «наукове дослідження», «винахід».

Схема відображає послідовність розвитку технічного поступу:

Наукове дослідження — учені досліджують закони природи та відкривають нові фізичні чи хімічні явища.
Винахід — інженери й винахідники застосовують ці наукові знання на практиці та конструюють нові пристрої або механізми.
Предмет повсякденного вжитку — промисловість запускає масове фабричне виробництво винаходу, після чого він стає звичною річчю в побуті кожної людини.

4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, коли виникло таке історичне джерело, як світлина. Скільки років найдавнішим світлинам у вашому родинному архіві?

Першу збережену світлину («Вид з вікна в Ле Гра») створив французький винахідник Жозеф Нісефор Ньєпс у 1826 році. Офіційним роком народження фотографії вважають 1839 рік, коли Луї Дагер показав метод дагеротипії Французькій академії наук.

Найдавнішим фотографіям у моєму родинному архіві близько 70–80 років; вони збереглися з середини XX століття від прабабусь і прадідусів.

5. Обміркуйте в парах, чому «довге» ХІХ ст. називають «модерним»? Відповідь аргументуйте фактами з підручника.

«Довге» XIX ст. називають «модерним», тому що саме в цей час людство створило основи нашого сучасного світу:

Освіта стала загальнодоступною, безкоштовною та світською, держави створили системи початкових шкіл, а жінки здобули право навчатися в університетах.
Наука докорінно змінила погляди на природу через відкриття Менделєєва, Менделя, Дарвіна, дослідження будови атома та радіоактивності.
Машинне виробництво, поява залізниць, пароплавів, двигунів внутрішнього згоряння, електрики та літаків прискорили темпи життя та зв’язали світ.

6. Взаємонавчаючись у групах, оцініть, як наукові відкриття і винаходи вплинули на повсякдення людей модерної доби.

Наукові відкриття та нові технології суттєво змінили повсякденне життя людей:

Зв’язок і новини: електричний телеграф і телефон дозволили миттєво спілкуватися та дізнаватися про події у світі.
Комфорт і побут: електричне світло подовжило активний день людини, а поява побутових приладів (посудомийні машини, паперові пакети) суттєво заощадила час на домашню працю.
Пересування: розгалужені залізниці, міські трамваї та пароплави дозволили швидко й дешево подорожувати на великі відстані.
Охорона здоров’я: створення вакцин та відкриття дезінфекції врятували мільйони життів від епідемій холери й туберкульозу, підвищивши якість і тривалість життя людей.